5. Інженерні мережі для будівництва
Тимчасовий водопровід влаштовують з сталевих труб розрахункового діаметра, прокладаючи їх у землі чи на її поверхні, захистивши від механічних пошкоджень. Водопостачання може бути організоване за тупиковою, кільцевою або змішаною схемами. Якщо водопровід експлуатується взимку, то труби потрібно вкладати в траншеї, глибина яких більша глибини промерзання грунту, або утеплювати теплоізоляційними матеріалами при вкладанні на меншу глибину.
Для електропостачання використовують діючі мережі й постійні споруди енергетичного господарства. Пересувні електростанції та інші тимчасові джерела енергопостачання застосовують у початковий період будівництва. Тимчасові мережі високої і низької напруги на території будівництва влаштовують з повітряною підвіскою проводів на стовпах.
Тепло і пар подають від постійних котельних установок, а за неможливості їх використання – від пересувних установок. Трубопроводи в залежності від умов будівництва можуть розташовуватися під землею або на поверхні з використанням відповідної теплоізоляції.
Стиснене повітря від компресорних установок розподіляють по сталевих трубах чи гумових шлангах.
6. Влаштування тимчасових доріг
Як тимчасові внутрішньобудівельні дороги на будівельних майданчиках використовують автомобільні дороги і залізниці. Залізничний транспорт застосовують головним чином при спорудженні великих об'єктів промислового й енергетичного будівництва. Будівництво тимчасових залізниць виконують спеціалізовані організації. а тимчасових автодоріг, як правило, загальнобудівельні організації.
Дороги тимчасового призначення слід прокладати по трасах майбутніх постійних шляхів.
Дорожнє покриття тимчасових внутрішньобудівельних автодоріг може бути полегшеним (наприклад, гравійне або щебеневе). До більш сучасних і часто застосовуваних варто віднести тимчасове покриття із збірних залізобетонних плит, суцільних чи у вигляді колії.
До основних параметрів тимчасових автомобільних доріг відносяться: число смуг руху; ширина полотна і проїзної частини; радіуси заокруглень; найбільший поздовжній ухил (до 9%). Ширину тимчасових доріг слід приймати при однобічному русі автотранспорту не менше 3,5 м, при двосторонньому русі – не менше 6 м.
При визначенні схеми руху транспорту (кільцева, наскрізна, тупикова) і розташування доріг у плані необхідно забезпечити під'їзд транспортних засобів у зону дії кранів та інших засобів вертикального транспорту, до площадок укрупнювального складання, складів і т.д.
7. Розміщення тимчасових будівель та складів
За призначенням тимчасові будівлі поділяють на:
виробничі (майстерні, об'єкти енергетичного призначення і т.п.);
адміністративно-господарські (контори виконробів, прохідні і т.п.);
санітарно-побутові (гардеробні, душові і т.п.).
Залежно від конструктивних рішень розрізняють тимчасові будинки неінвентарні (розраховані на одноразове використання) та інвентарні. Останні, в свою чергу, можуть бути збірно-розбірні, контейнерні й пересувні.
При розміщенні санітарно-побутових і адміністративних будинків необхідно забезпечити безпеку і зручність підходів до них, не заважати будівництву, забезпечити максимальне блокування будинків між собою. На майданчику з великим числом працюючих побутові приміщення слід розосередити, наблизивши їх, по можливості, до місця роботи.
Залежно від вимог до фізико-хімічних властивостей матеріалів, що зберігаються, розрізняють приоб’єктні склади:
відкриті (збірний залізобетон, цегла і т.д.);
напівзакриті (навіси, столярні вироби, рубероїд і т.п.);
закриті утеплені і неутеплені (цемент, паркет і т.п.).
Відкриті склади слід розташовувати поблизу споруджуваних об'єктів у зоні дії монтажних кранів уздовж фронту їхнього переміщення. Навіси розміщують у зоні дії крана або в безпосередній близькості. Закриті склади розміщують поблизу тимчасових будівельних доріг.