
- •Конспект з предмету
- •1. Книга Ісуса Навина 7
- •2. Книга суддів 24
- •3. Книга руф 34
- •4. Книги царств 37
- •5. Друга книга царств 49
- •6. Третя і четверта книги царств 56
- •7. Книги параліпоменон 87
- •8. Книги Ездри та Неемії 91
- •17.1 Поділ і зміст книги 141
- •Вступ. Історичні книги Старого Завіту
- •Книга Ісуса Навина.
- •Книга Суддів.
- •Книга Руф.
- •2 І 3 книга Ездри;
- •Книга Товита;
- •Книга Юдиф;
- •1, 2 І 3 книги Маккавейські.
- •1. Книга Ісуса Навина
- •1.1. Автор, час і мета написання книги. Ісус Навин і його прообразне значення
- •Поділ на частини і стислий огляд змісту
- •Автор книги і час її написання
- •1.3. Населення Палестини. Мова, релігія та суспільний устрій ханаанських племен
- •Особистість Ісуса Навина і його прообразне значення
- •Мета написання книги
- •1.4 Чудесний перехід євреїв через Йордан ( Іс. Нав. Ііі, IV розд. )
- •1.5 Чудесна перемога над містом Єрихон
- •1.6 Археологічні дослідження біблійних міст
- •1.7 Жертовник зайорданських колін як символ їх єдності з усім єврейським народом ( ххіі розд. )
- •1.8. Поділ обітованного краю між колінами Ізраїля
- •1.9 Останні промови Ісуса Навина до народу та обітниці Ізраїля у вірності Ягве
- •2. Книга суддів
- •2.1 Автор і час написання книги
- •2.2 Хронологія періоду Суддів
- •2.3 Поділ книги на частини та її зміст
- •Канонічна гідність книги Суддів
- •2.4 Теократія як релігійно-суспільний ідеал Ізраїля. Наслідки невірності євреїв Богові та Його Закону (іі розд.)
- •2.5 Святоотецьке тлумачення чудесного зрошення руна Гедеона (Суд. VI)
- •2.6 Обітниця судді Ївтаха та її виконання
- •2.7 Релігійний та моральний занепад Ізраїля. Ідолопоклонство в домі Михи Єфремлянина. Культ коліна Данового
- •2.8 Міжусобна війна Ізраїля з коліном Веніаміна. Загроза повного винищення останнього
- •3. Книга руф
- •3.1 Назва книги, автор і час написання
- •3.2 Значення Руфи в історії Церкви Божої
- •3.3 Богослів’я та літературні особливості книги Руф
- •4. Книги царств
- •4.1 Письменники книг
- •Хронологічні рамки книг Царств
- •Мета написання книг
- •4.2. Перша книга царств
- •4.3 Ілій – первосвященик і суддя. Становище Ізраїля за часів правління Ілія
- •4.4 Археологічна примітка
- •4.5 Пророча пісня – молитва Анни. Її месіанський зміст
- •4.6 Самуїл – священик, пророк, суддя. Покликання Самуїла до пророчого служіння
- •4.7 Обставини народження ізраїльської монархії. Перший цар Ізраїля
- •Археологічна примітка
- •4.8 Саул у Аендорської чарівниці (1Цар. XXVIII, 3 – 25). Святоотецьке тлумачення
- •5. Друга книга царств
- •5.1 Гідність Давида як царя і богонатхненного письменника
- •5.2 Єрусалим – політична та духовна столиця Ізраїля
- •5.3 Пророцтво Нафана про утвердження Давидового дому на віки
- •5.4 Гріх Давида і наслідки його падіння
- •6. Третя і четверта книги царств
- •6.1 Історико-критичні дані
- •6.2 Царювання Соломона. Золотий вік Ізраїля
- •IV. Відступництво і смерть
- •6.3 Перше і друге з’явлення Господа Соломону і подальше провіщання волі Божої цареві через пророків
- •6.4 Побудова Єрусалимського храму та молитва Соломона на його освячення
- •6.5 Освячення храму
- •6.6 Розділення єдиного царства. Зовнішні та внутрішні причини краху ізраїльської монархії
- •6.7 Релігійна реформа Єровоама. Культ золотих тельців у північному Ізраїльському царстві
- •6.8 Святі Божі пророки Ілля та Єлисей. Ревність Іллі у відновленні істинного богошанування та його чудесне вознесіння на небо
- •6.8 Пророк Міхей. Протистояння істинних та неправдивих пророків в Ізраїльському царстві
- •6.9 Падіння Ізраїльського царства. Ассирійський полон. Утворення нової спільноти в Палестині – самарян. ( 4 Цар. XVII розд. )
- •6.10 Цар Єзекія та відродження духовного життя Юдеї за його правління. Чудесне зцілення Єзекії.
- •6.11 Благочестиве царювання юдейського царя Йосії та його ревність у відновленні істинного богошанування. Знайдення книги Закону
- •6.12 Падіння Юдейського царства. Зруйнування Єрусалима та початок Вавилонського полону
- •7. Книги параліпоменон
- •7.1 Автор книги, час і мета написання
- •7.2 Джерела книг Параліпоменон
- •7.3 Тематичний поділ книг Параліпоменон на частини
- •7.4 Розподіл Давидом священиків на череди для священнослужіння
- •7.5 Покаянна молитва Манасії. Неканонічний текст. (2 Хр. Хххvi розд.)
- •8. Книги Ездри та Неемії
- •8.1 Тематичний поділ книги Ездри за розділами
- •8.2 Історичні передумови до книг Ездри і Неемії. Останні дні Вавилонської імперії. Кінець неволі.
- •Із маніфесту царя Кіра про взяття Вавилону
- •8.3 Повернення першої хвилі репатріантів. Побудова другого Єрусалимського храму
- •8.3 Повернення другої хвилі полонених. Діяльність Ездри у відродженні релігійно-духовного життя в Ізраїлі.
- •8.4 Повернення третьої хвилі полонених на чолі з Неемією. Відбудова Єрусалимських стін.
- •9. Історичний фон книги Есфір
- •9.1 Назва книги Есфір
- •Огляд змісту
- •9.2 Автор і час написання книги Есфір
- •9.3 Неканонічні місця книги Есфір
- •Якого походження ці неканонічні додатки?
- •10. Неканонічні книги
- •Історичні книги (7):
- •1,2,3 Маккавейські книги;
- •10.1 Ставлення до неканонічних книг православного богослів’я
- •Загальний висновок з наведених цитат повинен бути такий:
- •11. Друга книга Ездри
- •Автор і час написання книги
- •11.1 Відношення 2-ї книги Ездри до книг Параліпоменон, 1-ї книги Ездри і Неємії
- •Зміст книги
- •11.2 Недостовірні та сумнівні місця 2 книги Ездри
- •12. Книга Товита
- •12.1 Автор і час написання книги
- •12.2 Мова оригіналу книги та її переклади
- •12.3 Історичне і моральне значення книги
- •13. Книга Юдиф Назва і поділ книги
- •13.1 Перемоги Олоферна і облога Ветулії.
- •13.2 Подвиг Юдиф.
- •13.3 Літературні особливості книги. Час її походження
- •13.4 Мова оригіналу книги Юдиф та головний переклади
- •14. Елінізація сходу
- •15. Маккавейські книги Загальні положення
- •15.1 Автор і час написання 1-ї Маккавейської книги. Мова оригіналу
- •15.2 Зміст і тематичний поділ 1-ї Маккавейської книги
- •Зміст книги за тематичного викладу можна поділити на чотири частини:
- •15.3 Насильницька елінізація Юдеї та повстання священика Маттатії
- •15.4 Подвиги Юди Маккавея 166– 160 рр. До р.Х.
- •15.5 Подвиги Іонафана Маккавея 160-143 рр.
- •15.6 Правління Симона Маккавея 143-135 рр. (хііі – хvі розділи)
- •15.7 Історичне значення і духовно-патріотичний авторитет книги
- •16. Друга Маккавейська книга
- •16.1 Поділ і зміст книги
- •16.2 Духовно-моральне становище юдеїв і гоніння Антіоха Епіфана (ііі-vіі розділи)
- •16.3 Подвиги Юди Маккавея (vііі-хv розділи)
- •16.4 Про автора і час написання книги
- •16.5 Історичне і повчання значення Другої Маккавейської книги
- •17. Третя Маккавейська книга
- •17.1 Поділ і зміст книги
- •17.2 Про автора, час написання і мову оригіналу книги
- •17.3 Історичний і повчальний авторитет книги
- •18. Третя книга Ездри Назва книги та її головний зміст
- •18.1 Про час походження і авторство книги
- •19. Хронологія Біблійної історії
- •Іv. Поділення царства: Юда та Ізраїль
- •Єровоам і Ровоам
- •Перське володарювання
- •V. Відродження Юдеї (538-333)
- •Боротьба наступників Олександра.
- •Vіі. Палестина під владою Риму
- •Хронологія царів Ізраїльського та Юдейського царств.
- •20. Рекомендована література Видання Святого Писання
- •Святоотцівські джерела
- •Чорновий Матеріал стены иерихонские
- •"Верою пали стены Иерихонские по семидневном обхождении"
13.4 Мова оригіналу книги Юдиф та головний переклади
Першопочатково книга була написана на єврейській мові, але її єврейський оригінал втрачений. Збереглись лише пізніші за часом мідраші, побудовані на переказі книги Юдиф. Ніяких фрагментів цієї книги не було знайдено і серед рукописів Мертвого моря. Книга Юдиф збереглась в трьох древніх грецьких редакціях, котрі несуттєво відрізняються одна від одної. Існують також сирійський і латинський текст, кожен з них відповідає одній з грецьких редакцій. Текст Вульгати відрізняється від усіх варіантів і являє собою значне скорочення книги.
Запитання до теми:
Які проблеми і недорозуміння виникають при ознайомленні з книгою Юдиф?
Як вони вирішуються біблійними дослідниками?
Які міркування дозволяють ототожнювати події, викладені в книзі Юдиф з єпохою Маккавейських війн?
На якій мові написана книга і які древні її списки дійшли до нашого часу?
14. Елінізація сходу
Під елінізацією Сходу прийнято розуміти розповсюдження і насадження з ІV ст. до Р.Х. в Єгипті, Палестині, Персії, Індії грецької релігії і культури. Цей процес невід’ємно пов’язаний з завойовницькою епохою Олександра Македонського. Його геній полководця виявився, коли йому не було ще й 20 років. Це феноменальна особа, яка належить до тих людей, котрі самовіддано прагнуть до одного роду встановленої мети. За 13 років він спромігся повністю змінити політичну і культурну карту древнього світу, здійснюючи дивовижні за своїми масштабами походи.
З допомогою купців, які завжди слідували за військовими, починає розповсюджуватись грецька релігія і культура.
Статуї Будди з ліялим світлим обличчям, хвилястим волоссям — наглядний приклад синтезу індійського і грецького мистецтва. І, що цікаво, саме з цього часу розпочинається розвиток індійської пластики. Так, за словами прот.О.Меня, відбувалась “вестернізація Сходу”. Грецький одяг (прозорі туніки і хітони) витіснив іранські брюли (унікальний приклад в древності).
Хоча брюли в сучасному світі досягли реваншу. Грецька мова набула поширення від Інду і аж до Гібралтару — так званий “загальнонародний” грецький діалект “койне”.
Народи Сходу по-різному реагували на проникнення в їх середовище чужої культури і релігійного культу. Юдеї також не уникли цього впливу, хоча в історії подібні ситуації мали місце неодноразово. Ще з часів Авраама боговибраний єврейський народ постійно був оточений самими різними язичницькими племенами, носіями іншої релігії і культури. Тому для юдеїв завжди існувала небезпека спотворення істинної богооткровенної релігії. Історія містить багато прикладів, коли юдеї через стосунки з сусідніми народами самі ставали ідолопоклонниками. Кожного разу через страждання і приниження десниця Божа знову виводила їх на шлях істинної віри.
Що являли собою поганські релігії сходу, котрі зустрілись в епоху елінізації з грецьким культом?
Поганські культи древнього сходу: Індії, Єгипту, Персії, Вавилонії грунтувались на так званому натуралізмі. Східні релігії боготоворили навколишню природу. Так, наприклад, релігійний світогляд єгиптян розвинувся з простого обоготворення сонця і річки Нілу. У вавилонян і ассирійців Ваал і Меліта уособлювали собою сили природи. У фінікійців релігійні свята відзначали пори року. Культова сторона служіння, як правило, супроводжувалось безсоромними оргіями. Так Молоху приносили в жертву дітей, служіння Меліті, Астарті закінчувались відвертою розпустою.
Зрозуміло, що така релігія не могла задовільнити духовні потреби людини, тому для багатьох мислячих людей поганський культ ставав лише об’єктом для насмішок і знущань.
І ось починається епоха елінізму, коли в результаті завоювань Олександра Македонського Схід зміг познайомитись з культурою і релігійним світоглядом древньої Греції або Еллади. Релігійне життя греків було набагато глибшим і більш усвідомленим. В релігійному світогляді Еллади виявлялось певне торжество морального порядку в світі. Грекам був чужий грубий східний натуралізм. Особливо цінувались у них такі моральні поняття, як справедливість, обов’язок, відповідальність. Грек визнавав не лише розумні сили в природі, від котрих він знаходився в залежності, але також і те, що моральні закони для людини є законами святими і вічними, проти котрих не можна грішити безкарно. Якщо Ваал для східних народів був лише життєдавчим спекотним сонцем, то для греків Зевс був хранителем справедливості, всевидячим оком, відплатою, яка обов’язково слідувала за кожним злочином. Якщо Астарта в спийнятті перших була лише чуттєвим началом природи, то Гера у греків вважилась покровителькою сімейного життя, шлюбу.
Хоча грецький релігійний світогляд можна назвати відносно чистим, однак лише в порівнянні зі східними культами. Людино-боги греків були також наділені людськими гріхами і пороками. Тому поети часто висміювали богів в своїх творах і театральних виставах, що й призвело до занепаду релігійного життя Еллади.
Особливим моментом в грецькій релігійній свідомості було те, що боги зображались в людській подобі тіла. Вшановуючи своїх богів, греки вшановували і служили тілесній красі, плоті. Так поступово формувався культ людського тіла. У цьому розумінні Олімпійські ігри (з 776 р. до Р.Х.) повністю відображали світогляд грека, який формувався під впливом різних філософських шкіл. Окрім філософських шкіл, де греки вчились логічно мислити і красномовно говорити, широко розповсюдженими були й інші навчальні заклади, так звані гімназії (грец. “гімнос” — оголошений). В цих школах молоде покоління фізично загартовувало себе за допомогою бігу, метання диску та інших вправ.
Однак, релігійне вшанування людського тіла виявилось не здатним врятувати грецьку культуру від страшного занепаду моральності у всіх верствах населення. Лише сприйняття язичницьким світом богооткровенної релігії було спроможним зупинити його падіння.
Великий завойовник Олександр Македонський, якого згадує 1 Маккавейська книга, був сином свого часу, вихований у вище згаданих традиціях. Його вчителем і наставником свого часу був Аристотель. За 13 років Олександр став володарем Сирії, Палестини, Єгипту, заснував Олександрію, підкорив Персію, дійшов до Індії, після чого раптово помер 323 року У Вавилоні. За роки завоювань грецькі звичаї і релігія швидко розповсюджувались по всьому Сходу. Але якщо для східних поганських народів, з їх грубим натуралізмом сприйняття грецької релігії могло вважитась кроком вперед, то для боговибраного юдейського народу, як носія багатооткровенної релігії грецькій культ був абсолютно несприйнятний. Усюди активно насаджувались грецькі звичаї, засновувались гімназії (спортивні школи). Серед євреїв з’явилась так звана ліберальна партія, котра сприйняла усі поганські спокуси і навіть занедбала обрізання. Обрізані ж усіляко приховували свою приналежність до Закону Мойсея. Епоха боротьби юдеїв за віру отців і національну самобутність відображена в Маккавейських книгах.
Елінізація Сходу мала також позитивне значення. Азія була відкрита для проникнення грецької культури, що суттєво сприяло майбутньому розповсюдженню євангельської проповіді. З’являється особлива розмовна мова, яка була зрозумілою в усіх землях грецької, а пізніше римської імперії. Заснована у 332 році Олександрія стала видатним науковим центром всього Східного Середземномор’я. Тут за Птоломея І Сотера була зібрана знаменита бібліотека (700 тис. книг). А за Птоломея ІІ Філадельфа 72 тлумачники-юдеї зробили переклад Святого Писання на грецьку мову. Завдяки цьому весь елінський світ зміг стати причасником істин Божественного Откровення (285 р. до Р.Х).
Запитання до теми:
Що розуміється під поняттям “елінізація Сходу”?
Яке відношення цей процес мав до історії спасіння людства?
Охарактеризуйте релігійний світогляд Еллади.
В яких біблійних книгах висвітлена епоха елінізації Сходу?
Яке значення елінізація Сходу мала для майбутнього розповсюдження євангельської проповіді?
Рекомендована література:
Крижанівський О. Історія Стародавнього Сходу. – К., 2000.
Мень А., прот. Мировая духовная культура. Христианство. Церковь. Лекции и беседы. – М., 1997.