
- •Історична довідка
- •1. Основні терміни методики наукових досліджень
- •1.1. Основні символи, що використовуються в методиці
- •2. Методи наукових досліджень
- •2.1. Класифікація методів досліджень
- •2.2. Спеціальні методи досліджень
- •2.3. Системний підхід до вирішення завдань науки
- •3. Елементи методики і їх вплив на точність польового досліду
- •3.2. Дослідна ділянка
- •3.3. Форма ділянок та їх орієнтація на місцевості
- •3.4. Повторність і повторення в досліді
- •3.5. Методи розміщення варіантів та повторень на площі
- •4. Класифікація польових дослідів
- •4.1. Загальна класифікація польових дослідів
- •4.2. Класифікація дослідів за вирішенням конкретних завдань
- •4.3 Вимоги до польового досліду
- •5. Планування наукових досліджень
- •5.1. Програма досліджень
- •5.2. Етапи планування дослідження
- •6. Особливості досліджень зернобобових культур
- •7. Особливості досліджень буряків цукрових
- •8. Особливості дослідження льону-довгунця
- •9. Особливості досліджень картоплі
- •10. Особливості досліджень сумісних посівів сільськогосподарських культур
- •11. Діагностування кислотноосновного стану та поживного режиму ґрунтів
- •12. Енергетична оцінка вирощування сільськогосподарських культур
- •Життя як термодинамічний процес
- •Еколого-технологічна оцінка енергетичного балансу вирощування сільськогосподарських культур
- •Енергетична оцінка обробітку ґрунту
- •13. Статистичний аналіз результатів досліджень
- •13.1. Описова (наглядна) статистика — Descriptive statistics
- •13.2. Дисперсійний аналіз
- •13.3. Кореляція і регресія
- •14. Множинний лінійний регресійний аналіз
- •15. Нелінійний регресійний аналіз
- •16. Кластерний аналіз (cluster analysis)
- •Додатки
- •Одержано
- •Додаток 12.10 Енергетична структура врожаю гречки в Україні
- •Додаток 12.11
- •На силос в Україні (Всесоюзний нді кукурудзи) на 1га посіву
- •Одержано Урожай зеленої маси 25000 кг
- •Одержано
- •Енергетична оцінка технології вирощування кукурудзи на зерно, урожай зерна 40,8 ц/га
- •Енергетична оцінка технологій вирощування льону-довгунця
- •Список рекомендованої літератури
- •Ермантраут Едуард Рудольфович
- •Методика наукових досліджень в агрономії
2.3. Системний підхід до вирішення завдань науки
Суть системного підходу полягає у дослідженні об'єктів як екологічних систем з їх складовими частинами, внутрішніми і зовнішніми зв'язками, зведенням основних відомостей про неї в єдине ціле. Прикладом системного підходу в науці є положення В.І. Вернадського про біосферу, в основу якого покладено новий тип складних системних об'єктів глобального масштабу - біогеоценоз. Ідеї системного підходу застосовують також у систематиці рослин, екології. Зокрема, одним з об'єктів екологічного дослідження є екосистема.
Дослідження складних систем передбачає гармонійне поєднання аналітичних і синтетичних методів вивчення структури об'єкта і його функцій. У деяких розділах сучасної біології застосовують переважно системний напрям. Це дає змогу звести в єдине ціле всі дані при розробці комплексних програм охорони природи, екології, біохімії, генетики тощо.
Для вивчення складних біологічних об’єктів за системним методом треба сконцентрувати й об'єднати не лише комплекс складних методик, а й такі методи досліджень, як описовий, порівняльний, експериментальний та історичний.
Системний підхід дозволяє глибше дослідити реальність, розчленувати складний об'єкт на окремі частини з їх аналізом та подальшим синтезом знань, забезпечити цілісність об'єкта і його зв'язків.
3. Елементи методики і їх вплив на точність польового досліду
Методика експерименту – це єдність ряду елементів, головними з яких є кількість варіантів у схемі досліду, площа, форма й напрямок ділянок, повторність і повторювання, методи розміщення повторювань і варіантів у досліді, методика обліків, спостережень і збирання врожаю, організація досліду в часі.
3.1. Кількість варіантів
Варіанти досліду можуть бути як кількісними (дози добрив, норми висіву, площі живлення тощо), так і якісними (різні культури або сорти, типи ґрунтів, форми добрив тощо). Підбираючи варіанти у схему досліду, дослідник дотримується правила, щоб їх кількість була оптимальною для конкретної теми й умов досліду. Кількість варіантів має бути такою, щоб за вирощеними врожаями можна було побудувати криву, форма якої була б близькою до параболи, тобто серед варіантів досліду повинні бути такі градації дослідного фактора, які б забезпечили відхилення врожаїв від оптимального в обидва боки.
Математична статистика доводить, що для побудови такої кривої необхідно мати як мінімум п’ять точок. Отже, мінімально у досліді може бути п’ять варіантів. У дослідах з якісними варіантами, наприклад із сортами, їх кількість визначається наявністю районованих та перспективних сортів (їх може бути до кількох десятків). Іноді і число кількісних варіантів буває великим.
Різні групи, земельні площі за своєю родючістю мають неоднаковий ступінь строкатості у просторі. Чим більша кількість варіантів у досліді, тим більшою буде його площа, а отже, й більшим варіювання родючості ґрунту. У свою чергу, можлива строкатість родючості призводить до збільшення похибки досліду.
У схемі досліду може бути декілька контролів. Так, при вивченні сортів беруть за контроль (стандарт) не лише районовані, а іноді й перспективні сорти. Їх називають груповим контролем.
У дослідах з добривами важливим контролем може бути варіант без добрив або такі дози органічних чи мінеральних добрив, на фоні яких вивчають ефективність доз окремих елементів живлення або дії їх разом. При вивченні доз пестицидів їх порівнюють з тими дозами, якими користувалися у виробництві до закладання досліду, а також з варіантом без пестицидів.
Якщо ділянки з контрольними варіантами з певних причин випадають із досліду, а кількість тих, що залишилися, недостатня для обчислення точних значень середніх арифметичних, то знецінюється весь дослід. Саме тому для забезпечення точності досліду кількість контрольних ділянок беруть більшу, ніж повторність інших варіантів досліду. Якщо кількість варіантів досліду велика (кілька десятків), то на кожні 8-10 варіантів виділяють контрольні ділянки. За значної строкатості родючості ґрунту контрольні ділянки розміщують через кожні один-два варіанти (ямб-метод, дактиль-метод).