9.2 Автор і час написання книги Есфір

У ІХ, 20-32 йдеться про те, що Мордехай разом з Есфір написали послання до юдеїв усієї Перської імперії про встановлення свята Пурім з викладенням його історичних обставин, саме це і є головним змістом книги Есфір. Тому вважається, що першопочатковим письменником книги є сам Мордехай, а кінцева редакція книги належить священику Ездрі і його подвижникам по Великій Синагозі. Факт відсутності в єврейському тексті книги Есфір імені Божого – Ягве (Jahweh) свідчить про те, що остаточна редакція книги належить до останніх часів Старого Завіту, коли стали уникати усного і письмового вжитку імені Божого, вважаючи його невимовним.

У будь-якому разі Мордехаю належить найбільша частина цієї книги. Цілий ряд переконливих доказів можна побачити в самій книзі: автор жив при дворі Ксеркса, добре знав перські звичаї і життя царського двору. Оповідання за всіма ознаками було написане в Персії, в самих Сузах, що підтверджується також відсутністю посилань на Юдею та Єрусалим.

У Х розділі книги міститься цінна згадка про те, що діяння Мордехая знайшли своє місце і були відображені в Книзі Хронік царів мідійських та перських.

Друга Маккавейська книга свідчить про те, що свято Пурім в епоху Маккавеїв у ІІ ст. до Р.Х. було загальноросповсюдженим. Тут воно назване “днем Мордехая” – 2 Макк. ХV, 36.

У євреїв книга Есфір читається в свято Пурім, в Православній Церкві за богослужінням вона не вживається.

9.3 Неканонічні місця книги Есфір

У грецькому перекладі “LХХ”, в лат. “Вульгаті”, а також в пізніших перекладах що походять від “LXX”– слов’янському, російському та ін. книга Есфір містить досить значні додатки, які відсутні в оригінальному єврейському тексті. Ці додатки пізнішого походження є неканонічною частиною книги Есфір. В тексті вони не позначаються цифрами віршів.

Таких неканонічних додатків в книзі Есфір є сім:

1. Сон Мордехая і розкриття змови проти царя – перед І, 1;

2. Указ Гамана (Амана) про винищення юдеїв (згадується в ІІІ, 12 ) – після ІІІ, 13;

3. Звернення Мордехая до Есфір – після IV, 8;

4. Молитва Мордехая та Есфір – після IV, 17;

5. Подробиці відвідин Есфір царя Ахашвероша (Ксеркса) – V, 1-2. Тут неканонічний текст вставлений прямо в перших двох канонічних віршах і відокремлюється лише дужками;

6. Указ Мордехая, згадуваний в VІІІ, 9 – після VІІІ, 12;

7. Тлумачення сна Мордехая – після Х розділу.

Якого походження ці неканонічні додатки?

Єдиним джерелом, що дає нам певні можливості для розв’язання цього питання є зауваження в останньому з цих додатків про те, що якийсь Лізімах з Єрусалиму, син Птоломея написав тлумачення на послання про Пурім, тобто на книгу Есфір. Це послання вперше було принесене в Олександрію юдеєм, дідусем Лізімаха, священиком Досифеєм, на четвертий рік царювання Птоломея і Клеопатри. Під цими тлумаченнями Лізімаха дослідники розуміють згадані неканонічні додатки книги. Але ці дані не повною мірою вирішують питання про час походження цих додатків. У Клеопатри був не один чоловік з іменем Птоломей. Так само, як царівна з іменем Клеопатра була не одна. У Птолемеїв: Епіфана, Філопатора, Фіскона і Сотера – дружини мали ім’я Клеопатра. Можна лише вказати, що всі ці Птоломеї і Клеопатри жили в ІІ ст. до Р.Х., а отже, до цього часу належать і неканонічні додатки до книги Есфір.

Запитання до теми:

За яких історичних обставин відбулися події, описані в книзі Есфір?

Яке походження обох імен Есфір, що згадуються в книзі?

Як вирішується питання авторства і часу написання книги Есфір?

Назвіть обставини встановлення свята Пурім.

Яке походження мають неканонічні додатки книги Есфір?

Рекомендована література:

Опарин А. Археологическое исследование книг Эсфирь и Руфь. – Харьков, 2002.