Р о з д і л 4. Залізничний транспорт України

4.1. Сучасний стан залізничного транспорту

Залізнична галузь незалежної України щорічно забезпечує перевезення понад 300 млн.т вантажів та біля 500 млн. пасажирів.

Вона пройшла складний період становлення і розвитку держави, пошуку шляхів виживання в умовах переходу до ринкових відносин.

Ситуацію ускладнювало різке падіння обсягів перевезень і несвоєчасні розрахунки клієнтів за перевезення, що призвело до значних фінансових втрат та хронічних неплатежів до бюджету і невиплат заробітної плати.

Основним досягненням перших 5 років існування залізничного транспорту незалежної України було збереження цілісності галузі, закріпленої у 1996 році Законом України «Про залізничний транспорт».

Але економічні негаразди продовжувались. Наприкінці 90-х років галузь вразив вірус посередництва та бартеру. Обігові кошти вимивались комерційними структурами.

Переломним моментом для залізничного транспорту став квітневий, 2000 року, Указ Президента України, який визначив основні напрями його подальшого функціонування та розвитку.

Реалізація вимог Указу Президента України дозволила, при тій же законодавчій базі і незначних зрушеннях в економіці держави стабілізувати роботу залізничного транспорту, ліквідувати посередництво та бартеризацію і за короткий термін погасити борги до бюджету та по заробітній платі залізничникам.

Позитивні результати діяльності дозволили розпочати відновлення інфраструктури і технічних засобів. За кошти залізниць реконструйовано десятки вокзалів, серед яких столичний Київський вокзал, що став одним із кращих у Європі. Розпочато виготовлення сучасних пасажирських вагонів у Кременчуці, дизельних та електропоїздів у Луганську, електровозів у Дніпропетровську, колійної техніки у Старокраматорську.

Залізничний транспорт України – це:

6 залізниць, що об'єднують всі області України

27 дирекцій залізничних перевезень

1666 станцій

126 основних вокзалів

експлуатаційна протяжність головних колій – 22,3 тис.км

розгорнута протяжність колій – 30,3 тис.км

електрифікованих колій – 9169 км

68 локомотивних депо

51 вагонне депо

16 вагонних пасажирських депо

43 дистанціїї енергопостачання

69 дистанцій сигналізаціїї та зв'язку

110 дистанцій колії

38 колійно-машинних станцій

37 дистанцій цивільних споруд

23 дистанціїї навантажувально-розвантажувальних робіт

інвертарний парк вантажних вагонів – 174939 од.

інвертарний парк пасажирських вагонів – 8429 од.

інвертарний парк тепловозів – 2718 од.

інвертарний парк електровозів – 1796 од.

інвертарний парк електропоїздів – 1443 од.

інвертарний парк дизель-поїздів – 186 од.

середньоспискова чисельність працівників основної діяльності залізниць України – 375,9 тис. чол.

Залізниці є базовою галуззю економіки України та найважливішим, стрижневим елементом транспортної системи.  Саме на них припадає 85,1 %  вантажообігу (без урахування трубопровідного транспорту) та   54,5  %  пасажирообігу.

За густотою залізниць Україна займає провідне місце серед  країн СНД і наближається за цим показником до європейських країн: Франції, Італії, Румунії.

За обсягами  вантажних перевезень залізниці України посідають 4 місце на Євроазійському континенті, поступаючись тільки залізницям Китаю, Росії, Індії. Вантажонапруженість українських залізниць (річний обсяг перевезень на 1 км) у 3-5 разів перевищує відповідний показник розвинених євро­пейських країн.

Розподіл вантажних перевезень між видами транспорту в Україні значно відрізняється від ЄС, де частка залізниць становить 8%, автотранспорту 44 %, морського та річкового – 45 %.

На сьогодні реалії Укрзалізниці такі: прагнення збільшити темпи економічного розвитку галузі з абстрактної категорії в конкретну реальну перспективу.

Головний принцип подальшого функціонування залізничного транспорту України – це збереження нинішнього потенціалу національної залізничної системи, її ролі як однієї з базових галузей економіки України, зміцнення її позицій на ринку транспортних послуг.

Залізниці України взаємодіють  із залізницями 7 сусідніх країн через  56 пунктів перетину кордону та  з  13 основними  морськими портами Чорного та Азовського морів  та  р. Дунай.

Питання розвитку транзиту займають виняткове місце в європейській транспортній політиці. Тому розвиток міжнародних транспортних коридорів в Україні віднесено до найголовніших напрямків інтеграції Українських залі­зниць у міжнародну транспортну систему.

Територією України проходять три залізничні міжнародні панєвро­пейські транспортні коридори (МТК) – № 3, 5, 9 і п'ять коридорів ОСЗ – №№ 3, 5, 7, 8, 10. Через українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія з панєвропейським коридором № 7, який проходить по р. Дунаї.

Розвиваються перевезення по МТК ТРАСЄКА (Європа- Кавказ-Азія).

Коридори, що проходять територією України, співпадають з маршрутами міжнародних транспортних осей, які розробляє Група високого рівня.

Пріоритетним для Укрзалізниці є розвиток мережі міжнародних транспортних коридорів по території України, який базується на таких принципах:

· модернізація інфраструктури;

· удосконалення транспортно-митних технологій;

· розвиток комбінованих і контрейлерних перевезень; застосування єдиних тарифів;

· організація прискореного просування вантажопотоків зовнішньо­торговельних і транзитних вантажів за рахунок концентрації та маршрутизації;

· поліпшення взаємодії різних видів транспорту в транспортних вузлах, розвиток інтермодальних систем міжнародних перевезень;

· створення єдиного інформаційного поля для перевізників, вантажовідправників і вантажоодержувачів, експедиторів, органів державного контролю на кордонах.

Протяжність залізниць України, їх відповідність європейським стандартам

Україна має одну з найбільш розвинених у Європі мережу залізниць, її експлуатаційна довжина складає  22,05 тис. км, з яких електрифіковано 9,3 тис.км (42 % від загальної довжини).

За більшістю показників (осьове навантаження, склад та вага поїздів, довжина приймально-відправних колій) параметри українських залізниць перевищують європейські стандарти.

В той же час має місце невідповідність стандартам МЗС і ОСЗ щодо швидкості руху (стандарт для вантажних поїздів 100 км/год., в перспективі 120 км/год.).

Історично так склалося, що розвиток залізничного транспорту в колишньому СРСР був орієнтований на освоєння великих, постійно зростаючих обсягів перевезень, які в декілька разів перевищували аналогічні європейські показники.

В цих умовах вазі поїздів віддавався пріоритет перед швидкістю. Відповідно, існуючий парк вантажних вагонів розраховано на швидкість 80 км/год в завантаженому стані і 90 км/год в порожньому стані.

Дослідженнями встановлено, що для переходу на європейський стандарт швидкості потрібні багатомільярдні інвестиції у модернізацію інфраструк­тури та рухомого складу.

Що стосується  національної мережі  залізничних МТК в Україні, вона складає 3162 км. Це найпотужніші, головним чином двоколійні (92,3%), електрифіковані (95,6%), обладнані автоблокуванням (90%) магістралі.  Тепловозна тяга збереглася тільки  на двох дільницях: Чернігів-Горностаївка  66 км та Ковель-Ягодин 59 км. Мережа залізничних міжнародних коридорів України та термінали на сьогодні мають резерв пропускної спроможності і можуть у перспективі забезпечувати зростання транспортних потоків у напрямках МТК.

Зміни стану залізниць за останні роки

Економічний розвиток залізничної галузі, її технічне переоснащення, дозволив не тільки відродити окремі галузі промисловості України – машинобудування, будівельних матеріалів, чорну металургію, нафтохімічну, але і прискорити темпи загальнонаціонального промислового виробництва.

Досягнення показників стабільного економічного росту і фінансової стабільності дозволило почати реалізацію нових, стратегічно важливих проектів, спрямованих на реалізацію політики європейської  інтеграції України.

Визначені пріоритетні напрямки для інвестицій: реабілітація головних колій, розвиток міжнародних транспортних коридорів, оновлення парку пасажирських та вантажних вагонів, електро- і дизель-поїздів, електровозів, колійної техніки.

Для забезпечення рухомим складом зростаючих потреб у пасажирських і вантажних перевезеннях, Укрзалізниця протягом останніх років за власні кошти фінансує реалізацію програм, що передбачають освоєння підприємствами України сучасної залізничної техніки: електровозів, дизель- і електропоїздів, пасажирських вагонів, важкої колійної техніки.

Залізничники України розробили  програму розвитку галузі, її реалізація потребує значних капіталовкладень. Створені деякі технічні та правові перед-умови для залучення інвестицій.

Виконуючи затверджену Кабінетом Міністрів України “Програму створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК) в Україні”, Укрзалізниця модернізує інфраструктуру на напрямках МТК відповідно до національних стандартів. За 1998-2005 роки на напрямках коридорів відремонтовано всіма видами ремонтів та модернізовано біля 6000 км колії,  електрифіковано 610 км, проведені значні роботи з  модернізації пристроїв СЦБ та зв‘язку. Всього в розвиток МТК вкладено 1,5  млрд.грн.  власних коштів залізниць. 

Для модернізації залізничної інфраструктури напрямку Львів-Жмеринка – Київ (частина міжнародних транспортних коридорів № 3, 9)  використовується колійна техніка,  закупка якої відбувалася в рамках реалізації  кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) по проекту “Розвиток залізничних шляхів України”. У червні 2005 р. закінчилася реалізація цього проекту. Отримано та введено в експлуатацію 27 колійних машин,  освоєні всі кредитні кошти.

Однією з головних проблем у забезпеченні безперебійного функціо­нування залізничних МТК в даний час є тунель на дільниці Бескид-Скотарське. Існуючий тунель знаходиться в незадовільному стані і лімітує пропускну спроможність МТК № 5. З метою вирішення цієї проблеми Укр-залізницею планується будівництво нового тунелю за рахунок коштів ЄБРР.

31.08.2004 підписані Гарантійна та Кредитна угоди між Україною (Укрзалізницею) та ЄБРР за проектом „Впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України”.

На напрямку 5-го міжнародного транспортного коридору на ст. Чоп створено міжнародний транспортно-логістичний центр „Варіант-Логістик” (ТЛЦ „Варіант-Логістик”). Цей центр надає комплекс послуг: навантажувально-розвантажувальні операції, перевантаження, зберігання вантажів під митним контролем, митно-брокерські послуги, інформаційні послуги, електронізація документообігу, виконання функцій оператора з інтермодальних перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів.

  Готовність залізниць до майбутнього рішення Єврокомісії включити Україну в систему транснаціональних маршрутів

  З врахуванням геополітичних умов залізниці України мають один з найбільших у Європі потенціал транзитності.

Беручи до уваги той факт, що в Україні практично відбувся розподіл вантажів між автотранспортом (споживчі товари, контейнерні перевезення, тощо) та залізницями (масові вантажі), перерозподіл між ними у перспективі не буде носити кардинального характеру. На досить далеку перспективу залізниці залишаться основним (з обсягів) перевізником вантажів та пасажирів на середні та далекі відстані.

На міжнародному рівні Україна приєдналася або проводить процедури приєднання до основних Конвенцій і багатосторонніх угод у галузі транспорту, які визначають пріоритетні напрямки та умови перевезень транзитних вантажів. Серед цих заходів найважливішими є приєднання до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), проведення роботи щодо підписання Конвенції про процедуру міжнародного митного транзиту при перевезенні вантажів залізничним транспортом, розробка проекту Закону „Про приєднання України до Конвенції про спільну транзитну процедуру” та ін.

На міжгалузевому рівні Міністерством транспорту та зв’язку та Укрзалізницею приймаються дієві заходи щодо узгодження спільно із залізничними адміністраціями сусідніх країн, національними портами та термінальними комплексами привабливих тарифних умов на транспортування вантажів у напрямку України.

У 2002-2005 роках з метою облаштування пунктів пропуску (контролю) через державний кордон України, у тому числі на прикордонних переходах у межах МТК, за рахунок власних коштів виконана Комплексна програма розвитку державного кордону України, на ще було витрачено майже 15 млн.дол.США. Виконані роботи по додатковому облаштуванню всіх залізничних пунктів пропуску через державний кордон України спорудженнями, пристроями, вантажними механізмами, засобами зв’язку для проведення якісного та своєчасного митного і прикордонного контролю вантажних поїздів. Огороджені станційні колії і митні зони, посилено їх  освітлення, проведений ремонт службових приміщень тощо. Вжиті заходи спрямовані на вдосконалення технології роботи прикордонних станцій і пунктів пропуску, поліпшення взаємодії залізниць, органів митного і прикордонного контролю.

В результаті вдосконалення технології роботи прикордонних передаточних станцій зменшено час обробки поїздів із транзитними вантажами на 0,5-2,0 год.

У зв’язку з на­явністю різної ширини колії: в Україні – 1520 мм, у Польщі – 1435 мм з 2003 року в міжнародному залізничному сполученні між Україною та Республікою Польща на прикордонному переході Мостиська ІІ введено в експлуатацію колієперевідний пристрій для автоматичної зміни відстані між колесами в колісних  парах (система SUW-2000). Запровадження зазначеної технології дозволило в 4 рази зменшити час перетину українсько-польського кордону, що значно підвищило комфортність поїздки, позбавило пасажирів від цілого ряду незручностей.

В перспективі планується застосування вагонів з розсувними колісними парами  системи SUW-2000 для поїздок до інших країн Європи.

Подальші плани для наближення українських залізниць до європейських стандартів

Розвиток інфраструктури залізниць України здійснюється по двох напрямках: забезпечення масових перевезень та здійснення швидкісного і високошвидкісного руху поїздів.

Підвищення дозволеної швидкості руху та організацію швидкісного руху поїздів передбачається, у першу чергу, на напрямках міжнародних транспортних коридорів та магістралях, що з’єднують найбільші міста України.

Проектом Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів на 2006-2010 р.р. передбачено виконання, головним чином, організаційно-технологічних заходів. Це маркетинг, вдосконалення тарифної політики, кардинальне покращення взаємодії з митниками та прикордонниками, дотримання європейських вимог до мінімізації термінів перетину кордону.

Передбачається створення термінальних центрів на мережі залізниць в межах МТК, а саме Київ-Ліски, Усатове, Одеса-Порт, Скнилів, Чоп, Маріуполь-Порт, Донецьк-ІІ, Луганськ, Ковель, Харків-Червонозаводська, Дніпропетровськ-Вантажний.

Створення регіональних центрів на мережі залізниць в межах МТК передбачається у пунктах: Козятин-І, Полтава-Південна, Джанкой, Запоріжжя-Ліве, Жмеринка, Шепетівка.

Інфраструктура залізниць доповняється створенням мережі транспортно-складських комплексів, консолідуючих та логістичних центрів, які повинні забезпечити функціонування транспортних коридорів та організацію контейнерних та контрейлерних перевезень.

Проводиться робота зі створення і розвитку потужних логістичних комплексів у найбільш вантажоспоживаючих регіонах України (в Харкові, Луганську, Одесі). З метою розвитку перевезень вантажів у сполученні МТК планується створення сучасних переван­тажувальних комплексів на прикордонних переходах Ук­раїни з Угорщиною і Польщею (ст. Чоп і Мостиська).

Продовжуються роботи з електрифікації залізниць, застосування саморегулюючої, інтелектуальної системи тягового електропостачання, що забезпечить оптимальний процес енергозабезпечення тяги.

Головним напрямком розвитку  систем сигналізації, централізації та блокування є оновлення засобів залізничної автоматики на базі створення мікропроцесорних та комп’ютерних систем.

При розвитку телекомунікаційних мереж впроваджуються волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ) та цифрові системи зв’язку та радіозв’язку, що вирішує проблеми підвищення надійності не тільки магістральних та технологічних видів зв’язку залізниць, а також питання забезпечення   надійним зв’язком практично усіх районів України.

Пріоритетним для залізниць України є впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів, яке передбачає курсування денних поїздів між Києвом, більшістю обласних центрів  та найбільших міст України, з терміном перебування у дорозі 4-7 годин та застосуванням вагонів підвищеної комфортності. 

Крім вирішення соціальних питань, значної економії часу перебування пасажирів у дорозі, суттєво знижуються інвестиційні потреби залізниць за рахунок забезпечення  составом  денного поїзда рейсів в обидва напрямки за добу, що робить такі перевезення у 2,5 рази ефективніші ніж звичайні поїзди.  Виконується  програма поетапного переходу на прискорені денні пасажирські експреси.  Таке  сполучення вже з’єднує  Київ з Харковом, Дніпропетровськом, Хмельницьким.  Наступним напрямком є Львів.

Виконуючи спільне рішення Міністрів транспорту Російської Федерації та України в серпні 2005 р. впроваджено прискорений рух пасажирських поїздів на напрямку Київ – Москва.

Залізничний транспорт України є одним з основних чин­ників динамічного розвитку економіки країни, в силу своєї природи ніколи не замикався в рамках однієї держави, будучи відкритим економічним утворенням. Тісний взаємозв’язок залізниць Європи склався історично і в сучасних умовах здобуває усе більший динамізм, як у сфері технологічних процесів, так і у сфері економічної лібералізації, у розширенні горизонтів управління на основі нових засобів комунікацій. Залізниці України вибудовують власну стратегію розвитку в XXI столітті, діють цілеспрямовано, формуючи економічно толерантну політику відповідно до сучасних реалій спеціалізації і міжнародного поділу праці. Укрзалізниця прагне стати надійною ланкою в міжнародній транспортній системі.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨