
- •Методи вимірювання енергетичних витрат організму
- •Загальні добові енергетичні витрати.
- •Терморегуляція
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповідь на питання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь
- •Протокол практичного заняття №16. “____”________200_____ Робота 1. Визначення основного обміну за допомогою оксиспірографа.
- •Робота 2. Визначення витрат енергії у стані відносного спокою та при м'язовій роботі за допомогою оксиспірографа
- •Робота 3. Вимірювання температури в різних ділянках шкіри людини за допомогою електротермометра
- •Робота 4. Дослідження ролі випаровування у тепловіддачі
- •Робота 5. Дослідження тепловипромінювання (радіації) з поверхні тіла
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2. Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4. Зміст теми Система травлення та її роль.
- •Травлення у ротовій порожнині Ротова порожнина є першим відділом травного каналу і саме тому тут відбуваються такі важливі процеси:
- •Роль смакової сенсорної системи.
- •Секреторна функція слинних залоз.
- •Механічна обробка їжі.
- •Ковтання
- •Процеси всмоктування речовин у ротовій порожнині мають місце, якщо вони спеціально якийсь час знаходяться у ротовій порожнині, зокрема, лікарські препарати.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання:
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №17. “____”_________200____ Робота 1. Визначення порога смакової чутливості.
- •Робота 2. Дослідження смакових полів язика
- •Робота 3. Дослідження властивостей слини
- •Виконати завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4.Зміст теми Секреторна функція шлункових залоз
- •Регуляція секреції нСl парієтальними клітинами.
- •Регуляція секреції ферментів і слизу.
- •Фази шлункової секреції.
- •Моторна функція шлунку.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповідь на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №18. “____”_________200____ Робота 1. Дослідження кислотоутворення шлунковими залозами методом інтрагастральної рН-метрії
- •Робота 2. Визначення протеолітичної активності шлункового соку за методом Метта.
- •Робота 3. Аналіз результатів дослідів, які підтверджують існування фаз шлункової секреції
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •Роль підшлункової залози у процесах травлення
- •Секреторна функція печінки і роль жовчі у процесах травлення
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №19. “____”_______200____ Робота 1. Дослідження дії підшлункового соку на білки, жири та вуглеводи
- •Робота 3. Дослідження функції жовчного міхура за рентгенограмами
- •Виконати завдання. Завдання 1.
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2. Теоретичні питання
- •Травлення у тонкій кишці
- •Процеси всмоктування у тонкій кишці
- •Всмоктування електролітів і води:
- •Секреція води й електролітів тонкою кишкою.
- •Всмоктування інших речовин:
- •Товста кишка Моторика товстої кишки.
- •Процеси всмоктування і секреції у товстій кишці.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №20. “____”________200_____ Робота 1. Дослідження порожнинного та мембранного травлення
- •Робота 2. Реєстрація скорочень товстої кишки жаби
- •Виконати завдання Завдання 1.
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4.Зміст теми
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3 Практичні роботи
- •4.Зміст теми
- •Механізми фільтрації у клубочках нефрона.
- •Механізми реабсорбції речовин у канальцях нефрону.
- •Механізми секреції речовин у канальцях нефрону.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання:
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №22. “___”___200___ Робота 1. Дослідження процесів сечотворення на ізольованій нирці кроля
- •Робота 2. Визначення швидкості клубочкової фільтрації (шкф)
- •Робота 3. Дослідження канальцевої реабсорбції
- •Робота 4. Дослідження канальцевої секреції
- •Робота 5. Дослідження ниркового кровообігу і плазмообігу
- •Додаток
- •2.Навчальні цілі
- •3.3.Практичні роботи
- •Участь нирок у підтримці сталості концентрації іонів (ізоіонії):
- •Участь нирок у регуляції сталості кислотно-основної реакції (кор) артеріальної крові.
- •Фізіологічні основи дії діуретиків.
- •5.Завдання для самостійної праці й самоконтролю
- •5.1. Дайте відповіді на питання
- •5.2. Виберіть правильну відповідь
- •Протокол практичного заняття №23. “___”___200___ Практична робота 1: Дослідження осморегулюючої функції нирок
- •1.Результати дослідження сечі за методом Зимницького
- •2. Результати дослідження сечі за методом Фольгарда (на розведення)
- •3. Результати дослідження сечі за методом Фольгарда (на концентрацію)
- •2.Навчальні цілі:
- •3.Базовий рівень підготовки
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до підсумкового модульного контролю
- •4.1. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю. Змістовий модуль 11. Система крові
- •Змістовий модуль 12. Система кровообігу
- •Змістовий модуль 13. Система дихання
- •Змістовий модуль 14. Енергетичний обмін
- •Змістовий модуль 15. Терморегуляція
- •Змістовий модуль 16. Система травлення
- •Змістовий модуль 17. Система виділення
- •4.2.Перелік практичних завдань до підсумкового модульного контролю.
- •5.Регламент проведення підсумкового модульного контролю
- •5.1.Критерії оцінювання:
- •1) За результатами комп’ютерного тестового контролю студент отримує:
- •6. Оцінювання дисципліни.
- •Належний основний обмін у юнаків та чоловіків
- •Належний основний обмін у дівчат та жінок
- •Величина калоричного еквіваленту 1 літра кисню за різних значень дихального коефіцієнту
- •За показниками росту та маси тіла (за методом Дюбуа)
- •Нормативні показники шлункової секреції
- •Травні ферменти травного каналу
Регуляція секреції нСl парієтальними клітинами.
Стимуляторами секреції НСl є чинники, які через свої посередники збільшують активність роботи водневого насосу, а саме до цього призводять:
1) Активація парасимпатичних волокон вагуса, медіатор яких ацетилхолін взаємодіє з М-холінорецепторами парієтальних клітин, внутрішньоклітинним посередником є інозитолтрифосфат (ІФ3), що призводить до виходу іонів кальцію з клітинних запасів, окрім того збільшується вхід іонів кальцію через мембрану.
2) Гістамін - тканинний гормон, утворюється ентерохромафіноподібними клітинами (ЕСL), що розташовані поруч з парієтальними клітинами; гістамін діє паракринно через Н2 –рецептори, внутрішньоклітинним посередником є цАМФ. Він потенціює ефекти гастрину й ацетилхоліну.
3) Гастрин – справжній гормон, продукується G- клітинами пілоричного відділу шлунка, поступає в кров під час їжі при активації парасимпатичних нервів вагуса, медіатором яких є гастрин-рилізинг-пептид (ГРП) або бомбезин, а також при механічному розтягненні шлунка, під впливом алкоголю, кофеїну, екстрактивних речовин, що містяться у капустяному соку, м’ясних бульйонах. Внутрішньоклітинним посередником є цАМФ. Окрім прямої дії гастрин має опосередковано дію на парієтальні клітини, бо активує ЕСL клітини, які секретують гістамін.
Блокатори відповідних рецепторів мембрани (атропін, циметидин, проглумід) зменшують секрецію НСl, проте найефективнішим є блокада H+- К+ АТФ-ази водневого насосу омепразолом та іншими інгібіторами.
Механізми стимуляції секреції НСl, дія блокаторів рецепторів та інгібіторів H+- К+ АТФ-ази (інгібіторів протонної помпи)показано на спрощеній схемі:
Пригнічують секрецію НСl переважно такі гормони:
1) Соматостатин – гормон, який виділяється D- клітинами слизової оболонки шлунка і верхніх відділів тонкої кишки при зниженні рН, він діє безпосередньо паракринно на парієтальні клітини. Окрім цього, він пригнічує виділення всіх гастроінтенстинальних гормонів. Секреція соматостатину пригнічується вагусом
2) Секретин – гормон, який виділяється S- клітинами при зниженні рН у 12-палій кишці < 4 завдяки НСl, що надходить із шлунка.
3) Холецистокінін – панкреозимін (ХЦК-ПЗ) – гормон, який виділяється І-клітинами 12-палої та голодної кишки під впливом стимуляторів – пептидів, амінокислот, жирних кислот і моногліцеридів.
4) Шлунковий інгібувальний пептид (ШІП) - гормон, який виділяється клітинами 12-палої та голодної кишки під впливом стимуляторів – жирних кислот, амінокислот, глюкози у порожнині кишки. Він також стимулює виділення інсуліну.
Регуляція секреції ферментів і слизу.
Стимуляція секреції головними клітинами пепсиногенів – неактивних протеолітичних ферментів здійснюється завдяки парасимпатичним волокнам вагуса, гормону гастрину.
Стимуляція секреції слизу і гідрокарбонатів мукоцитами відбувається завдяки простагландинам групи Е (ПГЕ2), які утворюються з арахідонової кислоти під впливом циклооксигенази (ЦОГ). Чинники, які блокують ЦОГ, зокрема аспірин, зменшують продукцію слизу і тим самим зменшують її захисну функцію.