
- •Предмет « Теорія ймовірностей і математична статистика»
- •§1 Основні елементи комбінаторики
- •§2 Випадкові події і дії над ними
- •2.1 Події. Простір подій
- •§ 3.Ймовірність подій
- •3.1. Зв'язок між статистичною і класичною ймовірностями.
- •3.2. Генеральна сукупність та вибірки.
- •3.3. Властивості класичної ймовірності.
- •3.4. Теорема про додавання ймовірностей подій.
- •3.5. Теорема множення ймовірностей будь-яких подій.
- •3.6. Формула повної ймовірності.
- •§ 4. Повторні незалежні іспити.
- •4.1. Формула Бернулі.
- •4.2. Локальна та інтегральна теореми Муавра - Лапласа.
- •§ 5. Випадкові величини.
- •5.1. Дискретні та неперервні випадкові величини.
- •5.2.Інтегральна функція розподілу.
- •5.3 Диференціальна функція розподілу випадкової величини
- •§6.Побудова статистичного розподілу кількісної оцінки (елементи математичної статистики)
- •6.1. Сутність вибіркового методу.
- •§6.Числові характеристики випадкової величини. Моменти розподілу. Визначення їх за даними досліду.
- •6.1.Основні характеристики розташування і варіації випадкової величини.
- •6.2.Момент розподілу.
- •6.3.Визначення числових характеристик кількісної ознаки за дослідними даними.
- •§7.Деякі теоретичні закони розподілу.
- •7.1. Показниковий закон розподілу.
- •7.2.Нормальний закон розподілу.
- •§8. Кореляційна залежність.
- •8.2Лінійна кореляція . Метод найменших квадратів.
- •8.3. Обробка кореляційної таблиці.
§8. Кореляційна залежність.
При функціональній залежності двох змінних завдання однієї з них (аргумента ) однозначно визначає другу функцію. Але між величинами є зв’язок більш загального типу. Наприклад зріст і вага людини, працездатність і кваліфікація робітника. Такий зв’язок між змінними, при який на змінення однієї величини друга реагує зміненням свого закону розподілу, має назву статистичною. Якщо при цьому розподіл змінюється так,що зміщується його центр, тобто середнє значення випадкової величини, то залежність має назву кореляційною.
Щоб з’ясувати зв’язок між випадковими величинами Х та Y, роблять одночасні виміри обох ознак і для кожного з них складають варіаційний ряд. Нехай Х - навантаження на кріп, Y- зміщення контуру вибірки.
Збудуємо кореляційну таблицю. Шаг змінних вибираємо довільно,але так,щоб при підсумовуванні по горизонталі та вертикалі не було нулів в сумарних клітинах .
По змінній
X
=
10,
=
2,
=
6.
Спробуємо
=6
(по x )
=1
(по y).
-
Y\X
10
16
22
28
32
Сума рядків
2
1
3
3
3
4
3
3
5
3
3
6
…..
5
5
Сума стовбців.
1
3
3
3
5
n=15
=1
Числа
в
клітинках таблиці визначає число появ
пари X/Y,
та
-
загальне число позначень Х та Y. n-
об’єм вибірки.
Умовні середні знайдемо за формулою:
=
;
=
m- кількість рядів;
l- число стовбців.
X=10;
=
=
2 ( 1 – кількість
пар
2 – кількість ознак по y)
.
X=16;
=
=
3
X=22;
=
=
4
X=28;
=
=
5
X=32;
=
=
6
Будуємо таблицю 2.
-
Х
10
16
22
28
32
2
3
4
5
6
1
3
3
3
5
Як бачимо, кожному значенню
Х відповідає одна значення
.
Тобто, залежність
від Х є функціональна:
=f(x)
( 1 )
Це рівняння визначають кореляційну залежність Y від Х і має назву рівняння регресії.