
- •Ковтун с.І. Конспект лекцій
- •Література
- •Об’єкт, предмет, основні поняття та завдання ландшафтного проектування
- •Тема 1.1. Вихідні передумови ландшафтного проектування
- •2. Оздоровлення середовища. Дерева в місті
- •3. Елементи паркової композиції Галявини
- •Партери
- •Солітери
- •Рядові посадки
- •Живоплоти
- •Класифікація живоплотів за висотою
- •Зелені стіни
- •Боскети
- •Куртини масиви і гаї
- •4. Архітектурно-художні принципи композицій. Формування пейзажних композицій
- •Призначення та цілеспрямованість
- •Верховенство і підпорядкованість
- •Масштабність
- •Пропорційність
- •Єдність і підпорядкованість
- •Просторові форми
- •Співвідношення форм за геометричною побудовою та фактурою
- •Співвідношення форм за кольором
- •Кут зору і сприйняття
- •Перспектива
- •Симетрія і асиметрія
- •Контраст, нюанс, тотожність, раптовість
- •Формування пейзажних композицій
- •5. Комплексна оцінка декоративності деревних рослин
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.2. Використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні
- •1. Композиційне використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні. Підбір асортименту порід
- •2. Проектування методом моделювання
- •3. Використання природних якостей води в композиції паркових ландшафтів.
- •4. Рокарії і альпінарії
- •5. Композиційне використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного мікрорельєфу, геопластика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Паркові споруди і скульптури
- •1. Паркові споруди, скульптури
- •2. Малі архітектурні форми
- •3. Архітектурні споруди і ландшафт
- •4. Гідротехнічні споруди
- •5. Декоративне покриття доріг
- •6. Штучне освітлення
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ II. Процес проектування об’єктів озеленення
- •Тема 2.1. Процес проектування об’єктів озеленення
- •1. Передпроектна оцінка об’єктів озеленення
- •Аналіз об’ємно-просторової структури
- •Передпроектна оцінка територій за факторами
- •2. Склад та короткий зміст проектних матеріалів при проектуванні населених місць
- •3. Тематика проектів по озелененню міст і селищ
- •4. Інвентаризація рослинності
- •Робочий щоденник обліку зелених насаджень
- •Тема 2.2. Графічне оформлення
- •1. Ситуаційний план. Складання опорного плану
- •2. Генеральний план об’єкта
- •3. Дендроплан
- •4. Розбивочне креслення
- •5. Посадкове креслення. Фрагменти
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ III. Проектування окремих об'єктів
- •Тема 3.1. Проект бульвару
- •Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів.
- •Принципи планування та озеленення бульварів.
- •Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід.
- •1. Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів
- •2. Принципи планування та озеленення бульварів
- •При плануванні бульварів слід мати на увазі наступні основні положення:
- •3. Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід
- •При плануванні бульварів рекомендується дотримуватись такого балансу:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.2.Проект озеленення набережної
- •Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної.
- •Зонування і озеленення набережних.
- •1. Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної
- •2. Зонування і озеленення набережних
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.3. Проект скверу
- •Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста.
- •Принципи планування та їх залежність від призначення скверу.
- •Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених наседжень.
- •1. Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста
- •Сквери на площах
- •Сквери на вулицях
- •Сквери перед окремими будівлями
- •2. Принципи планування та їх залежність від призначення скверу
- •3. Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених насаджень
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.4. Проект планування та озеленення саду, парку
- •1. Класифікація міських парків і садів, їх функції та місце в структурі міста. Розміри садів і парків Парки
- •2. Функціональне зонування територій парків та садів Парки
- •3. Особливості об’ємно-просторової та планувальної структури Парки
- •4. Планувальні елементи – входи, центри,осі, вузли та інші елементи Парки
- •5. Баланс території. Норми озеленення Парки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.5. Особливості проектування територій обмеженого користування
- •Озеленення територій курортного призначення
- •Озеленення територій навчальних закладів
- •Озеленення шкіл
- •Озеленення дитячих садків
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.6. Особливості проектування малих садів, територій приватних садиб
- •Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень.
- •Проектування приватних садиб.
- •1. Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень
- •2. Проектування приватних садиб
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.7. Особливості проектування насаджень спецпризначення
- •Вуличні насадження.
- •Кладовища.
- •Захисні смуги.
- •1. Вуличні насадження
- •2. Кладовища
- •3. Захисні смуги
- •Розділ IV. Сучасні принципи озеленення міст і тенденції проектування обєктів зеленого будівництва
- •Тема 4.1. Особливості озеленення та благоустрою територій промислових підприємств
- •Значення зелених насаджень на території промислового підприємства.
- •Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій.
- •Вимоги до асортименту рослин.
- •1. Значення зелених насаджень на території промислового підприємства
- •2. Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій
- •3. Вимоги до асортименту рослин
- •Тема 4.2. Проект планування та озеленення житлового району
- •Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору.
- •Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення.
- •1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору
- •2. Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення
- •Секційний комплекс для дітей віком від 4 до 14 років:
- •Питання для самоперевірки
Питання для самоперевірки
1. Яке призначення малих садів?
2. В чому пов’язана особливість проектування малих садиб?
3. Які компоненти ландшафту володіють найбільшим емоційним впливом?
Тема 3.7. Особливості проектування насаджень спецпризначення
Вуличні насадження.
Кладовища.
Захисні смуги.
Література:
Л 4, с. 245-249
1. Вуличні насадження
Вуличні насадження – озеленена територія вздовж вулиць міст і населених пунктів.
Основні функції насаджень на вулицях – покращення санітарно-гігієнічного стану міського середовища, регулювання руху пішоходів і транспорту, створення комфортних умов для пішоходів на вулицях та жителів прилеглих будинків, особливо в південних районах, а в північних районах – захист від хуртовинних вітрів.
При виборі прийомів озеленення вулиць враховують такі фактори: природно-кліматичні умови, місцерозташування і функцію вулиці в плані міста, її ширину, орієнтацію відносно сторін світу, інтенсивність транспортного та пішохідного руху, характер навколишньої забудови та її поверховість, розміщення підземних комунікацій.
В озеленені вулиць виділяють такі її найтиповіші елементи:
▪ рядові посадки дерев на тротуарах, висаджені в лунки;
▪ рядові посадки дерев у смугах газонів чи квітників;
▪ зелені смуги перед будинками (між тротуаром та відмосткою).
▪ роздільні смуги
Рядові посадки на тротуарах в лунках – найпоширеніший тип посадок, особливо в старих містах. Величина лунок становить не менше 1,25×1,25 м (або 1,5 м в діаметрі), а при висаджуванні великих дерев, таких як каштан, дуб, тополя тощо, особливо при наявності щільних ґрунтів або асфальтованого покриття – від 1,5×1,5 м (або 1,8 м в діаметрі) до 2,0×2,0 м. Зменшення розмірів лунок досить часто погіршує розвиток дерев і зумовлює раннє скидання листя. Відстань між краєм лунки і деревом має становити не менше 0,5 м. Щоб лунки не затоптувались, їх закривають захисними решітками, переважно чавунними, а краї лунок піднімають над рівнем тротуару на висоті 1-2 см і 8-10 см над рівнем грунту в лунці.
Дерева, які висаджуються в лунки повинні мати штамб висотою не менше 2,0 м. Для озеленення вулиць забороняється використовувати породи з низькоопущеною кроною та низькозвисаючим гіллям (плакучі форми верби білої, берези повислої, шовковиці білої, ясена звичайного, горобини звичайної та інших видів), а також породи, що засмічують пішохідні доріжки плодами (шовковиця), дають кореневі відприски (тополі біла і сіра), та ті, що погано пахнуть (бархат амурський).
Зелені смуги на тротуарах – найоптимальніший для рослин вид насаджень, оскільки дає можливість проводити агротехнічні заходи по догляду за посадками і краще зберігає пристовбурну зону від ущільнення ґрунту. На вулицях з інтенсивним рухом зелена смуга лімітує перехід пішоходів через дорогу, поглинає частину вихлопних газів та пилу, а також звукових хвиль. Смуги вздовж тротуару можуть бути оформлені газоном, кві тниками, живоплотом і деревами (в один або два ряди), а при достатній ширині смуги – їх комбінуванням. Найбільш ефективними є змішані посадки дерев і чагарників. Бажаним є ступінчасте розміщення рослин, від низьких чагарників до високих, а від них – до середніх і високих дерев.
Таблиця 23. Мінімальна ширина смуги зелених насаджень
Смуга зелених насаджень |
Мінімальна ширина, м |
Газон з рядовою посадкою дерев або при посадці дерев в одному ряду з чагарниками: однорядна двохрядна |
2.0 5.0 |
Газон з однорядною посадкою чагарників: високих (більше 1.8 м) середніх (від 1.2 до 1.8 м) низьких (до 1.2 м) |
1.2 1.0 0.8 |
Газон з груповою або куртинною посадкою: дерев чагарників |
4.5 3.0 |
Газон |
1.0 |
Примітка. При багаторядній посадці чагарників ширину смуги необхідно збільшувати на 1,5 – 2 м для кожного додаткового ряду рослин. |
Роздільні смуги влаштовуються між проїжджими частинами вулиць, а також між трамвайною лінією і проїздом для автотранспорту. Роздільні смуги завширшки 1,5-3 м оформлюються газоном з квітковими рабатками або клумбами, а також окремими чагарниками чи їх групами у вигляді фронтальних композицій. Роздільні смуги шириною 4 м декоруються 2-3-х рядними смугами із чагарників висотою до 1,5 м з розривами через кожні 25-30 м для встановлення ліхтарних стовпів. На роздільних смугах шириною 6 м висаджуються дерева в один-два ряди в поєднанні з рядовими або груповими посадками чагарників.
Зелені смуги перед будинками називаються зазвичай «палісадниками». Прибудинкову смугу шириною до 5 м рекомендується оформлювати газоном, квітами або чагарниками; при більшій ширині допускається посадка дерев. Бажано також в палісадниках висаджувати виткі рослини, які декоруватимуть фасади будинків.
Таблиця 24. Віддстані дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель та інженерних комунікацій
Назва обєкта |
Віддаль (м) до осі стовбура дерева |
Віддаль (м) до осі чагарника |
Від зовнішніх стін будівель і споруд |
5.0 |
1.5 |
Від осей трамвайних шляхів |
5.0 |
3.0 |
Від краю тротуару і садових доріжок |
0.7 |
0.5 |
Від краю проїжджої частини та бровок канав |
2.0 |
1.0 |
Від опор освітлювальної мережі |
4.0 |
- |
Від підошв відкосів, терас |
1.0 |
0.5 |
Від підпірної стінки |
3.0 |
1.0 |
Від підземних мереж: газопровід, каналізація теплопровід,водопровід, дренаж силові кабелі та кабелі звязку |
1.5 2.0 2.0 |
- - 0.7 |
Примітка. 1. У нових житлових районах відстань від краю проїжджої частини до осі стовбура дерева слід приймати не менше 4 м при діаметрі крони не більше 5 м. Для дерев з великою кроною, цю відстань можна збільшити до розміру, при якому крони будуть розміщуватись не ближче ніж 1,5 м до краю проїжджої частини.
Примітка2. Висота чагарників при їх розміщенні від краю проїжджої частини на відстані від 1 до 5 м не повинна перевищувати 50 см.
Значний вплив на вибір прийомів озеленення вулиць має їх орієнтація відносно сторін світу. Так, наприклад, на вулицях широтної орієнтації, фасади будинків яких обернені на північ, необхідно створювати тінь тільки на тротуарах. Якщо ж такі вулиці забудовані високими будівлями, від яких на тротуари падає тінь, то в насадженнях для захисту від інсоляції взагалі немає потреби. Тротуари біля фасадів південної орієнтації затіняють з двох сторін. На вулицях меридіальної орієнтації необхідно затінювати не тільки тротуари, але й фасади будівель. При достатній ширині вулиці найбільший ефект дають рядові посадки дерев по обидві сторони тротуару, з врахуванням того, що дерева між тротуаром і будівлею повинні бути високими. Якщо ж ширина вулиці недостатня і влаштування рядових посадок дерев з обох боків тротуару є неможливим, тоді їх рекомендується розміщувати тільки між тротуаром і проїжджою частиною, чергуючи в ряду високі дерева (для захисту будинків) із середньорослими (для захисту тротуару).
Дерева і чагарники на перехрестях розміщують таким чином, щоб вони не обмежували огляд дороги водіям і пішоходам.
Для запобігання застоювання нагрітого повітря під кронами дерев, між ним залишають інтервали, які забезпечують провітрювання, що особливо важливо в південних районах.
Підбір асортименту порід
Насадження на вулицях повинні бути газостійкими і володіти певними санітарно-гігієнічними властивостями. З врахуванням цього рекомендуються наступні породи:
▪ газостійкі – дерева: ялини колюча і Енгельмана; каштан кінський, робінія, софора японська, гледичія трьохколючкова, тополя срібляста, айлант, клени татарський, сріблястий і пенсільванський; чагарники: дерен білий, жимолость татарська, кизильник блискучий, скумпія, смородина золотиста, спіреї середня і Білліарді;
▪ шумозахисні – хвойні: ялина, ялиця, туя та інші породи, які мають щільну крону; листяні: дуб, липа, каштан, граб, ільмові, бірючина, калина чорна, спірея;
▪ пилозахисні – хвойні породи дерев; листяні породи з густою кроною і шершавим, зморшкуватим або ворсистим листям, наприклад, в’яз шершавий, клен гостролистий, ясени зелений і звичайний, каштан кінський, лох вузьколистий, бузок, бузина, свидина.