2. Функціональне зонування територій парків та садів Парки

Основні зони парку культури і відпочинку та їх показники наведені в таблиці 19.

Таблиця 19. Функціональне зонування парків культури і відпочинку

Зони	Загальноміські парки культури і відпочинку
	площа, %	кількість відвідувачів, %	норма площі на одного відвідувача
Культурно-масових заходів Тихого відпочинку і прогулянок Культурно-просвітницьких установ Відпочинку дітей Фізкультурно-оздоровча Господарська	5 – 17 40 – 75 3 – 8 5 – 10 10 – 20 2 – 5	15 30 25 9 – 10 20 –	30 – 40 200 10 – 20 80 – 170 75 – 100 –

Планувальна структура кожної із вище наведених функціональних зон має свої специфічні особливості.

Зона масових заходів (атракціони, танці) – розміщується поблизу головного входу. В даній зоні передбачається влаштування атракціонів та поля для масових ігор, пісень, танців, у вигляді широкої галявини або майданчика регулярної конфігурації із штучним покриттям з розрахунку 1 м²/людину. Величина майданчиків для культурно-масових заходів (концерти, лекції) коливається в межах 200-500 м².

Зона культурно-просвітницьких заходів (видовища, виставки, лекції). В межах даної зони розміщують читальні павільйони, лекторії, виставкові майданчики (павільйони), театри, кінотеатри тощо. Перелік споруд повинен відповідати дійсним потребам. При визначені номенклатури паркових споруд враховують наявність або відсутність аналогічних об’єктів в суміжних паркових зонах. Інколи сусідство шумних розваг вступає в протиріччя з конкретними умовами експлуатації цих споруд. Наприклад, близьке розміщення зеленого театру і танцмайданчика виключають один одного, і навпаки, виставковий майданчик (павільйон), читальний павільйон, лекторій можуть бути розміщені поряд або вирішені в єдиному комплексі. Зелений театр, виставковий майданчик (павільйон), читальний павільйон при необхідності можна розміщувати в прогулянковій зоні.

Багатофункціональні парки, як правило використовуються також і в зимовий період, тому з цією метою будівлі круглорічного користування, такі як культурно-просвітницькі, видовищні та інші, рекомендується розміщувати поблизу входів у парк.

Фізкультурно-оздоровча зона. Основне місце в даній зоні займає стадіон з нормальною спортивною ареною площею 1,5 – 2,2 га. Стадіон включає такі споруди: основні – футбольне поле (100×70 м), майданчики для баскетболу (30×20 м), волейболу (14×23 м), тенісні корти (20×40 м), тир (50 м²), гімнастичні майданчики, легкоатлетичне ядро, майданчики для важкої атлетики, велотрек, плавальний басейн, спортивний зал; допоміжні – гардероби, душові, кімнати відпочинку, суддів та лікаря; підсобні – склади, майстерні тощо.

При виборі місця для будь-якої спортивної споруди звертається увага на оточення спортивного об’єкту та вплив на його санітарний стан – шум, пил, дим, інсоляція тощо; захист від північних, холодних вітрів. Необхідний рівень ґрунтових вод повинен бути не вищим 75 см від поверхні футбольного поля.

Зона тихого і прогулянкового відпочинку займає більшу частину парку і характеризується природним живописним ландшафтом. При дотриманні певних вимог щодо захисту рослин допускається розміщення МАФ та організація відпочинку на газонах під кронами дерев і на галявинах.

Зона дитячого відпочинку. Для дитячого відпочинку відводяться ділянки із сприятливими санітарно-гігієнічними умовами. Територія може бути вирішена у вигляді: а) локального комплексу – біля головного входу; б) основного ігрового комплексу – біля головного входу, і його філіалів – біля додаткових входів, в інших частинах парку; в) окремих майданчиків чи їх груп, розміщених на території парку з врахуванням природної або містобудівельної ситуації. Два останніх варіанта характерні для великих парків, а також тих, що знаходяться в оточені житлових масивів.

Розрізняють такі дитячі ігрові майданчики: для ігор з піском; водних ігор; творчих ігор, пов’язаних з технічним моделюванням, будівництвом (наприклад, майданчик Робінзона), малюванням, ліпленням; для навчання правил вуличного руху та катання на машинах, велосипедах, самокатах; для рухливих ігор; пригодницькі майданчики (космічні, підводні, казкові фортеці і міста); майданчики-зоосади та майданчики-атракціони тощо.

Ігрові майданчики класифікуються з врахуванням віку дітей: для дітей до 3 років – майданчики для малорухомих ігор з піском, розміром 10-100 м² при нормі 3 м²/дитину; для дітей 4-6 років – майданчики для рухомих колективних ігор розміром 120-300 м² при нормі 5 м²/дитину; для дітей 7-14 років – майданчики для рухомих колективних ігор дітей 7-10 років і майданчики для рухомих колективних ігор спортивного характеру для дітей 10-14 років, розміром 500-2000 м², при нормі 10 м²/дитину.

При проектуванні великих ігрових комплексів, в окремих випадках передбачаються майданчики спортивного характеру для дітей і підлітків 12-15 років розміром 2150-7000 м², при нормі 10 м²/ дитину; ігрові комплекси для дітей 14 років розміром 1200-7000 м², при нормі 15 м²/ дитину.

Дитячі комплекси повинні бути ізольовані від транзитного руху відвідувачів парку. Планувальне рішення дитячого комплексу повинно бути простим, зрозумілим для вільного орієнтування дитини на місцевості, але не обділене задумом.

Адміністративно-господарська зона. Для розміщення даної зони відводиться ділянка на периферії території парку з обов’язковим виїздом на прилеглі вулиці. Площа господарського двору визначається з розрахунку 0,2 м²/ людину; для обчислення даного показника береться до уваги загальна кількість відвідувачів парку, які одночасно перебувають на його території. У парках площею більше 100 га доцільним є організація квітково-оранжерейного господарства.

Сади

Залежно від площі та призначення саду, на його території можуть виділятись ті чи інші функціональні зони, зокрема: масових заходів, культурно-просвітницьких заходів, тихого відпочинку і прогулянок, дитячого відпочинку.