
- •Методи вимірювання енергетичних витрат організму
- •Загальні добові енергетичні витрати.
- •Терморегуляція
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповідь на питання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь
- •Протокол практичного заняття №16. “____”________200_____ Робота 1. Визначення основного обміну за допомогою оксиспірографа.
- •Робота 2. Визначення витрат енергії у стані відносного спокою та при м'язовій роботі за допомогою оксиспірографа
- •Робота 3. Вимірювання температури в різних ділянках шкіри людини за допомогою електротермометра
- •Робота 4. Дослідження ролі випаровування у тепловіддачі
- •Робота 5. Дослідження тепловипромінювання (радіації) з поверхні тіла
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2. Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4. Зміст теми Система травлення та її роль.
- •Травлення у ротовій порожнині Ротова порожнина є першим відділом травного каналу і саме тому тут відбуваються такі важливі процеси:
- •Роль смакової сенсорної системи.
- •Секреторна функція слинних залоз.
- •Механічна обробка їжі.
- •Ковтання
- •Процеси всмоктування речовин у ротовій порожнині мають місце, якщо вони спеціально якийсь час знаходяться у ротовій порожнині, зокрема, лікарські препарати.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання:
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №17. “____”_________200____ Робота 1. Визначення порога смакової чутливості.
- •Робота 2. Дослідження смакових полів язика
- •Робота 3. Дослідження властивостей слини
- •Виконати завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4.Зміст теми Секреторна функція шлункових залоз
- •Регуляція секреції нСl парієтальними клітинами.
- •Регуляція секреції ферментів і слизу.
- •Фази шлункової секреції.
- •Моторна функція шлунку.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповідь на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №18. “____”_________200____ Робота 1. Дослідження кислотоутворення шлунковими залозами методом інтрагастральної рН-метрії
- •Робота 2. Визначення протеолітичної активності шлункового соку за методом Метта.
- •Робота 3. Аналіз результатів дослідів, які підтверджують існування фаз шлункової секреції
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •Роль підшлункової залози у процесах травлення
- •Секреторна функція печінки і роль жовчі у процесах травлення
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №19. “____”_______200____ Робота 1. Дослідження дії підшлункового соку на білки, жири та вуглеводи
- •Робота 3. Дослідження функції жовчного міхура за рентгенограмами
- •Виконати завдання. Завдання 1.
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2. Теоретичні питання
- •Травлення у тонкій кишці
- •Процеси всмоктування у тонкій кишці
- •Всмоктування електролітів і води:
- •Секреція води й електролітів тонкою кишкою.
- •Всмоктування інших речовин:
- •Товста кишка Моторика товстої кишки.
- •Процеси всмоктування і секреції у товстій кишці.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №20. “____”________200_____ Робота 1. Дослідження порожнинного та мембранного травлення
- •Робота 2. Реєстрація скорочень товстої кишки жаби
- •Виконати завдання Завдання 1.
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4.Зміст теми
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3 Практичні роботи
- •4.Зміст теми
- •Механізми фільтрації у клубочках нефрона.
- •Механізми реабсорбції речовин у канальцях нефрону.
- •Механізми секреції речовин у канальцях нефрону.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання:
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №22. “___”___200___ Робота 1. Дослідження процесів сечотворення на ізольованій нирці кроля
- •Робота 2. Визначення швидкості клубочкової фільтрації (шкф)
- •Робота 3. Дослідження канальцевої реабсорбції
- •Робота 4. Дослідження канальцевої секреції
- •Робота 5. Дослідження ниркового кровообігу і плазмообігу
- •Додаток
- •2.Навчальні цілі
- •3.3.Практичні роботи
- •Участь нирок у підтримці сталості концентрації іонів (ізоіонії):
- •Участь нирок у регуляції сталості кислотно-основної реакції (кор) артеріальної крові.
- •Фізіологічні основи дії діуретиків.
- •5.Завдання для самостійної праці й самоконтролю
- •5.1. Дайте відповіді на питання
- •5.2. Виберіть правильну відповідь
- •Протокол практичного заняття №23. “___”___200___ Практична робота 1: Дослідження осморегулюючої функції нирок
- •1.Результати дослідження сечі за методом Зимницького
- •2. Результати дослідження сечі за методом Фольгарда (на розведення)
- •3. Результати дослідження сечі за методом Фольгарда (на концентрацію)
- •2.Навчальні цілі:
- •3.Базовий рівень підготовки
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до підсумкового модульного контролю
- •4.1. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю. Змістовий модуль 11. Система крові
- •Змістовий модуль 12. Система кровообігу
- •Змістовий модуль 13. Система дихання
- •Змістовий модуль 14. Енергетичний обмін
- •Змістовий модуль 15. Терморегуляція
- •Змістовий модуль 16. Система травлення
- •Змістовий модуль 17. Система виділення
- •4.2.Перелік практичних завдань до підсумкового модульного контролю.
- •5.Регламент проведення підсумкового модульного контролю
- •5.1.Критерії оцінювання:
- •1) За результатами комп’ютерного тестового контролю студент отримує:
- •6. Оцінювання дисципліни.
- •Належний основний обмін у юнаків та чоловіків
- •Належний основний обмін у дівчат та жінок
- •Величина калоричного еквіваленту 1 літра кисню за різних значень дихального коефіцієнту
- •За показниками росту та маси тіла (за методом Дюбуа)
- •Нормативні показники шлункової секреції
- •Травні ферменти травного каналу
Протокол практичного заняття №18. “____”_________200____ Робота 1. Дослідження кислотоутворення шлунковими залозами методом інтрагастральної рН-метрії
Звичні методи дослідження шлункової секреції, такі як фракційне аспіраційне зондування в багатьох країнах не застосовуються вже майже 20 років, бо мають суттєві недоліки і не дозволяють оцінити кислотоутворюючу функцію шлункових залоз. Аспірація шлункового соку при зондуванні нефізіологічна. Частина шлункового соку втрачається через пілоричний канал. Аспірація шлункового соку збільшує його секрецію. Процедура незручна для хворого. Відтворення результатів конче низьке.
Добова або тривала (протягом 6-8 годин) інтрагастральна рН-метрія із застосування найтонших зондів дозволяє оцінити кислотоутворюючу функцію.
Мета роботи: оцінити рН в порожнині тіла шлунка під час базальної фази секреції та після її стимуляції гістаміном.
Для роботи потрібні: дані рН - метрії в порожнині тіла шлунку під час базальної секреції та після її стимуляції гістаміном.
Хід роботи: Аналізують результати рН-метрії в порожнині шлунка під час базальної секреції та після її стимуляції гістаміном
Результати роботи:
Інтрагастальна рН-метрія шлунка |
Базальна секреція – межі рН слизової оболонки шлунка (норма: рН 1,4-2,0) |
Секреція, стимульована субмаксимальною дозою гістаміну - межі рН (норма рН 1,1-1,2) |
|
|
|
Висновки: (зазначити, чи нормальна динаміка рН в порожнині шлунка і про що це свідчить)
Робота 2. Визначення протеолітичної активності шлункового соку за методом Метта.
Мета роботи: виявити наявність ферментів пепсинів у шлунковому соку та їх протеолітичну активність..
Для роботи необхідні: палички Метта, шлунковий сік, термостат, лінійки.
Хід роботи: Сирий білок яйця при кип’ятінні біліє у скляних трубках діаметром 1-2 мм. Ці трубки завдовжки 2-3 см опускають у пробірки з шлунковим соком, поміщають у термостат на 4 години при температурі 370С.
Під впливом пепсину білок перетравлюється з обох кінців скляної трубочки. Натще величина перетравлення складає 3 мм, на висоті секреції – 7 мм з обох боків трубочки
Результати роботи:
На висоті секреції шлункового соку величина перетравлення білку у паличках Метта з обох кінців складає _________мм
Висновки: (оцінити результати, зазначити, про що це свідчить)
Робота 3. Аналіз результатів дослідів, які підтверджують існування фаз шлункової секреції
Мета роботи: проаналізувати секрецію шлункового соку під час різних фаз.
Для роботи потрібні: дані дослідження шлункової секреції в експерименті на собаках під час уявного годування, при вкладанні їжі через фістулу, а також у нормальних умовах.
Хід роботи. Студенти на підставі цих даних замальовують у протоколах криві секреції під час головної («мозкової») та шлункової фаз, а також нормальну і синтетичну криву: по вертикалі – кількість соку у мл, по горизонталі – час у годинах.
Результати роботи:
Висновки: (порівняти криву динаміки секреції при нормальній їжі собаки із синтетичною кривою, що є наслідком суми 1) кількості соку, що виділяється під час уявного годування; 2) кількості соку, що виділяється після вкладання їжі у шлунок; зазначити основні фази секреції на підставі проведеного експерименту).
Виконати завдання
Завдання 1.
Жінка тривалий час приймала аспірин як знеболюючий препарат після перелому стегна. З часом з’явились болі в епігастральній ділянці живота, які збільшувались після вживання їжі. При ендоскопічному дослідженні виявили виразки на слизовій оболонці шлунку. Назвіть і аргументуйте можливі причини пошкодження слизової оболонки шлунка, що виникла у зазначених умовах.
Відповідь
Завдання 2.
Жінка 40 років звернулась до лікаря зі скаргами на те, що швидко втомлюється, мало місце запаморочення, коли вранці швидко піднялась з ліжка.
1) Загальний аналіз крові виявив: еритроцитів 2,7 • 102/л, гемоглобіну – 110 г/л, у мазку крові – мегалоцити, колірний показник – 1,22, інші показники без змін.
2) При ендоскопічному дослідженні шлунка виявлено атрофію слизової оболонки шлунка фундального відділу, відсутність НСl (анацидітас) у шлунковому соку, в той же час концентрація гастрину в крові значно перевищувала нормальні величини 1000 пг/мл (в нормі – менший 150 пг/мл) . Проаналізуйте результати досліджень і поясніть фізіологічні основи змін червоної крові, їх зв’язок з відсутністю секреції НСl при збільшенні концентрації гастрину.
Відповідь:
Протокол перевірено. ________________________
(підпис викладача, дата)
Література
Основна
Нормальна фізіологія / За ред. В. І. Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.— С. 449—456; 468—471.
Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005.- С. 175-186
Додаткова
Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – С. 440-448, 451-457.
Практичне заняття 19
Дослідження травлення у дванадцятипалій кишці.
1.Актуальність теми
Дванадцятипала кишка є одним із головних відділів травного каналу. Пояснюється це тим, що, по-перше, сюди впадають протоки двох найбільших залоз системи травлення — підшлункової залози та печінки. По-друге, в слизовій оболонці її утворюється значна кількість інтестинальних гормонів (секретин, панкреозимін-холецистокінін, шлунковий інгібувальний пептид, вазоактивний інтестинальний пептид, мотилін, ентероглюкагон та ін.). По-третє, з цієї зони починаються численні рефлекторні впливи на вище- та нижчерозташовані відділи травного каналу. По-четверте, нейрогуморальні механізми регуляції за допомогою зворотних зв'язків координують секреторну та моторну функції багатьох органів системи травлення.
У клінічній практиці нерідко зустрічаються хворі з порушенням функції органів цієї системи, тому лікар повинен глибоко аналізувати патологічні зміни, що відбуваються у організмі, і подавати кваліфіковану допомогу