2. Проектування приватних садиб

На території присадибної ділянки виділяють наступні функціональні зони: парадну або в'їздну, палісадник, відпочинку для всієї родини, тихого (індивідуального) відпочинку, дитячу, спортивну, город, плодово-ягідний сад, господарську зону і житлову забудову. Розміщення зон на ділянці здійснюється з врахуванням рельєфу, напрямку пануючих вітрів, орієнтації за сторонами світу та функціонального призначення самих зон.

В парадній або в’їздній зоні розміщують гараж або майданчик для автомобілів, який покривають різноманітним декоративним покриттям. По контуру встановлюють нічні ліхтарі, влаштовують квітник або ж використовують рослини у контейнерах. Для зручності найкраще розміщувати в'їздну зону неподалік від будинку.

У господарській зоні можуть бути розміщені баня, яма із компостом, теплиця та інші додаткові споруди. Дану зону влаштовують у найвіддаленішій частині садиби.

П алісадник – це ділянка між будинком та загорожею (декоративний сад) шириною приблизно 8 – 10 м. Палісадник повинен обмежовуватись, а характер огорожі – ув’язуватись з архітектурою житлового будинку. Палісадник є «візитною карткою» господаря, тому його оформленню необхідно приділяти велику увагу. Тут доцільно розміщувати декоративні деревні і чагарникові рослини з елементами квіткового оформлення, яке може використовуватись в якості самостійного елементу. Бажаним є посадка квітучих кущів – бузку, жасмину, вейгели, форзиції тощо. Дуже ефектними з точки зору покращення екологічних умов та естетичного вигляду є посадки хвойних та вічнозелених рослин. У випадку, якщо поруч з ділянкою проходить шосе, зелені насадження палісадника доцільно створювати у вигляді ярусних посадок з використанням живоплоту.

Житлова забудова. Будинок розміщують по центрі присадибної ділянки на деякій відстані від вулиці. Біля будинку доцільно влаштовувати вертикальне озеленення на фоні якого чудово сприймаються квіткові композиції.

Зони плодово-ягідного саду і городу бажано розміщувати на захищених від вітру та добре освітлених ділянках. Город можна влаштовувати у віддаленій частині саду та обмежовувати його живоплотом або опорами із витких гарноквітучих рослин.

Д итяча зона повинна бути розташована на ділянці, яка добре проглядається. На ній можна розміщувати різноманітні ігрові (пісочницю, гірку, гойдалку, невеликий спортивний комплекс) та декоративні елементи залежно від віку дітей. Місце під дитячий майданчик повинно бути віддаленим від зони відпочинку, а також від городу та палісадника.

Зону відпочинку для всієї сім’ї зазвичай розміщують біля будинку, або ж на відкритій терасі у вигляді майданчика чи невеликої споруди з пічкою для барбеккю, лавками зі столом під перголою обвитою виткими рослинами. Поряд з нею може розміщуватись (блокуватись) спортивна зона, де влаштовують невеликі спортивні майданчики для гри в теніс, бадмінтону, а також майданчики з тренажерами під навісом чи у невеликому павільйоні або ж галявину з плавальним басейном.

З она тихого (індивідуального) відпочинку аналогічно дитячій і спортивній зонам розміщується недалеко від будинку. Всі елементи даної зони повинні створювати відчуття затишку – тентове накриття, плетені меблі, декоративні та екзотичні рослини в контейнерах або ж квітучі на відкритих клумбах, водойми, альпійські гірки, світильники тощо. Можна влаштовувати майданчик для відпочинку в альтанці, обвиту ліанами, які візуально замасковують її.