5. Види і типи сучасних мов програмування

5.1. Універсальні й спеціалізовані мови

Мова програмування - формальна знакова система, призначена для запису комп'ютерних програм. Мова програмування визначає набір лексичних, синтаксичних і семантичних правил, що задають зовнішній вигляд програми і дії, які виконає виконавець (комп'ютер) під її управлінням.

З часу створення перших програмованих машин людство придумало вже більше восьми з половиною тисяч мов програмування. Кожного року їх число поповнюється новими. Деякими мовами вміє користуватися тільки невелике число їхніх власних розробників, інші стають відомі мільйонам людей. Професійні програмісти іноді застосовують у своїй роботі більше десятка різноманітних мов програмування.

Творці мов по-різному тлумачать поняття мови програмування. До найбільш поширених тверджень, визнаних більшістю розробників, належать такі:

Функція: мова програмування призначена для написання комп'ютерних програм, які застосовуються для передачі комп'ютеру інструкцій щодо виконання того чи іншого обчислювального процесу та організації управління окремими пристроями.

Завдання: мова програмування відрізняється від природних мов тим, що призначена для передачі команд і даних від людини до комп'ютера, в той час, як природні мови використовуються для спілкування людей між собою. В принципі, можна узагальнити визначення "мов програмування" - це спосіб передачі команд, наказів, чіткого керівництва до дії, тоді як людські мови служать також для обміну інформацією.

Виконання: мова програмування може використовувати спеціальні конструкції для визначення та маніпулювання структурами даних і управління процесом обчислень.

Усі популярні мови можна поділити на універсальні й спеціалізовані. Універсальні мови використовуються для вирішення різних завдань. Спеціалізовані мови призначені для вирішення завдань одного, максимум кількох, видів завдань. Наприклад, роботи з базами даних, web-програмування або написання скриптів для адміністрування операційних систем.

Види спеціалізованих мов:

1. Мови для роботи з базами даних:

   • а) мови, що входять до складу промислових клієнт-серверних систем управління базами даних (PL-SQL в СУБД Oracle, Transact-SQL у Microsoft SQL Server);

   • б) мови є частиною інших видів СУБД (Visual FoxPro, Microsoft Access, Paradox і т.п.).

2. Мови призначені для web-програмування:

   • а) мова, яка виконується на сервері, що підтримує Web-сайт (РНР, Perl, VBScript);

   • б) мова, яка виконується на браузері (програмі перегляду) клієнта JavaScript, JScript, VBScript.

3. Мови для математичних розрахунків.

4. Мови для автоматизації роботи певних програмних продуктів (VBA в Microsoft Office).

5. Спеціалізовані мови інших видів.

До універсальних мов можна віднести мови Visual C++, Visual C++.Net, Visual C #.Net, Visual J#.Net, Java, Delphi, Borland C #, Borland C++ Builder.

Хоча найчастіше спеціалізовані мови походять від універсальних мов, наприклад, PHP, Perl і JаvаScript походять від мови С++, VBScript і VBA походять від мови Visual Bаsic, відмінності між спеціалізованими і універсальними мовами дуже значні.

Спеціалізовані мови, найчастіше використовуються для написання не дуже великих програм, тому вони оптимізовані на швидке написання програм та зменшення розміру вихідного коду, і меншою мірою на зменшення помилок, використання об'єктно-орієнтованого програмування і поділу коду на модулі. А універсальні мови, як правило, використовуються для створення великих і дуже великих проектів, тому в них усе зроблено, щоб зменшити кількість помилок і полегшити проектування програм.

Основна відмінність спеціальних мов від універсальних:

1. у них менше об'єктно-орієнтованих засобів і засобів доступу технологій COM, DCOM, CORBA до функцій API операційних систем;

2. менше засобів багатопотокового програмування і розподіленого програмування;

3. використовуються тільки динамічні типи (тобто тип змінної визначається в залежності від її значення, а не при оголошення змінної), а не статичні. Єдиний виняток: у версії 9 мови Visual FoxPro можна використовувати і статичні типи змінних.