3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

Термін	Визначення
Порожнинне травлення	Це гідроліз поживних речовин – білків, жирів, вуглеводів, який здійснюється під впливом ферментів травних секретів у порожнині кишки.
Мембранне чи пристінкове травлення	Це гідроліз олігосахаридів, малих пептидів, ліпідів на поверхні мембрани мікроворсинок ентероцитів, яке поєднане зі всмоктуванням продуктів гідролізу у кров і лімфу.
Базальний електричний ритм (БЕР)	Це спонтанна електрична активність міоцитів травного каналу (крім стравоходу і проксимального відділу шлунку), яка призводить до коливання мембранного потенціалу від –65 мВ до – 46 мВ, на тлі якого можуть генеруватись ПД. Частота БЕР у шлунку становить 4/хв., у дуоденум – 12 /хв., у дистальному відділі клубової кишки – 8/хв., у товстій кишці: для сліпої кишки – від 9/хв. для сигмоподібної кишки - до .16/хв.
Міграційний моторний комплекс (ММК)	Це пейсмейкерна активність міоцитів, яка призводить у міжтравний період до скорочення м’язів травного каналу у напрямку від шлунку до дистального відділу клубової кишки через кожні 90 хв. – голодні скорочення..

3.2. Теоретичні питання

1. Методи вивчення рухових функцій тонкої та товстої кишок.

2. Види рухів тонкої та товстої кишок. Регуляція рухової функції. Методи вивчення секреторної функції тонкої кишки. Види травлення у ній (порожнинне та мембранне) .

3. Склад та властивості кишкового соку. Регуляція секреції.

4. Всмоктування в тонкій кишці (методи вивчення, механізми, особливості всмоктування різних речовин, регуляція) .

5. Значення товстої кишки для процесу травлення.

3.3.Практичні роботи

1. Дослідження порожнинного та мембранного травлення.

2. Реєстрація скорочень товстої кишки жаби.

4.Зміст теми

Тонка кишка

Моторика тонкої кишки

Скорочення гладких м’язів тонкої кишки забезпечують:

• перемішування хімусу з травними секретами, що сприяє гідролізу речовин та всмоктуванню;

• переміщення хімусу від дуоденум до товстої кишки, на що витрачається від 2 до 4 годин.

Скорочення виникають, як і у шлунку, завдяки пейсмейкерній активності міоцитів, що обумовлює базальний електричний ритм (БЕР) - це спонтанна електрична активність міоцитів тонкої кишки, яка призводить до коливання мембранного потенціалу від –65 мВ до – 46 мВ, на тлі якого можуть генеруватись ПД. Частота БЕР у дуоденум – 12раз/хв., у дистальному відділі клубової кишки – 8 раз/хв.

Види скорочень тонкої кишки такі:

• Сегментація або ритмічна сегментація – це найпоширеніший вид скорочення, який обумовлений скороченням циркулярних, завдяки чому хімус розділяється на часточки і перемішується в обох напрямках, завдяки періодичному скороченню і розслабленню м’язів. Сегментація виникає у період травлення з частотою 12 раз/хв. у дуоденум, 8 раз/хв. – у клубовій кишці і триває 5-6 с.

• Маятникоподібні скорочення – це скорочення поздовжніх м’язів, які виникають на тлі ритмічної сегментації і сприяють переміщуванні хімусу і його контакту зі слизовою оболонкою.

• Перистальтичні скорочення – це координовані скорочення, при яких циркулярні м’язи скорочуються у проксимальному відділі від хімусу, а у дистальному – розслаблюються; координація здійснюється рефлекторно завдяки метасимпатичній системі. Завдяки перистальтичним скороченням відбувається просування хімусу у дистальному напрямку.

Регуляція моторики:

Шлунково-клубовий рефлекс – опосередкується автономною нервовою системою і можливо гастрином: при наповненні шлунку збільшується перистальтика клубової кишки і виникає розслаблення ілеоцекального сфінктера, тому хімус скоріше переходить у товсту кишку.

Під час травлення моторика регулюється завдяки місцевим рефлексам метасимпатичної системи при подразненні механо- і хеморецепторів кишки хімусом.

У міжтравний період моторика кишки регулюється завдяки міграційному моторному комплексу (ММК) і мотиліну, які здійснюють голодні скорочення кишки і евакуацію залишків хімусу з тонкої кишки до товстої кишки у міжтравний період.

Завдяки метасимпатичним рефлексам здійснюється регуляція не тільки моторної, а також секреторної функції ентероцитів кишки. Так регуляція перистальтики відбувається завдяки подразненню механо-, хеморецепторів аферентних нейронів метасимпатичної системи, які передають інформацію через інтернейрони до збуджувальних мотонейронів, що завдяки медіаторам ацетилхоліну, речовині Р, іншим призводить до скорочення циркулярних м’язів вище розташування хімусу, проте активація гальмівних нейронів у дистальному напрямку призводить до розслаблення тут циркулярних м’язів завдяки гальмівним медіаторам ВІП, NO, АТФ.. Окрім цього, хімічне, механічне подразнення ендокринних клітин слизової оболонки призводить до виділення гормонів (секретину, інших), які паракринно активують нервові закінчення аферентного нейрона. Аферентний нейрон через інтернейрони може здійснювати активацію секреторних нейронів, що підсилює секрецію кишкового соку. Спрощені механізми регуляції перистальтичного скорочення і секреції показано на схемі: