Фразеологізованіодиниці в текстахрізних стилів

Фразеологія (гр.phrases – „вислів, зворот” , logos – „понятт я, вчення” ) – розділ науки про мову, що вивчаєфразеологічні звороти. Фразеологічний зворот (фразеологізм)– особлива одиниця мови, що складається з двох або більшої кількості роздільнооформлених компонентів, характеризується відтворюваністю, цілісністю значення,стійкістю лексичного складу та граматичної будови. Напр.: заморозити кров ужилах – замерзнути ; позиратикривим оком – виявляти недовіру , підозру; крутити мозком – думати ; битисебе в груди – гаряче запевняти.

Дуже часто фразеологізмиє переосмисленням вільного поєднання слів . Порівн. : У хворого на алергію вже третійдень свербів язик і не минало запалення піднебіння. У нього свербівязик повідомити цікаву новину.

У першому реченні свербів язик є вільнимсловосполученням, усі слова в ньому вжиті в своєму прямому значенні. У другому – цей вираз вживається у переносномузначенні – дуже хотілося щось сказати .

Фразеологічні зворотинабувають образного значення: гав ловити (бути неуважним), небратися за холодну воду (нічого не робити), опинитися між двохвогнів (потрапити у скрутне становище, коли небезпека загрожує зусіх боків). У таких словосполученнях значення окремих слів не тільки зрозумілі,а й певною мірою мотивують загальне значення фразеологізму: перебувати міждвома вогнями справді неприємно й небезпечно : свобода рухів обмежена, можна обпектися.

Кожнийстиль мовлення володіє значним запасом фразеологізмів. Стилістичні функції фразеологізмівзалежать і від джерела їх походження. На цій підставі фразеологізми діляться на декілька груп .

Книж ні фразеологізми виникли на писемній (книжній) основі й найчастішевикористовуються в книжних стилях. З-поміж них виділяютьнейтральні(міжстильові) звороти . Напр.: на нашу думку , підвищувати рівень, справитивраження, користуватися успіхом, круглий стіл, докластизусиль,увійти в ритм, наболіле питання, тримати курс,вжити заходів, мати успіх, у всякому разі , гра слів , сидітисклавши руки , формальна логіка.

До книжних фразеологізмів належать також крилаті слова і вирази– сталі словесні формули, що є повторенням влучних висловів письменників,філософів, учених, державних діячів тощо. Наприклад: лебедина пісня (староримськийвислів), путівка в життя (від назви кінофільму), мертві душі (заназвою твору М.Гоголя), борітеся – поборете (Т.Шевченко), лиш боротись – значить жить (І.Франко), пропаща сила (ПанасМирний), бути чи не бути (В.Шекспір), людська комедія (Онореде Бальзак), ахіллесова п’ята (згрецького міфу про героя Ахілла), п ерейти Рубікон (з римськогопереказу про Цезаря), л юбіть Україну (В.Сосюра) та ін. Крилаті слова використовуються у творах художньої літератури.Наприклад: Майнув над ним синій птах та й полишив саму печаль (М . Стельмах) ( с иній птах – вислів німецького письменникаМ.Метерлінка). Стоптані перли, зів’ялі листки волалийого перехресні стежки... Зрадила доля мужицького сина!(М.Вороний) . У цих реченнях автор використав образи Франкової поезії.

Часто трапляються крилатівислови у публіцистичному стилі. Наприклад: Народ святкує вашу пам’ять іславить ваше ім’я „в сім’ї вольній, новій” (О.Довженко).Я вважаю, що справа редагування перших книгмолодих — особливо важлива і відповідальна справа: письменникові дається „путівка”в літературу , в життя!(Ю.Смолич) .

Окрему групу становлять фразеологізми, створені набіблійній основі: обітована земля (багатий край) ; берегти як зіницю ока (як щось найцінніше);перекувати мечі нарала (змінити напрям діяльності) та ін.

До книж н их фразеологізмів належать термінологічнісловосполучення, поява яких зумовлена постійним розвитком різнихгалузей науки, культури, техніки. Ці фразеологізми найчастіше використову ю ться в науковому, діловому іпубліцистичному стилях. У творах художньої літератури вони вживаються рідко.Термінологічні словосполучення, як і інші групи фразеологізмів, означають однепоняття і в мовленні виступають як готовий вислів, що не членується:короткезамикання , іменний складений присудок , площа нагріву , долікарськийогляд , променева хвороба , ковтальний рух, шкідливідомішки, задавнена хвороба, ліжковий режим, комплекссимптомів, жовчні протоки, порушення травлення, прискоренесерцебиття тощо.

Дуже багато подібнихфразеологізмів використовується в офіційно-діловому мовленні, яке тяжіє досталих зворотів і виразів (кліше) канцелярського, офіційного характеру: ми, що нижче підписалися ; братиучасть ; мати на меті ; взяти до уваги ; згідно з ; відповіднодо ; зважаючи навищезазначене ; витяг з протоколу ;порядок денний ; укласти угоду ; зняти касу ; підбити баланс; впроваджувати у виробництво;відшкодувати збитки; чиннезаконодавство; обіймає посаду тощо. Такі сталі звороти єтрафаретними, відтворюван и ми. Серед них є усталені мовні звороти, які характеризуються певноюсамостійністю частин. Вони можуть бути поповнені іншими словами, окремі їхелементи можна досить легко замінити іншими – синонімічними. Порівн . : прийняти до виконання і прийняти до неухильного виконання ; прийняти рішення і прийняти ухвалу ; обмін досвідом і обмін передовим досвідом ; розв’язати питання і вирішити питання. Здебільшого основне слово такого звороту можебути ядром також інших подібних словосполучень: порушити питання , порушити справу , порушити клопотання ; брати до уваги ,брати до відома , брати участь.

Дофразеоло гізмів відносять також прислів’я та приказки: де руки й охота, там скора робота ; д рузіпізнаються в біді ; д ивиться, яккіт на сало. Прислів’ята приказки є широким узагальненням народного досвіду, вони роблять нашу мовубільш яскравою, влучною і широко вживаються в художніх творах.

Також до фразеологізмів належать і каламбурні вислови , напр . : На городі бузина, а в Києві дядько .

З-поміж усталенихзворотів досить виразно виділяється група фразеологізмів, які перейшли долітературної мови з живої мови представників різних професій. У них закріплено виробничий досвідлюдей, нагромаджений протягом віків. Згадаймо, наприклад, такі вислови,як: на живу нитку (з мови кравців), розмотати клубок (з мови пряль), між молотом і ковадлом (з мови ковалів), покласти першуцеглину (з мови мулярів). Чимало фразеологізмів цього типу ввійшло в мову ів новіші часи: відігравати роль ,зміна декорацій, як по нотах (з театрально-музичної сфери), центрваги (з фізики), досягти апогею (з астрономії), бурхлива реакція(з хімії), гірка пілюля ,кров псувати, язик без кісток (з медицини), входити вколію , натискати на всі педалі,набирати висоту, рятівне коло (з і сфери транспорту),на два фронти(з військової сфери).

Розмовнафразеологія української мови надзвичайно багата й різноманітна: розбити глек ; собаку з’їсти; як дбаєш, так імаєш.

Розмовно-побутовіфразеологізми широковживаються в розмовному, художньому стилях, рідше – в публіцистичному. Вони мають яскраво вираженеемоційно-експресивне забарвлення. З-поміж них багато прислів’їв і приказок, що роблять нашемовлення багатим, виразним, дотепним. Наприклад: Чорта лисогохапнеш,коли все позапирано (М . Кропивниницький). То добре, що швидко, та єтаке прислів’я: „Поспішиш – людей насмішиш” (Остап Вишня). У творах художньої літературирозмовно-побутові фразеологізми є важливим засобом підсилення, увиразненнядумки. Цю ж функцію вони виконують і в текстах публіцистичного стилю.

Народнопоетичніфразеологізми – вирази, що виникли на фольклорнійоснові (сталі епітети, метафори, порівняння, тавтологічні звороти, примовки,ворожіння). Вони поширені в художньому стилі. Українські письменники частовикористовують ці вирази у своїй творчості.

Фразеологізми можутьперебувати в синонімічних зв’язках як з окремими словами, так і між собою.Наприклад: живучий – скрипуче колесо довго ходить ; і довбнею не доб’єш ; Кощій Безсмертний. Фразеологізми-синоніми більш експресивні, ніж окремі слова, тому вонивживаються в розмовному і художньому стилях, а словоживучий – стилістично нейтральне. Синонімічніряди фразеологізмів, на відміну від лексичних синонімів, об’єднують емоційнозабарвлені вирази. Зрідка фразеологізовані одиниці можуть вступати в антонімічні зв’язки.

Отже, фразеологізми єодним із джерел багатства і виразності мовлення, проте вони вимагають доречного і обдуманого вживання.Тому треба слідкувати за своїм мовленням, уникати таких помилок , як : мати роль (треба – відіграти роль), втиратиочі (треба – замилювати очі). Запас фразеологізмів та уміле їх використання робитьнаше мовлення багатим, виразним та оригінальним.