- •Маркетингові дослідження
- •1. Загальні положення
- •2. Тематика курсових робіт
- •3. СтруктуРа курсової роботи та методичні рекомендації щодо її виконання
- •1.1. Аналіз маркетингової діяльності підприємства
- •1.2. Аналіз вторинної інформації (кабінетні дослідження)
- •1.3. Swot-аналіз діяльності підприємства
- •2.1. Структуризація проблеми і побудова моделі основних причинно-наслідкових зв’язків
- •2.2. Формулювання гіпотези та розробка пошукових запитань
- •2.3. Розрахунок обсягу і структури вибірки
- •2.4. Планування польових досліджень
- •3.1. Формування матриці анкетного опитування
- •3.2. Аналіз отриманих результатів та тестування гіпотези
- •3.4. Розроблення рекомендацій щодо усунення виявленої проблеми
- •4. Рекомендації щодо оформлення курсової роботи
- •4.1. Загальні вимоги
- •4.2. Оформлення ілюстративного матеріалу
- •4.3. Правила цитування та посилання на джерела
- •4.4. Оформлення списку використаних джерел
- •4.5. Оформлення додатків
- •5. Порядок подання на рецензію та захист курсової роботи
- •6. Критерії оцінювання виконання та захисту курсової роботи
- •7. Список рекомендованої літератури
- •7.1. Основна література
- •7.2. Періодичні вітчизняні та зарубіжні видання
- •7.3. Internet-адреси сайтів (українські та російські)
- •Зразок оформлення титульної сторінки до курсової роботи
- •Зразок оформлення титульної сторінки презентаційного матеріалу (1 слайд) з допомогою програмного забезпечення Power Point
- •Навчальне видання маркетингові дослідження
2.4. Планування польових досліджень
Наступним етапом дослідження є збір первинної маркетингової інформації в ході проведення польових досліджень. При їх плануванні необхідно вибрати методи збору інформації. Існують різні методи, що використовуються при збиранні первинної інформації, зокрема:
- опитування – припускає з’ясування думки респондента щодо певного кола питань, включених в анкету, шляхом особистого або опосередкованого контакту інтерв’юєра з респондентом;
- експеримент – метод збирання маркетингової інформації, за допомогою якого вивчають причинно-наслідковий зв'язок між досліджуваними змінними;
- спостереження – процес реєстрації моделей поведінки людей і об'єктів, варіантів розвитку подій на систематичній основі для отримання інформації, що цікавить дослідника;
- імітаційне дослідження – це відтворення дії різних маркетингових чинників за допомогою економіко-математичних моделей та ЕОМ;
- панельне дослідження – проводяться на підставі регулярного спілкування з визначеною (завжди тією самою) групою споживачів, що робить можливим аналіз стану та динаміки їхніх запитів, мотивацій, ставлень тощо.
В курсовій роботі найбільш доцільно використовувати опитування, а також спостереження. Застосування в навчальному процесі таких методів як експеримент, імітація і панель поширені значно менше у зв’язку із складністю їх використання в учбових цілях.
При плануванні опитування необхідно розробити анкету. Анкета повинна складатися з трьох частин:
- вступна (де чітко окреслюють мету дослідження, наперед висловлюють подяку респондентам і дають інструкції щодо її заповнення);
- основна (безпосередньо комплекс послідовних запитань);
- заключна (інформація про респондентів: вік, стать, статус, вид заняття, родинний стан, прізвище, адреса тощо) та ідентифікація анкети: назва, дата, час і місце тестування, прізвище інтерв’юера – за необхідністю.
В основній частині анкети можуть бути використанні відкриті запитання (респондент має самостійно дати відповідь без вибору запропонованих варіантів) та закриті запитання (передбачають вибір відповіді із кола запропонованих варіантів).
Найбільш поширені серед закритих запитань:
- альтернативне запитання (передбачаються відповіді «так» або «ні»);
- запитання з вибірковою відповіддю (пропонуються три чи більше варіантів відповідей на вибір);
- запитання за шкалою Лайкерта (запитання з пропозицією - вказати ступінь згоди чи незгоди із сутністю зробленої заяви);
- запитання з оціночною шкалою (ознака рангується за оцінками від «незадовільно» до «відмінно»);
- семантичний диференціал (шкала розрядів між двома біполярними поняттями, на якій опитуваний обирає точку, що найбільше відповідає його сприйняттю явища).
Найбільш поширені серед відкритих запитань:
- запитання без заданої структури (абсолютно вільна відповідь);
- завершеня речення (респондентові пропонують завершити розпочате речення);
- підбір словесних асоціацій (опитуваному називають по одному слову і просять у відповідь назвати перше слово, що спало на думку).
При складанні анкет слід дотримуватись певних вимог:
Запитання анкети мають бути чіткими і зрозумілими.
Усі питання мають бути згруповані у блоки відповідно до логіки дослідження.
Анкета має бути лаконічною і містити невелику кількість запитань.
Інтервали варіантів відповідей не повинні перетинатися (до 20 включно; 21–30; 31–40).
Запитання не повинні містити подвійного заперечення («Чи не вважаєте ви, що недоцільно...»).
Запитання і відповіді не повинні містити слова «часто», «рідко», «мало» тощо, оскільки кількісне сприйняття людьми суттєво відрізняється.
Складаючи запитання, слід уникати натяків у самих запитаннях («Чи подобається вам продукція ...»).
В анкеті слід уникати об’єднання двох запитань в одному (Чи задоволені ви якістю та ціною товару?).
Слід уникати запитань про точний вік, рівень доходів (слід обмежуватися інтервалами).
Анкета не повинна бути монотонною.
Важкі, відкриті та особисті запитання слід використовувати наприкінці анкети.
В курсовій роботі пропонується використовувати закриті запитання, загальна кількість не повинна перевищувати 15-ти питань для основної частини та 5-ти для заключної.
Найбільш поширений спосіб зв’язку з аудиторією в процесі збору даних для курсової роботи – особистий контакт. Можливе використання телефонного інтерв’ю. Поштове анкетування за умов проведення дослідження в навчальних цілях використовується рідко.
Розділ 3. Аналіз маркетингової інформації