МИРГОРОДСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ КОЛЕДЖ

імені М.В.ГОГОЛЯ

ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

імені ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Практичні роботи

Дисципліни Основи автоматизації виробництва та АСУТП

Галузь знань 0513 Хімічна технологія та інженерія

Спеціальність 5.05130109 Виробництво тугоплавких неметалевих і

силікатних матеріалів і виробів

Виконав(ла) студент(ка)_______________________

Перевірив викладач Халітова Л.А.

МИРГОРОД

2014

Практична робота № 1

ТЕМА: Визначення абсолютної та відносної похибки. Визначення максимальної похибки по классу точності приладу. Підбір шкали приладу для заданого параметру.

МЕТА: Користуючись отриманими завданнями навчитися визначати абсолютну, відносну похибку, максимальну похибку по класу точності приладу та підбирати шкалу для заданого параметру.

Теоретичні основи:

Точність роботи вимірювального приладу залежить від правильного вибору виду приладу для заданих умов роботи і правильній його установки, а також від виконання правил догляду за приладом під час експлуатації.

Розрізняють абсолютну і відносну похибки вимірювань .

Абсолютною похибкою називають різницю між показанням приладу і дійсним значенням вимірюваної величини. Виражають її в одиницях вимірюємої величини: Δ = А2-А1

де, А1 – дійсне значення вимірюємої величини;

А2 – показання приладу.

Коли зрівнюють точність показань декількох приладів, то визначають відносну похибку приладу, яку виражають у відсотках:

ε = (Δ\ А1)*100%

Основна похибка – це похибка приладу при нормальних умовах роботи, тобто при нормальному положенні приладу, температурі середовища 20±5ºС, відносній вологості 65±15%, тиску 750±30 мм.рт. ст.., при відсутності зовнішнього електричного і магнітного поля. Вона показує найбільше можливе відхилення показань приладу від дійсного значення в будь-яку сторону і в будь-якому діапазоні шкали.

Допоміжна похибка виникає в результаті відхилення від нормальних умов роботи приладу.

Контрольно-вимірювальні прилади характеризуються точністю, тобто ступенем приближення результату вимірювання до фактичного значення вимірюваної величини. Якість пристрою інформації оцінюють класом точності.

Класом точності називають узагальнену характеристику засобів вимірювання, що впливають на їх точність, значення яких установлюється в стандартах на окремі види засобів вимірювання. Частіше всього клас точності приймається чисельно рівний основній допустимій похибці, вираженій в відсотках.

ε´ = ± (Δ\ В)*100%

де, В – діапазон виміру приладу.

Клас точності зразкових приладів повинен бути в 3-4 рази вище від класу точності повіряючого приладу.

Наприклад: основна допустима похибка манометра з класом точності 1,5 з діапазоном вимірювань 0 – 10 МПа складає ±1,5% від 10 МПа тобто ±0,15 МПа. Клас точності приладу вказаний на його шкалі.

Задача №1: Зняти показання та обчислити абсолютну й відносну похибки вимірювання напруги за допомогою вольтметра (див. рис. 1).

Роз в'язання.

Ціна поділки шкали вольтметра:

Напруга, яку показує вольтметр: .

За класом точності вольтметра (2,5) та максимальним значенням вимірюваної напруги (3 В) знаходимо абсолютну похибку, яку дає цей вольтметр при ви­мірюваннях:

Відносна похибка виконаного вимірювання: