Порт Бердянськ

Порт розташований в північно-західній частині Бердянської затоки на півночі Азовського моря. Порт захищений зі сходу Широким та Вузьким молами, а з півдня та південного сходу хвилерізом (650 м), що забезпечує надійну стоянку суден. До порту веде підхідний канал довжиною 11 миль.

Навігація в порту цілорічна, взимку суда проходять у порт за допомогою криголамів. Тривалість суцільного льодового покриття у суворі зими може складати до 108 діб .

Причальний фронт порту має дев'ять вантажних причалів довжиною 1520 пог. м. Крім того, порт має пасажирський причал довжиною 99 пог. м, що призначений для суден місцевих пасажирських ліній.

Загальна площа складів дорівнює 86,5 тис.м², з яких 12 тис.м² критих приміщень і 74,5 тис.м² відкритих складських майданчиків, з яких 11,3 тис.м² призначені для переробки вантажів у контейнерах і накатних вантажів та 32,2 тис.м² для накопичення автотехніки, розташована за межами порту.

Перевантажувальне устаткування складається з 33 портальних кранів вантажопідйомністю 5-40 т, плавучого крану вантажопідйомністю 100 т, 72 авто- та електронавантажувачів, трьох мобільних кранів, двох фронтальних контейнерних навантажувачів, трьох портальних пневмоперевантажувачів, семи спецмашин для вагонних та трюмних робіт, шести локомотивів та залізничних тягачів та іншого обладнання (бульдозерів, тракторів, причепів, екскаваторів).

Порт має залізничні та автомобільні підходи, що поєднуються з відповідними магістральними шляхами країни.

Пропускна спроможність порту складає 3,2 млн. т. Портовий флот має у своєму складі 18 суховантажних та пасажирських суден та суден службово-допоміжного флоту (буксири, збиральники зливних вод, нафтосміттєзбиральники, плавбункерувальники, катери різного призначеня, інші плавзасоби).

Основні технічні особливості порту:

· Можливість перевантаження вантажів у контейнерах та навалом.

· Наявність складських площ для накопичення автотехніки, що підлягає відправці морем.

Порт Маріуполь

Маріупольський порт розташований в західній частині північного берега Таганрозької затоки в 15 милях від входу до неї, біля гирла р. Кальміус. До порту веде підхідний канал проектною глибиною 9 м, довжина якого становить 9,4 милі. Внутрішня акваторія захищається від хвиль огороджу­вальними спорудами, які мають довжину більш як 4,2 пог. м. Біля чверті огороджувальних споруд потребують ремонту.

Навігація в порту цілорічна, в залежності від суворості зими суда проходять у порт за допомогою криголамів від 30 до 90 діб.

Причальний фронт порту має 18 вантажних причалів довжиною 2973 пог. м з глибинами від 6,4 до 10 м, з них три причали допоміжні довжиною 270 пог. м. Порт розділений на п'ять виробничо-перевантажувальних комплексів, основна спеціалізація яких — переобка вугілля, контейнерів. Генеральних вантажів. Всі діючі ВПК універсальні, за винятком ВПК-4 (причал №14) — вуглеперевантажувальний комплекс.

Загальна площа складів дорівнює 208,2 тис.м², з котрих 11,5 тис.м² критих приміщень і 196,7 тис.м² відкритих складських майданчиків.

Перевантажувальне устаткування складається з 62 портальних кранів вантажопідйомністю 5-40 т, двох плавучих кранів вантажопідйомністю100 т, 167 авто- та електронавантажувачів, 15 мобільних кранів, трьох зернових перевантажувачів, баштового крану «Лібхер», п'яти портових тягачів та іншого обладнання (бульдозерів, тракторів, причепів, екскаваторів).

Порт має залізничні та автомобільні підходи, що поєднуються з відповідними магістральними шляхами країни.

Пропускна спроможність порту складає 7,83 млн. т.

Портовий флот має у своєму складі 34 судна службово-допоміжного флоту (буксири, водолії, лоцманські судна, збиральники зливних вод, нафтосмиттєзбіральники, катери різного призначення, інші плавзасоби).

Основні технічні особливості порту:

· Вугільний перевантажувальний комплекс.

· Контейнерний причал.

· Пасажирський вокзал.

У порту на Азовському судноремонтному заводі можна провести ремонт

корпусу, механізмів та докування суден.

Річкові порти України

У сучасних умовах відправлення та прибуття зовнішньоторговельних вантажів здійснюється переважно через Запорізький, Дніпропетровський, Миколаївський, Херсонський річкові порти загального користування, а також відомий річковий порт Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у м. Комсомольськ-на-Дніпрі. В невеликих обсягах та епізодично здійснюється переробка зовнішньоторговельних вантажів у Київському, Черкаському, Кременчуцькому, Ново-Каховському річкових портах і на причалах філіалу «Овод» спільного українсько-швейцарського підприємства «Демос», розташованих на території Дніпропетровського комбінату в м. Дніпродзержинську.

Річкові порти є транспортними вантажопереробними комплексами, які містять в собі:

· портальні, козлові, плавучі крани вантажопідйомністю від 5 до 30 т, екскаватори, автокрани, авто – та електронавантажувачі та інші механізми;

· гідротехнічні споруди, включаючи причали та захисні споруди;

· портові акваторії з підхідними фарватерами;

· відкриті складські території та закриті склади;

· під'їзні автомобільні та залізничні шляхи;

· ремонтні майстерні та інші допоміжні об'єкти.

Загальна потужність облаштованих причалів складає 11,7 км., на вантажо-розвантажувальних роботах використовується 158 портальних кранів загальною вантажопідйомністю 1379 т, 56 плавучих кранів, гідропісконавантажувачі та інша механізація. Загальна площа складських приміщень дорівнює 474,2 тис.м², з них критих – 15,2 тис. м². Протяжність портових залізниць — 32 км, внутрішніх портових автошляхів – 23 км.

Всі порти, за винятком Ново-Каховського, Стир-Горинського і Дніпровського райуправлінь, мають під'їзні залізничні колії.

Загальна добова пропускна спроможність річкових портів складає 20 тис. т. Обсяги переробки експортно-імпортних вантажів знаходяться в межах 1,4-2,1 млн. т щорічно.

Поряд з причалами загального користування вантажно-розвантажу­вальні роботи проводяться на причалах міністерств, відомств, підприємств, яких на теперішній час налічується 190 одиниць. За призначенням ці причали використовуються для навантаження та розвантаження зерна — 30 од., нафтопродуктів — 13 од., мінерально-будівельних вантажів — 120 од., інших шантажі в — 47 од. Загальна довжина причалів клієнтури складає 16,7 км, з них 9,2 км — обладнані причали, а решта розташовані на прикордонних берегах, де використовується плавуча механізація портів.

Порт Київ

Здійснює переробку генеральних і навалювальних вантажів, які перевозяться в прямому водному, змішаних залізнично-водному та автомобільно-водному сполученнях.

В межах діяльності порту функціонують три вантажних райони, спеціальний порт для прийому вугілля в Трипіллі (пристань №2). Крім причалів загального користування порт обслуговує понад 40 вантажних причалів клієнтури. Довжина облаштованих причалів загального користування – 1694 м. Переробка генеральних вантажів здійснюється на причалах №1-6 другого вантажного району. Обсяги переробки зовнішньо-торговельних вантажів незначні і складають в останні роки 20-40 тис.т.

Порт Черкаси

Здійснює переробку навалювальних і генеральних вантажів. Має автомобільні і залізничні під'їзні колії. В межах виробничої діяльності порту функціонують міський вантажний район і вантажні причали клієнтури в Ірклієві, Чигирині, Адамівці для прийому будівельних вантажів. Довжина причального фронту району — 519 м. На його причалах перероблюються генеральні та будівельні вантажі. Обсяги переробки зовнішньо-торговельних вантажів складають 8-13 тис. т.

Порт Кременчук

Здійснює переважно переробку мінерально-будівельних матеріалів. Має під'їзні автомобільні дороги та залізничні колії. Переробка вантажів здійснюється в порту, який має п'ять причалів довжиною 415 м, та на клієнтурському причалі, на який перевантажуються мінерально-будівельні вантажі. Переробка генеральних вантажів виконується на причалах № 1,2 вантажного району. В останні роки порт відвантажує на експорт 12 тис. т вантажів.

Розташований поблизу Кременчуцького порту Комсомольськ, який є відомим портом Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, спеціалі­зований на відправленні у внутрішньому сполученні щебеня та котунів на експорт. Річна розрахункова пропускна спроможність по відправленню котунів на експорт складає 7,5 млн. т, а за звітними даними в останні роки обсяг відвантаження окатишів коливався в розмірах від 140 до 1200 тис. т.

Порт Дніпродзержинськ

Основна номенклатура вантажообігу порту — шлак, пісок, гранульована продукція, метали та контейнери. В межах діяльності порту діє вантажна дільниця, на якій розташовано два причали загального користування, а також причали на кар'єрах. У зв'язку з незначною глибиною біля причалів міської дільниці (2,8 м), обробка великовантажного флоту викликає потребу довантаження суден на рейді плавкранами. В останні роки порт відвантажував метали на експорт в обсязі 10—30 тис. т на рік.

Причали заводу «Овод» і СП «Демос» мають довжину 500 м і глибину 3,5 м. Вони призначені для переробки шлакового щебеня у внутрішньому сполученні та металовідходів на експорт. В останні роки відправлення вантажів на експорт зійшло нанівець.

Порт Дніпропетровськ

Порт здійснює переробку вантажів, які перевозяться в прямому водному та змішаних автомобільно-водному, залізнично-водному сполученнях. Основна номенклатура вантажів порту: пісок, вугілля, метали, щебінь, контейнери. В межах діяльності порту функціонують вантажні райони Амур-Гавань, Нові Кайдаки, Міський район і пристань Новомосковськ, а також причали незагального користування по відвантаження щебеневої продукції, вивантаженню піску.

В останні роки у зв'язку з падінням обсягів навалювальних вантажів і зростанням металопродукції на експорт відбулися зміни в спеціалізації причалів. Переробка металопродукції на експорт зараз здійснюється у всіх трьох районах. Довжина причалів загального користування складає 1924 м, на яких встановлено 24 портальних крани загальною вантажопідйомністю 265 т. Незважаючи на досить високу технічну оснащеність, порт зазнає деяких труднощів через недостатні глибини біля причалів, що потребує використання понтонів при обробці багатонавантажувальних суден, а також через недостатні складські площі. Обсяги переробки зовнішньо-торговельних вантажів складають 200-400 тис. т.

Порт Запоріжжя

Здійснює переробку вантажів, які перевозяться в прямому водному, змішаних залізнично-водному та автомобільно-водному сполученнях. Основна номенклатура вантажів, які перероблюються в порту — пісок, руда, будівельні матеріали, контейнери, метали.

В межах діяльності порту функціонують один-два вантажні райони, порт Нікополь, вантажні причали в Дніпрорудному, Новопавлівці, на Запорізькій ДРЕС і причали незагального користування в Магранці, Біленькому, Кам'янці. Перший вантажний район знаходиться у верхньому б'єфі греблі Дніпровської ГЕС. Загальна довжина причального фронту – 1961 м. Район обладнаний 26 портальними кранами загальною вантажо­підйомністю 279 т. У сучасних умовах здійснюються будівельні роботи з подовження сьомої причальної лінії. Другий вантажний район розташо­ваний в нижньому б'єфі греблі. Довжина причального фронту – 445 м. Район обладнаний шістьома портальними кранами загальною вантажо­під­йомністю 40 т. З 1994 р. виконуються роботи з відправлення металопродукції на експорт. Запорізький порт переробляє близько 1 млн. т експортно-імпортних вантажів, що характеризує його як найбільший річковий порт. Обсяги переробки експортних вантажів складають 160-500 тис. т, в структурі експорту переважають будівельні вантажі та метал, в імпорті 95-99% займає руда, обсяги переробки якої складають 330-500 тис.т.

Порт Нікополь

Спеціалізується на переробці піску та генеральних вантажів. Довжина причального фронту — 105 м. Порт не має під'їзних залізничних колій. На теперішній час будується пірс для вивантаження труб на експорт.

Порт Нова Каховка

Спеціалізується на переробці мінерально-будівельних вантажів і в невеликих обсягах генеральних вантажів. До складу порту входять чотири причали аванпорту, причал пристані Велика Лепетиха та клієнтурські причали, розміщені в Каховському водосховищі та в нижньому б'єфі. Причали порту являють собою відкосну стіну завдовжки 460 м, на якій встановлено шість кранів. Порт не має під'їзних залізничних колій. На експорт відвантажується понад 5 тис. т.

Порт Херсон

Здійснює переробку вантажів у прямому, змішаних залізнично-водному та автомобільно-водному сполученнях. Порт перероблює в основному пісок, щебінь, метали та інші генеральні вантажі. Порт містить в собі центральний вантажний район, порт Гола Пристань. В межах діяльності розміщено 41 клієнтурний причал, на яких перероблюються мінерально-будівельні, хлібні та баштанові вантажі.

Центральний вантажний район має вертикальну бетонну стіну довжиною 558 м, на якій встановлено вісім портальних кранів загальною вантажопідйомністю 80 т. У порту за допомогою плавкранів на рейді завантажується великовантажні судна.

Обсяги переробки експортних вантажів знаходяться в межах 170-400 тис.т. У структурі експорту переважають метали, хімічні та мінеральні добрива.

Порт Миколаїв

Здійснює переробку вантажів, які слідують в прямому водному, змішаних залізнично-водному та автомобільно-водному сполученнях. Порт переробляє мінерально-будівельні вантажі, руди, вугілля, метали, металобрухт. До складу порту входять центральний вантажний район в Миколаєві, причали в Олександрії, Вознесенську, Матвіївці, Очакові, Балабанівці, Ожарську, де перероблюються будівельні вантажі. В межах діяльності порту розташовані відомчі вантажні причали, елеватор, нафтобази, хлібоприймальні пункти.

Центральний вантажний район, в якому здійснюється переробка зовнішньоторговельних вантажів, має вертикальну залізобетонну стіну, на якій встановлено 10 портальних кранів загальною вантажопідйомністю 106 т. Глибини біля причалів — 5,6 м. У порту проектується будівництво двох причалів для відвантаженая вугілля та металів, глибина яких дозволяє навантажувати судна з осадкою до 8 м. За останні роки вантажообіг порту зменшився. Обсяги переробки експортних вантажів щорічно складають понад 400 тис. т. Основними видами вантажів є метали, кокс, вугілля, руда.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨