
- •Ковтун с.І. Конспект лекцій
- •Література
- •Об’єкт, предмет, основні поняття та завдання ландшафтного проектування
- •Тема 1.1. Вихідні передумови ландшафтного проектування
- •2. Оздоровлення середовища. Дерева в місті
- •3. Елементи паркової композиції Галявини
- •Партери
- •Солітери
- •Рядові посадки
- •Живоплоти
- •Класифікація живоплотів за висотою
- •Зелені стіни
- •Боскети
- •Куртини масиви і гаї
- •4. Архітектурно-художні принципи композицій. Формування пейзажних композицій
- •Призначення та цілеспрямованість
- •Верховенство і підпорядкованість
- •Масштабність
- •Пропорційність
- •Єдність і підпорядкованість
- •Просторові форми
- •Співвідношення форм за геометричною побудовою та фактурою
- •Співвідношення форм за кольором
- •Кут зору і сприйняття
- •Перспектива
- •Симетрія і асиметрія
- •Контраст, нюанс, тотожність, раптовість
- •Формування пейзажних композицій
- •5. Комплексна оцінка декоративності деревних рослин
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.2. Використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні
- •1. Композиційне використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні. Підбір асортименту порід
- •2. Проектування методом моделювання
- •3. Використання природних якостей води в композиції паркових ландшафтів.
- •4. Рокарії і альпінарії
- •5. Композиційне використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного мікрорельєфу, геопластика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Паркові споруди і скульптури
- •1. Паркові споруди, скульптури
- •2. Малі архітектурні форми
- •3. Архітектурні споруди і ландшафт
- •4. Гідротехнічні споруди
- •5. Декоративне покриття доріг
- •6. Штучне освітлення
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ II. Процес проектування об’єктів озеленення
- •Тема 2.1. Процес проектування об’єктів озеленення
- •1. Передпроектна оцінка об’єктів озеленення
- •Аналіз об’ємно-просторової структури
- •Передпроектна оцінка територій за факторами
- •2. Склад та короткий зміст проектних матеріалів при проектуванні населених місць
- •3. Тематика проектів по озелененню міст і селищ
- •4. Інвентаризація рослинності
- •Робочий щоденник обліку зелених насаджень
- •Тема 2.2. Графічне оформлення
- •1. Ситуаційний план. Складання опорного плану
- •2. Генеральний план об’єкта
- •3. Дендроплан
- •4. Розбивочне креслення
- •5. Посадкове креслення. Фрагменти
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ III. Проектування окремих об'єктів
- •Тема 3.1. Проект бульвару
- •Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів.
- •Принципи планування та озеленення бульварів.
- •Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід.
- •1. Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів
- •2. Принципи планування та озеленення бульварів
- •При плануванні бульварів слід мати на увазі наступні основні положення:
- •3. Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід
- •При плануванні бульварів рекомендується дотримуватись такого балансу:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.2.Проект озеленення набережної
- •Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної.
- •Зонування і озеленення набережних.
- •1. Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної
- •2. Зонування і озеленення набережних
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.3. Проект скверу
- •Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста.
- •Принципи планування та їх залежність від призначення скверу.
- •Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених наседжень.
- •1. Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста
- •Сквери на площах
- •Сквери на вулицях
- •Сквери перед окремими будівлями
- •2. Принципи планування та їх залежність від призначення скверу
- •3. Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених насаджень
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.4. Проект планування та озеленення саду, парку
- •1. Класифікація міських парків і садів, їх функції та місце в структурі міста. Розміри садів і парків Парки
- •2. Функціональне зонування територій парків та садів Парки
- •3. Особливості об’ємно-просторової та планувальної структури Парки
- •4. Планувальні елементи – входи, центри,осі, вузли та інші елементи Парки
- •5. Баланс території. Норми озеленення Парки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.5. Особливості проектування територій обмеженого користування
- •Озеленення територій курортного призначення
- •Озеленення територій навчальних закладів
- •Озеленення шкіл
- •Озеленення дитячих садків
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.6. Особливості проектування малих садів, територій приватних садиб
- •Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень.
- •Проектування приватних садиб.
- •1. Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень
- •2. Проектування приватних садиб
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.7. Особливості проектування насаджень спецпризначення
- •Вуличні насадження.
- •Кладовища.
- •Захисні смуги.
- •1. Вуличні насадження
- •2. Кладовища
- •3. Захисні смуги
- •Розділ IV. Сучасні принципи озеленення міст і тенденції проектування обєктів зеленого будівництва
- •Тема 4.1. Особливості озеленення та благоустрою територій промислових підприємств
- •Значення зелених насаджень на території промислового підприємства.
- •Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій.
- •Вимоги до асортименту рослин.
- •1. Значення зелених насаджень на території промислового підприємства
- •2. Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій
- •3. Вимоги до асортименту рослин
- •Тема 4.2. Проект планування та озеленення житлового району
- •Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору.
- •Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення.
- •1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору
- •2. Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення
- •Секційний комплекс для дітей віком від 4 до 14 років:
- •Питання для самоперевірки
2. Функціональне зонування територій парків та садів Парки
Основні зони парку культури і відпочинку та їх показники наведені в таблиці 19.
Таблиця 19. Функціональне зонування парків культури і відпочинку
Зони |
Загальноміські парки культури і відпочинку |
||
площа, % |
кількість відвідувачів, % |
норма площі на одного відвідувача |
|
Культурно-масових заходів Тихого відпочинку і прогулянок Культурно-просвітницьких установ Відпочинку дітей Фізкультурно-оздоровча Господарська |
5 – 17 40 – 75 3 – 8 5 – 10 10 – 20 2 – 5 |
15 30 25 9 – 10 20 – |
30 – 40 200 10 – 20 80 – 170 75 – 100 – |
Планувальна структура кожної із вище наведених функціональних зон має свої специфічні особливості.
Зона масових заходів (атракціони, танці) – розміщується поблизу головного входу. В даній зоні передбачається влаштування атракціонів та поля для масових ігор, пісень, танців, у вигляді широкої галявини або майданчика регулярної конфігурації із штучним покриттям з розрахунку 1 м2/людину. Величина майданчиків для культурно-масових заходів (концерти, лекції) коливається в межах 200-500 м2.
Зона культурно-просвітницьких заходів (видовища, виставки, лекції). В межах даної зони розміщують читальні павільйони, лекторії, виставкові майданчики (павільйони), театри, кінотеатри тощо. Перелік споруд повинен відповідати дійсним потребам. При визначені номенклатури паркових споруд враховують наявність або відсутність аналогічних об’єктів в суміжних паркових зонах. Інколи сусідство шумних розваг вступає в протиріччя з конкретними умовами експлуатації цих споруд. Наприклад, близьке розміщення зеленого театру і танцмайданчика виключають один одного, і навпаки, виставковий майданчик (павільйон), читальний павільйон, лекторій можуть бути розміщені поряд або вирішені в єдиному комплексі. Зелений театр, виставковий майданчик (павільйон), читальний павільйон при необхідності можна розміщувати в прогулянковій зоні.
Багатофункціональні парки, як правило використовуються також і в зимовий період, тому з цією метою будівлі круглорічного користування, такі як культурно-просвітницькі, видовищні та інші, рекомендується розміщувати поблизу входів у парк.
Фізкультурно-оздоровча зона. Основне місце в даній зоні займає стадіон з нормальною спортивною ареною площею 1,5 – 2,2 га. Стадіон включає такі споруди: основні – футбольне поле (100×70 м), майданчики для баскетболу (30×20 м), волейболу (14×23 м), тенісні корти (20×40 м), тир (50 м2), гімнастичні майданчики, легкоатлетичне ядро, майданчики для важкої атлетики, велотрек, плавальний басейн, спортивний зал; допоміжні – гардероби, душові, кімнати відпочинку, суддів та лікаря; підсобні – склади, майстерні тощо.
При виборі місця для будь-якої спортивної споруди звертається увага на оточення спортивного об’єкту та вплив на його санітарний стан – шум, пил, дим, інсоляція тощо; захист від північних, холодних вітрів. Необхідний рівень ґрунтових вод повинен бути не вищим 75 см від поверхні футбольного поля.
Зона тихого і прогулянкового відпочинку займає більшу частину парку і характеризується природним живописним ландшафтом. При дотриманні певних вимог щодо захисту рослин допускається розміщення МАФ та організація відпочинку на газонах під кронами дерев і на галявинах.
Зона дитячого відпочинку. Для дитячого відпочинку відводяться ділянки із сприятливими санітарно-гігієнічними умовами. Територія може бути вирішена у вигляді: а) локального комплексу – біля головного входу; б) основного ігрового комплексу – біля головного входу, і його філіалів – біля додаткових входів, в інших частинах парку; в) окремих майданчиків чи їх груп, розміщених на території парку з врахуванням природної або містобудівельної ситуації. Два останніх варіанта характерні для великих парків, а також тих, що знаходяться в оточені житлових масивів.
Розрізняють такі дитячі ігрові майданчики: для ігор з піском; водних ігор; творчих ігор, пов’язаних з технічним моделюванням, будівництвом (наприклад, майданчик Робінзона), малюванням, ліпленням; для навчання правил вуличного руху та катання на машинах, велосипедах, самокатах; для рухливих ігор; пригодницькі майданчики (космічні, підводні, казкові фортеці і міста); майданчики-зоосади та майданчики-атракціони тощо.
Ігрові майданчики класифікуються з врахуванням віку дітей: для дітей до 3 років – майданчики для малорухомих ігор з піском, розміром 10-100 м2 при нормі 3 м2/дитину; для дітей 4-6 років – майданчики для рухомих колективних ігор розміром 120-300 м2 при нормі 5 м2/дитину; для дітей 7-14 років – майданчики для рухомих колективних ігор дітей 7-10 років і майданчики для рухомих колективних ігор спортивного характеру для дітей 10-14 років, розміром 500-2000 м2, при нормі 10 м2/дитину.
При проектуванні великих ігрових комплексів, в окремих випадках передбачаються майданчики спортивного характеру для дітей і підлітків 12-15 років розміром 2150-7000 м2, при нормі 10 м2/ дитину; ігрові комплекси для дітей 14 років розміром 1200-7000 м2, при нормі 15 м2/ дитину.
Дитячі комплекси повинні бути ізольовані від транзитного руху відвідувачів парку. Планувальне рішення дитячого комплексу повинно бути простим, зрозумілим для вільного орієнтування дитини на місцевості, але не обділене задумом.
Адміністративно-господарська зона. Для розміщення даної зони відводиться ділянка на периферії території парку з обов’язковим виїздом на прилеглі вулиці. Площа господарського двору визначається з розрахунку 0,2 м2/ людину; для обчислення даного показника береться до уваги загальна кількість відвідувачів парку, які одночасно перебувають на його території. У парках площею більше 100 га доцільним є організація квітково-оранжерейного господарства.
Сади
Залежно від площі та призначення саду, на його території можуть виділятись ті чи інші функціональні зони, зокрема: масових заходів, культурно-просвітницьких заходів, тихого відпочинку і прогулянок, дитячого відпочинку.