9.1 Назва книги Есфір

Назва книги походить від імені головної особи повіствування — молодої єврейки Есфір з Веніамінового коліна, яка з бідної сироти за Промислом Божим піднялася до високого звання перської царівни, задля того, щоб послужити справі спасіння своїх співвітчизників. Есфір (в МТ¹ – Естер) – перське ім’я, означає – “зірка”. Тоді як її єврейське ім’я – Гаддаса, що означає “мірт” – це вид куща, який відзначається дуже гарним цвітінням. Квіти мірту єврейські дівчата завжди використовували під час весільних церемоній, для плетіння вінків.

Огляд змісту

За тематикою викладу подій текст книги Есфір можна поділити на три частини:

І. 1-2 розділи – в окремих епізодах та картинах змальовано обставини, за яких сирота Есфір піднялася до становища царівни Перської імперії.

Опікуном молодої Есфір був її двоюрідний брат Мордехай (або Мардохей), як видно з тексту, за віком набагато старший за неї: “він виховував Гаддасу, вона ж Естер, дочку свого дядька…, а коли помер її батько та мати її, Мордехай узяв її собі за дочку” (ІІ, 7). Мордехай потрапив до Вавилонської неволі ще з юдейським царем Ехонією у 597 році до Р.Х.

Перський цар Ксеркс, позбавивши усіх царських прав царівну Вашті, вибрав собі за дружину бідну, скромну, але вродливу сироту Есфір. Своє становище вона зміцнила тим, що застерегла царя від змови, яку готували проти нього два царські євнухи. “І стала відома ця річ Мордехаєві, і він доніс про це цариці Есфір, а Есфір передала цареві від імені Мордехая” (ІІ, 22).

ІІ. 3-6 розділи – підступні дії царедворця Гамана (Амана), спрямовані на знищення усіх юдеїв у Перській імперії; і смілива протидія царівни Есфір задля спасіння свого народу.

Гаман, якого цар поставив вище всіх вельмож імперії, зненавидів Мордехая за те, що той не падав перед ним на коліна і не вклонявся йому, віддаючи шану, як усі інші. Довідавшись, що Мардехай є юдеєм, Гаман планував згубити не лише його, але й весь юдейський народ. Від царського імені він розіслав листи в усі округи імперії з наказом, “щоб були повигублювані, побиті та понищені всі юдеї від дитини і аж до старшого, діти та жінки одного тринадцятого дня місяця дванадцятого, – він місяць адар,¹ а здобич по них пограбувати” (ІІІ, 13).

Есфір, довідавшись про ці страшні наміри підступного царедворця насмілилась без запрошення увійти до царя. Це було непросто. “Кожен чоловік та жінка, що прийде до царя, тобто до внутрішнього двору непокликаний, один йому закон: – вбити його, крім того, кому цар простягне золоте берло” (ІV, 11). Такими винятковими мірами охоронявся спокій володаря імперії. Есфір добре усвідомлювала небезпеку самовільного візиту до царя. Однак слова Мордехая розвіяли усі її сумніви щодо потреби в такому відчайдушному вчинку: “Не думай в душі своїй, що втечеш до царського дому одна з усіх юдеїв. Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та врятування для юдеїв прийде з іншого місця, а ти, та дім твого батька загинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства (ІV, 13, 14). Після триденного посту та щирої молитви Есфір наважилась увійти до царя. Вона була прийнята царем, він також прийняв її запрошення прийти разом з Гаманом до неї на гостину.

Гаман вважав себе після царя найвеличнішим і найславнішим у всій імперії. Не бажав цього визнавати лише Мордехай. Тому, за намовою дружини та рідні, він наказав приготувати у своєму дворі шибеницю. Але неприємність для Гамана спочатку приніс випадок – цар згадав, що завдяки Мордехаєві він врятувався від смерті і звелів Гаманові від його імені звеличити Мордехая перед народом.

ІІІ. 7-9 розділи – смерть Гамана та всіх ворогів юдейського народу; встановлення свята Пурім.

Під час гостини Есфір розповіла цареві про ту страшну загрозу, що нависла над нею та над усім її народом, причиною якою є саме Гаман. Завдяки таким сміливим діям Есфір юдейський народ був врятований, а Гамана розлючений цар звинуватив ще й у іншому злочині.

“Цар у своїй лютості встав від гостини і вийшов з палацового саду. А Гаман став просити царицю Есфір за життя своє… І цар повернувся з палацового саду додому на пиття вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Есфір. І цар сказав: “Чи хочеш також збесчестити царицю у мене в домі?” Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя” (VІІ, 7, 8). Гамана повісили на тій шибениці, яку він приготував для Мордехая.

Тепер вже Мордехай отримав високе становище при дворі. Від імені царя ним було розіслано листи у всі округи імперії з повідомленням про те, що “цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті зібратися й стати за своє життя, вигубити, забити та погубити всяке військо народу та округи, що ненавидять їх, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати” (VІІ, 11). І того дня, на який Гаман призначив вигублення юдеїв, сталася подія протилежна – юдеї винищували своїх ворогів. У самих Сузах при царському дворі було винищено 500 чоловік, серед яких було також 10 Гаманових синів.

За проханням Есфір помсту було продовжено також наступного дня, а синів Гамана повішено на шибениці. Таким чином в Сузах було страчено 300 чоловік, тоді як по всій імперії було вигублено 75 тисяч ворогів євреїв.

Усі ці події лягли в основу святкування свята Пурім, що походить від слова “пур” – жереб. Смертельний жереб, що випав на долю євреїв, врешті решт упав на голови самих ненависників євреїв. Через неоднозначне сприйняття подій, викладених в книзі Есфір, канонічна гідність книги довгий час піддавалась сумнівам самими євреями.