
- •Ковтун с.І. Конспект лекцій
- •Література
- •Об’єкт, предмет, основні поняття та завдання ландшафтного проектування
- •Тема 1.1. Вихідні передумови ландшафтного проектування
- •2. Оздоровлення середовища. Дерева в місті
- •3. Елементи паркової композиції Галявини
- •Партери
- •Солітери
- •Рядові посадки
- •Живоплоти
- •Класифікація живоплотів за висотою
- •Зелені стіни
- •Боскети
- •Куртини масиви і гаї
- •4. Архітектурно-художні принципи композицій. Формування пейзажних композицій
- •Призначення та цілеспрямованість
- •Верховенство і підпорядкованість
- •Масштабність
- •Пропорційність
- •Єдність і підпорядкованість
- •Просторові форми
- •Співвідношення форм за геометричною побудовою та фактурою
- •Співвідношення форм за кольором
- •Кут зору і сприйняття
- •Перспектива
- •Симетрія і асиметрія
- •Контраст, нюанс, тотожність, раптовість
- •Формування пейзажних композицій
- •5. Комплексна оцінка декоративності деревних рослин
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.2. Використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні
- •1. Композиційне використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні. Підбір асортименту порід
- •2. Проектування методом моделювання
- •3. Використання природних якостей води в композиції паркових ландшафтів.
- •4. Рокарії і альпінарії
- •5. Композиційне використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного мікрорельєфу, геопластика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Паркові споруди і скульптури
- •1. Паркові споруди, скульптури
- •2. Малі архітектурні форми
- •3. Архітектурні споруди і ландшафт
- •4. Гідротехнічні споруди
- •5. Декоративне покриття доріг
- •6. Штучне освітлення
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ II. Процес проектування об’єктів озеленення
- •Тема 2.1. Процес проектування об’єктів озеленення
- •1. Передпроектна оцінка об’єктів озеленення
- •Аналіз об’ємно-просторової структури
- •Передпроектна оцінка територій за факторами
- •2. Склад та короткий зміст проектних матеріалів при проектуванні населених місць
- •3. Тематика проектів по озелененню міст і селищ
- •4. Інвентаризація рослинності
- •Робочий щоденник обліку зелених насаджень
- •Тема 2.2. Графічне оформлення
- •1. Ситуаційний план. Складання опорного плану
- •2. Генеральний план об’єкта
- •3. Дендроплан
- •4. Розбивочне креслення
- •5. Посадкове креслення. Фрагменти
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ III. Проектування окремих об'єктів
- •Тема 3.1. Проект бульвару
- •Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів.
- •Принципи планування та озеленення бульварів.
- •Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід.
- •1. Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів
- •2. Принципи планування та озеленення бульварів
- •При плануванні бульварів слід мати на увазі наступні основні положення:
- •3. Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід
- •При плануванні бульварів рекомендується дотримуватись такого балансу:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.2.Проект озеленення набережної
- •Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної.
- •Зонування і озеленення набережних.
- •1. Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної
- •2. Зонування і озеленення набережних
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.3. Проект скверу
- •Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста.
- •Принципи планування та їх залежність від призначення скверу.
- •Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених наседжень.
- •1. Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста
- •Сквери на площах
- •Сквери на вулицях
- •Сквери перед окремими будівлями
- •2. Принципи планування та їх залежність від призначення скверу
- •3. Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених насаджень
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.4. Проект планування та озеленення саду, парку
- •1. Класифікація міських парків і садів, їх функції та місце в структурі міста. Розміри садів і парків Парки
- •2. Функціональне зонування територій парків та садів Парки
- •3. Особливості об’ємно-просторової та планувальної структури Парки
- •4. Планувальні елементи – входи, центри,осі, вузли та інші елементи Парки
- •5. Баланс території. Норми озеленення Парки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.5. Особливості проектування територій обмеженого користування
- •Озеленення територій курортного призначення
- •Озеленення територій навчальних закладів
- •Озеленення шкіл
- •Озеленення дитячих садків
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.6. Особливості проектування малих садів, територій приватних садиб
- •Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень.
- •Проектування приватних садиб.
- •1. Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень
- •2. Проектування приватних садиб
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.7. Особливості проектування насаджень спецпризначення
- •Вуличні насадження.
- •Кладовища.
- •Захисні смуги.
- •1. Вуличні насадження
- •2. Кладовища
- •3. Захисні смуги
- •Розділ IV. Сучасні принципи озеленення міст і тенденції проектування обєктів зеленого будівництва
- •Тема 4.1. Особливості озеленення та благоустрою територій промислових підприємств
- •Значення зелених насаджень на території промислового підприємства.
- •Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій.
- •Вимоги до асортименту рослин.
- •1. Значення зелених насаджень на території промислового підприємства
- •2. Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій
- •3. Вимоги до асортименту рослин
- •Тема 4.2. Проект планування та озеленення житлового району
- •Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору.
- •Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення.
- •1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору
- •2. Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення
- •Секційний комплекс для дітей віком від 4 до 14 років:
- •Питання для самоперевірки
4. Планувальні елементи – входи, центри,осі, вузли та інші елементи Парки
Розміщення планувальних елементів парку має певну специфіку і залежить від ряду чинників – антропогенних та природних.
Головний вхід розміщується із сторони найбільшого потоку відвідувачів міста. При розміщені різних елементів, які входять до складу головного входу (проходів тощо), слід передбачати можливість: а) зустрічного руху людей; б) обслуговування відвідувачів необхідними елементами комфорту (телефон, чищення взуття, туалети і т.п.); в) розміщення реклами, плакатів, лозунгів, афіш і т.д.; г) оформлення квітами та зеленню.
Другорядні входи розміщуються також в місцях притоку відвідувачів з міста, причому пропускна здатність кожного входу повинна відповідати потужності потоку людей, який проходить через нього.
Перед парком передбачається площа для зупинок громадського транспорту і стоянки автомобілів.
Атракціони. При проектуванні атракціонів виділяють самостійну територію, віддалену від зони тихого відпочинку, театру, естради, читальних павільйонів, із зручними транзитними доріжками, які розраховані на прийом значної кількості відвідувачів. Атракціони не повинні розміщуватись занадто близько до входів.
При розміщені атракціонів необхідно враховувати характер їх використання. Для розміщення видового колеса вибирається вільне від споруд, найбільш високе місце, з якого забезпечується огляд місцевості. Для канатної дороги вибирається ділянка парку, яка цікава для організації огляду пейзажів, з різко вираженим рельєфом місцевості. Ділянки атракціонів вирішуються різноманітними прийомами:
I тип – площа атракціонів в оточені зеленого масиву парку (комплекс атракціонів);
II тип – кожний атракціон в парку розміщений на ізольованому майданчику, які взаємопов’язані між собою в єдину систему.
Відкритий театр повинен бути розміщений на шляху руху основних потоків відвідувачів, але так, щоб під час спектаклю відвідувачі могли пройти в інші частини парку по іншій дорозі. Театр розміщують довшою віссю з півночі на південь, з можливим відхиленням до 150 по напрямку північ-захід. Сцена театру повинна бути розміщена з північної сторони. Максимальна ємність театру розраховується виходячи із норми 0,5 м2 на одного глядача. Для ізоляції від зовнішнього шуму та вітру необхідно використовувати щільні зелені стіни насаджень у вигляді боскетів, які сприяють добрій акустиці. З точки зору акустики та видимості найкращими є амфітеатри яйцевидної і овальної форм.
Майданчики для масових ігор розміщують серед зелені на деякій відстані від доріг і на значній відстані від об’єктів, які потребують тиші. На майданчиках з однієї або з двох сторін встановлюють лавочки.
Танцмайданчики (веранди, дансинги) розміром 150-500 м2 розміщуються ізольовано на парковій території або блокуються з рестораном чи атракціоном. Танцювальну веранду розміщують на зручних для огляду місцях – підвищеннях.
Виставкові майданчики (павільйони) повинні розміщуватись біля або вкінці однієї з основних алей парку. Розміри території паркових виставок координуються природно-кліматичними умовами, площею парку, вимогами до організації експозиції і коливаються в межах 0,3-2,0 га. Одні з них організовуються з включенням павільйонів, інші будуються як експозиція відкритого середовища – сад кераміки, сад скульптур, сад троянд тощо. Розміщення виставкових павільйонів повинно забезпечувати відносну тишу необхідну для проведення лекцій та бесід, а також можливість підвезення великих і тяжких експонатів.
Спортивні майданчики організовуються недалеко від місць масових ігор та інших частин території з масовим скупченням відвідувачів. При розміщенні спортивних майданчиків необхідно враховувати можливість їхнього перетворення зимою в катки.
Майданчики для футболу, ручного м’яча, волейболу, баскетболу, тенісу повинні бути орієнтовані за сторонами світу, так, щоб освітлення було рівномірним. Відповідно більша частина майданчиків (для ігор зранку і ввечері) повинна бути орієнтована довшою стороною з півночі на південь, а менша частина майданчиків (для ігор вдень) – з північного сходу на південний захід або навпаки. При орієнтуванні майданчиків слід враховувати також напрям переважаючих вітрів.
Стадіон повинен розміщуватись з врахуванням необхідності швидкого завантаження і евакуації глядачів в дні великих змагань. При пересіченому рельєфі місця для глядачів можна розміщувати на природних схилах. Стадіон повинен бути орієнтований довшою стороною з півночі на південь з відхиленням даної орієнтації не більше ніж на 150.
Читальні павільйони.При проектуванні читальних павільйонів з метою забезпечення відповідних умов для читання, виділяють тихі, спокійні ділянки парку біля водойм, на виступах високих схилів, в напіввідкритих ландшафтах поблизу галявин на яких відкриваються глибокі перспективи. Читальний павільйон можна компонувати з павільйоном або майданчиком для настільних ігор, що не порушує загальної тиші. Читальні зали можна об’єднувати також із виставками рослин відкритого ґрунту – георгінаріями, розаріями і т.п., або з виставкою скульптур тощо.
Дім одноденного відпочинку влаштовується серед зеленого масиву з таким розрахунком, щоб на кожного відпочиваючого припадало не менше 100 м2 загальної площі території. Навколо дому влаштовується увесь комплекс фізкультурних майданчиків.
Альтанки слід розміщувати серед зелені з таким розрахунком, щоб була забезпечена тиша.
Естрада для симфонічних концертів повинна знаходитись на великій відстані від місць скупчення відвідувачів та основних алей.
Споруди для дошкільнят розміщуються недалеко біля входів на добре озеленених ділянках.
Споруди для школярів необхідно розміщувати на ділянках з кращими природними умовами, причому так, щоб діти були в певній мірі ізольовані від дорослих, але зберігався зв'язок між дитячими спорудами і тими об’єктами для дорослих (театром, виставковими майданчиками та павільйонами), якими в певні часи користуються діти. Ділянки на яких розміщуються споруди для дітей, не повинні перетинатись транзитними (навіть пішохідними) доріжками.
Ресторани і кафе розміщуються в місцях, які найбільше відвідуються (біля дитячого сектору, виставки тощо), а буфети – рівномірно по всьому парку.
Туалети слід розміщувати поблизу місць масового перебування відвідувачів, але достатньо ізольовано від урочистих ділянок парку, через кожні 0,5-0,6 км, з розрахунку 1 туалет на 500 відпочиваючих.
Автостоянки розміром 500-5000 м2 влаштовують перед парком або поблизу головних входів на відстані 50 – 300 м.
Водойми.Пляжі для відпочинку відвідувачів парку необхідно влаштовувати на південних, південно-східних і південно-західних схилах, достатньо захищених від холодних потоків повітря, на сухій піщаній або травянистій прибережній смузі. Площа водної поверхні для плавання дорослих становить 14 м2/людину і менше 10 м2 на дитину. Пляж проектується з розрахунку 5-7 м2, лікувальний – 8-12 м2 на відвідувача. Ємність пляжу не повинна перевищувати 2 тис. чоловік. На плажі передбачається наступне обладнання: 1 роздягальня на 20 відпочиваючих; питтєвий фонтанчик на 200 м2 пляжу; 50 м2 тіньових майданчиків на 1 га пляжу; два волейбольних майданчика на 1,5 га пляжу; одномісна вбиральня на 150 відпочиваючих.
Даний проект повинен передбачати вітрозахисні смуги шириною 25-50 м залежно від напрямку та швидкості вітру. Пляж доцільно розчленовувати кулісами насаджень, що забезпечуватиме раціональне його використання та комфорт.
Майданчики для відпочинку роззосереджуються по всій території парку і класифікуються за розмірами на малі (1-2 чол.) – 5-15 м2, середні (3-5 чол.) – 20-50 м2 та великі (6-15 чол.) – 60-200 м2.
Видові майданчики розміром 10-150 м2 влаштовують в місцях огляду пейзажних картин або панорами парку вцілому.
Будівля адміністрації парку повинна бути розміщена недалеко від головного входу в такому місці, звідки легко здійснювати управління роботою парку та мати постійний зв'язок з містом.
Підсобні споруди парку (склади, майстерні, гаражі) розміщують по можливості не на території парку, а на невеликій відстані від нього.
Сади
Номенклатура планувальних елементів саду залежить від його функціонального зонування (типу саду та його площі). Перелік будівель і споруд, що використовується в садах може бути схожий з тим, що застосовується в парках.