
- •Методи вимірювання енергетичних витрат організму
- •Загальні добові енергетичні витрати.
- •Терморегуляція
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповідь на питання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь
- •Протокол практичного заняття №16. “____”________200_____ Робота 1. Визначення основного обміну за допомогою оксиспірографа.
- •Робота 2. Визначення витрат енергії у стані відносного спокою та при м'язовій роботі за допомогою оксиспірографа
- •Робота 3. Вимірювання температури в різних ділянках шкіри людини за допомогою електротермометра
- •Робота 4. Дослідження ролі випаровування у тепловіддачі
- •Робота 5. Дослідження тепловипромінювання (радіації) з поверхні тіла
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2. Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4. Зміст теми Система травлення та її роль.
- •Травлення у ротовій порожнині Ротова порожнина є першим відділом травного каналу і саме тому тут відбуваються такі важливі процеси:
- •Роль смакової сенсорної системи.
- •Секреторна функція слинних залоз.
- •Механічна обробка їжі.
- •Ковтання
- •Процеси всмоктування речовин у ротовій порожнині мають місце, якщо вони спеціально якийсь час знаходяться у ротовій порожнині, зокрема, лікарські препарати.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання:
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №17. “____”_________200____ Робота 1. Визначення порога смакової чутливості.
- •Робота 2. Дослідження смакових полів язика
- •Робота 3. Дослідження властивостей слини
- •Виконати завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4.Зміст теми Секреторна функція шлункових залоз
- •Регуляція секреції нСl парієтальними клітинами.
- •Регуляція секреції ферментів і слизу.
- •Фази шлункової секреції.
- •Моторна функція шлунку.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповідь на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №18. “____”_________200____ Робота 1. Дослідження кислотоутворення шлунковими залозами методом інтрагастральної рН-метрії
- •Робота 2. Визначення протеолітичної активності шлункового соку за методом Метта.
- •Робота 3. Аналіз результатів дослідів, які підтверджують існування фаз шлункової секреції
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •Роль підшлункової залози у процесах травлення
- •Секреторна функція печінки і роль жовчі у процесах травлення
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №19. “____”_______200____ Робота 1. Дослідження дії підшлункового соку на білки, жири та вуглеводи
- •Робота 3. Дослідження функції жовчного міхура за рентгенограмами
- •Виконати завдання. Завдання 1.
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2. Теоретичні питання
- •Травлення у тонкій кишці
- •Процеси всмоктування у тонкій кишці
- •Всмоктування електролітів і води:
- •Секреція води й електролітів тонкою кишкою.
- •Всмоктування інших речовин:
- •Товста кишка Моторика товстої кишки.
- •Процеси всмоктування і секреції у товстій кишці.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №20. “____”________200_____ Робота 1. Дослідження порожнинного та мембранного травлення
- •Робота 2. Реєстрація скорочень товстої кишки жаби
- •Виконати завдання Завдання 1.
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4.Зміст теми
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3 Практичні роботи
- •4.Зміст теми
- •Механізми фільтрації у клубочках нефрона.
- •Механізми реабсорбції речовин у канальцях нефрону.
- •Механізми секреції речовин у канальцях нефрону.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання:
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №22. “___”___200___ Робота 1. Дослідження процесів сечотворення на ізольованій нирці кроля
- •Робота 2. Визначення швидкості клубочкової фільтрації (шкф)
- •Робота 3. Дослідження канальцевої реабсорбції
- •Робота 4. Дослідження канальцевої секреції
- •Робота 5. Дослідження ниркового кровообігу і плазмообігу
- •Додаток
- •2.Навчальні цілі
- •3.3.Практичні роботи
- •Участь нирок у підтримці сталості концентрації іонів (ізоіонії):
- •Участь нирок у регуляції сталості кислотно-основної реакції (кор) артеріальної крові.
- •Фізіологічні основи дії діуретиків.
- •5.Завдання для самостійної праці й самоконтролю
- •5.1. Дайте відповіді на питання
- •5.2. Виберіть правильну відповідь
- •Протокол практичного заняття №23. “___”___200___ Практична робота 1: Дослідження осморегулюючої функції нирок
- •1.Результати дослідження сечі за методом Зимницького
- •2. Результати дослідження сечі за методом Фольгарда (на розведення)
- •3. Результати дослідження сечі за методом Фольгарда (на концентрацію)
- •2.Навчальні цілі:
- •3.Базовий рівень підготовки
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до підсумкового модульного контролю
- •4.1. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю. Змістовий модуль 11. Система крові
- •Змістовий модуль 12. Система кровообігу
- •Змістовий модуль 13. Система дихання
- •Змістовий модуль 14. Енергетичний обмін
- •Змістовий модуль 15. Терморегуляція
- •Змістовий модуль 16. Система травлення
- •Змістовий модуль 17. Система виділення
- •4.2.Перелік практичних завдань до підсумкового модульного контролю.
- •5.Регламент проведення підсумкового модульного контролю
- •5.1.Критерії оцінювання:
- •1) За результатами комп’ютерного тестового контролю студент отримує:
- •6. Оцінювання дисципліни.
- •Належний основний обмін у юнаків та чоловіків
- •Належний основний обмін у дівчат та жінок
- •Величина калоричного еквіваленту 1 літра кисню за різних значень дихального коефіцієнту
- •За показниками росту та маси тіла (за методом Дюбуа)
- •Нормативні показники шлункової секреції
- •Травні ферменти травного каналу
Механізми реабсорбції речовин у канальцях нефрону.
Первинна сеча, проходячи по канальцях та збірних трубочках, зазнає значних змін перед тим, як перетворитись на кінцеву сечу – зменшується її кількість і якість завдяки реабсорбції речовин і води
Проксимальні звивисті канальці: тут реабсорбуються повністю амінокислоти, глюкоза (якщо концентрація не перевищує порогову величину – 10 ммоль/л), вітаміни, мікроелементи. В цьому ж відділи реабсорбуються нeорганічні солі Na+, К+, Ca2+, Mg2+, Cl -, HCO –3, тобто ті речовини, які потрібні організму. Механізм реабсорбції майже всіх речовин пов’язаний з реабсорбцією іонів натрію – це вторинний активний транспорт. На базолатеральній мембрані завдяки натрій-калієвим насосам відбувається активний транспорт іонів натрію.
Слідом за речовинами за осмотичним градієнтом у проксимальних звивистих канальцях здійснюється реабсорбція 2/3 води з тої, яка профільтрувалась. Це ізоосмотична реабсорбція води, бо осмотична концентрація сечі у проксимальних канальцях і в плазмі крові однакові і становлять близько 300 мосм/л.
Процеси реабсорбції у петлі Генле здійснюються завдяки процесам, що відбуваються у низхідному і висхідному відділах петлі: низхідний тонкий і товстий висхідний відділи петлі Генле функціонують залежно один від одного – це поворотно-протипотоковий множинний механізм, який діє таким чином:
Низхідний відділ петлі має плоский епітелій і саме тут здійснюється реабсорбція води пасивно за осмотичним градієнтом, який створюється висхідним відділом петлі нефрона. Внаслідок реабсорбції води осмотична концентрація сечі збільшується з 300 мосм/л до 1200 (1450) мосм/л у коліні петлі Генле.
Висхідний відділ петлі має циліндричний епітелій, завдяки якому здійснюється активний транспорт іонів натрію через базолатеральні мембрани епітелію і пасивний вхід іонів натрію через апікальні мембрани, поєднаний з транспортом іону калію і двох іонів хлору. Проте цей відділ не пропускає воду, що призводить до зменшення осмотичної концентрації сечі (з 1200 мосм/л до 100 мосм/л), яка надходить у дистальний звивистий каналець.
У петлі Генле реабсорбується до 15-20% води. На схемі показані спрощені механізми поворотно-протипотокової множинної системи петлі Генле:
У дистальних звивистих канальцях здійснюється реабсорбція іонів натрію та хлору і за осмотичним градієнтом відбувається реабсорбція води (до 7%), що призводить до утворення ізоосмостичної концентрації сечі.
Збірні трубочки проходять паралельно петлям Генле через шари нирки з високою осмотичною концентрацію, що призводить до реабсорбції води (до 5%) і остаточної концентрації кінцевої сечі.
В цілому в канальцевій частині нефрону реабсорбується 99% води і виділяється 1% води з тої кількості, що профільтрувалась у капсулу нефрона.
Механізми секреції речовин у канальцях нефрону.
Проксимальні звивисті канальці – тут здійснюється шляхом активного транспорту секреція (екскреція)таких речовин:
ендогенних продуктів метаболізму - сечової кислоти, органічних кислот, сульфатів;
екзогенних речовин – парааміногіпурової кислоти (ПАГ), лікарських препаратів: пеніциліну, антибіотиків, сульфаніламідів, діуретиків (сечогінних речовин), інших речовин;
секреція шляхом дифузії аміаку (NH3) та шляхом активного транспорту - іонів водню (Н+ ).
Можна визначити кліренс (С секреції) речовин, які секретуються, наприклад ПАГ, лікарських препаратів.
Дистальні звивисті канальці та збірні трубочки – тут здійснюється секреція іонів калію (К+), водню (Н+) в обмін на реабсорбцію іонів натрію, а також секреція аміаку (NH3) та утворення хлориду амонію (NH4Cl), що обумовлено участю нирок у регуляції кислотно-основної реакції (КОР) артеріальної крові.