
- •Конспект з предмету
- •1. Книга Ісуса Навина 7
- •2. Книга суддів 24
- •3. Книга руф 34
- •4. Книги царств 37
- •5. Друга книга царств 49
- •6. Третя і четверта книги царств 56
- •7. Книги параліпоменон 87
- •8. Книги Ездри та Неемії 91
- •17.1 Поділ і зміст книги 141
- •Вступ. Історичні книги Старого Завіту
- •Книга Ісуса Навина.
- •Книга Суддів.
- •Книга Руф.
- •2 І 3 книга Ездри;
- •Книга Товита;
- •Книга Юдиф;
- •1, 2 І 3 книги Маккавейські.
- •1. Книга Ісуса Навина
- •1.1. Автор, час і мета написання книги. Ісус Навин і його прообразне значення
- •Поділ на частини і стислий огляд змісту
- •Автор книги і час її написання
- •1.3. Населення Палестини. Мова, релігія та суспільний устрій ханаанських племен
- •Особистість Ісуса Навина і його прообразне значення
- •Мета написання книги
- •1.4 Чудесний перехід євреїв через Йордан ( Іс. Нав. Ііі, IV розд. )
- •1.5 Чудесна перемога над містом Єрихон
- •1.6 Археологічні дослідження біблійних міст
- •1.7 Жертовник зайорданських колін як символ їх єдності з усім єврейським народом ( ххіі розд. )
- •1.8. Поділ обітованного краю між колінами Ізраїля
- •1.9 Останні промови Ісуса Навина до народу та обітниці Ізраїля у вірності Ягве
- •2. Книга суддів
- •2.1 Автор і час написання книги
- •2.2 Хронологія періоду Суддів
- •2.3 Поділ книги на частини та її зміст
- •Канонічна гідність книги Суддів
- •2.4 Теократія як релігійно-суспільний ідеал Ізраїля. Наслідки невірності євреїв Богові та Його Закону (іі розд.)
- •2.5 Святоотецьке тлумачення чудесного зрошення руна Гедеона (Суд. VI)
- •2.6 Обітниця судді Ївтаха та її виконання
- •2.7 Релігійний та моральний занепад Ізраїля. Ідолопоклонство в домі Михи Єфремлянина. Культ коліна Данового
- •2.8 Міжусобна війна Ізраїля з коліном Веніаміна. Загроза повного винищення останнього
- •3. Книга руф
- •3.1 Назва книги, автор і час написання
- •3.2 Значення Руфи в історії Церкви Божої
- •3.3 Богослів’я та літературні особливості книги Руф
- •4. Книги царств
- •4.1 Письменники книг
- •Хронологічні рамки книг Царств
- •Мета написання книг
- •4.2. Перша книга царств
- •4.3 Ілій – первосвященик і суддя. Становище Ізраїля за часів правління Ілія
- •4.4 Археологічна примітка
- •4.5 Пророча пісня – молитва Анни. Її месіанський зміст
- •4.6 Самуїл – священик, пророк, суддя. Покликання Самуїла до пророчого служіння
- •4.7 Обставини народження ізраїльської монархії. Перший цар Ізраїля
- •Археологічна примітка
- •4.8 Саул у Аендорської чарівниці (1Цар. XXVIII, 3 – 25). Святоотецьке тлумачення
- •5. Друга книга царств
- •5.1 Гідність Давида як царя і богонатхненного письменника
- •5.2 Єрусалим – політична та духовна столиця Ізраїля
- •5.3 Пророцтво Нафана про утвердження Давидового дому на віки
- •5.4 Гріх Давида і наслідки його падіння
- •6. Третя і четверта книги царств
- •6.1 Історико-критичні дані
- •6.2 Царювання Соломона. Золотий вік Ізраїля
- •IV. Відступництво і смерть
- •6.3 Перше і друге з’явлення Господа Соломону і подальше провіщання волі Божої цареві через пророків
- •6.4 Побудова Єрусалимського храму та молитва Соломона на його освячення
- •6.5 Освячення храму
- •6.6 Розділення єдиного царства. Зовнішні та внутрішні причини краху ізраїльської монархії
- •6.7 Релігійна реформа Єровоама. Культ золотих тельців у північному Ізраїльському царстві
- •6.8 Святі Божі пророки Ілля та Єлисей. Ревність Іллі у відновленні істинного богошанування та його чудесне вознесіння на небо
- •6.8 Пророк Міхей. Протистояння істинних та неправдивих пророків в Ізраїльському царстві
- •6.9 Падіння Ізраїльського царства. Ассирійський полон. Утворення нової спільноти в Палестині – самарян. ( 4 Цар. XVII розд. )
- •6.10 Цар Єзекія та відродження духовного життя Юдеї за його правління. Чудесне зцілення Єзекії.
- •6.11 Благочестиве царювання юдейського царя Йосії та його ревність у відновленні істинного богошанування. Знайдення книги Закону
- •6.12 Падіння Юдейського царства. Зруйнування Єрусалима та початок Вавилонського полону
- •7. Книги параліпоменон
- •7.1 Автор книги, час і мета написання
- •7.2 Джерела книг Параліпоменон
- •7.3 Тематичний поділ книг Параліпоменон на частини
- •7.4 Розподіл Давидом священиків на череди для священнослужіння
- •7.5 Покаянна молитва Манасії. Неканонічний текст. (2 Хр. Хххvi розд.)
- •8. Книги Ездри та Неемії
- •8.1 Тематичний поділ книги Ездри за розділами
- •8.2 Історичні передумови до книг Ездри і Неемії. Останні дні Вавилонської імперії. Кінець неволі.
- •Із маніфесту царя Кіра про взяття Вавилону
- •8.3 Повернення першої хвилі репатріантів. Побудова другого Єрусалимського храму
- •8.3 Повернення другої хвилі полонених. Діяльність Ездри у відродженні релігійно-духовного життя в Ізраїлі.
- •8.4 Повернення третьої хвилі полонених на чолі з Неемією. Відбудова Єрусалимських стін.
- •9. Історичний фон книги Есфір
- •9.1 Назва книги Есфір
- •Огляд змісту
- •9.2 Автор і час написання книги Есфір
- •9.3 Неканонічні місця книги Есфір
- •Якого походження ці неканонічні додатки?
- •10. Неканонічні книги
- •Історичні книги (7):
- •1,2,3 Маккавейські книги;
- •10.1 Ставлення до неканонічних книг православного богослів’я
- •Загальний висновок з наведених цитат повинен бути такий:
- •11. Друга книга Ездри
- •Автор і час написання книги
- •11.1 Відношення 2-ї книги Ездри до книг Параліпоменон, 1-ї книги Ездри і Неємії
- •Зміст книги
- •11.2 Недостовірні та сумнівні місця 2 книги Ездри
- •12. Книга Товита
- •12.1 Автор і час написання книги
- •12.2 Мова оригіналу книги та її переклади
- •12.3 Історичне і моральне значення книги
- •13. Книга Юдиф Назва і поділ книги
- •13.1 Перемоги Олоферна і облога Ветулії.
- •13.2 Подвиг Юдиф.
- •13.3 Літературні особливості книги. Час її походження
- •13.4 Мова оригіналу книги Юдиф та головний переклади
- •14. Елінізація сходу
- •15. Маккавейські книги Загальні положення
- •15.1 Автор і час написання 1-ї Маккавейської книги. Мова оригіналу
- •15.2 Зміст і тематичний поділ 1-ї Маккавейської книги
- •Зміст книги за тематичного викладу можна поділити на чотири частини:
- •15.3 Насильницька елінізація Юдеї та повстання священика Маттатії
- •15.4 Подвиги Юди Маккавея 166– 160 рр. До р.Х.
- •15.5 Подвиги Іонафана Маккавея 160-143 рр.
- •15.6 Правління Симона Маккавея 143-135 рр. (хііі – хvі розділи)
- •15.7 Історичне значення і духовно-патріотичний авторитет книги
- •16. Друга Маккавейська книга
- •16.1 Поділ і зміст книги
- •16.2 Духовно-моральне становище юдеїв і гоніння Антіоха Епіфана (ііі-vіі розділи)
- •16.3 Подвиги Юди Маккавея (vііі-хv розділи)
- •16.4 Про автора і час написання книги
- •16.5 Історичне і повчання значення Другої Маккавейської книги
- •17. Третя Маккавейська книга
- •17.1 Поділ і зміст книги
- •17.2 Про автора, час написання і мову оригіналу книги
- •17.3 Історичний і повчальний авторитет книги
- •18. Третя книга Ездри Назва книги та її головний зміст
- •18.1 Про час походження і авторство книги
- •19. Хронологія Біблійної історії
- •Іv. Поділення царства: Юда та Ізраїль
- •Єровоам і Ровоам
- •Перське володарювання
- •V. Відродження Юдеї (538-333)
- •Боротьба наступників Олександра.
- •Vіі. Палестина під владою Риму
- •Хронологія царів Ізраїльського та Юдейського царств.
- •20. Рекомендована література Видання Святого Писання
- •Святоотцівські джерела
- •Чорновий Матеріал стены иерихонские
- •"Верою пали стены Иерихонские по семидневном обхождении"
15. Маккавейські книги Загальні положення
В греко-слов’янських (і таких, що від них походять) виданнях Біблії є три Маккавейські книги: Перша, Друга і Третя. Зміст Третьої Маккавейської книги не має нічого спільного з епохою маккавейських війн. Вона називається Маккавейською лише умовно, через своє розміщення в Біблії після 1-ї і 2-ї Маккавейських книг.
В Католицькій Церкві 1 і 2 Маккавейські кнмиги вважаються девтероканонічними, тоді як 3 Маккавейська книга — апокрифічною.
Назва “Маккавеї” бере початок від родини Маккавеїв, або Асмонеїв (першопочаткова назва). Спочатку Маккавеєм називався лише третій син – Юда, а потім вся родина, і разом весь визвольний рух в Юдеї під проводом братів – Маккавеїв, подвиги котрих віикладаються в Першій і частково в Другій книзі. Батько родини священик Маттатія мав п’ять синів: Іоана, Симона, Юду, Елеазара та Іонафана. З них Юда перший прославився своїми подвигами в нерівній боротьбі проти ярма Селевкидів, за що й отримав ймення “Маккаві” – молот, яке перейшло до назви усього визвольного руху.
Пізніше Маккавеями стали називати взагалі всіх юдеїв, які брались захищати свою землю і віру від чужоземних загарбників. Церква також називає Маккавеями сім братів-мучеників (2 Мак. VІІ), старозавітніх святих, яких воно прославляє з давніх часів.
У відомих кодексах грецького перекладу LXX міститься неоднакова кількість книг під назвою “Маккавейські”: в Олександрійському кодексі (V ст.) – чотири книги, в Синайському (ІV ст.) – тільки Перша і Четверта, а у Ватиканському кодексі (IV ст.) їх взагалі немає.
В грецьких виданнях Біблії Маккавейські книги розташовані в розділі історичних книг після Товита і Юдиф, тоді як в слов’янській і російській Біблії, так само як у Вульгаті, вони займають передостаннє місце серед старозавітніх книг.
Особливо треба відзначити, що послідовний хронологічний виклад священної історії Ізраїля після книг Неємії і пророка Малахії переривається на декілька століть. З 175 року до Р.Х. Маккавейські книги знову продовжують виклад подій священного характеру.
15.1 Автор і час написання 1-ї Маккавейської книги. Мова оригіналу
За свідченням Оригена і блаженного Єроніма, 1-а Маккавейська книга в оригіналі була написана на єврейській мові. Свідчення Оригена збереглись в історії Євсевія. Однак до нашого часу книга дійшла лише в грецькому, латинському і сирійському перекладах. Переклад на грецьку мову був зроблений майже одразу ж після появи оригіналу і дуже швидко витіснив собою сам оригінал.
Час написання 1-ї Маккавейської книги через відсутність більш точних даних визначається досить довільно. Книга закінчується згадкою про початок правління Іоана Гіркана, сина Симона Маккавея. Про його смерть нічого не говориться, тому, відштовхуючись від років правління Іоана Гіркана (135-105 рр. до Р.Х.), можна зробити припущення, що 1-а Мак. книга була написана раніше року смерті Гіркана, тобто 105 року до Р.Х.
Автор 1-ї Маккавейської книги точно невідомий. Ймовірно, це був палестинський юдей, який дуже близько стояв до викладених в книзі подій, а можливо і брав у них безпосередню участь. Автор мав доступ до офіційних документів того часу (в книзі їх наведено близько 10), що ставить історичну достовірність книги поза будь-якими сумнівами (Полівій). Однак, письменник не просто викладав історичні події, а перш за все вважав за необхідне подати їх релігійну інтерпретацію. З книги видно, що її автор був глибокомислячою, віруючою людиною, яка розуміла, що боротьба проти Селевкидів — це боротьба за торжество істинного боговшанування. Тому він виступає як рішучий противник елінізації. Він — літописець боротьби, яка врятувала Старозавітній Закон під час зіткнення з поганством, так як цей Закон повинен був бути хранителем богооткровенної істини до пришестя Месії.
Запитання до теми:
Звідки походить назва Маккавейських книг?
У якому відношенні до 1-ї і 2-ї Маккавейських книг стоїть 3 Маккавейська книга?
Яка мова є мовою оригіналу 1-ї Маккавейської книги?
Як визначається час написання і авторство книги?