Тема 4.2. Проект планування та озеленення житлового району

1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору.

2. Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення.

Література:

Л 2, с. 217-224

Л 4, с. 229-233

Л 6, с. 171-185

1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору

Житловий район є найбільшою структурною одиницею сельбищної зони малих і середніх міст. Його площа може становити від 75 до 500 га і більше. Для структури великих міст такою одиницею є планувальний район, який утворюють декілька житлових районів. Межами житлових районів є магістральні вулиці міського та районного значень, а також озера або крупні зелені масиви (сади, парки). Житловий район в малих і середніх за розмірами містах, територія якого не пересікається магістральною вулицею, на мікрорайони не підрозділяється. В житловому районі проектується громадський центр, який суміщається із зупинками транспорту, виходами з метрополітену.

Мікрорайон – територія розміром не більше 35 га, на якій проживає 25-30 тис. чол. Мікрорайон включає групи і квартали житлової та змішаної забудови; ділянки шкіл, комунальних об’єктів, гаражів-стоянок; озеленені території – двори, сади, сквери, бульвари, вулиці, проїзди. Межами мікрорайону є магістралі районного значення.

В систему озеленення житлового району входять наступні елементи:

1. Районний парк (сад).

2. Зелені насадження магістралей і вулиць загальноміського та районного значень (бульвари, захисні і декоративні посадки).

3. Зелені насадження громадського центру району (сквери і озеленені ділянки окремих громадських установ).

4. Захисні насадження, які відділяють житловий район від промислових підприємств, залізничних доріг, а також від інших житлових районів.

5. Зелені насадження біля водойм, на різного роду незручних землях (ярах, балках тощо).

6. Зелені насадження мікрорайонів та кварталів.

Житловий двір – найбільш типовий відкритий простір, що прилягає до житлових багатоповерхових будинків. Щодня ним користуються всі жителі, причому найбільш активно діти, літні люди, матері, тобто ті малорухомі соціальні групи, для яких двір стає «життєвим» простором. В зв’язку з цим на території житлового двору влаштовується сад. Сад-двір створюється з розрахунку 3 м²/чол., в тому числі: спортивні майданчики з розрахунку 1 м²/чол., дитяче ігрове містечко – 1 м²/дит., газон з посадками дерев і квітниками – 0,5 м²/чол., доріжки та майданчики відпочинку для дорослих – 0,5 м²/чол.

Озеленення дворів-садів передбачає влаштування зелених насаджень, відкритих газонних просторів, квіткових композицій тощо.

Підбір асортименту рослин необхідно здійснювати з врахуванням створення зимових пейзажів, тому для озеленення житлових дворів доцільно включати хвойні рослини.

Дієвим засобом підвищення художньої виразності житлових дворів є застосування принципу дендрологічних акцентів – озеленення окремих ділянок житлової території з переважанням будь-якого виду дерев або чагарників. Доцільним є також створення серед житлової забудови монокультурних садів із гарноквітучих чагарників (калина, бузок, жасмин, спірея та ін.); необхідно широко використовувати плодові дерева і чагарники на прибудинкових смугах, а також в розривах між забудовою.

До груп чагарників рекомендується підсаджувати багаторічні квіти. З них можна створювати міксбордери та кам’янисті композиції в поєднанні з низькорослими чагарниками. Квітники необхідно розміщувати таким чином, щоб їх добре було видно з вікон прилеглих будинків. Площа під квітниками не повинна перевищувати 2-2,5 % озелененої території житлового двору.

Біля будинків влаштовуються пішохідні доріжки (алеї), які прокладаються до зупинок громадського транспорту, закладів обслуговування, ігрових та спортивних комплексів, зелених масивів, шириною 1,5-2,5 м залежно від інтенсивності використання. При достатніх розмірах ділянки крім алей, можуть прокладатись вузькі криволінійні доріжки шириною 1-1,25 м (до майданчиків тихого відпочинку, ігрових майданчиків молодших школярів, господарських майданчиків, а також для транзитного руху пішоходів).

Від внутрішньоквартальних проїздів сад житлового двору відмежовується живоплотом з обов’язковим влаштуванням одного-двох входів.

Таблиця 37. Нормативи розміщення дерев і чагарників

Назви порід	Липа дрібнолиста	Липа крупнолиста	Клен гостролистий	Ясен звичайний	В’яз звичайний	Тополя берлінська	Тополя канадська	Береза бородавчата	Дуб червоний	Каштан кінський	Модрина сибірська	Ялина колюча
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Липа дрібнолиста Липа крупнолиста Клен гостролистий Ясен звичайний В’яз звичайний Тополя берлінська Тополя канадська Береза бородавчата Дуб червоний Каштан кінський Ялиця сибірська Ялина колюча Ялина звичайна Верба біла Горобина звичайна Черемха Маака Яблуня ягідна Туя західна Клен гіннала Глід напівм’який В’яз кущовий Верба прутовидна Дерен білий Дерен червоний Жимолость татарська Чубушник Міхуроплідник Акація жовта Барбарис звичайний Ірга звичайна Форзиція європейська Калина звичайна бульденеж Спірея дуболиста Сніжноягідник Роза зморшкувата Кизильник блискучий Ялівець сибірський Смородина альпійська Вишня піщана Аронія чорноплідна Магонія падуболиста Айва японська	3-5 4-6 4-5 5 4-6 5-6 5-6 4-6 4-6 6-7 4-6 7-8 4-6 6-7 4-6 4-6 6-8 5-6 3-5 4-5 4-5 4-5 4-5 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 5-6 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 1-2 1-2	4-6 5-6 5-6 4-6 6-8 5-6 5-6 6-7 6-7 6-7 6-7 7-8 5-7 6-7 4-6 4-6 6-8 5-6 4-6 5-6 5-6 5-6 5-6 5-6 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 6-7 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 2-3 2-3	4-5 5-6 4-6 4-6 4-6 5-6 5-6 3-5 4-6 5-6 4-6 7-8 3-5 5-6 4-6 4-6 6-8 5-6 4-6 4-6 5-6 4-6 4-6 4-6 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 4-5 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 1-2 1-2	4-5 5-6 4-6 3-5 5-6 4-5 4-5 4-5 5-6 5-6 3-5 7-8 5-6 5-6 3-4 3-4 5-6 5-6 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 4-5 1-2 1-2	1-6 6-8 4-6 5-6 5-7 4-5 4-5 5-6 6-7 6-7 4-6 7-8 6-7 6-7 4-5 4-5 7-9 5-6 4-6 4-6 5-6 5-6 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 5-6 2,5-3 2,5-3 2,5-3 2,5-3 2,5-3 2,5-3 2,5-3 3-4,5 1,5-2 1,5-2	5-6 5-6 5-6 4-5 4-5 4-5 3-5 4-5 5-6 6-7 4-6 7-8 5-6 5-6 3-4 3-4 6-8 4-5 3-5 3-5 4-5 4-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 5-6 4-5 3-5 3-5 3-5 1-2 1-2	5-6 5-6 5-6 4-5 4-5 3-5 3-5 4-5 6-7 6-7 4-6 7-8 5-6 5-6 3-4 3-4 6-8 4-5 3-5 3-5 4-5 4-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 5-6 4-5 3-5 3-5 3-5 1-2 1-2	4-6 6-7 3-5 4-5 5-6 4-5 4-5 4-6 4-6 5-6 4-6 7-8 4-6 5-6 3-4 3-4 6-8 4-5 3-5 3-5 4-6 4-6 2-4 2-4 2-4 2-4 2-4 2-4 2-4 2-4 2-4 4-5 2-3 2-3 2-3 2-3 2-3 2-3 2-3 2-3 1-2 1-2	4-6 6-7 4-6 5-6 6-7 5-6 6-7 6-8 6-8 6-8 4-6 7-8 5-6 5-6 4-5 4-5 7-9 5-6 4-5 4-5 4-5 6-7 6-7 6-7 4-5 3-4 3-4 4-5 3-4 3-4 3-4 5-6 3-4 3-4 3-4 3-4 4-5 3-4 2-3 3-4 1-2 1-2	6-7 6-7 5-6 5-6 6-7 6-7 6-7 6-8 6-8 6-8 4-6 7-8 7-8 6-7 4-5 4-5 7-9 5-6 4-5 4-5 4-5 6-7 6-7 6-7 4-5 3-4 3-4 4-5 3-4 3-4 3-4 5-6 3-4 3-4 3-4 3-4 4-5 3-4 2-3 3-4 1-2 1-2	2-6 6-7 4-6 3-5 4-6 4-6 4-6 4-6 4-6 4-6 4-6 7-8 4-6 5-6 4-5 4-5 6-8 3-5	7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 4-6 5-6 7-8 3-5 3-5 7-9 3-5

Основна функція житлового двору – рекреаційно-оздоровча, тому необхідно винести за межі центрального озелененого простору всі технічні споруди (автостоянки, трансформаторні підстанції, котельні, сміттєзбірники і т.п.), які заважають основним функціям. Для благоустрою території житлового двору доцільно використовувати МАФ.

Таблиця 49. Малі архітектурні форми і обладнання для майданчиків різного призначення

Найменування	Кількість обладнання, шт/га	Найменування	Кількість обладнання, шт/га
Басейн плескальний	2	Гірка для катання	1 на ігровий комплекс
Грибок тіннєвий	1	Гамак	2 на майданчик
Диван садовий	1	Гойдалка	2 на майданчик
Пергола-бесідка	1	Обладнання для: сушіння речей чищення речей	1 комплект на 1 буд. 1 комплект на 1 буд.
Лавка-пергола	4
Лавка садова	20
Стіл із лавками	2	Майданчики-сміттєзбірники	1 комплект на 1 буд.
Смітник	20	Пісочниця	1 на майданчик
Фонтан декоративний	3	Шведська стінка	2
Фонтан питтєвий	5	Комплекс для лазання	1
Тунель	1	Брусся	1
Карусель	1	Хатинка	4
Ліана для лазання	2	Кільця для гри в м’яч	2

У більш тісних дворах, де не можна створити саду, доводиться робити вибір на користь деяких форм озеленення, які характерні для пішохідних вулиць. Серед них, підйом рівня газону над рівнем тротуару на висоту 0,5 – 1 м, посадка квітів у переносні бетонні ємкості, створення трельяжів і пергол з ліанами, формування стрижених стін тощо.

Одним із засобів, який значно покращує середовище житлового масиву високої щільності є геопластика. Таким прикладом є озеленені земляні вали, які захищають простір двору від вуличного шуму, поривів вітру, небажаного візуального тиску технічних споруд та скупчень автомашин на стоянках. Штучні каньйони й пагорби стимулюють рух і фантазію дітей, вносять необхідні ландшафтні акценти, розчленовують простір та надають йому образну індивідуальність.

Досить часто в середині кварталів в межах їх групи створюються озеленені пішохідні вулиці-бульвари, які мають високу ступінь озеленення, ізольовані від транспорту та призначені для прогулянок, оздоровчого бігу, катання на лижах і велосипедах. Вони мають, як правило, вільне пейзажне планування, що залежить від місцевості, по якій проходять: слідують рельєфу, обминають забудову та інші функціональні території. Такий маршрут об’єднує суміжні дворові простори, які взаємопов’язані з алеєю шляхом розкриття дворів у їхній бік або розвиненою мережею пішохідних доріг, та виводить їх до найближчих парків, садів, стадіонів, набережних та інших територій. Благоустрій таких вулиць-бульварів передбачає комфортне дорожнє покриття, вечірнє освітлення, невеликі майданчики для відпочинку з навісами і лавками через кожні 0,5 – 1 км, а також зручні підходи від житлових масивів та зупинок громадського транспорту.