
- •Збірник нормативно-правових документів з Історії держави і права зарубіжних
- •Тема 17. Держава та право сша у новітній період.
- •Тема 1. Держава і право Стародавнього Сходу.
- •Тема 2. Держава і право Стародавньої Греції Закони XII таблиць
- •Інституції Гая
- •Тема 3. Феодальна держава франків
- •Тема 4. Держава та право в феодальній Англії
- •Тема 5. Феодальна держава і право Франції
- •Тема 6. Феодальна держава і право Німеччини
- •Глава II
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава V
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XI
- •Глава XII
- •Глава XV
- •Глава XVI
- •Глава XVII
- •Глава XX
- •Глава XXII
- •Глава XXIV
- •Глава XXV
- •Глава XXIX
- •«Земське право»
- •«Ленне право»
- •Тема 7. Арабський Халіфат.
- •Тема 8. «Соборне Уложення» 1649 р. У Росії.
- •Тема 9. Буржуазна революція хуіі ст. В Англії та утворення буржуазної держави і права.
- •Тема 10. Виникнення та розвиток буржуазної держави і права у сша.
- •Тема 11. Революція у Франції в кінці хуііі ст.
- •Глава I Про Національні законодавчі збори
- •Глава 2 Розділ 1. Про королівську владу і короля
- •Глава 4 Про здійснення виконавчої влади
- •Глава 5 Про судову владу
- •Тема 12. Французький цивільний кодекс 1804 р.
- •Тема 13. Держава і право Японії у новий час.
- •Тема 14. Радянська держава і право.
- •Глава 2
- •Глава 4
- •Глава 6
- •Тема 15. Держава і право Німеччини новітнього періоду.
- •Тема 16. Держава і право Франції новітнього періоду.
- •Глава II. Парламент
- •Глава V. Про Президента Республіки
- •Глава VI. Про Раду Міністрів
- •Глава II. Розподіл місць між списками
- •Раздел I
- •Раздел II
- •Раздел III
- •Раздел IV
- •Раздел V
- •Раздел VI
- •Раздел VII
- •Раздел VIII
- •Раздел IX
- •Раздел X
- •Раздел XI
- •Раздел XI
- •Раздел XII
- •Раздел XIII
- •Раздел XIV
- •Раздел XV
- •Раздел XV
- •Тема 17. Держава та право сша у новітній період.
- •Закон Вагнера
- •Закон Тафта - Хартлі
- •§ 1. Національний закон про трудові відносини з врахуванням внесених доповнень говорить:
- •Збірник нормативно-правових документів з Історії держави і права зарубіжних
Закон Вагнера
Відмова роботодавців визнавати право працюючих найманих осіб організовуватися або укладати колективні договори веде до виникнення страйків та інших форм конфліктів і неспокою у промисловості, що утруднює або просто заважає діловій активності, оскільки усі ці конфлікти: а) порушують ефективну роботу ділових підприємств і їх надійність; б) утруднюють ділову діяльність; в) обмежують і утруднюють рух сировини, напівфабрикатів і готової продукції і впливають на їх вартість; г) знижують зайнятість населення і ведуть до зменшення заробітної плати...
Існуюча при укладенні трудових угод нерівність між особами, які працюють за наймом і не користуються повною свободою асоціації або укладення контрактів, і роботодавцями, які об'єднані у корпорації або інші форми асоціацій володільців, суттєво заважає діловій активності і веде до загострення депресій, що повторюються, оскільки ця нерівність спричиняє зниження рівня заробітної плати і купівельної спроможності осіб, що працюють за наймом у промисловості, заважає стабілізації конкуруючих між собою рівнів заробітної плати і умов праці у окремих галузях промисловості і між ними...
Цим оголошується, що Сполучені Штати будуть проводити політику, спрямовану на знищення причин, що ведуть до виникнення певних важливих перепон, які заважають вільному розвиткові бізнесу, і прагнути усунути ці перепони у випадку їх виникнення, заохочуючи практику і процедуру укладення колективних договорів, а також захищаючи право робітників на повну свободу асоціації, самоорганізації і обрання своїх представників для ведення переговорів про умови найму і праці або для досягнення інших цілей взаємодопомоги і захисту...
Цим передбачається організація спеціального управління, яке буде називатись Національним управлінням з трудових відносин і складатись із трьох членів, що призначаються президентом за порадою і за згодою сенату...
Особи, що працюють за наймом, мають право на самоорганізацію, на створення робочих організацій, на вступ до цих організацій або надання їм допомоги, на укладення колективних договорів через ними самими обраних представників і на спільні дії з метою ведення переговорів про укладення колективних договорів або з іншими цілями взаємодопомоги або захисту.
Дії роботодавця будуть розцінюватись як несумісні з практикою трудових взаємовідносин, якщо він:
1) через втручання у дії працюючих у нього за наймом осіб буде чинити перепони їм у реалізації прав, гарантованих цим законом;
2) буде втручатись у їх дії, спрямовані на створення якоїсь робітничої організації або не допускати, щоб вони надавали фінансову або якусь іншу необхідну підтримку такій організації;
5) відмовиться вести переговори про укладення колективного договору з представниками працюючих за наймом осіб...
Представники, призначені або обрані для ведення переговорів про укладення колективного договору більшістю осіб, від імені яких ведуться ці переговори, вважаються особливими представниками усіх цих осіб при веденні переговорів про укладення колективного договору, про розмір заробітної плати, про тривалість трудового дня і про інші умови праці...
У випадку незаконних дій у трудовій практиці Управління має право звернутись з цього приводу до будь-якої виїзної сесії окружного суду Сполучених Штатів, до будь-якого апеляційного суду Сполучених Штатів або, якщо усі апеляційні суди на канікулах, до будь-якого районного суду Сполучених Штатів...
Кожен, хто намірено буде чинити опір, заважати або перешкоджати будь-якому його агентові або агентствам у виконанні ними своїх обов'язків, спрямованих на реалізацію цього закону, буде оштрафований на суму до п'яти тисяч доларів або ув'язнений на строк більше року, або до нього будуть застосовані обидва види покарань...
Жодне із положень цього закону не може бути тлумачене як таке, що перешкоджає або обмежує у якійсь мірі право на оголошення страйків.
http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/707/105/