Озеленення шкіл

На території школи виділяються такі функціональні зони: забудови (будівля школи, підсобні споруди), відпочинку, навчально-дослідна, спортивна, захисна, господарська.

Зона забудови. Шкільна будівля може бути розміщена на краю ділянки, в центрі або в її глибині. В районах старої забудови шкільні будівлі досить часто розміщені скраю території вздовж вулиці, фасадом оберненим до проїжджої частини з невеликим відступом вглиб ділянки. Відступ будівлі школи від вулиці використовується для влаштування рекреаційного майданчика, квітників тощо.

Розміщення школи в центрі ділянки дає можливість розташувати інші зони на території найкращим чином. В цьому випадку спереду і з боків будівлі можна розміщувати навчально-дослідні площі (навчально-дослідну зону), а спортивну зону – за школою.

Для захисту від перегріву стін південної і південно-західної орієнтації, а також для їх декорування, використовується вертикальне озеленення.

Навчально-дослідна зона призначена для освоєння учнями прийомів обробітку грунту, посіву, посадки і догляду за рослинами, заходів боротьби з шкідниками рослин, вивчення основ насінництва, ознайомлення з селекційною роботою, проведення дослідів з рослинами. Дослідну зону можна розміщувати з будь-якої сторони шкільної будівлі, але не ближче ніж 7 м від неї.

Навчально-дослідна зона складається з таких елементів:

Ділянки:

овочевих культур ……………….....1200 – 1400 м²

польових культур ………………….....400 – 500 м²

сіянців …………………………………200 – 300 м²

колекційні ………………………..........100 – 120 м²

селекційні ……………………………......60 – 80 м²

початкових класів …………………….300 – 350 м²

Плодово-ягідний сад …………………...1500 – 1600 м²

Розсадник …………………………………..700 – 900 м²

Парники і теплиця ………………………....200 – 300 м²

Майданчики:

метереологічний і географічний ….100 – 120 м²

зоологічний ……………………...…..100 – 150 м²

для занять на свіжому повітрі ……..100 – 120 м²

Майданчики і дослідні ділянки необхідно відмежовувати одне від одного живоплотами.

Дослідні ділянки, як правило, розташовуються поруч із плодовим садом на відстані не ближче 10 м від нього, а теплицю, парники і зоологічний майданчик виносять у господарську зону. Навколо навчально-дослідних ділянок прокладається доріжка шириною 1,25-1,75 м, на якій під час занять можуть розміщуватись учні. Дослідні ділянки молодших школярів поділяються на грядки перших, других, третіх і четвертих класів.

Геграфічна ділянка влаштовується на відкритій території.

Плодово-ягідний сад разом із розсадником доцільно розміщувати із сторони вулиці, використовуючи його одночасно як захисну смугу між вулицею та школою. Дерева на ділянці плодового саду розміщують за принципом квадратів або в шахматному порядку. Відстань між яблунями повинна становити 6 – 9 м, між вишнями і сливами 4 – 5 м. Між рядами яблунь можна розміщувати кущі ягідників, але не ближче ніж 2 м від дерев. Територія плодово-ягідного саду повинна мати геометрично правильні контури. Всю ділянку бажано обмежувати по периметру стриженим живоплотом або трельяжами з витких рослин.

Спортивна зона включає:

Футбольне поле ………………….…..60×30 м

80×40 м

90×50 м

Майданчики:

волейбольний ……………....…14×23 м

баскетбольний ………………..18×31м

для містечок …………………..15×30м

для гімнастики.……....………. 10×15м

Доріжки:

бігова (пряма) ………………....110×5м

бігова (кругова) ……………….. 25×5м

для стрибків …………………..45×1,5м

Яма для стрибків ...………………….....6×3м

Круги:

для метання диска (діаметр) ……2,5 м

штовхання ядра (діаметр) ……..2,14 м

У всіх випадках спортивні майданчики повинні влаштовуватись на деякій відстані від будівлі школи, особливо якщо вікна аудиторій виходять безпосередньо на ці майданчики.

Спортивна зона повинна відділятись від інших зон щільними посадками дерев у вигляді зелених стін. В свою чергу в межах зони спортивні майданчики повинні ізолюватись один від одного живоплотами або рядовими посадками дерев.

Біля майданчиків молодших класів, легкої атлетики, гімнастики необхідно висаджувати ширококронні дерева, які притінятимуть ці майданчики в полуденні години.

Зона відпочинку включає майданчики для відпочинку учнів площею 100-150 м², а також майданчики для прогулянок та ігор дітей груп продовженого дня. Майданчики для прогулянок та ігор дітей 1-4 класів повинні мати площу 200 м² (2 майданчики на школу), а для дітей 5-8 класів – 300 м² (2 майданчики на школу).

Насадження в зоні відпочинку розміщують більш довільно. В основному це групи дерев або чагарників навколо майданчиків. Розміщення рослинних композицій повинно забезпечувати притінення майданчика в найбільш спекотні полуденні години. Для запобігання надмірної інсоляції в південних областях, безпосередньо на майданчику висаджують ширококронні дерева. Можна влаштовувати також перголи з виткими рослинами. Відстань від краю майданчика до дерев повинна становити не менше 0,75 м.

Асортимент рослин повинен бути ретельно підібраним і по можливості включати екзоти та інтродуценти з метою пізнання дітьми біорізноманіття. В зонах відпочинку доцільно створювати квітники із багаторічників, а також відкриті ділянки газонів в розривах між групами дерев.

Господарська зона повинна безпосередньо примикати до будівлі школи. Дана зона включає господарський двір на якому розміщуються гаражі, котельня, майстерні, майданчик із сміттєзбірними бачками та інші споруди, що використовуються для зберігання палива і будівельних матеріалів, а також виготовлення столярних виробів та виконання ремонтних робіт. В господарській зоні передбачається зручний проїзд для вантажних автомобілів. Поряд з господарським двором передбачається відкритий асфальтований майданчик розміром 12 × 12 м для розвороту та в'їзду автотранспорту на внутрішньошкільний і внутрішньоквартальний проїзди. Між проїздом та будівлею школи влаштовується квітник або смуга газону з невеликими групами чагарників і трав’янистих багаторічників в поєднанні з одинокими екземплярами низькорослих дерев. Дерева висаджуються не ближче 10 м, а чагарники – не ближче 5 м від будівлі школи з метою запобігання її затінення.

Господарський двір ізольовуюється рядовими посадками дерев або стриженою зеленою стіною шириною 3 – 5 м.

Захисна зона формується по периметру шкільної території шириною не менше 3 м, а зі сторони вулиці – 6 м і більше.

Шкільні насадження повинні займати не менше 40 – 50% території школи. При озелененні шкіл не можна використовувати колючі і отруйні (бересклет, бірючину, вовче лико, софору, аконіт, наперстянку тощо) рослини, а також ті, що мають насіння із волосистими лусочками.

Оптимальна кількість дерев і чагарників на 1 га пришкільної ділянки, як показує практика складає 100 – 120 шт. дерев і 1200 – 1500 шт. чагарників.