Структура індз

• зміст (з зазначенням сторінок розділів та підрозділів);

• вступ (зазначається тема, мета та завдання роботи і основні її положення);

• теоретичне обґрунтування (виклад базових положень, законів, принципів на основі яких виконується теоретичне чи практичне завдання);

• методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт) – вказуються і коротко характеризуються методи роботи;

• основні результати роботи (подаються результати, схеми, таблиці, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз);

• основна частина. Складається з трьох – чотирьох розділів. На основі узагальнення літературного матеріалу розглядаються основні проблеми теми, аналізуються різні думки авторів, дається критична оцінка, а також викладається особиста точка зору.

• загальні висновки (структуризовані за підрозділами);

• список використаної літератури (оформлений відповідно до вимог);

• рецензія (одного із студентів академгрупи).

Оформлення індз

Індивідуальна робота подається викладачу ретельно відредагованою і чітко віддрукованою на папері формату А4:

• шрифт — Times New Roman;

• розмір шрифту — 14 кегель;

• інтервал між рядками — одинарний;

• абзац — 5мм, поля: праве, ліве, верхнє — 15мм, нижнє — 17мм;

• нумерація сторінок — по центру нижнього поля;

• формули друкуються по центру сторінки, нумерація по правому полю, основний розмір шрифту — 14 кегель.

Максимальний обсяг ІНДЗ— до 10-15 сторінок разом з таблицями, додатками та списком використаної літератури. Зразок оформлення титульного аркуша звіту про виконане ІНДЗ наведено у Додатку.

Заголовки структурних частин ІНДЗ друкуються великими літерами (ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ).

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка на ставлять. У кінці заголовка надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Структурні частини роботи «Зміст», «Вступ», «Висновки», «Список літератури» не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «Розділ» на тому ж рядку, після номера крапку на ставлять.

Підрозділ нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «1.3» (третій підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу й порядкового номеру таблиці, між якими ставлять крапку, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу) – в тісній взаємозв’язці і єдиній логіці викладу.

Порядок подання та захист індз

1. Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням всіх позицій змісту завдання.

2. ІНДЗ подається викладачу, який читає лекційний курс з даної дисципліни та виставляє підсумкову оцінку за заліковий кредит, не пізніше ніж за тиждень до проведення другого ПМК з дисципліни.

3. Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському, колоквіумі і т.п.) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.).

4. Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом залікового кредиту і враховується при підрахунку підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ у загальній кількості балів з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 30% до 50%.

5. Якщо при перевірці в ІНДЗ не виявлено суттєвих фахових помилок, оформлення її відповідає вимогам кафедри, то така робота може бути прийнята без захисту з оцінкою „відмінно”.

ВІДМІННО – ставиться якщо студент володіє системними знаннями навчального матеріалу та ефективно їх застосовує для дослідження світу політики. Відповідь студента повна, ґрунтовна, логічна, містить аналіз, систематизацію, узагальнення. Робить аргументовані, цілком самостійні висновки. Знання про системне значення політики та її взаємодію з іншими підсистемами суспільства (економікою, правом, культурою і т. ін.) мають бездоганний характер. Відповідь ґрунтується на аналізі класичних першоджерел та множинності політологічних підходів. Оформлення відповідає вимогам кафедри.

ДОБРЕ – ставиться якщо студент самостійно відтворює основний навчальний матеріал і використовує його для ілюстрації політичного життя суспільства. Дає визначення основних понять, аналізує, порівнює інформацію, встановлює її зв'язок з обраною професією та робить висновки. Відповідь в цілому правильна, логічна та достатньо обґрунтована. При відповіді допускається незначних помилок, які частково виправляє.

ЗАДОВІЛЬНО – ставиться, якщо студент відтворює основні положення навчального матеріалу, але припускається помилок при визначенні понять, може в цілому аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити узагальнення. Самостійність та творчість при викладенні навчального матеріалу присутні частково

НЕЗАДОВІЛЬНО – виставляється якщо студент не володіє навчальним матеріалом на елементарному рівні пізнання. Будь-яке учення про систему політологічного знання, його зв'язок з іншими соціальними науками, обізнаність з ключовими поняттями та категоріями політичної науки відсутні.

Для прикладу наводимо пропонований варіант оцінки навчальної діяльності студента при вивченні курсу «Вища освіта України і Болонський процес».