2. Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення

На житловій території виділяються такі функціональні зони:

▪ зона прибудинкових смуг – призначена забезпечувати найкращі санітарно-гігієнічні умови біля житлового будинку та ізоляцію житла від проїздів та доріг з пішохідним рухом;

▪ зона спокійного відпочинку і прогулянок – з майданчиками для тихого відпочинку (дорослих і молодших дошкільнят) та прогулянковими доріжками.

▪ зона активного відпочинку – з розміщенням ігрових майданчиків для старших дошкільнят і молодших школярів, окремих фізкультурних майданчиків тощо; дана зона розміщується на деякій відстані від житлових будинків та ізольовується зеленими насадженнями.

Прибудинкові смуги є важливим елементом в досягненні композиційного зв’язку будівель з природним оточенням. Ширина прибудинкової смуги із фасадної сторони будинку приймається в межах 6 – 9 м, а біля торців будівлі – не менше 3 м.

Композиція насаджень на прибудинковій смузі повинна вирізнятися лаконічністю форм та чіткістю кольорового рішення. Тут не слід допускати змішування багатьох видів рослин, різних об’ємних форм та кольорів. Для озеленення прибудинкових смуг використовуються гарноквітучі чагарники і багаторічники (бузки звичайний, угорський і персидський, жасмин звичайний, калина звичайна, спіреї, дейції та ін.), з яких формуються групи безперервного цвітіння (форзиція звичайна – бузок звичайний – жасмин великоквітковий; ірга круглолиста – спірея Вангутта – жасмин звичайний; бузок звичайний – калина бульденеж – бузок угорський).

Для ділянок розміщених біля входів в житлові будинки характерні регулярні прийоми розміщення рослин, а для територій з протилежної сторони будівель – більш живописні ландшафтні композиції.

Дитячі ігрові майданчики створюються на природних або штучних підвищеннях мікрорельєфу з розрахунку 1,0 м²/дитину. Від проїздів майданчики відмежовуються смугою насаджень шириною не менше 3 м, а від прилеглих газонів і квітників – декоративними стінками, огорожами, живоплотами та трельяжами декорованими виткими рослинами.

Проектування дитячих майданчиків передбачає їх притінення починаючи з другої половини дня. Затінена частина майданчика повинна становити ¹/₂ його площі в південних районах і ¹/₃ – в північних. Для притінення дитячих майданчиків рекомендується застосовувати породи, які мають широку крону і міцні гілки (для лазання); колючі та отруйні рослини висаджувати забороняється.

Дитячі майданчики підрозділяються за віковим цензом.

Майданчики для дітей ясельного віку (до 3-х років) розміщуються поблизу житлових будинків. Вони обладнуються пісочними ящиками, лавками, навісами (для тіні), перголами і трельяжами декорованими виткими рослинами. Для кращої ізоляції майданчиків, крім дерев використовуються чагарники.

Майданчики для дошкільнят (4-6 років) крім вище перерахованого обладнання додатково облаштовуються гойдалками, гамаками, плескальними басейнами та іншими елементами. Контури майданчиків повинні бути простими із заокругленими кутами. Для цієї вікової категорії майданчики влаштовуються на відстані 12 м від вікон житлових будинків з радіусом обслуговування 20 – 50 м.

Майданчики для молодших школярів(7-14 років) добре ізольовуються один від одного захисними зеленими смугами шириною 5 м. Передбачаються окремі майданчики для відпочинку, тихих ігор, спорту та влаштування ботанічних куточків. На майданчиках бажаним є влаштування скульптурних композицій (на дитячі теми), фонтанів та альтанок.

Відстань від вікон житлових і громадських будівель до майданчиків повинна становити 15 – 20 м, радіус обслуговування – 50-100 м.

У порівняно великих за площею садах-дворах (0,8 – 2,5 га) можуть створюватись секційні (ігрові) комплекси для дітей 4 – 6 і 7 – 14 років.