4. Книги царств

Усі чотири книги Царств належать до історичних книг Старого Завіту. Назва їх у єврейському і грецькому текстах Біблії не однакова.

В єврейських списках Святого Писання ці книги об’єднані в дві. Перша з них складається з 1 і 2 книг Царств і має назву “Сефер Шемуель”, – книга Самуїла. Друга об’єднує в собі 3 і 4 книги Царств і надписується “Сефер Мелахім”, – книга Царів.

У грецькому перекладі LXX цей розділ викладений у чотирьох книгах під однією назвою: “B”, тобто Царі або Царств. Поділ на чотири книги був прийнятий у всіх християнських перекладах з незначною варіацією в назві.

4.1 Письменники книг

Свідчення про письменників книг Царств досить загальні і невизначені. Автором перших двох книг вважають пророка Самуїла як свідка і учасника описаних у цих книгах подій. Однак в 1 Цар. XXV оповідається про смерть Самуїла, що, зрозуміло, сам він зробити не міг, так само як і описати всі наступні події. Письменниками 3 і 4 книг Царств вважають різних людей – царів, священиків та пророків.

Враховуючи усі критичні зауваження, кінцевим редактором книг Царств вважають священика Ездру. Своєю енергічною діяльністю у відродженні релігійного та суспільного життя Ізраїля після Вавилонського полону (Vст. до Р. Хр.) священик Ездра здобув величезний авторитет не лише у євреїв, але й у сусідніх народів. До складу книг увійшов цілий ряд древніх оригінальних документальних джерел: “Історія Соломона”, “Літописи царів Юдейських”, “Літописи царів Ізраїльських”. Подібні історичні джерела благоговійно зберігались і вважались національним надбанням. Акценти у викладі подій свідчать про те, що кінцевим редактором книг Царств був священик, особа високо духовна і обдарована. Усі події з історії вибраного народу розглядаються з релігійно-моральної точки зору, тоді як суто політичні питання мають другорядне значення.

Хронологічні рамки книг Царств

Книги Царств охоплюють період часу, що становить приблизно 500 років, починаючи з оповідання про народження пророка Самуїла і закінчуючи згадкою про Вавилонський полон (1040 – 586 р. до Р. Х.).

1 книга Царств викладає історію Самуїла і царя Саула.

2 книга Царств присвячена історії царя Давида.

3 книга Царств оповідає про правління Соломона і поділ царства після його смерті на Ізраїльське та Юдейське.

4 книга Царств висвітлює і аналізує відносини між Ізраїльським та Юдейським царствами, їх ослаблення і занепад, спочатку Ізраїльського, а потім Юдейського.

Мета написання книг

Викладаючи історію Ізраїля, письменник вказує на залежність політичної могутності та доброту єврейського народу від чистоти його релігійно–морального життя.

Боже благословіння і успіх супроводжують народ лише тоді, коли він дотримується заповідей Божих, пам’ятає про великі обітниці Ягве Ізраїлю. Коли ж народ ухиляється в ідолопоклонство, починає жити “як усі інші народи”, – блогословіння Боже покидає його, євреї опиняються в політичній, економічній залежності від інших народів.

В 3 і 4 книгах Царств оповідається про поступовий занепад ізраїльського народу.

Запитання до теми:

Які варіанти в назві книг Царств мають місце в різних біблійних списках?

Вкажіть на їх розташування в єврейському та грецькому списках.

Охарактеризуйте джерела, які використовувались під час написання книг Царств.

Вкажіть в Святому Писанні місця, де автор посилається на ці джерела.

Як біблеїстами вирішується питання авторства книг Царств?

Вкажіть хронологічні рамки книг Царств.

Рекомендована література:

Толковая Библия А.П.Лопухина (історико-критичні зауваження до книг Царств).