
- •Конспект з предмету
- •1. Книга Ісуса Навина 7
- •2. Книга суддів 24
- •3. Книга руф 34
- •4. Книги царств 37
- •5. Друга книга царств 49
- •6. Третя і четверта книги царств 56
- •7. Книги параліпоменон 87
- •8. Книги Ездри та Неемії 91
- •17.1 Поділ і зміст книги 141
- •Вступ. Історичні книги Старого Завіту
- •Книга Ісуса Навина.
- •Книга Суддів.
- •Книга Руф.
- •2 І 3 книга Ездри;
- •Книга Товита;
- •Книга Юдиф;
- •1, 2 І 3 книги Маккавейські.
- •1. Книга Ісуса Навина
- •1.1. Автор, час і мета написання книги. Ісус Навин і його прообразне значення
- •Поділ на частини і стислий огляд змісту
- •Автор книги і час її написання
- •1.3. Населення Палестини. Мова, релігія та суспільний устрій ханаанських племен
- •Особистість Ісуса Навина і його прообразне значення
- •Мета написання книги
- •1.4 Чудесний перехід євреїв через Йордан ( Іс. Нав. Ііі, IV розд. )
- •1.5 Чудесна перемога над містом Єрихон
- •1.6 Археологічні дослідження біблійних міст
- •1.7 Жертовник зайорданських колін як символ їх єдності з усім єврейським народом ( ххіі розд. )
- •1.8. Поділ обітованного краю між колінами Ізраїля
- •1.9 Останні промови Ісуса Навина до народу та обітниці Ізраїля у вірності Ягве
- •2. Книга суддів
- •2.1 Автор і час написання книги
- •2.2 Хронологія періоду Суддів
- •2.3 Поділ книги на частини та її зміст
- •Канонічна гідність книги Суддів
- •2.4 Теократія як релігійно-суспільний ідеал Ізраїля. Наслідки невірності євреїв Богові та Його Закону (іі розд.)
- •2.5 Святоотецьке тлумачення чудесного зрошення руна Гедеона (Суд. VI)
- •2.6 Обітниця судді Ївтаха та її виконання
- •2.7 Релігійний та моральний занепад Ізраїля. Ідолопоклонство в домі Михи Єфремлянина. Культ коліна Данового
- •2.8 Міжусобна війна Ізраїля з коліном Веніаміна. Загроза повного винищення останнього
- •3. Книга руф
- •3.1 Назва книги, автор і час написання
- •3.2 Значення Руфи в історії Церкви Божої
- •3.3 Богослів’я та літературні особливості книги Руф
- •4. Книги царств
- •4.1 Письменники книг
- •Хронологічні рамки книг Царств
- •Мета написання книг
- •4.2. Перша книга царств
- •4.3 Ілій – первосвященик і суддя. Становище Ізраїля за часів правління Ілія
- •4.4 Археологічна примітка
- •4.5 Пророча пісня – молитва Анни. Її месіанський зміст
- •4.6 Самуїл – священик, пророк, суддя. Покликання Самуїла до пророчого служіння
- •4.7 Обставини народження ізраїльської монархії. Перший цар Ізраїля
- •Археологічна примітка
- •4.8 Саул у Аендорської чарівниці (1Цар. XXVIII, 3 – 25). Святоотецьке тлумачення
- •5. Друга книга царств
- •5.1 Гідність Давида як царя і богонатхненного письменника
- •5.2 Єрусалим – політична та духовна столиця Ізраїля
- •5.3 Пророцтво Нафана про утвердження Давидового дому на віки
- •5.4 Гріх Давида і наслідки його падіння
- •6. Третя і четверта книги царств
- •6.1 Історико-критичні дані
- •6.2 Царювання Соломона. Золотий вік Ізраїля
- •IV. Відступництво і смерть
- •6.3 Перше і друге з’явлення Господа Соломону і подальше провіщання волі Божої цареві через пророків
- •6.4 Побудова Єрусалимського храму та молитва Соломона на його освячення
- •6.5 Освячення храму
- •6.6 Розділення єдиного царства. Зовнішні та внутрішні причини краху ізраїльської монархії
- •6.7 Релігійна реформа Єровоама. Культ золотих тельців у північному Ізраїльському царстві
- •6.8 Святі Божі пророки Ілля та Єлисей. Ревність Іллі у відновленні істинного богошанування та його чудесне вознесіння на небо
- •6.8 Пророк Міхей. Протистояння істинних та неправдивих пророків в Ізраїльському царстві
- •6.9 Падіння Ізраїльського царства. Ассирійський полон. Утворення нової спільноти в Палестині – самарян. ( 4 Цар. XVII розд. )
- •6.10 Цар Єзекія та відродження духовного життя Юдеї за його правління. Чудесне зцілення Єзекії.
- •6.11 Благочестиве царювання юдейського царя Йосії та його ревність у відновленні істинного богошанування. Знайдення книги Закону
- •6.12 Падіння Юдейського царства. Зруйнування Єрусалима та початок Вавилонського полону
- •7. Книги параліпоменон
- •7.1 Автор книги, час і мета написання
- •7.2 Джерела книг Параліпоменон
- •7.3 Тематичний поділ книг Параліпоменон на частини
- •7.4 Розподіл Давидом священиків на череди для священнослужіння
- •7.5 Покаянна молитва Манасії. Неканонічний текст. (2 Хр. Хххvi розд.)
- •8. Книги Ездри та Неемії
- •8.1 Тематичний поділ книги Ездри за розділами
- •8.2 Історичні передумови до книг Ездри і Неемії. Останні дні Вавилонської імперії. Кінець неволі.
- •Із маніфесту царя Кіра про взяття Вавилону
- •8.3 Повернення першої хвилі репатріантів. Побудова другого Єрусалимського храму
- •8.3 Повернення другої хвилі полонених. Діяльність Ездри у відродженні релігійно-духовного життя в Ізраїлі.
- •8.4 Повернення третьої хвилі полонених на чолі з Неемією. Відбудова Єрусалимських стін.
- •9. Історичний фон книги Есфір
- •9.1 Назва книги Есфір
- •Огляд змісту
- •9.2 Автор і час написання книги Есфір
- •9.3 Неканонічні місця книги Есфір
- •Якого походження ці неканонічні додатки?
- •10. Неканонічні книги
- •Історичні книги (7):
- •1,2,3 Маккавейські книги;
- •10.1 Ставлення до неканонічних книг православного богослів’я
- •Загальний висновок з наведених цитат повинен бути такий:
- •11. Друга книга Ездри
- •Автор і час написання книги
- •11.1 Відношення 2-ї книги Ездри до книг Параліпоменон, 1-ї книги Ездри і Неємії
- •Зміст книги
- •11.2 Недостовірні та сумнівні місця 2 книги Ездри
- •12. Книга Товита
- •12.1 Автор і час написання книги
- •12.2 Мова оригіналу книги та її переклади
- •12.3 Історичне і моральне значення книги
- •13. Книга Юдиф Назва і поділ книги
- •13.1 Перемоги Олоферна і облога Ветулії.
- •13.2 Подвиг Юдиф.
- •13.3 Літературні особливості книги. Час її походження
- •13.4 Мова оригіналу книги Юдиф та головний переклади
- •14. Елінізація сходу
- •15. Маккавейські книги Загальні положення
- •15.1 Автор і час написання 1-ї Маккавейської книги. Мова оригіналу
- •15.2 Зміст і тематичний поділ 1-ї Маккавейської книги
- •Зміст книги за тематичного викладу можна поділити на чотири частини:
- •15.3 Насильницька елінізація Юдеї та повстання священика Маттатії
- •15.4 Подвиги Юди Маккавея 166– 160 рр. До р.Х.
- •15.5 Подвиги Іонафана Маккавея 160-143 рр.
- •15.6 Правління Симона Маккавея 143-135 рр. (хііі – хvі розділи)
- •15.7 Історичне значення і духовно-патріотичний авторитет книги
- •16. Друга Маккавейська книга
- •16.1 Поділ і зміст книги
- •16.2 Духовно-моральне становище юдеїв і гоніння Антіоха Епіфана (ііі-vіі розділи)
- •16.3 Подвиги Юди Маккавея (vііі-хv розділи)
- •16.4 Про автора і час написання книги
- •16.5 Історичне і повчання значення Другої Маккавейської книги
- •17. Третя Маккавейська книга
- •17.1 Поділ і зміст книги
- •17.2 Про автора, час написання і мову оригіналу книги
- •17.3 Історичний і повчальний авторитет книги
- •18. Третя книга Ездри Назва книги та її головний зміст
- •18.1 Про час походження і авторство книги
- •19. Хронологія Біблійної історії
- •Іv. Поділення царства: Юда та Ізраїль
- •Єровоам і Ровоам
- •Перське володарювання
- •V. Відродження Юдеї (538-333)
- •Боротьба наступників Олександра.
- •Vіі. Палестина під владою Риму
- •Хронологія царів Ізраїльського та Юдейського царств.
- •20. Рекомендована література Видання Святого Писання
- •Святоотцівські джерела
- •Чорновий Матеріал стены иерихонские
- •"Верою пали стены Иерихонские по семидневном обхождении"
6.7 Релігійна реформа Єровоама. Культ золотих тельців у північному Ізраїльському царстві
Проголошений царем, Єровоам передусім звернув увагу на зміцнення кордонів свого царства. З цією метою він зміцнив кілька міст, що мали особливо вигідне стратегічне розташування, а саме – Сихем на захід і Пенуїл на схід від Йордану які стали двома головними твердинями його царства. Резиденцією царя стало місто Фірца в живописних горах на північ від Сихему. Однак Єровоам розумів недостатність своїх прав на престол. Мешканці північного царства і далі сприймали Єрусалим та його храм як священні об'єкти для всього ізраїльського народу. ,,Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму, – розмірковував цар, – щоб принести жертви в Господньому домі, то вернеться серце цього народу до їхнього пана, Ровоама, царя Юдиного, і вони заб'ють мене” (3 Цар. XII, 27). Для того, щоб уникнути цієї небезпеки, цар вирішив заснувати новий релігійний культ. Навмисно опираючись на приклад Аарона, він зробив два золотих тельці і, повторюючи слова сучасних Мойсею ідолопоклонників, звернувся до народу: „Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю” (3 Цар. ХІІ,28)1. Одного з цих тельців він поставив у Дані, що знаходився в північних землях царства, а іншого – у Бет-Елі, що знаходився в південних землях царства. Бет-Ел став головним святилищем нового культу. Тут, на пагорбі, було збудоване капище на зразок того, як це робилось у ханаанських народів. Для служіння в ньому цар хотів скористатися священиками і левітами, які жили в містах, що опинились на землях його царства після поділу єдиного Ізраїля. Але в своїх розрахунках він помилився. Всі священики і левіти, передбачаючи нечестиві задуми царя, залишили свої міста і володіння і переселились в Юдею та Єрусалим. Тоді Єровоам „поставив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів" (3 Цар. XII, 31); встановив свята на зразок свят юдейських і на збудованому жертовнику в Бет-Елі сам особисто хотів принести жертви, щоб урочисто відкрити служіння ідольському культу. Але цьому перешкодив невідомий за ім'ям пророк із Юдеї. Біблія його називає лише „чоловіком Божим". Ставши обличчя до обличчя з Єровоамом, він промовив суворі слова Божого присуду про те, що один із нащадків Давида, а саме Іосія, на цьому ж жертовнику принесе в жертву священиків-ідолослужителів, а сам жертовник розпадеться і розсиплеться на попіл.
Питання про походження культу тельців довгий час було дискусійним в біблійній науці. Багато дослідників вважало, що він був запозичений з Єгипту, де поклонялись богу Апісу,якого зображали у вигляді бика. Однак сьогодні побутує думка, що символ тельця був загально поширений у семітських народів, зокрема – у ханаанських. Ханаанські племена вшановували верховне божество в образі бика, що уособлював собою силу і плодючість.
Так чи інакше релігійний розкол і культові язичницькі нововведення прискорили загибель північного Ізраїльського царства в цілому і царського дому Єровоама зокрема, про що й сповістив пророк Ахійя, котрий перед цим ще за життя Соломона пророкував Наватовому сину царство над Ізраїлем. Будучи вже сліпим старцем, він проголосив, що „поставить Собі Господь над Ізраїлем царя, котрий винищить дім Єровоама" (3 Цар. XIV, 14).
Запитання до теми:
До яких заходів вдався Єровоам задля зміцнення свого царства? Що спонукало царя до запровадження в Ізраїлі ідолопоклонницького культу?
Поясніть слова: „Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю" (3 Цар. XII, 28).
Кого Єровоам поставив служителями нововведеного культу? Як у біблійній науці вирішується питання про походження культу тельців?
Рекомендована література:
Красин П. Государственный культ Израильского (десятинного) царства. – К.,1904. ВХL 3/58 (шифр ЦНБ).
Пальмов М. Идолопоклонство у древних евреев. – СПб.,1897. ВХL 3/68 (шифр ЦНБ).