8.4 Харчування в школах-інтернатах спортивного профілю

Діти в школах-інтернатах спортивного профілю крім навчання за програмою загальноосвітніх шкіл, додатково займаються спортом. Розрізняють такі види харчування спортсменів: в умовах звичайних тренувань; в період інтенсивних тренувань та змагань; на дистанції під час тривалих спортивних змагань.

У найбільшому об’ємі повинен бути організований перший вид харчування, інші раціони використовують періодично.

Для школярів різних вікових груп установлені норми енерговитрат головним чином при п’яти видах спорту: спортивна гімнастика, легка атлетика, плавання, футбол, фехтування.

Відповідні норми, якими слід керуватися протягом навчально-тренувального року, наведені в табл. 8.5 та 8.6.

Раціон учнів спортивних шкіл повинен мати білково-вуглеводну спрямованість. Це визначається підвищеною потребою в білках для забезпечення розвитку мускулатури та вуглеводах як джерелах енергії для м’язової діяльності.

Частка жирів у раціоні повинна бути знижена при таких видах спорту: плавання, кінний спорт, мотоспорт, біг на середні та довгі дистанції, футбол, а також видах, які пов’язані з короткочасним м’язовим напруженням. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів за період навчально-тренувальних занять повинно становити 1:(0,8-0,9):(3,5-4,5).

Таблиця 8.5 – Енергетична цінність раціонів юних спортсменів з урахуванням віку, статі та спортивної спеціалізації

Група ін­тенсивно­сті праці	Енергетична цінність раціону	Вік, років	Стать	Вид спорту
I	2300 ккал 2000-2600 ккал	11-13 11-13	Чол. Жін.	Спортивна гімнастика "—"
II	3000 ккал 2800 ккал	14-17 11-13	Чол. Чол.	"—" Футбол
III	3700 ккал 3200-3900ккал	11-13 11-17	Чол. Жін.	Фехтування Легка атлетика "—"
IV	4700 ккал 4500-5000 ккал	11-13 11-13	Чол. Жін.	Плавання "—"
V	6000 ккал	14-17 14-17	Чол. Чол..	Фехтування Плавання

Таблиця 8.6 – Приблизна середньодобова потреба у харчових речовинах (г, брутто) учнів шкіл-інтернатів спортивного профілю за групами харчування

Група	Білки, г		Жири, г		Вуглеводи, г
Інтен-сивності праці	всього	в т.ч. тваринні	всього	в т.ч. рослинні	всього	у т.ч. легкозасво­ювані
I	85	51	66	17	342	114
II	105	63	87	22	450	150
III	130	78	119	30	527	173
IV	160	96	160	40	655	218
V	205	123	205	51	834	278

При зимових видах спорту не слід різко знижувати кількість жирів у раціоні порівняно з нормою; рекомендоване співвідношення білків, жирів та вуглеводів повинно бути 1:1:(3,5-4,7).

Учні шкіл-інтернатів спортивного профілю потребують підвищеного надходження з їжею вітамінів A, B₁, B₂, B₆, PP, C, E у зв’язку зі збільшенням витрат їх в організмі, обумовлених підвищенням активності нервово-м’язової діяльності. Зокрема, для юних спортсменів слід подвоїти дози тіаміну та аскорбінової кислоти. Повинна бути збільшена також норма солей Са, Р, та інших мінеральних речовин, необхідних для підвищення витривалості організму та більш швидкого відновлення збільшених їхніх втрат з потом, а також зрушень кислотно-лужної рівноваги, яке викликане посиленою м’язовою роботою, що обумовлює накопичення молочної кислоти. Це може бути досягнуте шляхом широкого використання молока, молочнокислих продуктів, овочів та фруктів.

Для отримання добрих результатів у спортивній діяльності суттєве значення має правильний режим харчування, який повинен залежати від характеру фізичного навантаження. При розподілі їжі протягом дня слід керуватися наступними положеннями: 1) харчування повинно бути п’ятиразовим; 2) проміжки між прийомами їжі не повинні перевищувати 5 годин; 3) напружені тренування не можна здійснювати натще, тоді як час приймання їжі не слід здійснювати безпосередньо перед спортивними змаганнями; 4) у період змагань рекомендовано приймати їжу за 2-3 години до їх початку; а після закінчення виступів – не раніше ніж через 40-45 хвилин (щоб не виник негативний вплив фізичного навантаження на травну систему). При тренуваннях в другу половину дня сніданок (7.30-8.00) повинен забезпечити 20-25 % енергетичної цінності; другий сніданок (10.00-10.30) – 10-15 %; обід – (13.00-13.30) – 30-35 %; полуденок (17.00) – 5-10 %; вечеря (19.30-20.00) – 25-30 %. Для різних вікових груп учнів-спортсменів існують середньодобові набори продуктів (табл.. 8.7).

Таблиця 8.7 – Приблизний середньодобовий набір продуктів (г, бруто), необхідний для різних груп спортсменів

Назва продуктів	Групи інтенсивності праці
	I	II	III	IV	V
1	2	3	4	5	6
Хліб житній	84	109	144	185	194
Хліб пшеничний	154	200	262	346	412
Борошно пшеничне	8	9	12	14	17
Крохмаль	1,7	1,7	1,7	1,7	2,0
Макаронні вироби	20	23	31	38	50
Крупи	36	43	52	61	72
Бобові	8	8	10	12	15
Цукор	60	62	69	72	79
Мед	17	18	23	25	33
Ласощі	26	37	49	77	133
Масло вершкове	11	14	17	22	28
Олія	12	13	17	22	28
Свинячий жир	2	3	3	5	6
Молоко, молочні напої	378	423	479	537	580
Сметана	14	14	19	19	34
Майонез	0,7	0,7	0,7	1,6	1,6
Сир	36	42	56	60	92
Твердий сир	12	26	31	44	73
М’ясо, птиця, субпродукти	124	138	171	235	310
М’ясопродукти	42	60	73	141	175
Риба	28	36	39	67	72
Рибопродукти	17	34	40	56	65
Яйця	18	29	36	52	62
Картопля	189	206	275	289	361
Овочі	246	254	329	390	454
Овочеві консерви	32	33	40	52	57
Фрукти, цитрусові	270	301	368	463	557
Соки	118	139	171	211	218
Сухофрукти	9,3	9,8	12	19	24
Чай	0,4	0,4	0,4	0,4	0,4

Продовження таблиці 8.7

1	2	3	4	5	6
Какао	1,3	1,3	1,6	2	2,3
Кава	4	4	4	5	5
Спеції	0,04	0,04	0,06	0,07	0,08
Мінеральна вода	107	112	182	207	207
Желатин	0,9	0,9	1,1	1,1	1,3
Оцет	1,4	1,4	1,7	1,2	2,4