1.3. Концепція Державного екологічного картування України

Державне управління станом довкілля (табл. 1.1) України з метою підтримання гармонійних відносин між людиною, господарством і природою можливе тільки при наявності повної інформації про сучасний стан і динаміку змін усіх компонентів навколишнього середовища в кожній природно - антропогенній геосистемі (ГІАГС). Останні виділяються на основі фізико-географічного (ландшафтного) районування території. Таких ПАГС, за різними авторами, в межах. України можна визначити не менше 120-150, що узгоджується з масштабом 1:1000 000.

Визначення їх сучасного екологічного стану проводять з максимальним врахуванням усіх компонентів екосистеми: геологічного середовища з мінерально-сировинними ресурсами, геофізичних полів, рельєфу, підземних І поверхневих вод, атмосферного повітря і клімату, ґрунтового та рослинного покривів, тваринного світу, захворюваності населення та техногенного впливу па все це. Ми запропонували згрупувати всю інформацію в 10 баз даних (літосфера, геофізсфери, геоморфосфера, гідросфера і атмосфера -- абіотичний, або геосферний блок; педосфера, фітосфера і зоосфера - біотичний, або біотосферний блок; демосфера І техносфера соціосферний блок) і потім об'єднати в єдиний банк екологічної інформації (Адаменко, 1993).

Згідно з одним із екологічних законів - законом рівнозначності умов життя (Білявський, Падун, Фурдуй, 1993), всі компоненти природного середовища необхідні для життя, відіграють рівнозначні ролі, тобто всі екологічні фактори діють сукупно і жодного з них не можливо ігнорувати. Значить, всі п’ять абіотичних і три біотичні складові екосистеми однаково важливі для дев'ятого компонента - демосфери /здоров'я людей/, а на всі ці дев'ять згубно впливає десятий – техносфера створена людиною (табл. 1 .2).

Отже, при дослідженнях екологічного стану ПАГС України необхідно з однаковою ретельністю вивчати всі 10 складових. Та мережа спостережень за природою і людиною, яка вже склалась метеостанції, гідропости, санепідемстанції і такс інше, не може забезпечити рівномірне площадне вивчення всіх екосистем, стеження /моніторинг/ за їх динамікою під впливом природних змін і техногенного навантаження. Цього можна досягнути лише методом екологічного картування всіх 10 компонентів ПАГС. Тому ми пропонуємо розпочати Державне екологічне картування території України в масштабі 1:1000000, її основних регіонів Донбасу, Придніпров'я, Причорномор'я, Карпат, Полісся та інших в масштабі 1:500000, адміністративних областей - в масштабі 1: 200000, районів - в масштабі

1:50 000, міст і промислових агломерацій - в масштабі 1:10000. Ця робота повинна виконуватись за єдиною методикою відповідно до державних стандартів подібно до того, як Міністерством геології проводилась Державна геологічна зйомка України в масштабі 1:200000 або як зараз проводиться геологічне довивчення в масштабах 1:200000 і 1:50000.

Таку роботу Мінекоресурсів України могло б доручити НАК "Надра України", як найбільш досвідченому відомству з геологічного картування, з залученням інших відомств Національного космічного агентства.

Міністерства охорони здоров'я, Міністерства аграрної політики, Державного комітету лісового господарства, Державного комітету з гідрометеорології, Державного комітету земельних ресурсів, Державного комітету житлово-комунального господарства, й також наукових установ НАНУ, інших академій, вищих закладів освіти, галузевих НД1.

Деякі відомства таку роботу вже розпочали. Так, згідно з затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від ЗО березня 1998 р. №391 "Положенням про державну систему моніторингу довкілля", п.21 (1998 р.), Держкомгеологія України зобов'язана прроводити "Державне еколого-геологічне картування території країни та її частин...". Отже, з одного компонента ПАГС - геологічного середовища - екологічне картування вже набуло державного статусу. Тепер треба зробити те ж саме з іншими 9 компонентами, бо всі вони - рівнозначні для існування екосистеми.

Об’єктом Державного екологічного картування України попити стати ПАГС, а основною продукцією - екологічні карти кожного компонента екосистеми. Нижче ми даємо приблизний перелік таких карт.

1. Геосферний блок

Літосфера

Еколого-геологічне картування

1. Карта до четвертинного геологічного середовища /геологія, тектоніка, літологія, корисні копалини/ та його порушення шахтами, свердловинами, кар'єрами, провалами, зсувами та іншими антропогенними факторами. Стан розробки мінерально-сировинних ресурсів.

2. Карта четвертинного геологічного середовища /генезис, вік. літологія відкладів з елементами геоморфології і неотектоніки, корисні копалини/та його порушення антропогенними і природними факторами.

3. Геохімічні карти забруднення геологічного середовища.

4. Інші еколого-геологічнІ карти.

2. Геофізсфера /геофізичні поля/

Еколого-геофізичне картування

1.2.1 Карти радіаційних, гравітаційних, магнітних, теплових, електричних, сейсмічних, геопатогенних та інших природних полів і їх впливу на здоров'я людей.

1.3 Геоморфосфера /рельєф/

Еколого-геоморфологічне картування

1.3.1 Геоморфологічна карта з порушенням рельєфу сучасними та давніми геодинамічними процесами сейсмодислокації, /зсуви, площинна та лінійна ерозія, яри, обвали, осипання, карст, суфозія, провали тощо/ та їх прогнозування.

1.4 Гідросфера

Еколого – гідрогеологічне та еколого - гідрологічне картування

1. Карта підземних вод та їх забруднення шкідливими речовинами.

2. Карта ґрунтових вод та їх забруднення шкідливими речовинами.

3. Карта поверхневих вод та їх забруднення шкідливими речовинами.

4. Карта несприятливих гідрологічних явищ /повені, пересихання і промерзання русел, селеві потоки, лавини, замулювання, наноси на заплавах рік, ерозія берегів, заболочення та інші/ І їх прогнозування.

5. Водопостачання, водоспоживання, водовідведення та водогосподарський баланс.

1. очищення вод. утилізація відходів. зворотнє водокористування.

1.4.7 Тенденції змін у використанні водних ресурсів, їх санітарно- гігієнічному стані та прогнозування водокористування в близькому і

подальшому майбутньому.

5. Атмосфера

Еколого-метеорологічне та еколого-кліматичне картування

1. Карта стану повітряного басейну та його забруднення окислами гірки, азоту, вуглецю, пилом та іншими шкідливими компонентами від стаціонарних джерел.

1. Карта транскордонних переносів.

1.5.3 Карта забруднення атмосферного повітря автотранспортом.

Карта автодоріг і вплив автотранспорту на стан забруднення навколишнього середовища /повітря, землі, рослин/ уздовж автомагістралей. Частка автотранспорту та стаціонарних джерел у загальному забрудненні

атмосферного повітря району.

1.5.4 Карта тенденцій змін стану повітряного басейну і прогнозування їх розвитку в близькому і подальшому майбутньому.

1.5.5 Карта мікрокліматичних ресурсів, площинного розподілу ресурсів тепла і вологи в залежності від рельєфу. Вітроенергетичні ресурси.

6. Карта природних та антропогенних змін глобального клімату та впливу на клімат конкретної геосистеми.

7. Карта несприятливих метеорологічних явищ /зливи, грози, град, посухи і суховії, заморозки, тумани, ожеледно-наморозкові явища, заметілі снігоперенос тощо/ та їх прогнозування.

1.5.8 Карга мікрокліматичного районування.

2 Біотосферний блок

Педосфера Еколога-ґрунтове картування

1. Карта ґрунтів та їх забруднення шкідливими речовинами.

2. Карта структури земельних ресурсів.

3. Карта динаміки землекористування.

4. Карта трансформації земельних угідь під впливом ерозії, зсувів. підтоплення та Інших несприятливих процесів.

5. Карта екологічних наслідків використання в сільському господарстві мінеральних добрив та отрутохімікатів.

6. Карта меліорації земель та її наслідків.

7. Карта рекультивації земель.

8. Карта тенденцій змін земельних ресурсів і прогнозування динаміки їх використання в близькому і подальшому майбутньому.

2.2 Фітосфера Фітоекологічне картування

2.2.1 Карти лісових ресурсів, лісостепової, степової і лугової рослинності, полезахисних лісосмуг, природоохоронних лісів, ні гучних агроекосистем. Забруднення рослинного покрику хімічними речовинами, радіонуклідами тощо. Прогноз їх змін в близькому і подальшому майбутньому.

2.3 Зоосфера

Зооекологічне картування

2.3. Карта тваринного світу, його охорони і раціонального використання. Токсикоз диких і свійських тварин.

2.3.2 Карта екологічної ситуації в місцях розміщення тваринницьких комплексів.

Еколого-ландшафтне картування

2.4 Ландшафтна карта природно-антропогенних геосистем, їх охорона і відновлення. Заповідний фонд і перспективи його розвитку. Охорона об'єктів

біосфери. Пам'ятки природи.

3 Соціосферний блок

3.1 Техносфсра

Техноеколог ічне картування

1. Карта джерел забруднення, обсяг і розповсюдження шкідливих викидів у повітря, воду та на поверхню землі. Ці карти складаються на основі екологічної паспортизації промислових, аграрних та інших підприємств, які є джерелами забруднення.

2. Карта побутових та промислових відходів, їх розміщення, утилізація та переробка. Екологічні ситуації в районах сміттєзвалищ.

3. Карта радіаційного забруднення. Деталізація аномалій і вивчення їх природи.

4. Карти шумового, електромагнітного, високочастотного та іншого забруднення.

3.2 Демосфера

Еколого - демографічне та медико-екологічне картування.

1. Карта демографічних процесів.

2. Карти санітарко - екологічного та медико-біологічного стану території.

3.2.2.1 Карта природних та санітарно-гігієнічних умов виникнення інфекційних хвороб та природних біогеохімічних епідемій.

3. Карта медико-географічного районування.

4. Карти ареалів основних захворювань за віковими категоріями населення.

5. Карти ареалів відхилення під нормального фізичного та психічного розпитку дітей дошкільного піку.

6. Карти професійних захворювань та їх зв'язок зі станом навколишнього середовища.

7. Карти вплину мінеральних добрив, отрутохімікатів, куріння. радіації , тощо на здоров'я людей.

3.2.8 Карти професійних захворювань на промислових підприємствах і в сільській місцевості. Тривалість життя і дитяча смертність.

3.2.9 Карти тенденцій змін мсдико-біологічних і санітарно - гігієнічних умов, прогнозування їх розвитку в близькому і подальшому

майбутньому.

Картографічні банки екологічної інформації та геоінформаційні системи.

Карти, складені згідно з пунктами 1-3. використовуються для створення

відповідних баз даних і банків екологічної інформації на персональних

комп’ютерах. що дозволяє створити динамічну модель екологічного

моніторингу регіону, області, району, міста чи підприємства, а також

відповідні ГІС. Це дає: змогу створювати комп'ютерні карти сучасної

екологічної ситуації та екологічних проблем на ландшафтній основі з використанням інформації пунктів 1-3. Вся екологічна інформація

накопичується ПЕОМ, що дозволяє оперативно вносити зміни у карту

відповідно до динаміки природно-антропогенних геосферно-біосферно-соціосферних процесів.

Аналіз екологічної інформації з карти дозволяє державній адміністрації приймати керівні рішення, а також:

• розробляти і реалізовувати невідкладні заходи зі стабілізації усунення небезпечних екологічних ситуацій, конфліктів, криз, катастроф;

• створювати довгострокові комплексні програми охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів;

• визначати екологічні рамки діяльності господарського комплексу для перспективних планів економічного та соціального розвитку регіонів. областей, районів, міст;

• визначати плату підприємств за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища;

• визначати екологічні обмеження господарської діяльності підприємств, що забезпечить максимальну гармонізацію відносин між людиною, її господарством і природою.

Протягом 1989-1993 рр. Карпатський інженерно-екологічний центр, аз 1991 р. і організований на його базі Інститут екологічного моніторингу АН технологічної кібернетики України, а потім Науково-дослідний інститут екологічної безпеки і природних ресурсів та кафедра екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу разом з кафедрою екології інституту менеджменту та економіки (м. Івано-Франківськ) спільно з Державним управлінням екології і природних ресурсів в Івано-Франківській області, обласною санепідемстанцією, медичною академією, Державною акціонерною компанією "Надра України'¹, різними інститутами НАН України проводять екологічне картування різпопорядкових гсосистем згідно з викладеною методикою.

Вже виконано більше 120 екологічних карт різних масштабів. Ця робота могла б стати прообразом майбутнього Державного екологічного картування території всієї України.