5. Баланс території. Норми озеленення Парки

Процес проектування парку передбачає формування необхідної об’ємно-просторову структури його середовища, яка залежить від особливостей розташування деревних і чагарникових рослин на території об’єкту, а також їх кількості. Кількість рослин визначається композицією парку, але в будь-якому випадку необхідно уникати перегущених посадок. Згідно норми озеленення на 1 га території парку рекомендується висаджувати 150 дерев і 1000 чагарників.

Таблиця 20. Баланс території парків

Парки	Зелені насадження, %	Дорожки і майданчики, %	Будівлі і споруди
Загальноміські парки культури і відпочинку Районні Спеціалізовані: етнографічні зоопарки виставкові ботанічні парки атракціонів	80 75 76 67 65 80 60	17 20 11 18 16 9 20	3 5 13 15 19 11 20

Сади

Для забезпечення функціональності саду та його декоративного ефекту на 1 га території необхідно висаджувати 120-150 дерев і 1200-1500 чагарників.

Таблиця 21. Баланс території міських садів, %

Функціональні елементи	Функціональне призначення саду
	Прогулянок і відпочинку	Біля видовищних споруд	З масово-видовищними спорудами
Зелені насадження Доріжки і майданчики Садові споруди	70 29 1	65 31 4	45 40 15

Питання для самоперевірки

1. За якими ознаками класифікують парки і сади ?

2. Які зони виділяють в парках і садах ?

3. Які особливості розміщення цих зон ?

Тема 3.5. Особливості проектування територій обмеженого користування

1. Особливості проектування територій лікувальних закладів, територій курортного призначення, навчальних закладів, шкіл і дитячих садків. Зонування території. Правила підбору асортименту рослин та розташування типів зелених насаджень.

Література:

Л 2, с. 212-217

Л 4. с. 235-238, 239-241

Л 6, 204-210

1. Особливості проектування територій лікувальних закладів, територій курортного призначення, навчальних закладів, шкіл і дитячих садків. Зонування території. Правила підбору асортименту рослин та розташування типів зелених насаджень

Озеленення лікувальних закладів

Планувальна організація території лікарні, її озеленення, передбачають використання різноманітних засобів і прийомів ландшафтної архітектури, а також підбір асортименту рослин з врахуванням специфіки лікувального закладу. Наприклад, на територіях лікарень кардіологічного профілю обмежується застосування хвойних порід, а при трасуванні дорожньої мережі парку створюються теренкури та алеї з нахилом полотна до 5^о для дозування ходьби. Маршрути теренкурів не повинні співпадати з дорогами та ділянками території, які інтенсивно відвідуються.

В парках туберкульозних лікарень кількість відкритих майданчиків – соляріїв та аераріїв збільшується з розрахунку 0,5 м² на хворого, щоб забезпечити їм тривале перебування на свіжому повітрі. Тут широко застосовуються хвойні насадження, які володіють високою фітонцидністю (особливо в літній період) і сприятливо впливають на органи дихання.

Парки інфекційних лікарень формуються із декількох ділянок згідно кількості відділень, об’єднаних в один загальний масив. Ділянки відділяються щільними і високими живоплотами. При створенні паркового ландшафту використовуються види дерев і чагарників з високими фітонцидними властивостями.

На територіях психіатричних лікарень за рахунок скорочення відкритих майданчиків для лікування сонцем і повітрям, територія парку розширюється на 25 % й за рахунок цього створюються плодовий сад та город для праці хворих. Сад відокремлюється вузькими зеленими захисними смугами. Вхід до нього оформлюється ліанами та стаціонарними вазами з квітучими багаторічниками. Одна із сторін саду прилягає до господарського двору.

На території парку розміщуються ізольовані посадками майданчики для відпочинку, окремо жінок та чоловіків. При формуванні паркового пейзажу враховуються стимулюючі та заспокійливі фактори, що утворюються групуванням дерев з відповідними формами крони, які позитивно впливають на організм.

Парки дитячих лікарень включають, як правило, різноманітний асортимент квітів, дерев і чагарників в різноманітних поєднаннях, що має не тільки декоративно-оздоровче, але й учьбово-пізнавальне значення. Тут висаджується значна кількість екзотів. При підборі асортименту рослин для дитячих лікарень недопустимим є використання колючих та отруйних дерев, чагарників і трав’янистих рослин. Майданчики для ігор, відпочинку та лікувальної фізкультури диференціюються за віковими групами.

Багатопрофільні лікарні відрізняються найбільшою специфікою ландшафтної організації території. Кожний корпус має на своїй ділянці майданчики тихого відпочинку (0,5 м² на хворого) – аерарії, солярії тощо, а також прогулянкові доріжки та лікувальні теренкури. Майданчики повинні зручно з’єднуватися з лікувальними відділеннями та загальною парковою зоною.

Функціональне зонування

На територіях лікувальних закладів виділяються такі функціональні зони:

▪ лікувальних корпусів;

▪ поліклініки;

▪ патологоанатомічного корпусу;

▪ господарська (кухня, підсобне господарство, склад, котельня, автостоянка тощо);

▪ захисна (влаштовується по периметру території лікарні, а також для відокремлення між собою інших зон лікувального закладу);

▪ паркова (розділена на чоловічий, жіночий, дитячий і загальний сектори для проведення лікувальних процедур та лікувальної фізкультури (майданчики для фізкультури з розрахунку 19,5 м²/людину) на повітрі).

При наявності в складі багатопрофільної лікарні дитячого відділення, створюється дитяча зона з ігровими майданчиками з розрахунку 2,5 – 3 м²/дитину.

В організації функціональних зон лікарень максимально використовуються захисні властивості зелених насаджень, тобто передбачаються захисні зелені смуги.

Навколо території лікарні – передбачається смуга шириною не менше 10 м, а з підвітреної сторони або із сторони джерел забруднення – не менше 15 м з посадок щільної конструкції (низькорослих чагарників в поєднанні з окремими високими деревами або двохярусних деревно-чагарникових смуг з розривами через кожні 15-20 м для покращення аерації території).

Для ізоляції моргу та дороги від нього до воріт створюється смуга із 2-х рядів невисоких щільнокронних дерев і 1 ряду високого живоплоту.

Ізоляція зон лікувальних корпусів та поліклініки передбачає використання вузьких деревно-чагарникових смуг або трельяжів з виткими рослинами.

Ділянки окремих корпусів та їх майданчики ізольовуються низькорослими чагарниками або рабатками.

Для ізоляції дитячих майданчиків один від одного можуть використовуватись рядові посадки з низькорослих чагарників або ж міксбордери із багаторічників.

Господарські будівлі та підсобні споруди ізольовуються від прилеглих ділянок території досить щільними лінійними посадками. Для зв’язку господарських та лікувальних корпусів між собою, доцільно влаштовувати тунелі з пергол в поєднанні з виткими рослинами. Біля будівель підсобного і господарського призначення можуть бути організовані плодово-ягідний сад та город.

Проїзди ізольовуються вузькими деревно-чагарниковими смугами для захисту прилеглих ділянок від пилу та шуму.

Підбір дерев і чагарників

Важливе значення в озелененні лікувальних закладів має правильний підбір дерев з активізуючими та заспокійливими формами крон. У теорії пластичного мистецтва горизонтальна лінія вважається заспокійливою, вертикальна – стимулюючою, а похила лінія – неспо­кійною, неврівноваженою. Наприклад, конічна форма дерев, має стимулюючий, а іноді й подразнюючий вплив на психіку людини.

Пасивно-депресивний вплив мають силуети дерев більш-менш статичного характеру, наприклад, із сферичною формою крони. Контур і форма цих дерев створюють враження стану повно­го задоволення. Чітко ви­ражений приємний силует і довершена форма підтримують душевну рівновагу, сприяють збереженню спокою. Ці форми дуже характерні для липи крупнолистої та інших порід.

Зонтоподібна форма крони характеризується горизонталь­ною лінією, і тому має заспокійливий вплив, створює відчуття захисту, заступництва над людиною, яка знаходиться під цим деревом. Рекомендується висаджувати дерева з такою формою крони на майданчиках відпочинку.

Плакучі дерева з опущеними гі­лками створюють враження повної пасивності, статичного стану, виснаження (зморення, неспроможності) з відтінком печалі та смутку. Це заспокійливий фактор, що гальмує імпульси волі та ба­жання.

Досить си­льно впливають на людську психіку не тільки природні, але й штучно сформовані крони.

Багато рослин виділяють фітонциди. Згідно з даними найбільш активно дезинфікують повітря такі деревні породи: дуб звичайний, клен гостролистий, берези повисла і пухнаста, ялини звичайна і колюча ф. голуба, ялівець звичайний, сосна звичайна, ялиця сибірська, туя західна, робінія, верба біла ф.плакуча, осика, черемха; чагарники: ялівець козацький, ліщина, малина, барбарис звичайний ф. пурпурнолиста, ірга тощо.

Дослідами також встановлено, що повітря, яке збагачене легкими іонами з від'ємним зарядом, сприятливо впливає на організм. Помітно збільшують чисельність іонів такі породи як дуб звичайний, ялина звичайна, клени сріблястий і червоний, модрина сибірська, горобина звичайна, сосна звичайна, бузок звичайний.

При підборі асортименту рослин, слід враховувати також шкідливий вплив пилку рослин, який є причиною поліннозу – пилкової хвороби, яка вражає носоглотку, викликає нежить, кашель, головний біль, що супроводжується підвищенням температури. До таких рослин відносяться: дерева – клен ясенелистий, ясен зелений, в’язи, берези, осики тощо; трави – грястиця збірна, тимофіївка, тонконіг.