
- •Ковтун с.І. Конспект лекцій
- •Література
- •Об’єкт, предмет, основні поняття та завдання ландшафтного проектування
- •Тема 1.1. Вихідні передумови ландшафтного проектування
- •2. Оздоровлення середовища. Дерева в місті
- •3. Елементи паркової композиції Галявини
- •Партери
- •Солітери
- •Рядові посадки
- •Живоплоти
- •Класифікація живоплотів за висотою
- •Зелені стіни
- •Боскети
- •Куртини масиви і гаї
- •4. Архітектурно-художні принципи композицій. Формування пейзажних композицій
- •Призначення та цілеспрямованість
- •Верховенство і підпорядкованість
- •Масштабність
- •Пропорційність
- •Єдність і підпорядкованість
- •Просторові форми
- •Співвідношення форм за геометричною побудовою та фактурою
- •Співвідношення форм за кольором
- •Кут зору і сприйняття
- •Перспектива
- •Симетрія і асиметрія
- •Контраст, нюанс, тотожність, раптовість
- •Формування пейзажних композицій
- •5. Комплексна оцінка декоративності деревних рослин
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.2. Використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні
- •1. Композиційне використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні. Підбір асортименту порід
- •2. Проектування методом моделювання
- •3. Використання природних якостей води в композиції паркових ландшафтів.
- •4. Рокарії і альпінарії
- •5. Композиційне використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного мікрорельєфу, геопластика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Паркові споруди і скульптури
- •1. Паркові споруди, скульптури
- •2. Малі архітектурні форми
- •3. Архітектурні споруди і ландшафт
- •4. Гідротехнічні споруди
- •5. Декоративне покриття доріг
- •6. Штучне освітлення
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ II. Процес проектування об’єктів озеленення
- •Тема 2.1. Процес проектування об’єктів озеленення
- •1. Передпроектна оцінка об’єктів озеленення
- •Аналіз об’ємно-просторової структури
- •Передпроектна оцінка територій за факторами
- •2. Склад та короткий зміст проектних матеріалів при проектуванні населених місць
- •3. Тематика проектів по озелененню міст і селищ
- •4. Інвентаризація рослинності
- •Робочий щоденник обліку зелених насаджень
- •Тема 2.2. Графічне оформлення
- •1. Ситуаційний план. Складання опорного плану
- •2. Генеральний план об’єкта
- •3. Дендроплан
- •4. Розбивочне креслення
- •5. Посадкове креслення. Фрагменти
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ III. Проектування окремих об'єктів
- •Тема 3.1. Проект бульвару
- •Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів.
- •Принципи планування та озеленення бульварів.
- •Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід.
- •1. Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів
- •2. Принципи планування та озеленення бульварів
- •При плануванні бульварів слід мати на увазі наступні основні положення:
- •3. Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід
- •При плануванні бульварів рекомендується дотримуватись такого балансу:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.2.Проект озеленення набережної
- •Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної.
- •Зонування і озеленення набережних.
- •1. Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної
- •2. Зонування і озеленення набережних
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.3. Проект скверу
- •Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста.
- •Принципи планування та їх залежність від призначення скверу.
- •Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених наседжень.
- •1. Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста
- •Сквери на площах
- •Сквери на вулицях
- •Сквери перед окремими будівлями
- •2. Принципи планування та їх залежність від призначення скверу
- •3. Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених насаджень
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.4. Проект планування та озеленення саду, парку
- •1. Класифікація міських парків і садів, їх функції та місце в структурі міста. Розміри садів і парків Парки
- •2. Функціональне зонування територій парків та садів Парки
- •3. Особливості об’ємно-просторової та планувальної структури Парки
- •4. Планувальні елементи – входи, центри,осі, вузли та інші елементи Парки
- •5. Баланс території. Норми озеленення Парки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.5. Особливості проектування територій обмеженого користування
- •Озеленення територій курортного призначення
- •Озеленення територій навчальних закладів
- •Озеленення шкіл
- •Озеленення дитячих садків
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.6. Особливості проектування малих садів, територій приватних садиб
- •Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень.
- •Проектування приватних садиб.
- •1. Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень
- •2. Проектування приватних садиб
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.7. Особливості проектування насаджень спецпризначення
- •Вуличні насадження.
- •Кладовища.
- •Захисні смуги.
- •1. Вуличні насадження
- •2. Кладовища
- •3. Захисні смуги
- •Розділ IV. Сучасні принципи озеленення міст і тенденції проектування обєктів зеленого будівництва
- •Тема 4.1. Особливості озеленення та благоустрою територій промислових підприємств
- •Значення зелених насаджень на території промислового підприємства.
- •Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій.
- •Вимоги до асортименту рослин.
- •1. Значення зелених насаджень на території промислового підприємства
- •2. Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій
- •3. Вимоги до асортименту рослин
- •Тема 4.2. Проект планування та озеленення житлового району
- •Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору.
- •Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення.
- •1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору
- •2. Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення
- •Секційний комплекс для дітей віком від 4 до 14 років:
- •Питання для самоперевірки
Озеленення дитячих садків
Проектування дитсадків передбачає наступний баланс території: забудова – 12 %, насадження – 60 %, майданчики для дітей – 20 % , доріжки – 8 %.
Основне місце в плані території дитячого закладу повинні займати ділянки, які призначені для перебування дітей на свіжому повітрі. До них відносяться: групові майданчики, міжгрупова рекреаційна зона (як правило з стійким газонним покриттям, МАФ, декоративним басейном або фонтаном), фізкультурний майданчик, автомайданчик (катання на педальних автомобілях), зоологічний майданчик, господарський майданчик та плодово-ягідна ділянка.
Групові майданчики призначені для виховної роботи і знаходяться біля будівлі дитсадка. Їх розміри залежать від вікової категорії дітей. Так, для дітей віком від 1 до 2 років - 100 м2, від 2 до 3 років - 150 м2, від 3 до 4 років - 180 м2. На групових майданчиках влаштовується рекреаційне обладнання для ігор та занять дітей. На кожному груповому майданчику влаштовується притінений куточок розміром 30 м2 – для дітей ясельного віку і 50 м2 – для дітей дошкільного віку. Затінення може бути забезпечене тентами, посадкою дерев з розкидистою щільною кроною, або перголами обвитими ліанами.
Майданчики для дітей ясельного і старшого віку можуть блокуватись. Це дає змогу краще використовувати міжгрупові ділянки.
Для дітей дошкільного віку – 4-7 років влаштовуються тематичні та спеціалізовані за видами діяльності майданчики, розміром 220 м2 кожний. Для цієї вікової категорії прийнятий такий набір майданчиків:
«транспортний» – для вивчення правил дорожнього руху;
«театральний» – для творчих ігор;
«космічний» – для сюжетно-рольових ігор;
«пригодницький» – для рухомих ігор.
Групові ділянки відокремлюються одна від одної стриженими живоплотами висотою 1,2 м і шириною 1,0-1,2 м, а від проїздів та тротуарів – захисною смугою завширки 5-6 м з одного ряду дерев у поєднанні із двома рядами живоплоту.
Вільно розміщені дерева разом з тіньовими навісами до 2 – 3 години дня повинні притіняти не більше 1/3 площі майданчика, а після 3-х годин – не більше його половини, не затінюючи при цьому будівлю дитсадка, город та басейн.
Фізкультурний майданчик (один або декілька) влаштовується для колективних рухомих ігор та загальних фізкультурних занять. На ньому розташовується обладнання для лазання, стрибків та рухомих ігор. Розміри майданчика визначаються з розрахунку 3 м2/дитину, але не більше як 250 м2. Фізкультурні майданчики з твердим покриттям необхідно об’єднувати з галявиною площею не менше 100 м2, яка вкрита газоном.
На фізкультурних майданчиках також висаджують окремі великі дерева з міцними гілками (дуб зв., в’яз гладенький, граб зв.) для лазання по ним.
Площа затінення загального фізкультурного майданчика після 3-ї години дня не повинна перевищувати 1/3 його території.
Зоологічний майданчик (для тварин і птахів) розміром 20 м2 зазвичай розміщуюється в глибині тариторії дитсадка, поблизу господарського двору.
Город-ягідник створюється з розрахунку 0,5 м2 на одну дитину віком 3 – 7 років. Розміщується город-ягідник на освітленій південній стороні ділянки, іноді суміжно з плодовим садом. Ділянка розбивається на грядки довжиною по 2 м, 3 м або 4 м і шириною 0,6 – 0,7 м (ширші грядки діти не зможуть обробляти) з проходами між ними 0,5 м. На ділянці городу-ягідника влаштовується допоміжний майданчик розміром 15 – 17 м2 з лавками та навісом площею 4,5 м2 для інвентаря. З південної або південно-західної сторони навісу влаштовується трельяж з виткими рослинами.
Плодовий сад створюється на великих за площею НДЗ, для того, щоб діти мали змогу отримати ази знань про плодові рослини. В саду зазвичай вирощуються основні види плодових дерев та чагарників, які властиві даній місцевості. Наприклад, в північних районах вирощуються яблуні, груші, сливи, вишні, малина, смородина; в південних районах – абрикоси, персики, черешні, виноград, горіх грецький, мигдаль, фісташки. Плодові дерева необхідно розміщувати між собою на такій відстані: горіхи, черешні, абрикоси, яблуні, груші – 6 м; карликові форми яблунь і груш – 4 м; вишні, сливи, персики – 3 м; смородину та малину – 1 м.
Загальний фізкультурний майданчик, плодовий сад, господарський двір та зоокуточок обмежовують смугами із вільноростучих невисоких чагарників. Для захисту території НДЗ від вітру, шуму та пилу, по периметру ділянки влаштовується захисна смуга завширшки 1,5 м, яка збільшується з боку проїздів та господарських майданчиків мікрорайону (для збору сміття, вибивання коврів, одежі) до 4 – 6 м (2 ряди дерев і 2 смуги чагарників).
Формування зелених насаджень НДЗ передбачає використання найбільш декоративних деревних і чагарникових порід, які сприяють покращенню санітарно-гігієнічного стану території та є співмасштабними з розмірами дітини (дерева II – III величин). Забороняється використовувати на території дитсадка колючі та отруйні рослини.
З метою забезпечення оптимальної інсоляції приміщень садів-ясел дерева висаджуються на відстані не менше 10 м, а чагарники – 5 м від будівлі. У південних районах ці відстані можуть бути зменшеними відповідно до 5-7 м (для дерев з ажурною кроною – горобини, клену сріблястого, ясену) і 2-3 м. В південних районах формуються, як правило, нерегулярні елементи композиції, оскільки алеї та замкнені рядові посадки сприяють застоюванню гарячого повітря. Орієнтовні норми озеленення передбачають використання 150 – 180 дерев і 2500 – 3000 чагарників на 1 га території дитсадка.
Велика увага приділяється квітковому оформленню дитсадка, яке може займати 1 – 1,5 % його території. Для влаштування квітників використовуються багаторічні (дельфініум, рудбекія, флокс метельчастий, піон, ромашка тощо) та однорічні (петунія, бегонія, портулак, айстра китайська, сальвія тощо) тривалоквітучі рослини.