2.3.3 Складання балансу маси зерна, що зберігалось у сховищі

Підсумки операцій із зерном у сховищі підводяться як за певний період часу, так і за весь термін зберігання загалом.

За даними табл. 2.1 необхідно визначити різницю загальної зміни маси партії зерна в цілому та зміну маси партії зерна, що спричинена зміною вологості та вмісту смітної домішки. Крім того, при складанні балансу необхідно враховувати обсяг природних втрат зерна.

Рівняння балансу маси партії зерна, що знаходилось на зберіганні, матиме наступний вигляд:

. (2.17)

Якщо баланс позитивний (ліва половина рівняння є більшою за праву), то це свідчить про те, що при зберіганні відбулась надмірна втрата маси зерна. Якщо баланс негативний (ліва половина рівняння є меншою за праву), то втрата маси зерна знаходиться у допустимих межах.

Висновки до практичної роботи

2.4 Контрольні питання для підготовки і самоконтролю

1. Які ви знаєте види втрат зернової маси?

2. Яким чином визначається зміна маси зерна при зміні вологості?

3. Як визначається зміна маси зерна при зміні вмісту смітної домішки?

4. Для чого і як визначається середньовагова вологість та середньоваговий вміст домішок?

5. Що таке середній строк зберігання зерна і як його визначити?

6. Що впливає і як визначають природні втрати при середньому строкові зберігання до трьох місяців?

7. Як визначають природні втрати при середньому строкові зберігання більше трьох місяців?

8. Які висновки можна зробити на основі складеного балансу зернової маси?

Практична робота № 3 Визначення типу і розмірів сховищ для зерна

1. Мета і завдання практичної роботи

Мета роботи: закріпити лекційний та самостійно опрацьований матеріал з питань вибору типу сховищ для зберігання зерна та визначення їх площ.

Завдання роботи:

засвоїти вимоги до овочесховищ та методику їх вибору;

оволодіти методикою визначення розмірів зернових сховищ та їх кількості;

за результатами обрахунків (згідно з варіантом завдання) зробити відповідні висновки.

2. Загальні відомості

Будь-які партії зерна і насіння зберігаються у спеціальних сховищах. Зерносховища класифікують за багатьма ознаками (рис.3.1), серед яких найбільш характерними є:

• період зберігання (для тимчасового або тривалого);

• конструктивні особливості (навіси, сховища, елеватори та інші);

• вид операцій, які в них проводяться (тільки зберігання або зберігання і обробка);

• ступінь механізації (механізовані, напівмеханізовані, немеханізовані);

• наявність і тип установок для активного вентилювання (канальна, підлогова, переносна та інші).

Зерносховища будують з урахуванням особливостей зернової маси як об’єкта приймання, обробки і зберігання.

До зерносховищ висуваються наступні вимоги:

• забезпечувати розміщення всього зерна з врахуванням перехідних залишків врожаю попередніх років;

• надійно захищати зерно від грунтової вологи, атмосферних опадів, гризунів, не створювати умов для розвитку і життєдіяльності шкідників;

• бути міцними і довговічними, пожежовибухобезпечними, витримувати тиск зернової маси;

• бути зручними для експлуатації в період спостереження за зерном і при його обробки;

• приймання і відпуск зерна, зважування, очищення, сушіння, вентилювання, знезараження та інші операції повинні бути механізовані;

• бути безпечними для працівників, забезпечувати санітарно-гігієнічні умови праці і зберігання зернопродуктів;

• бути недорогими з мінімальними експлуатаційними затратами.

ЗЕРНОСХОВИЩА

Тривалого зберігання

Тимчасового зберігання

Підлогового зберігання

Елеватори

Зернові навіси

Зернові

Зернові майданчики

Секційного зберігання

Спеціальні

Сапетки

Бункерного зберігання

Рис.3.1. Класифікація зерносховищ.

Існує два основних способи розміщення зерна в сховищах: підлогове і силосне. При підлоговому розміщенні зерно зберігають насипом або в тарі на підлозі сховища при невеликій висоті шару (5-5,5 м для горизонтальної підлоги, 10-11 м для похилої). При силосному розміщенні висота зернової маси може становити 30-40 м і більше.

При підлоговому зберіганні можна зберігати зерно підвищеної вологості, а також зернопродукти в тарі. Однак такі зерносховища важко повністю механізувати, зробити герметичними тощо.

При силосному зберіганні краще використовується об'єм зерносховища, тут можна повністю механізувати приймання, обробку і вивантаження. Однак вартість силосних сховищ вища, ніж підлогових, їх будівництво триваліше.

Застосовуються такі типи зерносховищ (рис.3.2):

Засік - частина зерносховища, огороджена стінами невеликої висоти.

Бункер - відрізняється від засіку днищем, яке виконане у вигляді перевернутої піраміди.

Силос - зерносховище, у якого висота стін значно перевищує розміри поперечного перерізу.

Сховище - приміщення для зберігання зерна насипом або в засіках.

Вентильований бункер - спеціальне металеве зерносховище порівняно невеликої місткості, яке призначене для приймання, обробки і зберігання свіжозібраного зерна.

Металевий силос - зерносховище з металу значної місткості.

Сапетка – невелике сховище з решітчастими стінами для зберігання кукурудзи в качанах.

Бунт - тимчасова споруда зі стінами із щитів, дощок, мішків, яка розміщена на спеціальному майданчику і накрита зверху брезентом, плівкою чи іншим матеріалом.

Навіс - споруда без стін, з дахом і асфальтованою підлогою.

М еханізований тік - комплекс для приймання, первинної обробки (очистки, сушіння) свіжозібраного зерна і його короткочасного зберігання під укриттям.

Рис.3.2. Типи зерносховищ:

1-немеханізоване сховище; 2-механізоване сховище; 3-металеве сховище великого діаметра; 4-сапетка; 5-металевий силос; 6-багатоповерховий механізований силос; 7-навіс; 8-бунт; 9-механізований майданчик; 10-механізоване сховище з похилим дном; 11-пакгауз; 12-вентильований бункер.