1.7. Техніко-економічна характеристика видів транспорту

Окремі види транспорту характеризуються певними техніко-еконо­міч­ними особливостями, що визначають сферу їх використання.

Залізничний транспорт – універсальний вид транспорту для масових перевезень вантажів та пасажирів.

Залізничний транспорт має такі переваги:

 чіткість та регулярність руху поїздів по єдиному для всіх залізничних доріг країни графіку, незалежно від часу доби і року, а також кліматичних умов.

 універсальність, найбільш пристосований до перевезень масових вантажів у великому обсязі і на будь-які відстані і не має конкурентів серед інших видів транспорту, крім трубопровідного;

 можливість спорудження на будь-якій суші;

 зв'язок з більшістю промислових і сільськогосподарських підприємств, що мають під'їзні колії;

 як правило, маршрут руху вантажів коротший, ніж на річковому і морському транспорті;

 висока провізна спроможність, надійність і регулярність перевезень, незалежно від кліматичних умов, пори року і часу доби;

 порівняно невисока собівартість перевезень вантажів і пасажирів (за енергетичними і екологічними показниками випереджає авіаційний і автомобільний транспорт);

 вища швидкість доставки вантажів;

 велика маневровість у використанні рухомого складу і висока безпека руху.

Разом з тим будування залізниць вимагає великих капіталовкладень і витрат металу – понад 160 т на 1 км колії.

Зазначені переваги і недоліки залізничного транспорту поширюются на його різновиди –спеціалізовані системи – метрополітен (залізниці з підземними, наземними і надземними лініями); міські залізниці: трамвай, швидкісний трамвай (метротрам). Перспективним напрямом розвитку залізничного транспорту є швидкісні магістралі, а також високошвидкісний наземний транспорт, на лініях якого здійснюється рух зі швидкістю понад 200 км/год. Це залізниці другого покоління, що конкурують за швидкостями з повітряним транспортом.

Автомобільний транспорт – основний вид транспорту при виконанні міських та внутрішньорайонних перевезень вантажів на короткі відстані.

Автомобільний транспорт має такі переваги:

 вища, ніж на залізничному, річковому і морському транспорті, швидкість доставки вантажів переважно на короткі відстані;

 велика маневреність, що дає можливість здійснити доставку вантажів від складу відправника до складу одержувача без перевантажувальних операцій з одного виду транспорту на інший, що істотно підвищує якість перевезень;

 регулярність перевезень (при наявності удосконалених автомобільних шляхів);

 порівняно до залізничного транспорту менші капітальні вкладення в освоєння малого вантажопотоку на невеликі відстані.

Однак собівартість перевезень на автомобільному транспорті вища, ніж на інших видах.

Річковий транспорт – виконує значні обсяги перевезень вантажів і пасажирів є важливою галуззю економіки, найбільш ефективні перевезення – зерна, вугілля, залізної руди та інших нетермінових та сезонних вантажів.

Річковий транспорт має такі переваги:

 велика провізна спроможність на глибоководних річках;

 порівняно невисока собівартість перевезень;

 менші питомі капітальні витрати і менша витрата металу.

Недоліки річкового транспорту – розбіжність напрямку ряду великих рік з основними вантажопотоками; нерегулярність перевезень; менша порівняно з залізницями швидкість доставки вантажів; більший, ніж на інших видах транспорту, шлях руху.

Морський транспорт – займає важливе місце і є основним в зовнішньоторговальних зв’язках і виконує перевезення вантажів і пасажирів між портами країни (каботажні плавання).

Морський транспорт має такі переваги:

 можливість масових міжконтинентальних перевезень вантажів зовнішньоторговельного обороту;

 нижча порівняно з усіма іншими видами транспорту собівартість перевезень на далекі відстані;

 вища, ніж на річковому транспорті, швидкість руху суден;

 порівняно з річковим і залізничним транспортом менші капітальні вкладення (при масових перевезеннях на далекі відстані);

 регулярність перевезень.

Разом з тим на морському транспорті не забезпечується ритмічна робота в окремі періоди (шторм, тумани і т. ін.).

Повітряний транспорт – найбільш швидкісний, основна сфера призначення – це перевезення пасажирів, термінових та цінних вантажів, пошти на великі відстані.

Літаки та вертольоти використовуються і на невеликі відстані в районах недоступних для автомобільного транспорту.

Повітряний транспорт має такі переваги:

 можливість перевезень вантажів і пасажирів у всіх напрямках;

 менші капітальні вкладення, ніж на залізничному транспорті;

 велика швидкість доставки;

 коротші порівняно з річковим і залізничним транспортом маршрути слідування.

Однак повітряний транспорт використовується переважно для перевезення пасажирів і термінових, особливо цінних і швидкопсувних вантажів невеликими партіями на далекі відстані, а також інших вантажів у райони, що не мають наземного і водного транспорту.

Трубопровідний транспорт – порівняно новий і швидко розвивається, головним чином для переміщення нафти і газопродуктів, вугілля, руди, харчових продуктів.

Трубопровідний транспорт має такі переваги:

 можливість повсюдного прокладання трубопроводів;

 коротша відстань перекачування порівняно з транспортуванням річковими шляхами і залізницями;

 найнижча собівартість транспортування вантажів;

 повна герметизація процесу транспортування, що забезпечує збереження вантажів;

 автоматизація операцій транспортування вантажів;

 порівняно з іншими видами транспорту менші капіталовкладення і витрата металу.

До недоліків варто віднести те, що трубопроводами транспортується обмежена номенклатура видів вантажів (нафта, газ тощо).

Обсяги відправлення вантажів транспортними підприємствами загального користування за 2000 р. перевищили 1,85 млрд. т (30 % до рівня 1990 р.). Найбільше зниження обсягу спостерігається на річковому транспорті (86%), морському (84%) і автомобільному загального користування (80%).

На залізничному транспорті спостерігається менше падіння обсягу перевезень (понад 70%). Це свідчить про те, що залізничний транспорт і в сучасних умовах займає лідируюче положення в забезпеченні перевезень вантажів. Найменше скорочення обсягів спостерігається на трубопровідному транспорті – близько 20%.

    