Взаємовідносини аеропорту з авіаперевізниками та іншими користувачами

Аеропорт забезпечує право рівного доступу і однакови умови діяльності авіаперевізникам усіх форм власності, що виконують польоти (перевезен­ня) за виданими їм ліцензіями, в тому числі надає інформацію, потрібну для організації і виконання перевезень, здає в оренду (використання) не­обхідні для забезпечення авіаційної діяльності об'єкти, споруди, ємності для зберігання ПММ, обладнання, АНТ, ангари, МС, площі та приміщення в терміналах, місця в готелі, земельні ділянки на території аеропорту з ура­хуванням наявних виробничих потужностей і за умов ефективного викори­стання майнового комплексу аеропорту. Керівництво аеропорту повинно унеможливити дискримінаційний економічний тиск на експлуатантів та об­меження їхніх комерційних прав, крім випадків, коли такі обмеження спря­мовані на забезпечення безпеки перевезень, виконання вимог державних органів і в разі форс-мажорних обставин. Передача в суборенду будь-якого орендованого в аеропорту юридичними чи фізичними особами май­на не допускається. З метою забезпечення технологічних зв'язків з при­ймання, відправлення ПС та обслуговування авіаперевезень аеропорт укладає договори з авіакомпаніями, в яких визначаються перелік і про­цедури надання послуг та юридична відповідальність сторін. Усі служби до­говірних сторін, задіяні в забезпеченні зльоту і посадки ПС, перебувають в оперативній взаємодії з центральною диспетчерською аеропорту. Сто­рони використовують тільки затверджені або узгоджені з керівництвом ае­ропорту технології наземного обслуговування ПС, пасажирів, обробки пошти, багажу, вантажів та виконання інших видів господарської діяль­ності. За умовами договору аеропорт встановлює порядок доступу до будь-якої зони, яка використовується (орендується) клієнтурою, і надання необхідної інформації для інспектування виконання умов договору. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору сторони мають право його дострокового припинення (розірвання). Якщо до аеропорту звертається кілька клієнтів із запитом на оренду одних і тих самих будівель, споруд, автостоянок, обладнання або пропозицій щодо виконання робіт та надання послуг, рішення приймається на конкурсній основі, де пріори­тет мають клієнти, які:

¨ раніше виконували аналогічні роботи за договором в аеропорту (в тому числі на пріоритетних основах — базовій авіакомпанії);

¨ підготували бізнес-план, який підтверджує можливість щонайкращого виконання передбачених статутом аеропорту виробничих функцій і має до­статні умови для забезпечення стандартів якості обслуговування.

Під час укладання договору з авіакомпаніями пріоритет, крім зазначе­них, надається:

· авіакомпаніям, що виконують особливо важливі, в т. ч. урядові, пере­везення;

· авіакомпаніям, що виконують міжнародні авіаперевезення за роз­кладом;

· авіакомпаніям, що виконують внутрішні авіаперевезення за розкладом;

· авіакомпаніям, що виконують міжнародні та внутрішні авіаперевезен­ня на чартерній основі.

Умови договору визначають за єдиною методологією, яку встановлює Міністерство транспорту України, і повинні бути єдиними для всіх авіапе-ревізників, оскільки залежать тільки від типу ПС та переліку послуг, що на­даються, а також мають відповідати антидемпінговим та іншим вимогам міжнародних угод, укладених Україною.

Розміри ставок та зборів і всі їхні зміни затверджуються та реєструються відповідно до порядку, встановленого Укравіатрансом.

Державне регулювання цінової політики аеропорту та контроль за вико­ристанням ним єдиної системи авіаційних ставок і зборів виконують Міністерство транспорту і Державний комітет України з антимонопольної політики та підтримки економічних структур. Державне регулювання ціно­вої політики аеропорту включає як регулярний, так і вибірковий контроль, аналіз і оцінку таких основних аспектів цінової політики:

¨ рівня цін (ставок і зборів), узявши до уваги правильність їх розрахунків, відповідність темпам росту витрат аеропорту та рівню його рентабель­ності, встановленому оптимально (за підсумком року в цілому);

¨ відповідності обсягів та якості послуг (робіт), які фактично надаються аеропортом будь-якій авіакомпанії, отриманим з неї ставкам, зборам (відповідно до обсягів і якості послуг, передбачених у розрахунках цін аеро­порту);

¨ термінів перегляду цін;

¨ достовірності розрахунків з авіакомпаніями за ставками та зборами, узявши до уваги обсяги попередньої плати за послуги аеропорту, терміни виставлення аеропортом рахунків, відповідності оформлення рахунків (із відображенням обсягів робіт для авіакомпаній) та організації встановлено­го обліку в аеропорту;

¨ політики аеропорту у взаємостосунках із сторонніми підприємствами і організаціями, що надають послуги з аеропортового обслуговування, в т. ч. з базовою авіакомпанією (заохочення розвитку конкуренції, відпові­дальності і контролю за цінами та якістю послуг).

Оренда, концесії з обслуговування основної діяльності авіаперевізників надаються аеропортом за плату, яка передбачає компенсацію витрат ае­ропорту на забезпечення авіаційної діяльності і відтворення використано­го майна, або на інших взаємовигідних для обох сторін умовах.

У разі виділення тимчасових інтервалів авіаперевізникам аеропорт, за узгодженням з авіаперевізниками, визначає час наземного обслуговування (прибуття/відправлення) ПС з урахуванням функціональної спромож­ності, об'єктів і служб та їх фактичного завантаження.

За неможливості надання авіаперевізнику того часового інтервалу, кот­рий він запитує, аеропорт зобов'язаний запропонувати йому інший най­ближчий часовий інтервал.

Призначаючи авіаперевізникам тимчасові інтервали (ЛОТи), аеропорт керується документом Європейської ради від 18.01.93 року, за № 95/93 і виконує всі процедури згідно з документом ІАТА SSІМ.

Аеропорт відповідає за виділення авіаперевізникам тимчасових інтер­валів для обслуговування в аеропорту і контролює процес їх використання.

Регламент діяльності аеропорту базується на принципах:

· ефективності (максимальне використання пропускної спроможності аеропорту);

· неупередженості (робота на підставі об'єктивних критеріїв);

· прозорості (доступність інформації для всіх зацікавлених сторін);

· використання справедливих і недискримінаційних процедур виділення тимчасових інтервалів і надання обслуговування;

· збереження прав попередніх учасників авіаперевезень;

· надання можливості виходу на ринок новим учасникам авіаперевезень.