3. Розрахунок річної програми ремонтного підприємства

Річна програма підприємства на практиці зазвичай визначається за графіком СТОІР, де приводиться середньорічна трудомісткість планового технічного обслуговування й ремонтів по всьому обладнанню в чол.годинах або одиницях ремонтної складності.( Перерахунок трудоємкостей з одиниць ремонтної складності в чол.години можна провести з використанням таблиці 1 додатка А )

Загальна трудомісткість всіх видів робіт всього устаткування підприємства, що повинна бути виконана на протязі року різними ремонтними службами дорівнює

, ( 1.1)

де середньорічна трудомісткість капітального ремонту устаткування підприємства, чол-годин;

коефіцієнт, враховуючий метод проведення капітальних ремонтів на підприємстві; індивідуальний - ;знеособлений ;

змішаний- .

середньорічна трудомісткість поточних ремонтів устаткування підприємства, чол-годин ;

середньорічна трудомісткість планових технічних обслуговувань устаткування підприємства, чол-годин

Для виконання подальших розрахунків річної програми ремонтного підприємства необхідний розподіл загальної трудомісткості по видах ремонтів, технічних обслуговувань і по видах робіт.

На практиці подібний розподіл виконується по заводським нормативам стосовно до конкретного устаткування.

Для наближених розрахунків середнє значення трудомісткості по кожному виду робіт для всіх видів ремонтів може бути прийняте (таблиця 2 додатки А ):

1 слюсарні й інші подібні роботи - 58 - 65%;

2 верстатні (всі види верстатних робіт) - 14 - 19%;

3 інші (зварювальні, ковальські й ін.) - 17 - 23%.

Для всіх видів технічного обслуговування середнє значення трудомісткості по кожному виді робіт приймається:

1 слюсарні й ін. подібні - 50 - 56%;

2 верстатні (всі види верстатних робіт) - 4 - 6%;

3 інші (зварювальні й ін.) – 38- 42%.

При розрахунку загальної слюсарної трудомісткості, виконуваної ремонтним підприємством, виходять із того, який спосіб організації ремонту прийнятий на підприємстві. Так, при централізованому способі всі види ремонтів і планових технічних обслуговувань виконуються ремонтним підприємством у повному обсязі.

В інших випадках слюсарні роботи підприємство виконує в основному тільки при виготовленні запасних частин і проведенні якоїсть частини капітальних ремонтів.

Для кожного виду ремонту й технічного обслуговування частка слюсарних робіт визначається

, (1.2 )

де загальний обсяг слюсарних робіт для виконання даного ремонту або технічного обслуговування.

коефіцієнт, що визначає частку участі ремонтного підприємства в проведенні даного ремонту або технічного обслуговування .

При централізованому методі організації частка участі ремонтного підприємства дорівнює 100%,, відповідно К_х = 1. При децентралізованому методі організації Р або ТО К_х = 0,3 ÷ 0,5; і при змішаному К_х = 0,5 ÷ 0,8;

коефіцієнт, що характеризує трудомісткість на виготовлення запасних частин ( Таблиця 1)

Таблиця 1.1 – Коефіцієнти, що враховують трудомісткість виготовлення запасних частин

Види ремонтів і технічних обслуговувань	КЗ при методах проведення ремонту
	індивідуальному	знеособленому	змішаному
Капітальний К Поточний Т2 ______ // ______ Т1 Технічне обслуговування ТО	0,2 0,15 0,1 0,05	0,4 0,3 0,25 0,08	0,3 0,2 0,17 0,06

Загальний обсяг слюсарних робіт, необхідних для проведення всіх видів ремонтів і технічного обслуговування основного виробничого устаткування з обліком трудоємкостей на виготовлення запасних частин (Таблиця 1) залежно від методу організації ремонтів можна визначити по формулі;

При централізованому методі організації ремонтів

Q^сл._общ. = Q^сл._к (К₃ + К_х - К₃ · К_х ) К_М + Q^сл._Т + Q^сл_ТО · Кз^ТО (1.3)

При децентралізованому й змішаному методах організації ремонтів:

Q^сл._общ. = Q^сл._к (К₃ + К_х - К₃ · К_х ) К_М + Q^сл._Т · Кз^Т + Q^сл_ТО · Кз^ТО (1.4)

Загальний обсяг верстатних робіт складається із частки обсягів ремонтних робіт для кожного ремонту й технічного обслуговування

(1.5)

Загальний обсяг інших робіт складається із частки обсягів ремонтних робіт для кожного ремонту й технічного обслуговування з урахуванням того що для технічного обслуговування вони приймаються в обсязі 20 %.

/ (1.6)

При визначенні трудомісткості, виконуваної кожним цехом або відділенням звичайно дотримуються наступних практичних міркувань:

Обсяг робіт, виконуваних механічним цехом або відділенням, визначається виділенням із загальної верстатної трудомісткості обсягів робіт для інструментального відділення.

1. Обсяг верстатних робіт, виконуваних інструментальним цехом (відділенням), становить 15%. загальної верстатної трудомісткості. Об’єм слюсарних робіт - у півтора рази більше трудомісткості верстатних робіт.

2. Обсяг робіт, виконуваних слюсарно-складальним цехом, складається із загальної слюсарної трудомісткості ремонтного підприємства без обсягів для інструментального цеху (відділення).

3. Трудомісткість, віднесена до розряду інших робіт, розподіляється по цехах (відділенням) в обсягах: електрогазозварювальний - 50...60%; ковальський і термічний - 25...40%; санітарно-технічний - 10-15%.

При розрахунках повної трудомісткості робіт, виконуваних кожним цехом (відділенням) ремонтного підприємства, доцільно передбачити трудові витрати, пов'язані із самообслуговуванням усього устаткування ремонтних служб підприємства, включаючи механічні майстерні виробничих цехів, а також комплекс ремонтних робіт, виконуваних службою головного енергетика, будівельних і інших господарських потреб заводу. Звичайно ці витрати становлять 10-12% загальної трудомісткості всіх ремонтних робіт, виконуваних ремонтним підприємством. Орієнтовно ці обсяги робіт можуть бути розподілені між цехами (відділеннями) у таких відношеннях: слюсарні - 15-25%, механічні - 10-15%, ковальські й термічні - 2-4%, зварювальні - 5-7%, інструментальні - 3-5%, інші - 8-10%,