
- •Ковтун с.І. Конспект лекцій
- •Література
- •Об’єкт, предмет, основні поняття та завдання ландшафтного проектування
- •Тема 1.1. Вихідні передумови ландшафтного проектування
- •2. Оздоровлення середовища. Дерева в місті
- •3. Елементи паркової композиції Галявини
- •Партери
- •Солітери
- •Рядові посадки
- •Живоплоти
- •Класифікація живоплотів за висотою
- •Зелені стіни
- •Боскети
- •Куртини масиви і гаї
- •4. Архітектурно-художні принципи композицій. Формування пейзажних композицій
- •Призначення та цілеспрямованість
- •Верховенство і підпорядкованість
- •Масштабність
- •Пропорційність
- •Єдність і підпорядкованість
- •Просторові форми
- •Співвідношення форм за геометричною побудовою та фактурою
- •Співвідношення форм за кольором
- •Кут зору і сприйняття
- •Перспектива
- •Симетрія і асиметрія
- •Контраст, нюанс, тотожність, раптовість
- •Формування пейзажних композицій
- •5. Комплексна оцінка декоративності деревних рослин
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.2. Використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні
- •1. Композиційне використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні. Підбір асортименту порід
- •2. Проектування методом моделювання
- •3. Використання природних якостей води в композиції паркових ландшафтів.
- •4. Рокарії і альпінарії
- •5. Композиційне використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного мікрорельєфу, геопластика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Паркові споруди і скульптури
- •1. Паркові споруди, скульптури
- •2. Малі архітектурні форми
- •3. Архітектурні споруди і ландшафт
- •4. Гідротехнічні споруди
- •5. Декоративне покриття доріг
- •6. Штучне освітлення
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ II. Процес проектування об’єктів озеленення
- •Тема 2.1. Процес проектування об’єктів озеленення
- •1. Передпроектна оцінка об’єктів озеленення
- •Аналіз об’ємно-просторової структури
- •Передпроектна оцінка територій за факторами
- •2. Склад та короткий зміст проектних матеріалів при проектуванні населених місць
- •3. Тематика проектів по озелененню міст і селищ
- •4. Інвентаризація рослинності
- •Робочий щоденник обліку зелених насаджень
- •Тема 2.2. Графічне оформлення
- •1. Ситуаційний план. Складання опорного плану
- •2. Генеральний план об’єкта
- •3. Дендроплан
- •4. Розбивочне креслення
- •5. Посадкове креслення. Фрагменти
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ III. Проектування окремих об'єктів
- •Тема 3.1. Проект бульвару
- •Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів.
- •Принципи планування та озеленення бульварів.
- •Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід.
- •1. Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів
- •2. Принципи планування та озеленення бульварів
- •При плануванні бульварів слід мати на увазі наступні основні положення:
- •3. Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід
- •При плануванні бульварів рекомендується дотримуватись такого балансу:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.2.Проект озеленення набережної
- •Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної.
- •Зонування і озеленення набережних.
- •1. Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної
- •2. Зонування і озеленення набережних
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.3. Проект скверу
- •Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста.
- •Принципи планування та їх залежність від призначення скверу.
- •Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених наседжень.
- •1. Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста
- •Сквери на площах
- •Сквери на вулицях
- •Сквери перед окремими будівлями
- •2. Принципи планування та їх залежність від призначення скверу
- •3. Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених насаджень
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.4. Проект планування та озеленення саду, парку
- •1. Класифікація міських парків і садів, їх функції та місце в структурі міста. Розміри садів і парків Парки
- •2. Функціональне зонування територій парків та садів Парки
- •3. Особливості об’ємно-просторової та планувальної структури Парки
- •4. Планувальні елементи – входи, центри,осі, вузли та інші елементи Парки
- •5. Баланс території. Норми озеленення Парки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.5. Особливості проектування територій обмеженого користування
- •Озеленення територій курортного призначення
- •Озеленення територій навчальних закладів
- •Озеленення шкіл
- •Озеленення дитячих садків
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.6. Особливості проектування малих садів, територій приватних садиб
- •Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень.
- •Проектування приватних садиб.
- •1. Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень
- •2. Проектування приватних садиб
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.7. Особливості проектування насаджень спецпризначення
- •Вуличні насадження.
- •Кладовища.
- •Захисні смуги.
- •1. Вуличні насадження
- •2. Кладовища
- •3. Захисні смуги
- •Розділ IV. Сучасні принципи озеленення міст і тенденції проектування обєктів зеленого будівництва
- •Тема 4.1. Особливості озеленення та благоустрою територій промислових підприємств
- •Значення зелених насаджень на території промислового підприємства.
- •Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій.
- •Вимоги до асортименту рослин.
- •1. Значення зелених насаджень на території промислового підприємства
- •2. Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій
- •3. Вимоги до асортименту рослин
- •Тема 4.2. Проект планування та озеленення житлового району
- •Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору.
- •Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення.
- •1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору
- •2. Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення
- •Секційний комплекс для дітей віком від 4 до 14 років:
- •Питання для самоперевірки
Тема 4.2. Проект планування та озеленення житлового району
Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору.
Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення.
Література:
Л 2, с. 217-224
Л 4, с. 229-233
Л 6, с. 171-185
1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору
Житловий район є найбільшою структурною одиницею сельбищної зони малих і середніх міст. Його площа може становити від 75 до 500 га і більше. Для структури великих міст такою одиницею є планувальний район, який утворюють декілька житлових районів. Межами житлових районів є магістральні вулиці міського та районного значень, а також озера або крупні зелені масиви (сади, парки). Житловий район в малих і середніх за розмірами містах, територія якого не пересікається магістральною вулицею, на мікрорайони не підрозділяється. В житловому районі проектується громадський центр, який суміщається із зупинками транспорту, виходами з метрополітену.
Мікрорайон – територія розміром не більше 35 га, на якій проживає 25-30 тис. чол. Мікрорайон включає групи і квартали житлової та змішаної забудови; ділянки шкіл, комунальних об’єктів, гаражів-стоянок; озеленені території – двори, сади, сквери, бульвари, вулиці, проїзди. Межами мікрорайону є магістралі районного значення.
В систему озеленення житлового району входять наступні елементи:
1. Районний парк (сад).
2. Зелені насадження магістралей і вулиць загальноміського та районного значень (бульвари, захисні і декоративні посадки).
3. Зелені насадження громадського центру району (сквери і озеленені ділянки окремих громадських установ).
4. Захисні насадження, які відділяють житловий район від промислових підприємств, залізничних доріг, а також від інших житлових районів.
5. Зелені насадження біля водойм, на різного роду незручних землях (ярах, балках тощо).
6. Зелені насадження мікрорайонів та кварталів.
Житловий двір – найбільш типовий відкритий простір, що прилягає до житлових багатоповерхових будинків. Щодня ним користуються всі жителі, причому найбільш активно діти, літні люди, матері, тобто ті малорухомі соціальні групи, для яких двір стає «життєвим» простором. В зв’язку з цим на території житлового двору влаштовується сад. Сад-двір створюється з розрахунку 3 м2/чол., в тому числі: спортивні майданчики з розрахунку 1 м2/чол., дитяче ігрове містечко – 1 м2/дит., газон з посадками дерев і квітниками – 0,5 м2/чол., доріжки та майданчики відпочинку для дорослих – 0,5 м2/чол.
Озеленення дворів-садів передбачає влаштування зелених насаджень, відкритих газонних просторів, квіткових композицій тощо.
Підбір асортименту рослин необхідно здійснювати з врахуванням створення зимових пейзажів, тому для озеленення житлових дворів доцільно включати хвойні рослини.
Дієвим засобом підвищення художньої виразності житлових дворів є застосування принципу дендрологічних акцентів – озеленення окремих ділянок житлової території з переважанням будь-якого виду дерев або чагарників. Доцільним є також створення серед житлової забудови монокультурних садів із гарноквітучих чагарників (калина, бузок, жасмин, спірея та ін.); необхідно широко використовувати плодові дерева і чагарники на прибудинкових смугах, а також в розривах між забудовою.
До груп чагарників рекомендується підсаджувати багаторічні квіти. З них можна створювати міксбордери та кам’янисті композиції в поєднанні з низькорослими чагарниками. Квітники необхідно розміщувати таким чином, щоб їх добре було видно з вікон прилеглих будинків. Площа під квітниками не повинна перевищувати 2-2,5 % озелененої території житлового двору.
Біля будинків влаштовуються пішохідні доріжки (алеї), які прокладаються до зупинок громадського транспорту, закладів обслуговування, ігрових та спортивних комплексів, зелених масивів, шириною 1,5-2,5 м залежно від інтенсивності використання. При достатніх розмірах ділянки крім алей, можуть прокладатись вузькі криволінійні доріжки шириною 1-1,25 м (до майданчиків тихого відпочинку, ігрових майданчиків молодших школярів, господарських майданчиків, а також для транзитного руху пішоходів).
Від внутрішньоквартальних проїздів сад житлового двору відмежовується живоплотом з обов’язковим влаштуванням одного-двох входів.
Таблиця 37. Нормативи розміщення дерев і чагарників
Назви порід |
Липа дрібнолиста |
Липа крупнолиста |
Клен гостролистий |
Ясен звичайний |
В’яз звичайний |
Тополя берлінська |
Тополя канадська |
Береза бородавчата |
Дуб червоний |
Каштан кінський |
Модрина сибірська |
Ялина колюча |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
Липа дрібнолиста Липа крупнолиста Клен гостролистий Ясен звичайний В’яз звичайний Тополя берлінська Тополя канадська Береза бородавчата Дуб червоний Каштан кінський Ялиця сибірська Ялина колюча Ялина звичайна Верба біла Горобина звичайна Черемха Маака Яблуня ягідна Туя західна Клен гіннала Глід напівм’який В’яз кущовий Верба прутовидна Дерен білий Дерен червоний Жимолость татарська Чубушник Міхуроплідник Акація жовта Барбарис звичайний Ірга звичайна Форзиція європейська Калина звичайна бульденеж Спірея дуболиста Сніжноягідник Роза зморшкувата Кизильник блискучий Ялівець сибірський Смородина альпійська Вишня піщана Аронія чорноплідна Магонія падуболиста Айва японська |
3-5 4-6 4-5 5 4-6 5-6 5-6 4-6 4-6 6-7 4-6 7-8 4-6 6-7 4-6 4-6 6-8 5-6 3-5 4-5 4-5 4-5 4-5
3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 5-6 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 1-2 1-2 |
4-6 5-6 5-6 4-6 6-8 5-6 5-6 6-7 6-7 6-7 6-7 7-8 5-7 6-7 4-6 4-6 6-8 5-6 4-6 5-6 5-6 5-6 5-6 5-6 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 6-7 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 2-3 2-3 |
4-5 5-6 4-6 4-6 4-6 5-6 5-6 3-5 4-6 5-6 4-6 7-8 3-5 5-6 4-6 4-6 6-8 5-6 4-6 4-6 5-6 4-6 4-6
4-6 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 4-5 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 1-2 1-2 |
4-5 5-6 4-6 3-5 5-6 4-5 4-5 4-5 5-6 5-6 3-5 7-8 5-6 5-6 3-4 3-4 5-6 5-6 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 4-5 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 4-5 1-2 1-2 |
1-6 6-8 4-6 5-6 5-7 4-5 4-5 5-6 6-7 6-7 4-6 7-8 6-7 6-7 4-5 4-5 7-9 5-6 4-6 4-6 5-6 5-6 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 3-4 5-6 2,5-3 2,5-3 2,5-3 2,5-3 2,5-3 2,5-3 2,5-3 3-4,5 1,5-2 1,5-2 |
5-6 5-6 5-6 4-5 4-5 4-5 3-5 4-5 5-6 6-7 4-6 7-8 5-6 5-6 3-4 3-4 6-8 4-5 3-5 3-5 4-5 4-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 5-6 4-5 3-5 3-5 3-5 1-2 1-2 |
5-6 5-6 5-6 4-5 4-5 3-5 3-5 4-5 6-7 6-7 4-6 7-8 5-6 5-6 3-4 3-4 6-8 4-5 3-5 3-5 4-5 4-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 3-5 5-6 4-5 3-5 3-5 3-5 1-2 1-2 |
4-6 6-7 3-5 4-5 5-6 4-5 4-5 4-6 4-6 5-6 4-6 7-8 4-6 5-6 3-4 3-4 6-8 4-5 3-5 3-5 4-6 4-6 2-4 2-4 2-4 2-4 2-4 2-4 2-4 2-4 2-4 4-5 2-3 2-3 2-3 2-3 2-3 2-3 2-3 2-3 1-2 1-2 |
4-6 6-7 4-6 5-6 6-7 5-6 6-7 6-8 6-8 6-8 4-6 7-8 5-6 5-6 4-5 4-5 7-9 5-6 4-5 4-5 4-5 6-7 6-7 6-7 4-5 3-4 3-4 4-5 3-4 3-4 3-4 5-6 3-4 3-4 3-4 3-4 4-5 3-4 2-3 3-4 1-2 1-2 |
6-7 6-7 5-6 5-6 6-7 6-7 6-7 6-8 6-8 6-8 4-6 7-8 7-8 6-7 4-5 4-5 7-9 5-6 4-5 4-5 4-5 6-7 6-7 6-7 4-5 3-4 3-4 4-5 3-4 3-4 3-4 5-6 3-4 3-4 3-4 3-4 4-5 3-4 2-3 3-4 1-2 1-2 |
2-6 6-7 4-6 3-5 4-6 4-6 4-6 4-6 4-6 4-6 4-6 7-8 4-6 5-6 4-5 4-5 6-8 3-5 |
7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 7-8 4-6 5-6 7-8 3-5 3-5 7-9 3-5
|
Основна функція житлового двору – рекреаційно-оздоровча, тому необхідно винести за межі центрального озелененого простору всі технічні споруди (автостоянки, трансформаторні підстанції, котельні, сміттєзбірники і т.п.), які заважають основним функціям. Для благоустрою території житлового двору доцільно використовувати МАФ.
Таблиця 49. Малі архітектурні форми і обладнання для майданчиків різного призначення
Найменування |
Кількість обладнання, шт/га |
Найменування |
Кількість обладнання, шт/га |
Басейн плескальний |
2 |
Гірка для катання |
1 на ігровий комплекс |
Грибок тіннєвий |
1 |
Гамак |
2 на майданчик |
Диван садовий |
1 |
Гойдалка |
2 на майданчик |
Пергола-бесідка |
1 |
Обладнання для: сушіння речей чищення речей |
1 комплект на 1 буд. 1 комплект на 1 буд. |
Лавка-пергола |
4 |
||
Лавка садова |
20 |
||
Стіл із лавками |
2 |
Майданчики-сміттєзбірники |
1 комплект на 1 буд. |
Смітник |
20 |
Пісочниця |
1 на майданчик |
Фонтан декоративний |
3 |
Шведська стінка |
2 |
Фонтан питтєвий |
5 |
Комплекс для лазання |
1 |
Тунель |
1 |
Брусся |
1 |
Карусель |
1 |
Хатинка |
4 |
Ліана для лазання |
2 |
Кільця для гри в м’яч |
2 |
У більш тісних дворах, де не можна створити саду, доводиться робити вибір на користь деяких форм озеленення, які характерні для пішохідних вулиць. Серед них, підйом рівня газону над рівнем тротуару на висоту 0,5 – 1 м, посадка квітів у переносні бетонні ємкості, створення трельяжів і пергол з ліанами, формування стрижених стін тощо.
Одним із засобів, який значно покращує середовище житлового масиву високої щільності є геопластика. Таким прикладом є озеленені земляні вали, які захищають простір двору від вуличного шуму, поривів вітру, небажаного візуального тиску технічних споруд та скупчень автомашин на стоянках. Штучні каньйони й пагорби стимулюють рух і фантазію дітей, вносять необхідні ландшафтні акценти, розчленовують простір та надають йому образну індивідуальність.
Досить часто в середині кварталів в межах їх групи створюються озеленені пішохідні вулиці-бульвари, які мають високу ступінь озеленення, ізольовані від транспорту та призначені для прогулянок, оздоровчого бігу, катання на лижах і велосипедах. Вони мають, як правило, вільне пейзажне планування, що залежить від місцевості, по якій проходять: слідують рельєфу, обминають забудову та інші функціональні території. Такий маршрут об’єднує суміжні дворові простори, які взаємопов’язані з алеєю шляхом розкриття дворів у їхній бік або розвиненою мережею пішохідних доріг, та виводить їх до найближчих парків, садів, стадіонів, набережних та інших територій. Благоустрій таких вулиць-бульварів передбачає комфортне дорожнє покриття, вечірнє освітлення, невеликі майданчики для відпочинку з навісами і лавками через кожні 0,5 – 1 км, а також зручні підходи від житлових масивів та зупинок громадського транспорту.