7.6. Аеропорти України

Класифікація аеропортів

Єдиний універсальний підхід до класифікації аеропортів цивільної авіації відсутній. Кла­сифікація, яку застосовують зараз у більшості країн СНД, в основному відображає експлуатаційні ознаки аеропортів. В основу такої класифікації покладено річний обсяг пасажирських перевезень, під яким мають на увазі сумарну кількість усіх пасажирів, які приліта­ють і відлітають, включаючи пасажирів транзитних рейсів; призначення аеропортів, що відображає їх адміністративно-територіальне розташування і харак­тер перевезень.

Така класифікація має експлуатаційний характер і не відбиває достатню кількість ознак, за якими можуть бу­ти визначені завдання і цілі аеропортів із позиції їх функціонування.

Аеропорти ділової авіації, головним чином, обслуговують спеціальні та бізнесрейси.

В Україні на сьогодні класифікація аеропортів здійснюється за такими ознаками:

· категоріями;

· статусом;

· спроможністю приймати певні типи повітряних суден.

За категоріями аеропорти України поділяють на:

¨ державного значення, це — Державний міжнародний аеропорт «Бо­риспіль»;

¨ регіональні — «Сімферополь», «Одеса», «Донецьк», «Харків», «Львів», «Дніпропетровськ» та інші;

¨ місцевого значення, розташовані в обласних центрах, великих про­мислових містах і курортних зонах.

За спроможністю приймати певні типи повітряних суден аеропорти поділяють на:

· ті, що можуть приймати будь-які існуючі цивільні повітряні судна без об­межень. Таких аеропортів в Україні два, це — «Бориспіль» та «Сімферополь»;

· спроможні приймати літаки І класу і нижче;

· спроможні приймати літаки II класу і нижче;

· спроможні приймати літаки не вище III класу. За статусом аеропорти поділяють на:

· міжнародні, з яких здійснюються польоти в країни далекого зарубіжжя та СНД;

· внутрішні, польоти з яких здійснюються тільки в межах України.

Існує також альтернативна мережа аеропортів на базі військових аеро­дромів і аеродромів деяких відомств. Усього в цивільній авіації України за­реєстровано близько 70 аеродромів.

Сертифікація аеропортів

Україна має власний Повітряний кодекс, згідно з яким аеропорт і аеро-портова діяльність підлягають сертифікації (ст. 42). Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2000 року за № 573 визначено, що Укравіатранс здійснює реєстрацію, сертифікацію та надає допуски до екс­плуатації цивільних повітряних суден, аеродромів, посадкових площадок, аеропортів, провадить сертифікацію технічних засобів, сертифікацію екс-плуатантів, суб'єктів комерційного обслуговування авіаційних перевезень, організовує та контролює підготовку, перепідготовку та сертифікацію авіаційного персоналу.

Сертифікація – державна акція, яку виконує повноважний орган держа­ви (або орган, призначений відповідно до ії доручення), спрямована на виявлення відповідності об'єктів сертифікації мінімальним вимогам, які висуває держава до них щодо забезпечення безпеки повітряного транспорту, і ви­дачу документа – сертифіката (свідоцтва) встановленого зразка, який підтверджує цю відповідність.

Ліцензування – державна акція, спрямована на підтвердження права об'єкта ліцензування (підприємства, навчального закладу, їх підрозділу, пер­соналу тощо) використовувати сертифікат або знак відповідності для вироб­ництва продукції, здійснення певних процесів, робіт та надання послуг.

Під атестацією авіапрацівників мається на увазі акція з боку повноваж­ного органу, експлуатанта або авіаційного навчального закладу щодо встановлення відповідності їхніх фактичних знань, умінь, досвіду, психо­фізіологічного стану та інших якостей чинним кваліфікаційно-посадовим ви­могам на право виконувати посадові обов'язки авіаспеціаліста.

Система сертифікації є методом активного контролю з боку держави за виконанням вимог та забезпеченням безпеки польотів повітряних суден і способом захисту життя й здоров'я пасажирів, яких перевозять. Згідно з документами ІКАО, ІАТА, ІSО, ІЕС, НАС, ЄЕС та ін., Україна, як правова держава, де безпека життєдіяльності є найвищим пріоритетом, повинна розробити систему сертифікації на повітряному транспорті, нормативні документи (базис) із сертифікації аеропортів, класифікаційні вимоги до аеропортів тощо. Введено в дію низку Державних стандартів України, які стосуються діяльності аеропортів (наприклад, ДСТУ 2462—94. «Сертифікація. Основні поняття», ДСТУ 3432-96. «Авіаційна наземна техніка», ДСТУ 3228–95. «Аеродроми цивільні» та ін.). Розроблено і зареєстровано в Державному департаменті інтелектуальної власності вимоги і правила сертифікації ДМАБ — «Науково-методичне за­безпечення сертифікації Державного міжнародного аеропорту «Борис­піль».

Державний департамент авіаційного транспорту (Укравіатранс) Міністерства транспорту України (МТУ) регламентує порядок процедури відкриття, допуску до експлуатації, правила сертифікації аеродромів, реєстрації та ліцензування аеропортової діяльності. Рішення про відкриття аеропорту для міжнародних польотів (пунктів пропуску і митного контролю) приймається Урядом України. Дані про аеропорт заносяться до спеціально­го банку даних реєстру аеропортів України. Положення про реєстр аеро­портів та порядок їх реєстрації встановлює Укравіатранс відповідно до ви­мог ДСТУ 3415–96. Дані про всі зміни, що відбулися під час експлуатації, щодо оснащення, стану та обладнання аеропорту пода­ються в Укравіа­транс і фіксуються в реєстрі.

Сертифікація аеродрому і аеропорту розглядається як складова части­на державної системи сертифікації на повітряному транспорті України і здійснюється згідно з законами України «Про сертифікацію продукції і по­слуг», “Про захист прав споживачів” державними, міжнародними, відомчи­ми стандартами та нормативами і вирішує задачі:

¨ створення умов для ефективної діяльності повітряного транспорту України;

¨ підтвердження відповідності об'єктів аеропорту встановленим вимогам;

¨ убезпечення польотів та запобігання актам незаконного втручання в діяльність аеропорту;

¨ забезпечення охорони навколишнього природного середовища;

¨ захист інтересів держави, суспільства і його громадян від несумлінності підприємств та інших юридичних і фізичних осіб, діяльність котрих пов'язана із здійсненням і забезпеченням повітряних перевезень та авіаційних робіт;

¨ реалізацію антимонопольного законодавства, створення для роботи авіапідприємств умов вільної конкуренції.

Згідно із вказаними вище документами, сертифікацію аеропортів і вида­чу відповідних сертифікатів має здійснювати Укравіатранс Міністерства транспорту України, який:

· встановлює загальні принципи проведення сертифікації аеродрому і аеропорту, організовує розроблення, запровадження в дію та реалізацію Правил сертифікації, процедур інспекційного контролю за дотриманням Правил сертифікації та за сертифікованими об'єктами;

· приймає рішення щодо приєднання до міжнародних систем серти­фікації на повітряному транспорті, а також укладає угоди про взаємне виз­нання результатів сертифікації;

· представляє Україну у взаємозв'язках з іншими країнами і у міжнарод­них організаціях з питань сертифікації аеропортів;

· акредитує Центр із сертифікації аеропортів і аеропортових служб. Сертифікація аеропорту передбачає:

¨ подання заявки на сертифікацію;

¨ розгляд заявки та прийняття рішення щодо неі;

¨ експертизу доказової документації;

¨ обстеження (атестацію) аеропорту;

¨ аналіз результатів обстеження робіт із сертифікації і прийняття рішен­ня щодо можливості видачі сертифіката відповідності та укладання ліцензійної угоди;

¨ оформлення, реєстрацію та видачу сертифіката відповідності;

¨ технічний нагляд за сертифікованим аеродромом і аеропортом;

¨ інформування про результати робіт із сертифікації аеродрому і аеро­порту.

Сертифікати засвідчують відповідність аеродрому і аеропорту держав­ним вимогам (нормам придатності) на діяльність щодо обслуговування повітряних перевезень і авіаційних робіт.

Аеропорт зможе обслуговувати повітряні перевезення та виконувати авіаційні роботи виключно за наявності відповідного сертифіката з додани­ми до нього спеціальними експлуатаційними положеннями. Експлуатація аеропорту без сертифіката або з простроченим терміном його дії не повинна допускатися.

Спеціальні експлуатаційні положення визначають права, допуски та об­меження для аеродрому і аеропорту, що належать до виконання польотів ПС, повітряних перевезень або авіаційних робіт, за даним сертифікатом.

Вони стосуються визначення типів повітряних суден, повітряних трас, що обслуговуються, дозволених мінімумів аеродрому та ін.

Правилами сертифікації визначається перелік документів, які подаються з метою одержання сертифікатів, порядок розгляду заяв, критерії оцінки за­явників, котрі претендують на одержання сертифіката, порядок і строки оформлення та видачі сертифіката.

Оцінка відповідності аеродрому встановленим вимогам здійснюється в разі прийняття до експлуатації заново збудованого, реконструйованого або технічно переоснащеного аеропорту, допуску до експлуатації повітря­ного судна нового типу, вищого класу чи з більшою польотною масою. Строки дії сертифікатів і порядок їх продовження визначаються МТУ. Вне­сення змін у діючі сертифікати не передбачає перенесення терміну їхньої дії. Власник сертифіката не має права передавати ці документи іншому підприємству, юридичній чи фізичній особі.

Аеропорт, що сертифікується, повинен:

· виконувати всі вимоги, що висуваються органом із сертифікації аеро­портів;

· забезпечити виконання норм і правил, регламентованих чинним зако­нодавством;

· повідомляти орган із сертифікації щодо всіх суттєвих для експлуатації змін, які відбуваються в аеропорту;

· проводити регулярне планове інспектування безпеки польотів в аеро­порту і в разі потреби — спеціальне інспектування, особливо після інци­дентів і авіаційних пригод;

· у разі виявлення в аеропорту будь-яких невідповідностей чинним ви­могам запроваджувати необхідні обмеження, що забезпечують польоти, та інформувати орган із сертифікації аеропортів;

· забезпечувати відповідність даних аеронавігаційної інформації фак­тичним характеристикам і параметрам аеродрому.

Укравіатранс має право:

¨ встановлювати перелік обов'язкових послуг, які надає аеропорт, пов'язаних із забезпеченням безпеки польотів, авіаційної безпеки, прове­денням пошукових і аварійно-рятувальних робіт;

¨ інспектувати аеропорт з метою контролю його відповідності встанов­леним вимогам;

¨ призупинити дію сертифіката у разі невідповідності аеропорту вста­новленим вимогам.

Контроль щодо відповідності аеродрому і аеропорту обов'язковим ви­могам здійснюється МТУ.

Усі недоліки, виявлені особами, що провадять перевірку, за їх письмо­вим повідомленням повинні у визначені терміни усуватися керівництвом аеропорту.