2.Навчальні цілі

• Трактувати поняття системи виділення, механізми регуляції гомеостазу за її участю на основі аналізу констант гомеостазу.

• Пояснювати фізіологічні основи визначення кліренсу для оцінки процесів утворення сечі в нефронах.

• Робити висновки про механізми утворення сечі в нирках на підставі аналізу параметрів кліренсу, що характеризують швидкість фільтрації в клубочках, секреції та реабсорбції речовин і води в різних відділах нефрону.

• Аналізувати вікові особливості утворення сечі на підставі належних величин, що характеризують процеси фільтрації, реабсорбції, секреції.

3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

Термін	Визначення
Первинна сеча	Це ультрафільтрат плазми крові, що надходить до капсули нефрону, і має такий самий склад, як і плазма крові, за винятком білків, що майже не фільтруються.
Кінцева сеча	Це сеча, яка надходить із збиральних трубочок нефрону до вивідних шляхів, і є наслідком процесів, що відбуваються у нефроні - фільтрації, реабсорбції та секреції.
Кліренс	Це об’єм плазми, який очищається від певної речовини під час проходження крові через нирки за 1 хвилину

3.2.Теоретичні питання

1. Система виділення, її функції і значення для організму

2. Нирки як головний орган системи виділення.

3. Будова і функції нефрону, особливості кровопостачання

4. Механізми сечоутворення.

5. Клубочкова фільтрація, її механізми

6. Канальцева реабсорбція, її механізми. Осмотичне концентрування і розведення сечі..

7. Секреція в канальцях нефрону, її механізми та роль у процесах виділення.

8. Методи дослідження видільної функції нирок. Поняття про кліренс.

3.3 Практичні роботи

1. Дослідження процесів сечоутворення на ізольованій нирці кроля (або перегляд досліду на відеофільмі).

2. Дослідження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ).

3. Дослідження канальцевої реабсорбції

4. Дослідження ниркового кровообігу і плазмообігу

4.Зміст теми

Система виділення – це сукупність виконавчих структур та апарату регуляції, що здійснюють виведення з організму: а) продуктів кінцевого метаболізму, б) сторонніх речовин, г) надлишку речовин, і тим самим приймають участь у підтримці гомеостазу.

До виконавчих структур належать:

• нирки, які шляхом утворення сечі здійснюють виведення з організму: а) продуктів кінцевого метаболізму, зокрема, білкового; б) сторонніх речовин, г) надлишку речовин і, тим самим, приймають участь у підтримці гомеостазу;

• сечовивідні шляхи, які здійснюють виведення сечі до сечового міхура і нього - у зовнішнє середовище;

• шкіра, травний канал та його секреторні залози беруть участь виділенні кінцевих продуктів азотистого обміну, деяких сторонніх речовин,

• легені беруть участь у виділенні летючих продуктів кінцевого метаболізму та сторонніх летючих речовин.

Апарат регуляції має нервові та гуморальні види регуляції.

Нирки є головним парним органом системи виділення. Структурною і функціональною одиницею нирок є нефрон, бо утворення сечі здійснюється в нефронах. Нирки мають понад 1млн нефронів. Сеча, яка утворюється в нефронах, надходить до сечовивідних шляхів, сечового міхура і виводиться з нього назовні завдяки довільній регуляції сечовипускання. За добу утворюється 1 – 1,8 л сечі (добовий діурез)

Структурні елементи нефрону такі:

• клубочок: (близько 200 мкм у діаметрі), до складу якого входить сітка кровоносних капілярів, яка вдавлена в капсулу нефрона (Шумлянського – Боумена),

• проксимальний звивистий каналець: довжина близько 15 мм, діаметр-55 мкм,

• петля Генле: довжина тонкого низхідного сегмента –2-14 мм, товстого висхідного сегмента – 12 мм,

• дистальний звивистий каналець: довжина близько 5 мм, він впадає у збірні трубочки;

• збірні трубочки: їх довжина близько 20 мм, вони не входять до складу нефрону, але за функцією належать до дистального відділу нефрону.

Кровопостачання нирок. Через нирки проходить 1250 мл крові за 1 хвилину (20-25% хвилинного об’єму крові), що обумовлено їх функцією виділення. Ниркова артерія відходить від аорти, розгалужується на систему артерій меншого діаметру, міжчасточкові артерії дають початок аферентним артеріолам (vaz afftrens), кожна з них поділяється на сітку капілярів, які формують пучок клубочкових судин (чудесна сітка), капіляри зливаються, утворюючи еферентну артеріолу (vaz еffеrens), яка дає початок перитубулярним капілярам, а ті несуть кров до міжчасточкових вен нирки.

Механізми сечоутворення. В основі утворення сечі лежать три процеси:

1. фільтрація плазми крові з капілярів клубочка в капсулу нефрона, наслідком чого є утворення первинної сечі, яка за складом є ультрафільтратом плазми крові – майже не містить білків

2. реабсорбція – повернення в кров з канальцевої частини нефрону речовин, які необхідні в організмі, та води,

3. секреція – транспорт з плазми крові у проксимальні та дистальні канальці речовин, які підлягають виділенню з організму – їх екскреція. Наслідком цих процесів є утворення кінцевої сечі, яка надходить у сечовивідні шляхи.