Загальний висновок з наведених цитат повинен бути такий:

1. неканонічні книги не є творами богонатхненними;

2. ці книги корисні і повчальні;

3. за своїм змістом вони є набагато вищими за звичайні літературні твори;

4. неканонічні книги повинні належати до списків біблійних книг;

5. передусім вони призначаються для читання оголошеним.

Однак останнє правило зовсім не виключає читання неканонічних книг дійсними членами Церкви. Більше того, ці книги вживаться також під час богослужіння. Книга Премудрості Соломона (ІІ-V і Х розділи) — одна із самих вживаних під час паремійних читань. Служба 1/14 серпня укладена за 2 Маккавейською книгою (VII розділ) і містить в собі чималі цитати з цієї книги. Пісня трьох отроків (Дан. ІІІ, 24-90) є основою 7 і 8 пісень канону, в паремії Великої Суботи читається ця ж пісня. Покаянна молитва юдейського царя Манасії (2 Хр. ХХХVІ) читається на Великому Повечір’ї.

Таким чином, неканонічні книги і додатки не виключаються не лише з домашнього, але й з богослужбового вжитку православних християн.

Запитання до теми:

Яка кількість книг канону Старого Завіту?

Чим пояснюється варіація їх числа?

У чому полягає різниця між канонічними і неканонічними книгами?

Яке ставлення до неканонічних книг протестантів і католиків?

Чим керується Православна церква у своєму баченні неканонічних книг в житті віруючих?

Рекомендована література:

Юнгеров П. Введение в Ветхий Завет. Кн. 2. — М., 2003.

11. Друга книга Ездри

Неканонічна книга Ездри, яка називається в нашій Біблії другою книгою Ездри, в різних біблійних списках має різні назви. В перекладах: давньо-італійському, сирійському і Ватиканському кодексі LXX вона називається першою книгою Ездри, так як розташована попереду канонічної книги Ездри. Очевидно тому, що охоплює більш древній період, аніж канонічна книга.

У Вульгаті, де книги Ездри і Неємії називаються першою і другою книгами Ездри, неканонічна книга Ездри називається вже третьою.

В древності, коли книги Ездри і Неємії розглядались як одна книга і мали одну назву — книга Ездри, неканонічна книга була відомою під назвою другої книги Ездри.

В сучасних біблійних дослідженнях книга називаєтьтся також: “Псевдо-Ездра”, “Апокриф-Ездра”, і найчастіше: “Грецька книга Ездри”. Остання назва найбільш вдала з усіх вище вказаних, так як чітко відрізняє цю книгу від канонічної книги Ездри, яка існує в єврейському тексті. З іншого боку — від “Апокаліпсису Ездри” (Третя книга Ездри), котрий зберігся в латинському варіанті.

Автор і час написання книги

Автор книги невідомий. Назва книги свідчить лише про те, що події описані в книзі належать до часу діяльності священика Ездри, але аж ніяк про його авторство. Так як книга була написана на грецькій мові, то її автором був швидше за все якийсь юдей елініст, який бажав доповнити і прикрасити історію, записану Ездрою цікавими, хоча й сумнівними оповіданнями, що збереглись в переданні.

Вірогідніше за все, книга була написана в І ст. по Р.Х.

11.1 Відношення 2-ї книги Ездри до книг Параліпоменон, 1-ї книги Ездри і Неємії

Весь зміст 2-ї книги Ездри складається з оповідання майже цілком запозиченого з книг Параліпоменон, Неємії і особливо 1-ї книги Ездри. Однак ці уривки доповнені тим матеріалом, який через свою сумнівність і недостовірність позбавляє книгу канонічної гідності.