
- •Ковтун с.І. Конспект лекцій
- •Література
- •Об’єкт, предмет, основні поняття та завдання ландшафтного проектування
- •Тема 1.1. Вихідні передумови ландшафтного проектування
- •2. Оздоровлення середовища. Дерева в місті
- •3. Елементи паркової композиції Галявини
- •Партери
- •Солітери
- •Рядові посадки
- •Живоплоти
- •Класифікація живоплотів за висотою
- •Зелені стіни
- •Боскети
- •Куртини масиви і гаї
- •4. Архітектурно-художні принципи композицій. Формування пейзажних композицій
- •Призначення та цілеспрямованість
- •Верховенство і підпорядкованість
- •Масштабність
- •Пропорційність
- •Єдність і підпорядкованість
- •Просторові форми
- •Співвідношення форм за геометричною побудовою та фактурою
- •Співвідношення форм за кольором
- •Кут зору і сприйняття
- •Перспектива
- •Симетрія і асиметрія
- •Контраст, нюанс, тотожність, раптовість
- •Формування пейзажних композицій
- •5. Комплексна оцінка декоративності деревних рослин
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.2. Використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні
- •1. Композиційне використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні. Підбір асортименту порід
- •2. Проектування методом моделювання
- •3. Використання природних якостей води в композиції паркових ландшафтів.
- •4. Рокарії і альпінарії
- •5. Композиційне використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного мікрорельєфу, геопластика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Паркові споруди і скульптури
- •1. Паркові споруди, скульптури
- •2. Малі архітектурні форми
- •3. Архітектурні споруди і ландшафт
- •4. Гідротехнічні споруди
- •5. Декоративне покриття доріг
- •6. Штучне освітлення
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ II. Процес проектування об’єктів озеленення
- •Тема 2.1. Процес проектування об’єктів озеленення
- •1. Передпроектна оцінка об’єктів озеленення
- •Аналіз об’ємно-просторової структури
- •Передпроектна оцінка територій за факторами
- •2. Склад та короткий зміст проектних матеріалів при проектуванні населених місць
- •3. Тематика проектів по озелененню міст і селищ
- •4. Інвентаризація рослинності
- •Робочий щоденник обліку зелених насаджень
- •Тема 2.2. Графічне оформлення
- •1. Ситуаційний план. Складання опорного плану
- •2. Генеральний план об’єкта
- •3. Дендроплан
- •4. Розбивочне креслення
- •5. Посадкове креслення. Фрагменти
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ III. Проектування окремих об'єктів
- •Тема 3.1. Проект бульвару
- •Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів.
- •Принципи планування та озеленення бульварів.
- •Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід.
- •1. Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів
- •2. Принципи планування та озеленення бульварів
- •При плануванні бульварів слід мати на увазі наступні основні положення:
- •3. Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід
- •При плануванні бульварів рекомендується дотримуватись такого балансу:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.2.Проект озеленення набережної
- •Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної.
- •Зонування і озеленення набережних.
- •1. Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної
- •2. Зонування і озеленення набережних
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.3. Проект скверу
- •Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста.
- •Принципи планування та їх залежність від призначення скверу.
- •Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених наседжень.
- •1. Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста
- •Сквери на площах
- •Сквери на вулицях
- •Сквери перед окремими будівлями
- •2. Принципи планування та їх залежність від призначення скверу
- •3. Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених насаджень
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.4. Проект планування та озеленення саду, парку
- •1. Класифікація міських парків і садів, їх функції та місце в структурі міста. Розміри садів і парків Парки
- •2. Функціональне зонування територій парків та садів Парки
- •3. Особливості об’ємно-просторової та планувальної структури Парки
- •4. Планувальні елементи – входи, центри,осі, вузли та інші елементи Парки
- •5. Баланс території. Норми озеленення Парки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.5. Особливості проектування територій обмеженого користування
- •Озеленення територій курортного призначення
- •Озеленення територій навчальних закладів
- •Озеленення шкіл
- •Озеленення дитячих садків
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.6. Особливості проектування малих садів, територій приватних садиб
- •Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень.
- •Проектування приватних садиб.
- •1. Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень
- •2. Проектування приватних садиб
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.7. Особливості проектування насаджень спецпризначення
- •Вуличні насадження.
- •Кладовища.
- •Захисні смуги.
- •1. Вуличні насадження
- •2. Кладовища
- •3. Захисні смуги
- •Розділ IV. Сучасні принципи озеленення міст і тенденції проектування обєктів зеленого будівництва
- •Тема 4.1. Особливості озеленення та благоустрою територій промислових підприємств
- •Значення зелених насаджень на території промислового підприємства.
- •Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій.
- •Вимоги до асортименту рослин.
- •1. Значення зелених насаджень на території промислового підприємства
- •2. Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій
- •3. Вимоги до асортименту рослин
- •Тема 4.2. Проект планування та озеленення житлового району
- •Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору.
- •Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення.
- •1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору
- •2. Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення
- •Секційний комплекс для дітей віком від 4 до 14 років:
- •Питання для самоперевірки
Сквери на площах
Це архітектурно-декоративні композиції, які відповідають естетичним вимогам та виконують численні утилітарні функції: служать місцем для короткочасного відпочинку і транзитного руху пішоходів.
Сквер
на площі, може займати всю її
територію або
лише
частину,
може бути цільним або розчленованим
на декілька ділянок.
Центром композиції є майданчик з
пам’ятником, фонтаном, скульптурою,
квітником тощо. На майданчику встановлюються
лавки та смітники. Лавки повинні мати
високий естетичний вигляд, колір, форма,
фактура і будова яких відповідатимуть
архітектурній забудові та с
кульптурній
композиції, що розташована в центрі
майданчика.
Насадження такого скверу повинні підпорядковуватись загальній композиційній ідеї і в той же час вирізнятися високою декоративністю. Тут доцільно висаджувати архітектурні щеплені форми деревних порід, чагарники з геометрично правильною формою крони, хвойні та інші вічнозелені рослини тощо. Квітники повинні мати геометрично правильні контури (модульні). Газон створюється партерного типу.
Сквери на вулицях
С
квери
даного типу одним або двома боками
прилягають до вулиці, утворюючи своєрідну
“кишеню”. Озеленюють їх з врахуванням
формування вулиці та архітектури
житлових і громадських будівель. Якщо
планування скверу узгоджується з
архітектурою житлових і громадських
будівель, то в озелененні використовують
переважно регулярний тип
композиції.
Але
якщо він значною мірою ізольований від
оточуючої забудови,
тоді
в більшості випадків використовують
вільне планування з характерним для
пейзажного напряму
трасуванням доріжок, групуванням дерев
і кущів, квітковим оформленням.
Сквери перед окремими будівлями
Д
о
даної групи скверів належать об’єкти,
які розміщуються перед адміністративними
будівлями (обласною, міською, районною
адміністраціїями або сільською радою).
Сюди
належать також сквери перед бібліотеками,
театрами,
кінотеатрами, музеями
та закладами торгівлі.
Цільове призначення скверів перед окремими будівлями визначається перш за все функціями цих будівель. Наприклад, сквери біля кінотеатрів використовуються літом як фойе, в яких відвідувачі очікують початок сеансу.
Композиція планування скверів перед великими громадськими будівлями вирішується регулярними прийомами, причому вся композиційна структура такого скверу зазвичай підпорядковується архітектурі основної будівлі. Щоб посилити це враження, по боках скверу створюють щільні високі «стіни» із дерев та чагарників. Іноді такі сквери вирішуються цілком у вигляді партера.
2. Принципи планування та їх залежність від призначення скверу
Номенклатура планувальних елементів скверу залежить від його призначення та розташування в міській забудові. Головним елементом композиції скверу є майданчик із скульптурою, фонтаном, архітектурною спорудою, квітковим або газонним партером, живописною групою каміння, деревними або чагарниковими посадками на фоні газону тощо.
Планувальна схема скверу може бути з однією центральною композиційною вісю або двома.
Композиція планування скверів вирішується регулярним, пейзажним і змішаним прийомами. Велике значення при виборі прийому планування скверів має їх форма.
Форма скверу залежить від конфігурації ділянки та від характеру навколишньої забудови. Якщо, наприклад, на даній площі домінує одна будівля, то кругла форма скверу підходить значно менше, ніж в тому випадку, коли площа забудована по всьому периметру приблизно рівнозначними будівлями. Сквери можуть бути також і неправильної форми, іноді складної конфігурації.
Особливе планувальне значення має організація в сквері пішохідного руху. Досвід проектування показує, що в скверах, розміщених на площах або перехрестях вулиць, доцільно організовувати наскрізний рух. Доріжки повинні перетинати сквер по найкоротших напрямках (діагонально, хрестоподібно, вільно), які визначаються транзитними потоками пішоходів, та ізолюватись від майданчиків відпочинку. В скверах розміщених на вулицях між будинками, не бажано допускати транзитного руху пішоходів.
У відповідності з організацією пішохідного руху в сквері, вирішується питання про розміщення входів. До кожної вулиці або провулку, які прилягають до скверу, повинні бути прокладені алеї або доріжки з відповідними входами.
Алеї скверу підрозділяються на: головні і другорядні.
Головні алеї призначені для масового руху пішоходів. Їх влаштовують прямолінійними в плані, шириною 3-8 м (більш широке полотно доцільно розчленовувати смугами квітників).
Другорядні алеї призначені для індивідуальної прогулянки і можуть мати звивисті контури. Їх ширина становить 2-3 м.
Широкі алеї обсаджуються високими деревами, а вужчі – середніми. Заради збереження дерев їх огороджують живоплотом або невисоким декоративним парканом.
Кути газонів біля перехресть доріжок (особливо гострі) скошують, заокруглюють або зрізають фігурним контуром.
Місця для відпочинку необхідно розміщувати таким чином, щоб перед ними відкривались красиві перспективи. На вузьких доріжках влаштовують «кишені» (ніши), в яких розміщують лавки (прямі або заокруглені). По контурах «кишень» висаджують дерева і чагарникі, які обрамляючи нішу створюють фон для неї, а також дають необхідну тінь. Однак не слід влаштовувати ніші дуже густо, щоб не створювати зубчастого контуру доріжок.
Покриття доріжок – звичайне щебеневе, з верхнім шаром оздобленим кольоровим піском, гравієм, цегляним піском, мармуровою і гранітною крихтою; асфальт доцільно влаштовувати тільки в місцях з інтенсивним пішохідним рухом або на значних схилах, які потребують водостійкого покриття.
Майданчики – центральні планувальні елементи композиції скверів. Розрізняють майданчики для відпочинку дорослих (оформлені квітниками і фонтанами) та для дітей (ігрові); останні можуть бути ізольовані від центральних осей композиції. Майданчики можуть мати круглу, овальну, прямокутну або квадратну форму. В невеликих скверах майданчики є основною складовою частиною; у великих скверах вони доповнюються обхідними алеями. Великі майданчики розчленовуються смугами квітників, газонів та дерев. По периметру таких майданчиків можуть влаштовуватись ніші для лавок і заглиблення для ваз та скульптури. Планування поверхні майданчиків повинно бути симетричним, особливо при наявності фонтану або басейну. При наявності схилу, майданчики розміщують на терасі або терасах (залежно від площі скверу) з використанням підпірних стінок та сходів. Покриття майданчиків – звичайне або у вигляді декоративного мощення із кам’яних плит.
Дитячі майданчики влаштовуються в скверах житлових районів міста. Розміри майданчиків коливаються від 50 до 300 м2. Форма їх може бути різноманітною; однак слід надавати перевагу простим контурам. В невеликих скверах дитячі майданчики можуть мати вигляд звичайного розширення алеї.
Дитячі майданчики облаштовуються пісочними ящиками і лавками; по периметру влаштовують низьку обмежувальну сітку, біля якої висаджують виткі рослини або живопліт, встановлюють невеликі навіси чи трельяжі. В окремих випадках на майданчиках розміщують невеликі плескальні басейни та дитяче фізкультурне обладнання; насадження навколо майданчика повинно створювати тінисте обрамлення.
Майданчики для дітей повинні бути ізольовані від зовнішніх меж скверу та від алей з транзитним рухом. На скверах, які оточені проїздами з інтенсивним транспортним рухом, влаштування дитячих майданчиків забороняється.