Політичні режими держав

З формою державного правління дуже тісно пов’язані так звані політичні режими держав. Вони уявляють собою сукупність чи систему засобів, методів, за допомогою яких здійснюється державна влада у суспільстві. Ці режими відрізняються між собою станом демократичних прав і свобод людини та інших суб’єктів суспільних відносин. За формою політичного режиму держави поділяють на дві групи: демократичні і авторитарні (антидемократичні).

Демократичний режим передбачає дотримання основних прав людини, врахування інтересів усіх соціальних груп населення, шляхом застосування демократичних інститутів (вибори, референдуми, засоби масової інформації). Такі режими поділяють на демократично-ліберальні, демократично-консервативні, демократично радикальні /рис. 9/. Вони схожі між собою і різняться лише ступінню демократичних свобод.

Рис. 9. Політичні режими держав

За авторитарного режиму основні права людини порушуються або обмежуються. Особливо від такого режиму страждають свобода, честь і гідність особи. Тут, як правило, влада зосереджується в руках невеликої групи людей або однієї особи. Можна виділити декілька різновидів авторитарних режимів: деспотичні, військово-диктаторські, тоталітарні, фашистські, расистські .

Для деспотичного режиму характерним є свавілля, жорстоке придушення прав, свобод і самостійності особи. Класичні деспотичні режими були в державах Давнього Сходу (Ассирія, Вавилон тощо).

За тоталітарних режимів існує повний контроль за діяльністю громадян в усіх сферах життя суспільства. А це теж означає певне обмеження їх прав і свобод.

Під фашистським режимом розуміють відкрито терористичну диктатуру з застосуванням крайніх форм насильства проти інакомислячих осіб.

За расистського режиму порушення свобод і прав людини відбувається в основному за расовою належністю особистостей. Тут діє положення про фізичну, психічну нерівноцінність людських рас, зверхність представників однієї раси над іншою.

Військово-диктаторські режими, як правило, означають панування, диктатуру певної групи військових людей так званої воєнної хунти, яка, спираючись на військо, диктує суспільству свої правила поведінки, часто порушуючи права і свободи громадян.

Функції держави

Отже ми розглянули основні характеристики держав. Залишилось лише сказати, що не залежно від форми правління, політичного режиму та інших характеристик держав, усі вони повинні виконувати притаманні державі функції.

Функції держави полягають в основних напрямах її діяльності по забезпеченню потреб та інтересів суспільства. Їх надзвичайно багато, але умовно їх можна поділити на дві категорії: внутрішні і зовнішні /рис. 10/.

До внутрішніх функцій держави відносять: економічну, яка регулює економічні відносини в державі; політичну, яка регулює політичне життя суспільства; соціальну, призвану надавати соціальні послуги членам суспільства; юридичну, завдання якої охороняти права і свободи громадян; культурологічну, яка передбачає створення відповідних умов для гармонійного розвитку громадян в дусі загальнолюдських моральних і культурних цінностей.

До зовнішніх відносять: захист державного суверенітету, захист прав і свобод на міжнародній арені, запобігання війнам, міжнародне співробітництво, забезпечення мирного співіснування держав.

Крім того, можна функції держави розділяти залежно від їх ролі у суспільстві, тривалості здійснення, поділу влади тощо.

Рис. 10. Функції держави

Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави Для здійснення своїх завдань і функцій кожна держава створює різноманітні організації.

Така система всіх державних організацій, що беруть участь у здійсненні завдань і функцій держави, називається її механізмом.

Серед названих організацій є державні органи, що наділені державно-владними повноваженнями. Систему таких органів і називають апаратом держави.

Звідси механізм держави криє в собі: - апарат держави; - державні підприємства; - державні установи; - інші державні організації. Державні підприємства - вид державних організацій, які безпосередньо реалізують функції та завдання держави у сфері матеріального виробництва. Сюди слід віднести державні підприємства з виробництва товарів, надання послуг, торгівлі, громадського харчування та ін.

Державні установи - вид державних організацій, на які покладено завдання з реалізації функцій держави у сфері нематеріального виробництва. До них слід віднести установи у сфері культури, охорони здоров'я тощо. Це, наприклад, державні дошкільні дитячі установи, школи, училища, середні й вищі навчальні заклади, система лікарень, санаторіїв та інших установ охорони здоров'я.

Апарат держави - система всіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави. Основними принципами державного апарату України є: демократизм; національна рівноправність; законність; суверенність; поділ влади; соціальна справедливість; гуманізм і милосердя; поєднання переконання і примусу; гласність, відкритість і врахування громадської думки тощо. Державний апарат організується й діє на підставі законів. Його діяльність спрямовується на виконання законів у порядку, передбаченому чинним законодавством. Державний апарат є єдиним носієм влади на засадах самостійності й незалежності, виразником суверенітету народу і нації.

Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову

Вдосконалення органів державної влади реалізується в Україні на основі Конституції України.

До системи державних органів України належать: законодавчий орган - Верховна Рада України;

глава держави - Президент України;

виконавчі органи, що поділяються на вищі Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, центральні (міністерства, державні комітети і відомства України та Автономної Республіки Крим), місцеві (обласні й районні, міст Києва і Севастополя, районів у містах Києві й Севастополі державні адміністрації на чолі з головами цих адміністрацій та їхні відділи й управління, а також адміністрації державних підприємств і установ); виконкоми й голови сільських, селищних, міських (міст районного та обласного підпорядкування) рад у частині виконання державних повноважень, що були їм делеговані органами державної влади.

Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, тобто обласні й районні ради, а також органи місцевого самоврядування: міські, сільські, селищні ради та їхні виконавчі органи є самостійною системою об'єднань громадян у громадянському суспільстві.

Система судових органів охоплює: Конституційний Суд України; загальні суди, спеціальні суди.

У самостійну систему органів держави виокремлюються контрольно-наглядові органи України. До них належать: Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори; податкові адміністрації, санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції. Отже, апарат держави посідає головне місце в системі організацій державного механізму, оскільки здійснює державну владу і управління в суспільстві.