
- •Методичні вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни "деталі машин"
- •Технічні завдання для курсового проектування
- •1. Вибір електродвигуна. Визначення силових та кінематичних характеристик приводу
- •2. Вибір матеріалу, визначення допустимих напружень
- •3. Розрахунки параметрів зубчастої передачі
- •4. Перевірочний розрахунок передачі
- •5. Проектувальні розрахунки вала.
- •6. Ескізне компонування редуктора.
- •7. Вибір та перевірочні розрахунки підшипників кочення.
- •8. Добирання посадки підшипників кочення
- •9. Посадки основних деталей редуктора
- •10. Призначення шпонкового з’єднання
- •11. Перевірочні розрахунки веденого вала
- •12. Добирання мастила
- •13. Добирання та розрахунки муфти
- •Додатки
- •Література
4. Перевірочний розрахунок передачі
4.1 Перевіряємо міцність за контактними напруженнями [1, с. 97].
, (4.1)
де
– коефіцієнт, враховуючий нерівномірність
розподілення навантажень між зубцями
колеса;
– коефіцієнт, враховуючий додаткові
динамічні навантаження [1, с. 62, табл.
4.3];
– допоміжний коефіцієнт, який залежить
від матеріалу зубця:
– для косозубих та шевронних,
– для прямозубих.
– колова швидкість [1, с. 61]:
.
(4.2)
Встановлюємо ступінь точності в залежності від розрахункової колової швидкості.
Таблиця 4.1
Ступінь точності зубчастих передач
Ступінь точності |
Колові швидкості
|
|||
прямозубих |
косозубих |
|||
циліндричних |
конічних |
циліндричних |
конічних |
|
6 7 8 9 |
До 15 » 10 » 6 » 2 |
До 12 » 8 » 4 » 1,5 |
До 30 » 15 » 10 » 4 |
До 20 » 10 » 7 » 3 |
4.2 Перевіряємо перевантаження або недовантаження передачі [1, с. 61–62].
(4.3)
Якщо
– то передача перевантажена.
Якщо
– то передача недовантажена.
Допускається
недовантаження передачі (
)
не більше 15% і перевантаження (
)
до 5%. Якщо умова міцності не виконується,
то слід змінити ширину вінця зубчастого
колеса та повторити розрахунок передачі.
4.3 Перевіряємо зубці за напруженням згинання [1, с. 63–64].
Перевіряємо зубці колеса:
, (4.4)
де
,
– коефіцієнти форми зубця;
– коефіцієнт, що враховує нерівномірність
розподілення навантаження по ширині
зубчастого колеса;
– коефіцієнт, що враховує додаткові
динамічні навантаження;
– коефіцієнт, що враховує нерівномірність
розподілення навантаження між зубцями
колеса;
– коефіцієнт, що враховує величину кута
нахилу зубців:
. (4.5)
– еквівалентна кількість зубців шестерні:
;
(4.6)
– еквівалентна кількість зубців колеса:
.
(4.7)
Зубці
колеса відповідають умові міцності на
згинання
.
Перевіряємо зубці шестерні:
. (4.8)
Зубці шестерні та колеса відповідають умові контактної міцності та умові міцності за напруженням згинання.
5. Проектувальні розрахунки вала.
5.1 Призначаємо матеріал для виготовлення валів. З метою зменшення номенклатури використання матеріалів рекомендується приймати сталь 45 ГОСТ 1050–88 [1, с. 50, табл. 3.2]
Вказуємо механічні характеристики матеріалу:
МПа
– границя міцності;
МПа
– границя текучості;
МПа
– границя витривалості.
5.2 Визначаємо діаметри вихідних кінців ведучого та веденого валів [1, с. 108].
, (5.1)
,
(5.2)
де
– діаметр вихідного кінця швидкохідного
вала;
– діаметр вихідного кінця тихохідного
вала;
МПа
– значення допустимих напружень вала
на кручення для швидкохідного вала;
МПа
– значення допустимих напружень вала
на кручення для тихохідного вала;
– обертальний момент на ведучому валі
редуктора;
– обертальний момент на веденому валі
редуктора.
Для редукторів, в яких ведучий вал з’єднано з електродвигуном, перевіряємо можливість з’єднання.
, (5.3)
де
– діаметр вихідного вала електродвигуна
[1, с. 385, табл. К10].
Прийняти стандартні значення та [1, с. 174, табл. 10.8].
5.3 Визначаємо довжину вихідних кінців швидкохідного та тихохідного валів [1, с. 109, табл. 7.1].
– під муфту:
; (5.4)
– під зірочку:
; (5.5)
– під шестерню:
; (5.6)
– під шків:
. (5.7)
Приймаємо
та
відповідно з [1, с. 174, табл. 10.8].
Рис. 5.1 Циліндричні кінці валів
Таблиця 5.1
Циліндричні кінці валів (ГОСТ 12080-66)
d |
l |
r |
c |
d |
l |
r |
c |
20 |
36 |
1,6 |
1,0 |
45 |
82 |
2,0 |
1,6 |
22 |
30 |
1,6 |
1,0 |
50 |
82 |
2,5 |
2,0 |
25 |
42 |
1,6 |
1,0 |
55 |
82 |
2,5 |
2,0 |
28 |
42 |
1,6 |
1,0 |
60 |
105 |
2,5 |
2,0 |
32 |
58 |
2,0 |
1,6 |
70 |
105 |
2,5 |
2,0 |
36 |
58 |
2,0 |
1,6 |
80 |
130 |
3,0 |
2,5 |
40 |
82 |
2,0 |
1,6 |
90 |
130 |
3,0 |
2,5 |
5.4 Знаходимо діаметри ступені вала під підшипники [1, с. 109, табл. 7.1].
, (5.8)
де
– висота буртика.
Таблиця 5.2
Значення висоти буртика t, орієнтовні величини фаски маточини f і координати фаски підшипника r визначаються в залежності від діаметра ступеня d:
d |
17...24 |
25...30 |
32...40 |
42...50 |
52...60 |
62...70 |
71...85 |
t |
2 |
2,2 |
2,5 |
2,8 |
3 |
3,3 |
3,5 |
r |
1,6 |
2 |
2,5 |
3 |
3 |
3,5 |
3,5 |
f |
1 |
1 |
1,2 |
1,6 |
2 |
2 |
2,5 |
– швидкохідний вал:
;
(5.9)
– тихохідний вал:
. (5.10)
Заокруглюємо до числа, що ділиться на 5 без залишку.
5.5 Знаходимо довжини другої ступені швидкохідного та тихохідного валів [1, с. 109, табл. 7.1].
, (5.11)
. (5.12)
Заокруглюємо до стандартного значення [табл. 3.1].
5.6 Знаходимо розміри посадової ступені швидкохідного вала під шестерню і тихохідного вала під колесо [1, с. 109, табл. 7.1].
, (5.13)
де
– координата фаски підшипника;
– швидкохідний вал:
; (5.14)
– тихохідний вал:
. (5.15)
Прийняти стандартні значення [табл. 3.1].
5.7 Знаходимо величину ступені під колесо та шестерню.
Цю величину знаходимо за ескізною компоновкою.