
- •Ковтун с.І. Конспект лекцій
- •Література
- •Об’єкт, предмет, основні поняття та завдання ландшафтного проектування
- •Тема 1.1. Вихідні передумови ландшафтного проектування
- •2. Оздоровлення середовища. Дерева в місті
- •3. Елементи паркової композиції Галявини
- •Партери
- •Солітери
- •Рядові посадки
- •Живоплоти
- •Класифікація живоплотів за висотою
- •Зелені стіни
- •Боскети
- •Куртини масиви і гаї
- •4. Архітектурно-художні принципи композицій. Формування пейзажних композицій
- •Призначення та цілеспрямованість
- •Верховенство і підпорядкованість
- •Масштабність
- •Пропорційність
- •Єдність і підпорядкованість
- •Просторові форми
- •Співвідношення форм за геометричною побудовою та фактурою
- •Співвідношення форм за кольором
- •Кут зору і сприйняття
- •Перспектива
- •Симетрія і асиметрія
- •Контраст, нюанс, тотожність, раптовість
- •Формування пейзажних композицій
- •5. Комплексна оцінка декоративності деревних рослин
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.2. Використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні
- •1. Композиційне використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні. Підбір асортименту порід
- •2. Проектування методом моделювання
- •3. Використання природних якостей води в композиції паркових ландшафтів.
- •4. Рокарії і альпінарії
- •5. Композиційне використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного мікрорельєфу, геопластика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Паркові споруди і скульптури
- •1. Паркові споруди, скульптури
- •2. Малі архітектурні форми
- •3. Архітектурні споруди і ландшафт
- •4. Гідротехнічні споруди
- •5. Декоративне покриття доріг
- •6. Штучне освітлення
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ II. Процес проектування об’єктів озеленення
- •Тема 2.1. Процес проектування об’єктів озеленення
- •1. Передпроектна оцінка об’єктів озеленення
- •Аналіз об’ємно-просторової структури
- •Передпроектна оцінка територій за факторами
- •2. Склад та короткий зміст проектних матеріалів при проектуванні населених місць
- •3. Тематика проектів по озелененню міст і селищ
- •4. Інвентаризація рослинності
- •Робочий щоденник обліку зелених насаджень
- •Тема 2.2. Графічне оформлення
- •1. Ситуаційний план. Складання опорного плану
- •2. Генеральний план об’єкта
- •3. Дендроплан
- •4. Розбивочне креслення
- •5. Посадкове креслення. Фрагменти
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ III. Проектування окремих об'єктів
- •Тема 3.1. Проект бульвару
- •Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів.
- •Принципи планування та озеленення бульварів.
- •Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід.
- •1. Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів
- •2. Принципи планування та озеленення бульварів
- •При плануванні бульварів слід мати на увазі наступні основні положення:
- •3. Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід
- •При плануванні бульварів рекомендується дотримуватись такого балансу:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.2.Проект озеленення набережної
- •Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної.
- •Зонування і озеленення набережних.
- •1. Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної
- •2. Зонування і озеленення набережних
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.3. Проект скверу
- •Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста.
- •Принципи планування та їх залежність від призначення скверу.
- •Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених наседжень.
- •1. Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста
- •Сквери на площах
- •Сквери на вулицях
- •Сквери перед окремими будівлями
- •2. Принципи планування та їх залежність від призначення скверу
- •3. Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених насаджень
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.4. Проект планування та озеленення саду, парку
- •1. Класифікація міських парків і садів, їх функції та місце в структурі міста. Розміри садів і парків Парки
- •2. Функціональне зонування територій парків та садів Парки
- •3. Особливості об’ємно-просторової та планувальної структури Парки
- •4. Планувальні елементи – входи, центри,осі, вузли та інші елементи Парки
- •5. Баланс території. Норми озеленення Парки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.5. Особливості проектування територій обмеженого користування
- •Озеленення територій курортного призначення
- •Озеленення територій навчальних закладів
- •Озеленення шкіл
- •Озеленення дитячих садків
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.6. Особливості проектування малих садів, територій приватних садиб
- •Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень.
- •Проектування приватних садиб.
- •1. Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень
- •2. Проектування приватних садиб
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.7. Особливості проектування насаджень спецпризначення
- •Вуличні насадження.
- •Кладовища.
- •Захисні смуги.
- •1. Вуличні насадження
- •2. Кладовища
- •3. Захисні смуги
- •Розділ IV. Сучасні принципи озеленення міст і тенденції проектування обєктів зеленого будівництва
- •Тема 4.1. Особливості озеленення та благоустрою територій промислових підприємств
- •Значення зелених насаджень на території промислового підприємства.
- •Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій.
- •Вимоги до асортименту рослин.
- •1. Значення зелених насаджень на території промислового підприємства
- •2. Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій
- •3. Вимоги до асортименту рослин
- •Тема 4.2. Проект планування та озеленення житлового району
- •Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору.
- •Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення.
- •1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору
- •2. Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення
- •Секційний комплекс для дітей віком від 4 до 14 років:
- •Питання для самоперевірки
2. Оздоровлення середовища. Дерева в місті
В містах створюється специфічний і в багатьох випадках негативний для людини екологічний стан середовища. Повітряний басейн міста постійно забруднюється відходами промислового виробництва, вихлопними газами автомашин та пилом. Крім цих негативних факторів на психофізичний стан людини також впливають шум, температурний режим повітря, вологість тощо.
На формування сприятливого мікроклімату міста, значний вплив мають зелені насадження.
Вплив насаджень на склад і чистоту повітря
Насадження, як відомо, поглинають вуглекислий газ, який видихає людина і збагачують повітря киснем. Ця властивість насаджень використовується для покращення складу повітря, його оздоровлення.
Згідно досліджень 1га насаджень поглинає за годину 8кг вуглекислого газу, тобто ту кількість, яку виділяють за той самий час 200 чоловік. В той же час 1 га зелених насаджень продукує кисню в кількості, достатньої для підтримання життєдіяльності 30 чоловік. Однак вуглекислий газ, який виділяє людина складає всього 10% від загальної кількості вуглекислого газу, який поступає в повітря в результаті згорання палива і тому подібних процесів.
Виявляється, що різні види дерев і чагарників поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень не в однаковій кількості. Інженером П.Т. Обидєнним під керівництвом професора А.С. Яблокова проведені дослідження щодо ефективності різних видів дерев в процесі газообміну. Вони показали такі результати: якщо ефективність ялини звичайної прийняти за 100% тоді, наприклад, ефективність модрини польської складає 118%, сосни звичайної – 164%, липи крупнолистої – 254%, дуба звичайного – 450% і тополі берлінської – 691%. Дослідження щодо ефективності газообміну багатьох видів рослин, дали можливість підбирати із них певний асортимент дерев і чагарників для озеленення міста.
Крім впливу на склад повітря, зелені насадження мають властивість затримувати в собі домішки забрудненого повітря. Пил, що знаходиться в повітрі осідає на лиски, гілки і стовбури дерев та чагарників, а потім змивається атмосферними опадами на землю. Пилозатримуючу властивість має також і газон.
Повітря серед зелених насаджень у весняно-літній період містить на 42%, а в зимовий на 37% менше пилу, ніж на відкритих територіях. Пилозатримуючі властивості різних порід дерев і чагарників не одинакові. Найкраще всього пил затримують шорсткуваті листки в’яза і ворсисте листя бузку.
Вплив насаджень на вологість повітря
Важливим фактором, який впливає на тепловий режим міста є вологість повітря. Поверхня листків дерев і чагарників більша за площу проекції крони в 20 і навіть більше разів. Нагріваючись, рослини випаровують в повітря велику кількість вологи. Тому озеленені території здатні збільшувати вологість повітря. В.Г. Нестеров вважає, що 1 га лісу за рік випаровує в атмосферу 1 – 3,5 тис. тон вологи.
Досліджено, що насадження помітно збільшують вологість повітря на відстані, яка перевищує їхню висоту в 10-12 разів.
Підвищення вологості повітря майже завжди (за виключенням днів з дуже високими температурами) сприймається людиною, як пониження температури; підвищення вологості, наприклад, на 15 % сприймається людським організмом, як пониження температури на 3,50.
Фітонцидний вплив зелених насаджень
Фітонциди мають властивість вбивати шкідливі для людини хвороботворні бактерії або затримувати їх розвиток. Наприклад, фітонциди кори ялиці вбивають бактерії дифтерії; листя тополі вбиває дизентерійну паличку.
Особливо багато фітонцидів виділяють хвойні породи. Так, 1 га ялівцю виділяє за добу 30 кг летких речовин. Багато летких речовин виділяють також сосна і ялина. В повітрі парків міститься в 200 разів менше бактерій, ніж у повітрі вулиць.
Вплив насаджень на тепловий режим
Зелені насадження суттєво впливають на температуру повітря в місті. Це особливо помітно в жарку погоду, коли температура повітря значно нижча серед зелених насаджень, порівняно з температурою відкритих місць. Це пояснюється тим, що листя має значну відбиваючу здатність, ніж інші види покриття. Крім того, рослини випаровують велику кількість води, підвищуючи вологість повітря. Завдяки тому, що листя певною мірою просвічується, воно все таки пропускає значну частину променевої енергії. Найбільшою ефективністю відрізняються рослини з великим листям, які значну частину енергії відбивають, не поглинаючи її, чим сприяють зниженню кількості сонячної радіації.
Вплив зелених насаджень на утворення вітрів
Зелені насадження сприяють утворенню повітряних потоків. В жаркі дні прогріте повітря біля забудови піднімається вверх, а на його місце поступає більш холодне повітря з території зелених насаджень. Ці повітряні течії частіше всього бувають на окраїні міста. В прохолодні дні повітряні течії не виникають.
Вітрозахисна роль зелених насаджень
В практиці зеленого будівництва виникає необхідність захисту міської забудови від шкідливої дії вітрів. В цьому випадку поперек основного потоку повітря влаштовують захисні смуги зелених насаджень. Захисна роль цих насаджень визначається їх конструкцією і розміщенням, а також типом забудови. Вітрозахисні властивості проявляють зелені насадження порівняно невеликої висоти і ажурної конструкції. Степінь ажурності повинна бути не менше 30-40 %.
Механізм вітрозахисної дії заключається в тому, що частина повітряної течії, яка йде зверху насадження, зустрічається з потоком, який проходить через захисну смугу. При зустрічі течій сила їх потоку взаємно згасає.
Посадка зелених насаджень щільної конструкції не оправдовує себе, оскільки сприяє посиленню турбулентності повітряної течії в зоні забудови.
Дозволяється влаштування невеликих розривів в захисних смугах для проїзду та проходу, які практично не знижують вітрозахисних властивостей зелених насаджень.
Вплив зелених насаджень на боротьбу з шумом
Зелені насадження, які розміщені між джерелами шуму (транспортні магістралі, залізничні дороги і т. п.) і житловими будинками, знижують рівень шуму на 5-10 %. Однак при невірному розташуванні зелених насаджень відносно джерел шуму, отримаємо обернений результат. Наприклад, при посадці дерев з щільною кроною по осі вулиці з великим транспортним потоком, зелені насадження будуть відігравати роль екрана, який відбиватиме звукові хвилі у напрямку до житлових будинків.