Загальна характеристика методів продуктивності

свердловини. Теплова обробка.

План.

1. Теплові методи дії на привибійну зону пласта (ПЗП).

2. Комплексна дія на привибійну зону пласта (ПЗП).

1. До теплових методів відносяться запомповування у свердловину нагрітої нафти, нафтопродуктів ( конденсату, гасу, дизельного пального) або води, обробленої ПАР; нагнітання пари за до­помогою пересувних парогенераторів; електротеплове оброб­лення за допомогою спеціальних самохідних устаткувань і ін. Нафту або воду нагрівають на усті свердловини за допомо­гою паро-пересувних пристроїв або електронагрівачів. Встано­влено що для ефективного підігрівання привибійної зони пла­ста необхідно 15─30 м³гарячих нафтопродуктів або сирої наф­ти, нагрітих до (90─95⁰ С. Підігрівання здійснюється створен­ням циркуляції (гарячим промиванням) або притискуванням рідини в пласт.

Для гарячого промивання нагріті нафта або нафтопроду­кти запомповують через затрубиний простір, не зупиняючи ро­боту свердловини, по піднімальних (насосно-компрееорних) трубах. Гарячий теплоносій витісняє рідину із затрубного простору до башмака піднімальних труб або приймання насо­са, частково розчинюючи парафін, який відклався на стінках експлуатаційної колони За такого оброблення тепловий вплив на привибійну зону пласта незначний.

Запопповування гарячої рідини в привибійну зону плас­та ефективніше, але потребує вилучення свердловинного під­земного обладнання і опускання насосно-компресорних труб з пакером. Деколи привибійну зону пласта обробляють гаря­чою нафтою, яка змішана з ПАР (10-12 м³ гарячої нафти і 80─100 кг ПАР). Після 6-7 годин свердловину пускають в роботу. Для використання пластової води її нагрівають до 90-95° С і додають ПАР (0,5─1 % об’єму води). Приготовану таким чи­ном воду в кількості 70-80 м³ під тиском запомповують у све­рдловину.

Найбільш ефективним методом є прогрівання парою. Перегріту водяну пару нагнітають під тиском 8-15 МПа. При цьому глибина продуктивного пласта немає перевищувати 1200 м, товщина пласта, складеного пісковиками і глинами не менше 15 м, в’язкість нафти в пластових умовах вища 50 мПа∙с, залишкова нафтонасиченість пласта не менше 50 %. густина нафти в пластових умовах не менша 900-930 кг/м³. Не рекомендується проводити паротеплові оброблення на завод­нених ділянках пласта у зв’язку з великою витратою тепла. Перед нагнітанням пари проводять замірювання дебіту нафти, газу і води, пластового тиску, температури, статичного рівня. Потім промивають вибій, опускають насосно-компресорні труби з термостійким пакером, який встановлюють над верх­німи отворами фільтра. У неглибоких свердловинах (до 500-600м) паротеплове оброблення часто проводять без викорис­тання пакера.

Пар для теплового підігрівання свердловин отримують від пересувних парових устаткувань (ППУ), парогенераторних устаткувань (ПГУ). Застосовуються обладнання продуктивністю до 5,5 т/год пари з робочим тиском до 10 МПа і температурою пари до 3─15⁰ С, а також потужні автоматизовані пересувні парогенераторні устаткування типу УПГ - 9/120 з подаванням пари до 9 т/год і робочим тиском до 12 МПа. Устаткування укомплектовано системою КВП і автоматики.

Парогенераторне устаткування (одне або декілька) з'єднують трубопроводами високого тиску з гирлом свердло­вини. Пара з парогенератора своїм тиском витісняє нафту з НКТ і пос гупає в пласт. Після нагнітання пари (не менше 1000 т) гирло свердловини герметизують на 2-5 діб для віддачі теп­лоти в глибину пласта. Потім свердловину вводять в експлуа­тацію.

Електротеплове оброблення свердловин здійснюється за допомогою електронагрівача, який опускається у свердловину на кабель-тросі. Свердловинний електронагрівач складається з чотирьох основних вузлів: головки , клемної порожнини, тру­бчастих електронагрівальних елементів (ТЕЕ) і перфоровано­го кожуха. Кожний нагрівальний елемент являє собою мета­леву трубку діаметром 17 мм, всередині якої запресована спі­раль з ніхромового дроту в кварцовому піску або плавленому окису магнію . Останні слугують електричною ізоляцією спі­ралі від металевої трубки, а також провідниками тепла. У ни­жній частині кожуха приварена муфта, в яку вмонтовується кишеня для термометра. Зовнішній діаметр електронагрівача 112 мм, довжина 3700 мм, маса 60 кг. Максимальна потуж­ність електронагрівача 25 кВт, напруга живлення нагрівача 380 В, межі регулювання вибійної температури 100-125 С. У нагрівачі вмонтовані два термореле, які призначені для авто­матичного підтримування вибійної температури в заданих межах.

Лекція №25.