5.2. Розміщення автотранспортного комплексу по регіонах України

Економічне районування

Економічний район — це економічно цілісна частина те­риторії країни, якій властиві спеціалізація і комплексність господарства, це науково обґрун­тований поділ країни на економічні райони, що склалися іс­торично або у процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного поділу праці. Воно сприяє раціональній терито­ріальній організації господарства. Разом з тим, спеціалізація економічних районів, як і виробництва взагалі (предметна, детальна, технологічна), сприяє економії суспільної праці. Україна розділена на 8 районів:

Донецкий економічний район,

Карпатський економічний район, Південний економічний район, Подільський економічний район,

Поліський економічний район,

Придніпровський економічний район,

Східний економічний район,

Центральний економічний район.

Галузі спеціалізації визначають місце району в терито­ріальному поділі праці, беруть участь у міжрайонному обміні продукцією або послугами.

Районування відображає територіальну диференціацію господарства на основі системи територіального поділу пра­ці, тобто воно є важливим методом аналізу розміщення і те­риторіальної організації продуктивних сил.

Економічний район будь-яких розмірів розглядається як цілісна складна територіальна система продуктивних сил, що є нерозривною ланкою, складовою го­сподарського комплексу країни і виконує певну функцію в межах національного ринку.

Система економічного районування відображає терито­ріальний поділ праці, тому є важливою умовою регіонально­го управління господарством. Раціональна територіальна ор­ганізація продуктивних сил в економічних районах сприяє більш повному використанню природних, трудових і матері­альних ресурсів, підвищенню ефективності виробництва в усіх терито­рі­альних ланках країни.

Завдання економічного районування полягає у виявленні на території країни науково обґрунтова­них господарських комплексів. Мережа еконо­мічних районів використовується для прогнозування розвитку й розміщення продуктивних сил, зокрема районних господар­ських комплексів.

Донецкий економічний район

Коротка економіко-географічна характеристика

Донецький економічний район складається з двох облас­тей — Донецької та Луганської. Площа району становить 53,2 тис. км², або 18,8% всієї території України, у т.ч. Донецька область — 26,5, Луганська – 26,7 тис. км².

У Донецькому економічному районі проживає 7501 ти­сяч населення, з них міського — 6661,7, сільського — 839,3 ти­сяч.

Донецький економічний район розташований на півден­ному сході України в степовій природно-географічній зоні на півдні Східноєвропейської рівнини. Північ району відносить­ся до Середньоруської височини; центральна частина — до Донецького кряжу; південна і південно-західна — до Приазовської височини і Приазовської низовини; західна — до Приазовської низовини.

Донецький економічний район має вигідне політико- та економіко-географічне положення, які обумовили специфіку формування продуктивних сил регі­ону.

Більше половини його кордону припадає на Росію. На півночі район межує з Бєлгородською і Воронезькою облас­тями; на сході — з Ростовською областю Російської Федерації; на заході — з високо індустріальними областями України: Ха­рківською, Дніпропетровською і Запорізькою; на півдні — омивається водами Азовського моря.

Багатьма видами сировини і матеріалів Донецький еко­номічний район забезпечується з Придніпровського й Півден­ного економічних районів, а також Російської Федерації (для енергетичного, металургійного, хімічного і машинобудівного комплексів). Положення району щодо ринків збуту є досить вигідним завдяки наявності розвинутої транспортної системи, безпосередній близькості до високоіндустріальних регіонів, з якими здійснюється як виробнича кооперація, так і найбільший обсяг взаємних поставок сировини та готових виробів.

Транспортно-дорожній комплекс

Транспортно-дорожній комплекс Донецького економіч­ного району представлений залізничним, автомобільним, авіаційним, морським і трубопровідним видами транспорту. Вигідне географічне положення району сприяє розвитку його транспортної мережі.

Протяжність транспортної мережі регіону становить 13,8 тис. км автомобільних шляхів, з яких 13,7 тис. км — з твердим покриттям; експлуатаційна довжина залізничних шляхів — 2764 км.

Територією регіону проходять важливі транспортні арте­рії: автомобільні шляхи і залізничні магістралі міжнародного значення Київ — Баку, Кишинів — Одеса — Ростов — Баку. Біля схід­ного кордону пролягає важлива авто- і залізнична магістраль — Москва - Ростов - Баку, біля західного — Москва - Сімферополь. Найбільшими залізничними вузлами є Ясинувата, Красний Лиман, Дебальцеве, Микитівна, Іловайськ, Волноваха, Попасна, Родакове, Луганськ, Кіндрашівка, Сімейкі-не.

На кордоні Донецький економічний район має 31 перехі­дний пункт пропуску: 8 залізничних, 17 автомобільних, по З авіаційних і морських.

На території України спостерігається постійне зростання кількості автомобілів, особливо в особистій власності. Основ­ні показники забезпеченості Донецького економічного району автомобілями за якими він займає перше місце по Україні, наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Забезпеченість Донецького району автомобілями в 2000 р., тис, од.

Показник	Всього	Область
		Донецька	Луганська
Вантажні автомобілі в особистій власності	48,6	37,9	10,7
Легкові автомобілі в особистій власності	742,2	495,1	247,1
Легкові автомобілі (службові й таксі)	18,2	11,4	6,8
Пасажирські автобуси в особистій власності	7,5	5,1	2.4

Забезпеченість населення легковими автомобілями в особистій власності в регіоні складає 197 одиниць на 1000 осіб постійного населення (Донецька область — 102, Лугансь­ка — 95).

Загальний обсяг перевезень вантажів усіма видами транспорту в регіоні в 2000 р. склав 268,3 млн. т, у тому чис­лі: автомобільним — 151,4, залізничним — 116,6, морським — 0,33 млн. т; загальний обсяг перевезень пасажирів — 456,6 млн. осіб, у тому числі: автомобільним — 388,3, залізничним — 68,2, авіаційним — 0,14 млн. осіб.

Великий обсяг перевезень здійснюється всередині райо­ну, що поясню­ється взаємопов'язаними галузями промисло­вості з вантажоємною продук­цією (паливна, гірничодобувна, металургійна, хімічна, будівельна тощо).

Основні показники, що характеризують автотранспортний потенціал Донецького економічного району та його структу­ру, наведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Показники автотранспортної забезпеченості Донецького еко­номічного району, 2000 р.

Показник	Всього	У тому числі в розрахунку на
		1000км2 площі	1 млн. жите­лів	1 млрд. грн. ВВП
1	2	3	4	5
Довжина шляхів сполучення, км	13800	259,40	1839,75	467,58
Вартість ОВФ, млн. грн.	5187,9	97,52	691,63	175,78
Кількість працюючих, тис. осіб.	38.6	0,73	5,15	1,31
Перевезено вантажів, млн. т	151,4	2.85	20,18	5,13
Вантажооборот, млрд. т.км	2,2	0,04	0,29	0,07
Перевезено пасажирів, млн. осіб.	388,3	7,30	51,77	13,16
Пасажирообіг, млрд. пас.км	4	0,08	0,53	0,14
Приведений вантажообіг, млрд. т.км	3,2	0,12	0,83	0,21