7.3. Досягнення і стан інфраструктури повітряного транспорту в Україні

За останні роки обсяги перевезень на авіаційному транспорті значно зменшились. Різкий спад попиту на перевезення літаками в умовах економічної нестабільності пов’язаний із зниженням рухомості населення.

За роки незалежності в Україні створена принципово нова мережа авіаліній – міжнародна. Укладено двосторонні Угоди про міжнародне повітряне сполучення з 67 державами світу. Україна – член Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).

41 авіакомпанія займається перевезеннями пасажирів, 25 авіакомпаній мають право виконувати міжнародні авіаперевезення, 13 здійснюють вантажні перевезення.

17 аеропортів відкриті для міжнародних польотів.

У 2001 році з аеропортів України відправлено 1,4 млн. пасажирів і 8,7 тис. тонн вантажів і пошти. На частку самого великого аеропорту України Бориспіль приходиться 43% перевезень, а регіональних аеропортів (Одеса, Львів, Сімферополь, Донецьк, Дніпропетровськ, Київ) – 42,9%, інших аеропортів – 14,7%.

У травні 2001 року на рівні європейських стандартів довершена реконструкція літної зони №1 Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль». Введена в експлуатацію нова злітно-посадочна смуга длиною 4000 метрів, що по своїх технічних характеристиках відповідає високим вимоги ІКАО і може приймати усі види повітряних судів без обмежень при будь-яких погодних умовах. Продовжуються роботи по модернізації системи керування рухом у повітряному просторі України.

Урядом України в 2001 році прийнята Державна комплексна програма розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року.

Продовжується реформування авіаційної галузі в таких напрямках:

· створення сильного конкурентноздатного національного перевізника;

· створення на базі Державного міжнародного аеропорту Бориспіль могутнього вузлового аеропорту;

· передача в комунальну власність державних регіональних аеропортів;

· упровадження на державному рівні механізму лізингу повітряних судів і авіаційної техніки вітчизняними авіакомпаніями, створення Державного лізингового фонду;

· посилення контролю з боку держави за дотриманням безпеки польотів і авіаційної безпеки.

Загальна характеристика аеропортів

Мережа державних аеропортів налічує 31 одиницю, з них 1/3 діє як самостійні підприємства, решта знаходиться у складі державних авіакомпаній та авіапідприємств. Більшість з них є загальнодержавною власністю, і тільки “Київ”, “Краматорськ” (Дон.обл.), “Северодонецьк” (Лужан. обл.) – комунальною власністю міст.

Діючі аеропорти України суттєво відстають по технічному оснащенню від міжнародного рівня і потребують реконструкції. Лише 1 об’єкт – міжнародний аеропорт “Бориспіль” – включено до Державної програми економічного та соціального розвитку України. Реконструкцію та розширення його зокрема злітно-посадної смуги площею 10 тис.кв.м. виконано за останні роки. Проведено певний обсяг робіт щодо реконструкції інших аеропортів за рахунок власних коштів: реконструйовано автовокзальні комплекси у містах Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса, Харків, збудовано павільйони для обслуговування пасажирів, що вирушають за кордон у м. Сімферополі, м. Львові, аеровокзалу у Київському аеропорту (“Жуляни”), що фінансувалось з бюджету міста.

Аеродроми деяких аеропортів за своїми розмірами, конструкцією покриття злітно-посадочних смуг не можуть приймати літаки вищого класу. Через це вимагають реконструкції аеродромні комплекси в Одесі, Львові, Харкові. Переважна кількість аеродромів вимагає капітального або поточного ремонту. Необхідність ремонту та часткової реконструкції відчувають аеровокзали в Луганську, Маріуполі, Ізмаїлі, Чернівцях. Не продовжується будівництво аеровокзалів в Сумах та Хмельницькому. Значні труднощі існують із заміною обладнання та наземної техніки аеропортів. Проте, незважаючи на складні економічні умови, половина підприємств не тільки зупинила спад обсягів робіт, але й дещо змогла підвищити їх. Коли порівняти, наприклад 1999 р. з 2000 р. кількість регулярних відправлень літаків з аеропортів України збільшилась на 15 %, пасажирів – 9% і становила 1,8 млн.

Останнім часом пріоритетна увага приділялася розвитку міжнародного сполучення, відкриттю нових та додаткових маршрутів. За 2000р. в Україні виконано 16,4 тис. регулярних відправлень літаків у далеке зарубіжжя (майже третина загального числа) на 15% більше, ніж у попередньому році. В цей рік українськими державними авіакомпаніями було перевезено 1,28 млн. пасажирів, що становить тільки 64,7% пасажироперевезень у порівнянні з минулим роком. Вантажні перевезення збільшились на 2,8% і досягли 21,77 тис. тонн. Українськими державними перевізниками виконано 43 млрд.ткм. (збільшення на 52,7% за рік). Ці показники свідчать про значне покращення кон’юнктури ринку вантажних перевезень в той час, коли пасажирські перевезення ще не відчули на собі вплив зростання ділової активності. Основні аеропорти, де відзначається найбільша інтенсивність відправлення і прийому літаків з пасажирами та вантажами, знаходяться у Борисполі, Симферополі, Донецьку, Дніпропетровську, Львові, Києві, Одесі, Харкові. Разом з тим, у 2-3 рази скоротилось відправлення пасажирів з аеропортів Кіровограда, Полтави, Сум, Херсона, Хмельницького, Вінниці, Черкас.

Динаміка пасажирських перевезень державними авіакомпаніями України

На фоні зростання пасажирської роботи, актуальною залишається проблема якості обслуговування пасажирів в аеропортах: за рік 1/3 частина відправлень літаків виконана із запізненням проти розкладу, в тому числі у міжнародному сполученні кожне четверте. Середній час запізнення відправлення авіарейсів становив 1,5 години, в тому числі і в міжнародному сполученні (далеке зарубіжжя)-1,3 години, країни РНД – 1,6 години. Кількість невиконаних рейсів дорівнювала 1,1 тис., із них 2/3 з аеропортів Запоріжжя та Одеси.

Другою характеристикою повітряного транспорту України є авіаційний транспорт.

Парк транспортних літаків державних авіапідприємств не зазнав якісних та кількісних змін і потребує значного оновлення економічними типами літаків із більш високою ефективністю, меншими експлуатаційними витратами, вищим рівнем сервісу. Зараз у підгалузі експлуатуються в основному технічно та морально застарілі типи літаків із великим споживанням пального: близько 80% парку (з урахуванням спеціального) експлуатуються понад 10 років. Окремі типи літаків відпрацювали призначений ресурс на 75-80%. Якщо ситуація з оновленням парку в найближчий час не зміниться, кількість літаків значно скоротиться і в наступному році становитиме за такими типами як АН-24, АН-26, ТУ-154, ТУ-134, ЯК-40, Л-410 лише 18-56% рівня 1991 р.

Незважаючи, на труднощі темп приросту кількості пасажирів дорівнює 14%. Зростанню перевезень сприяло розширення міжнародних стосунків. Основними авіакомпаніями, що виконують міжнародні рейси, є Державна авіакомпанія “Авіалінії України” та Міжнародні авіалінії України.

Звертає на себе увагу інтенсивний розвиток такої форми обслуговування як чартерні та договірні рейси, на їх долю припадає 45 % перевезення пасажирів, і з них у далеке зарубіжжя понад половини. Останній час помітно активізувалися перевезення і на внутрішніх лініях: кількість пасажирів у цьому виді сполучення зросла на рік у 1,5 рази.

Третя характеристика – це ситуація, що склалася на авіаційному транспорті з питань виробництва, використання виробних потужностей, фінансового стану, зайнятості працюючих.

Про все це свідчать підсумки кон’юнктурного обстеження ділової активності підприємств галузі “Транспорт”, яке вперше проведено Міністерством статистики України в липні 1995 року.

Шляхом анкетного опитування виявлялась думка керівників підприємств щодо стану, що спостерігається на транспорті, а також прогноз на найближче майбутнє. Поліпшення використання виробничих фондів відзначили респонденти 40 % об’єктів. ½ змогла зберегти чисельність працюючих, навіть збільшити на 80%, рівень зайнятості не змінився. 6/10 (6 із 10) підприємств не зазнали труднощів. У питаннях платоспроможності і взаєморозрахунків із клієнтурою на авіаційних підприємствах ситуація більш стабільна, ніж на інших видах транспорту.

Четверта характеристика – безпека польотів, яку забезпечують у повітряному просторі України аеронавігаційні служби державного комітету по використанню повітряного простору України. Відкриття нових трас, розвиток міжнародного сполучення, зростання попиту на послуги авіаційного транспорту за останні роки сприяли збільшенню числа польотів у повітряному просторі України у 3,5 рази, їх кількість становила 155 тисяч, з низ 56 % виконано авіасуднами іноземних авіакомпаній (+ СНД), з яких 4 здійснили посадку в наших аеропортах. У 1995 році за обслуговування літаків у повітряному просторі країна одержала 21 млн.дол.

Застосування авіації у народному господарстві.

Нетрадиційне застосування авіації, яке включає авіахімроботи у сільському та лісовому господарстві, геологорозвідку, аерофотозйомку та ряд інших робіт, виконання яких без авіації неекономічне або зовсім неможливо, останнім часом значно скоротилося. Авіапідприємства, які виконують такі види робіт, знаходяться у скрутному фінансовому становищіі. Це пов’язано з відмовою від робіт господарств-замовників через їх неплатоспроможність. Наприклад, аерофотозйомка, яку застосовують у різних галузях економіки за 1995 р. зменшилась в 2 рази. Внаслідок скорочення обсягів робіт по спеціальному використанню авіації, знизилась і потреба в таких типах літаків. Враховуючи значні кошти для підтримання непрацюючої авіатехніки у справному стані виникає необхідність її скорочення шляхом продажу або списання.

Головною задачею концепції економічного розвитку цивільної авіації є структура перебудови галузі, формування раціонального складу парку повітряних суден, визначення областей їх ефективної експлуатації. Тенденція скорочення наявного парку може привести до неможливості виконання авіаперевезень. Дана проблема загострюється зниженням рівня справності повітряних суден. При нормативному рівні справності 65-82% для деяких типів вона знижується до 15-56 %. Для забезпечення розвитку авіаперевезень, особливе значення разом з технічним оновленням парку РС, набувають проблеми формування раціональної структури РС адекватного ринку транспортних послуг і відповідності світовим стандартам якості. Вирішення цих проблем безпосередньо пов’язано з визначенням областей найбільш ефективної експлуатації РС і визначається багатьма факторами, головні з яких приведені в таблиці 7.1. Аналіз даних таблиці показує, що повітряні судна, які експлуатуються, морально та фізично застарілі (початок експлуатації відноситься на 1968-1980) літаки вітчизняного виробництва мають високі питомі втрати пального (на 1 пасажиро-кілометр від 33,6 у ЯК-42 до 75,4 тр/пас.км у ЯК-40). Формування найбільш раціональної структури парку повітряних суден може бути забезпечено за рахунок його повного оновлення з низькою собівартістю авіаперевезень. Також необхідно поповнювати парк дальномагістральними літаками з великою пасажироміскістю і високою економічною ефективністю.

Таблиця 7.1. Авіаційний транспорт України

Показники	Типи РС
	Боінг 737	Іл 62	Ту 154	Ту 134	Як 42	Як 40
Максимальна комерційна завантаженість, т	15,43	23	18	8,2	14,5	2,27
Кількість пас. чол.	130	168	164	80	120	32
Практична дальність польоту з максимальною комерційною залежністю, км	1700	6700	2850	1660	1460	820
Питомі витрати пального: - на 1 пасажиро- кілометр, гр/пас. км; - на 1 тоннокілометр, гр/ткм	25 249	54 400	39 329	43 458	33,6 332	75,4 856

¨ ¨ ¨ ¨ ¨