5. Основні макроекономічні показники: національний обсяг виробництва, загальний рівень цін, процентна ставка, зайнятість.

Основні показники, які використовуються в макроекономічному аналізі, можна поділити на три групи:

• потоки;

• запаси;

• показники економічної кон’юнктури.

Потоки – це економічні параметри, які відображають передачу цінностей суб’єктами один одному в процесі економічної діяльності і вимірюються в одиницях за певний період часу, як правило, у розрахунку за рік (заощадження, інвестиції, дефіцит бюджету і т. ін.)

Запаси - це економічні параметри, які відображають нагромадження та використання цінностей суб’єктами і вимірюються на конкретний момент часу, на певну дату (капітал, державний борг і т. ін.).

Між показниками запасу і потоку існує взаємозв’язок:

• запас дорівнює накопиченим за певний період потокам;

• потік дорівнює різниці між запасами на початок та кінець періоду.

Але можливі випадки, коли показники запасів і потоків можуть змінюватися незалежно один від одного.

До потокових величин відносяться: національний обсяг виробництва (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чистий національний продукт (ЧНП), національний продукт (ЧНП), національний дохід (НД), особистий дохід (ОД) і т. ін.

До показників запасів відноситься: майно, національне багатство, реальні грошові залишки.

Майно (активи) – будь-яке джерело законного нетрудового доходу: реальний капітал, земля, цінні папери, ліцензії, патенти та ін.

Національне багатство – сукупні активи, які належать вектору домашніх господарств, підприємницькому сектору та державі.

Реальні грошові (касові) залишки – запаси засобів платежу, які економічні суб’єкти бажають тримати у формі готівки.

Показниками економічної кон’юнктури є: ставка процента (і), рівень (Р), інфляція ( ), рівень безробіття (u) та ін.

Національний обсяг виробництва

Даний показник призначений для того, щоб встановити обсяг продукції та послуг, вироблених у суспільстві за певний період часу. За методикою, яка використовується в більшості країн, виготовлену національну продукцію чисельно виражають показником ВВП (Валовий внутрішній продукт).

ВВП визначають як сумарну ринкову вартість всіх кінцевих товарів та послуг, вироблених у країні за рік.

Кінцевий продукт - це частина валового внутрішнього продукту, що остаточно виходить за межі поточного виробництва і використовується для споживання, нагромадження, експорту, а також для заміщення витрачених засобів виробництва.

Кінцевий продукт включає продукцію:

• використовувану для особистого і суспільного споживання;

• призначену для заміщення вибулих основних виробничих і невиробничих фондів;

• використовувану на приріст виробничих і невиробничих фондів;

• спрямовану на приріст виробничих і споживчих запасів;

• використовувану на чистий експорт.

До ВВП не входять проміжні товари, тобто ті що використовуються для виробництва інших товарів: сировина, матеріали, паливо, електроенергія та ін.

Для виміру ВВП (ВЕП) існує три способи:

1. за даними вартостями (виробничий метод);

2. за витратами (метод кінцевого використання);

3. за доходами (розподільчий метод).