
- •Конспект з предмету
- •1. Книга Ісуса Навина 7
- •2. Книга суддів 24
- •3. Книга руф 34
- •4. Книги царств 37
- •5. Друга книга царств 49
- •6. Третя і четверта книги царств 56
- •7. Книги параліпоменон 87
- •8. Книги Ездри та Неемії 91
- •17.1 Поділ і зміст книги 141
- •Вступ. Історичні книги Старого Завіту
- •Книга Ісуса Навина.
- •Книга Суддів.
- •Книга Руф.
- •2 І 3 книга Ездри;
- •Книга Товита;
- •Книга Юдиф;
- •1, 2 І 3 книги Маккавейські.
- •1. Книга Ісуса Навина
- •1.1. Автор, час і мета написання книги. Ісус Навин і його прообразне значення
- •Поділ на частини і стислий огляд змісту
- •Автор книги і час її написання
- •1.3. Населення Палестини. Мова, релігія та суспільний устрій ханаанських племен
- •Особистість Ісуса Навина і його прообразне значення
- •Мета написання книги
- •1.4 Чудесний перехід євреїв через Йордан ( Іс. Нав. Ііі, IV розд. )
- •1.5 Чудесна перемога над містом Єрихон
- •1.6 Археологічні дослідження біблійних міст
- •1.7 Жертовник зайорданських колін як символ їх єдності з усім єврейським народом ( ххіі розд. )
- •1.8. Поділ обітованного краю між колінами Ізраїля
- •1.9 Останні промови Ісуса Навина до народу та обітниці Ізраїля у вірності Ягве
- •2. Книга суддів
- •2.1 Автор і час написання книги
- •2.2 Хронологія періоду Суддів
- •2.3 Поділ книги на частини та її зміст
- •Канонічна гідність книги Суддів
- •2.4 Теократія як релігійно-суспільний ідеал Ізраїля. Наслідки невірності євреїв Богові та Його Закону (іі розд.)
- •2.5 Святоотецьке тлумачення чудесного зрошення руна Гедеона (Суд. VI)
- •2.6 Обітниця судді Ївтаха та її виконання
- •2.7 Релігійний та моральний занепад Ізраїля. Ідолопоклонство в домі Михи Єфремлянина. Культ коліна Данового
- •2.8 Міжусобна війна Ізраїля з коліном Веніаміна. Загроза повного винищення останнього
- •3. Книга руф
- •3.1 Назва книги, автор і час написання
- •3.2 Значення Руфи в історії Церкви Божої
- •3.3 Богослів’я та літературні особливості книги Руф
- •4. Книги царств
- •4.1 Письменники книг
- •Хронологічні рамки книг Царств
- •Мета написання книг
- •4.2. Перша книга царств
- •4.3 Ілій – первосвященик і суддя. Становище Ізраїля за часів правління Ілія
- •4.4 Археологічна примітка
- •4.5 Пророча пісня – молитва Анни. Її месіанський зміст
- •4.6 Самуїл – священик, пророк, суддя. Покликання Самуїла до пророчого служіння
- •4.7 Обставини народження ізраїльської монархії. Перший цар Ізраїля
- •Археологічна примітка
- •4.8 Саул у Аендорської чарівниці (1Цар. XXVIII, 3 – 25). Святоотецьке тлумачення
- •5. Друга книга царств
- •5.1 Гідність Давида як царя і богонатхненного письменника
- •5.2 Єрусалим – політична та духовна столиця Ізраїля
- •5.3 Пророцтво Нафана про утвердження Давидового дому на віки
- •5.4 Гріх Давида і наслідки його падіння
- •6. Третя і четверта книги царств
- •6.1 Історико-критичні дані
- •6.2 Царювання Соломона. Золотий вік Ізраїля
- •IV. Відступництво і смерть
- •6.3 Перше і друге з’явлення Господа Соломону і подальше провіщання волі Божої цареві через пророків
- •6.4 Побудова Єрусалимського храму та молитва Соломона на його освячення
- •6.5 Освячення храму
- •6.6 Розділення єдиного царства. Зовнішні та внутрішні причини краху ізраїльської монархії
- •6.7 Релігійна реформа Єровоама. Культ золотих тельців у північному Ізраїльському царстві
- •6.8 Святі Божі пророки Ілля та Єлисей. Ревність Іллі у відновленні істинного богошанування та його чудесне вознесіння на небо
- •6.8 Пророк Міхей. Протистояння істинних та неправдивих пророків в Ізраїльському царстві
- •6.9 Падіння Ізраїльського царства. Ассирійський полон. Утворення нової спільноти в Палестині – самарян. ( 4 Цар. XVII розд. )
- •6.10 Цар Єзекія та відродження духовного життя Юдеї за його правління. Чудесне зцілення Єзекії.
- •6.11 Благочестиве царювання юдейського царя Йосії та його ревність у відновленні істинного богошанування. Знайдення книги Закону
- •6.12 Падіння Юдейського царства. Зруйнування Єрусалима та початок Вавилонського полону
- •7. Книги параліпоменон
- •7.1 Автор книги, час і мета написання
- •7.2 Джерела книг Параліпоменон
- •7.3 Тематичний поділ книг Параліпоменон на частини
- •7.4 Розподіл Давидом священиків на череди для священнослужіння
- •7.5 Покаянна молитва Манасії. Неканонічний текст. (2 Хр. Хххvi розд.)
- •8. Книги Ездри та Неемії
- •8.1 Тематичний поділ книги Ездри за розділами
- •8.2 Історичні передумови до книг Ездри і Неемії. Останні дні Вавилонської імперії. Кінець неволі.
- •Із маніфесту царя Кіра про взяття Вавилону
- •8.3 Повернення першої хвилі репатріантів. Побудова другого Єрусалимського храму
- •8.3 Повернення другої хвилі полонених. Діяльність Ездри у відродженні релігійно-духовного життя в Ізраїлі.
- •8.4 Повернення третьої хвилі полонених на чолі з Неемією. Відбудова Єрусалимських стін.
- •9. Історичний фон книги Есфір
- •9.1 Назва книги Есфір
- •Огляд змісту
- •9.2 Автор і час написання книги Есфір
- •9.3 Неканонічні місця книги Есфір
- •Якого походження ці неканонічні додатки?
- •10. Неканонічні книги
- •Історичні книги (7):
- •1,2,3 Маккавейські книги;
- •10.1 Ставлення до неканонічних книг православного богослів’я
- •Загальний висновок з наведених цитат повинен бути такий:
- •11. Друга книга Ездри
- •Автор і час написання книги
- •11.1 Відношення 2-ї книги Ездри до книг Параліпоменон, 1-ї книги Ездри і Неємії
- •Зміст книги
- •11.2 Недостовірні та сумнівні місця 2 книги Ездри
- •12. Книга Товита
- •12.1 Автор і час написання книги
- •12.2 Мова оригіналу книги та її переклади
- •12.3 Історичне і моральне значення книги
- •13. Книга Юдиф Назва і поділ книги
- •13.1 Перемоги Олоферна і облога Ветулії.
- •13.2 Подвиг Юдиф.
- •13.3 Літературні особливості книги. Час її походження
- •13.4 Мова оригіналу книги Юдиф та головний переклади
- •14. Елінізація сходу
- •15. Маккавейські книги Загальні положення
- •15.1 Автор і час написання 1-ї Маккавейської книги. Мова оригіналу
- •15.2 Зміст і тематичний поділ 1-ї Маккавейської книги
- •Зміст книги за тематичного викладу можна поділити на чотири частини:
- •15.3 Насильницька елінізація Юдеї та повстання священика Маттатії
- •15.4 Подвиги Юди Маккавея 166– 160 рр. До р.Х.
- •15.5 Подвиги Іонафана Маккавея 160-143 рр.
- •15.6 Правління Симона Маккавея 143-135 рр. (хііі – хvі розділи)
- •15.7 Історичне значення і духовно-патріотичний авторитет книги
- •16. Друга Маккавейська книга
- •16.1 Поділ і зміст книги
- •16.2 Духовно-моральне становище юдеїв і гоніння Антіоха Епіфана (ііі-vіі розділи)
- •16.3 Подвиги Юди Маккавея (vііі-хv розділи)
- •16.4 Про автора і час написання книги
- •16.5 Історичне і повчання значення Другої Маккавейської книги
- •17. Третя Маккавейська книга
- •17.1 Поділ і зміст книги
- •17.2 Про автора, час написання і мову оригіналу книги
- •17.3 Історичний і повчальний авторитет книги
- •18. Третя книга Ездри Назва книги та її головний зміст
- •18.1 Про час походження і авторство книги
- •19. Хронологія Біблійної історії
- •Іv. Поділення царства: Юда та Ізраїль
- •Єровоам і Ровоам
- •Перське володарювання
- •V. Відродження Юдеї (538-333)
- •Боротьба наступників Олександра.
- •Vіі. Палестина під владою Риму
- •Хронологія царів Ізраїльського та Юдейського царств.
- •20. Рекомендована література Видання Святого Писання
- •Святоотцівські джерела
- •Чорновий Матеріал стены иерихонские
- •"Верою пали стены Иерихонские по семидневном обхождении"
15.6 Правління Симона Маккавея 143-135 рр. (хііі – хvі розділи)
Проти Трифона виступив останній з братів Маккавеїв – Симон. Хитрий Трифон вимагав від Симона сто талантів срібла і двох синів Іонафана, обіцяючи відпустити останнього. Симон був змушений виконати ці вимоги, інакше народ міг покласти вину за смерть Іонафана на самого Симона. Але Трифон не виконав своєї обіцянки. Не спромігшись завоювати Юдею, він стратив Іонафана і повернувся у свою країну, де оголосив себе царем замість Антіоха VІ. Тоді Симон, використовуючи благоприємні для юдеїв обставини боротьби за царський престол в Антіохії зав’язав відносини з царем Димитрієм ІІ Ніканором. На умовах союзництва Симон отримав від царя грамоту, яка звільняла Юдею від податків царям Антіохії. Таким чином, Симон став самостійним правителем країни у 170 році ери Селевкидів, або 143 року до Р.Х. Але це ще не була повна незалежність Юдеї. Це помітно з самого тону указу Димитрія ІІ, а також з подальшого перебігу подій. Симон отримав титул “етнарха”, це була свого роду автономія під верховенством сирійського царя. Але у будь-якому разі це була велика перемога юдеїв. 143 рік до Р.Х. став для Юдеї початком нової ери. В офіційних документах і угодах юдеї стали писати: “першого року, за Симона, великого первосвященика, вождя і правителя Юдеї”. Цього ж року Симон завоював Газу, а наступного вигнав з Сіонської фортеці сирійський гарнізон. На великому народному зібранні “священиків, народу, князів і старійшин країни” у травні 140 року Симон був обраний первосвящеником і громадським правителем Юдеї “навіки, допоки повстане Пророк вірний” (ХІV, 41-42), тобто до пришестя Месії. З цього часу первосвященство стає спадковим в родині Симона.
Антіох Сидет (138-129 рр.), син Димитрія ІІ Ніканора, визнав повну незалежність юдеїв. Юдея почала чеканити власні монети. Наслідуючи політику своїх братів, Симон відновив союз з Римом, хоча був втягнутий у напружену війну з Сирією. Антіох VІІ почав претендувати на міста Яффу і Гезер, але відправлені ним війська були розбиті Іоаном і Юдою, синами Симона. У 135 році Симон та його сини Маттатія і Юда були підступно вбиті своїм зятем Птоломеєм, який намагався узурпувати владу. Однак місце Симона як правителя і первосвященика зайняв його син Іоан Гіркан (134-104 рр.).
15.7 Історичне значення і духовно-патріотичний авторитет книги
Перша Маккавейська книга є особливо цінними джерелом для вивчення історії того часу. Автор книги цитує багато офіційних документів, до котрих, за висновками дослідників, можна ставитись з повною довірою. У викладі історичних подій і місцевостей з боку автора книги спостерігається притаманна для старанного історика точність і об’єктивність.
В свідченнях про інші народи зустрічаються декотрі огріхи, наприклад, повідомлення (І, 6) про розподіл самим Олександром Македонським його монархії, що не підтверджується історією. В VІ, 26 говориться: “знайдено в Писанні про спартанців, що вони брати і з роду Авраама”. Однак помилки ці не настільки серйозні, щоб вони могли суттєво впливати на історичну цінність усієї книги.
В книзі майже не згадуються імена Божі, але це не зменшує її безумовного релігійного характеру. Автор в дусі книжників свого часу вживає термін “небо” в значенні Господь (Ягве) – IV, 10-11; ІІІ, 50-57; IV, 40-55; ІХ, 46 та інші.
За відгуками отців та вчителів Церкви, уся 1-а Маккавейська книга проникнута духом істинного благочестя. Особливо повчальними у ній є твердість і самовідреченість юдеїв маккавейської епохи при дотриманні старозавітнього закону, їх патріотизм і героїчні подвиги в нерівній бортьбі з Селевкидами за віру отців і незалежність батьківщини.
Запитання до теми:
Якими трагічними наслідками обернулась для Юдеї елінізація Сходу?
Звідки походить назва “маккавеї” і відносно кого вона застосовувалась?
Які біблійні книги відображають епоху маккавейських війн?
Скільки є Маккавейських книг, який вони мають авторитет і в якому відношенні знаходяться одна від одної?
Як вирішуються питання авторства та часу написання 1-ї Мак. книги?
Наскільки історично достовірними є події, викладені в 1-й Мак. книзі?
Вкажіть з 1-ї Мак. книги приклади, коли дотримання Закону оберталось для юдеїв трагічними наслідками?
Які чинники дозволяли отримувати юдеям переконливі перемоги при вражаючій різниці в чисельності між юдейськими і сирійськими війнами?