
- •Тема 4. Виникнення української дитячої
- •Витоки української дитячої літератури
- •Дитяча література дошевченківського періоду
- •Т.Г.Шевченко – основоположник нової української літератури для дітей
- •Витоки української дитячої літератури
- •Виникнення та історичні умови розвитку української дитячої літератури
- •Збирання і видання фольклорних творів як передумова виникнення і розвитку української дитячої літератури
- •Дитяча література дошевченківського періоду
- •Боротьба за рідну культуру і мову. Створення навчальних посібників рідною мовою
- •Праці з історії рідного краю та фольклорні видання як джерело виховання національної гордості і патріотизму
- •Розвиток тематики і жанрів дитячої літератури
- •Т.Г.Шевченко – основоположник нової української літератури для дітей
- •Відображення у творах для дітей поглядів поета
- •Тема дитинства й материнства у творах поета
- •Твори про красу природи України
- •Тема 5. Українська дитяча література
- •Творчість л.І.Глібова для дітей
- •Ранній вік
- •Старший дошкільний вік
- •Молодший дошкільний вік
- •Старший дошкільний вік
- •4. Розвиток теми дитинства в оригінальній поезії
- •Ранній вік
- •Молодший дошкільний вік
- •6. Своєрідність поезії якова щоголева для дітей
- •Старший дошкільний вік
- •7. Казки-мініатюри та поезія для дітей Михайла Коцюбинського
- •Молодший дошкільний вік
- •Старший дошкільний вік
- •Твори Віри Лебедової для дітей
- •8. Твори Лесі Українки для дітей
- •На зеленому горбочку
- •Молодший дошкільний вік
- •Старший дошкільний вік
6. Своєрідність поезії якова щоголева для дітей
Яків Іванович ЩОГОЛІВ
(1823 - 1898)
народився на Слобожанщині в місті Охтирка на Харківщині (тепер Сумщина) в родині дрібного чиновника. Вже дорослим поет часто згадував свою няню, яка прожила в його родині майже все життя. Вона була дуже добра та вміла чудово розповідати казки. На дворі мете метелиця, а в хаті, коло грубки, де палають і тріщать дрова, чути тиху розповідь няні.
НЯНЯ
В темний вечір зим холодних,
В парту кинувши книжки,
Ми збирались коло грубки
Слухать нянині казки.
Надворі було хуртеча
Та метелиця мете;
За ворітьми коло вікон
Сніг горбами наросте;
По задвірках крутить вітер,
Аж віконниці риплять;
А у нас у грубі дрова
І палають, і тріщать.
От ми й кинемось на шию
Нашій няні, щоб вона,
Няня мила та хороша,
Розказала нам, що зна;
Про Івашечка, про відьму,
І про пекло, і про рай...
І почне писати казка,
Тільки слухай – не зівай!
Яків Щоголів вчився в Охтирській повітовій школі, а потім – у Першій Харківській гімназії. Саме тут, в 4-му класі, почав писати свої перші вірші. Продовжив навчання у Харківському університеті на філологічному факультеті. Тоді почав писати вірші професійно. Був глибоко обізнаний з вітчизняною і зарубіжною літературою. Його поетичне обдарування вітали П.Гулак-Артемовський, І.Срезнєвський. З їх підтримкою почав друкуватись на сторінках альманаху „Молодик”, журналу „Отечественніе записки”, „Литературной газети”.
Після закінчення університету Яків Щоголів займав різні посади, деякий час був секретарем Харківської думи. Багато подорожував в службових справах. Це допомогло йому глибше пізнати життя свого народу. Він часто заслуховувався народними піснями, казками. Потім це знайшло відображення у віршах письменника.
У 1881 році з’явилась його перша книжка – збірка „Луна”, потім „Рада”, „Ворскло” (1883). Свою наступну збірку поет назвав „Слобожанщина” (1898р.).
У своїх віршах змалював природу рідного краю в різні пори року. Лагідно, сумно звучить вірш „Осінь”:
ОСІНЬ
Висне небо синє, синє, та не те;
Світе, та не гріє сонце золоте.
Оголилось поле од серпа й коси;
Ніде приліпитись крапельці роси.
Темная діброва стихла і мовчить;
Листя пожовтіле з дерева летить.
Хоч би де замріла квіточка одна;
Тільки й червоніє, що горобина.
Здалека під небом, в вирій летючи,
Голосно курличуть журавлів ключі.
ЗИМНІЙ РАНОК
Я люблю веселий ранок холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ганок і на шлях за ворітьми
Упаде із неба промінь, дим пов’ється з димарів,
На току підніме гомін зграя галок і граків.
Школярі свої гринджоли з повіток подостають
І по вулиці, мов бджоли, до сугорка загудуть.
Сніг ясним кришталем блище, лютий холод допіка;
Сонце в гору плине вище, та не гріє здалека...
ТРАВЕНЬ
Не дивуйся, що з весною інший світ настав:
Полем, лісом і водою травень завладав!
Глянь у поле: по коліна досягла трава;
Сонце, жито і ярини яр’ю облива.
Подивись на прозір річки, як її вода,
Ллючи хвилі невеличкі, млоддю вигляда.
Хлопчик стиха коло броду тягне рогозу;
Темна сила хиле в воду вільху і лозу.
А ходім сюди зо мною в чорностволий ліс, -
Він ще листвою густою не зовсім заріс.
Тут тобі остання пташка, жоден черв’ячок;
На стволині черепашка, на траві жучок, -
Скажуть всі вони: „З весною інший світ настав;
Полем, лісом і водою травень завладав!”
ЛІТНІЙ РАНОК
Тепле сонце встало пишно;
Одягається розкішно
В яр і золото долина, -
Встань і ти, моя дитино!
Ранку тратити не треба.
Дочувайся: із-під неба
Пісня жайворонка ллється,
То привіт тобі несеться!
Вітерець на тебе дише,
Джерегельцями колише;
І на вушко він шепоче,
Щоб вставала ти охоче.
_________
Яр – зелень.
Джерегеля – заплетена коса.
Добре знаючи запити дітей, їх психологію, письменник створив для них чимало чудових поезій. Це – „Вівчарик”, „Чередничка”, „Осінь”, „Зимній ранок”, „Завірюха”, „Листопад”, „Травень” та інші. Це справжні поетичні перлини. Сам автор свідчив, що його симпатії були звернені „До лісу, степу, отари, чабана, водяного млина, хутора, куреня, пасічника”.
Перелік творів для дітей дошкільного віку
Молодший дошкільний вік
Хата