
- •Ковтун с.І. Конспект лекцій
- •Література
- •Об’єкт, предмет, основні поняття та завдання ландшафтного проектування
- •Тема 1.1. Вихідні передумови ландшафтного проектування
- •2. Оздоровлення середовища. Дерева в місті
- •3. Елементи паркової композиції Галявини
- •Партери
- •Солітери
- •Рядові посадки
- •Живоплоти
- •Класифікація живоплотів за висотою
- •Зелені стіни
- •Боскети
- •Куртини масиви і гаї
- •4. Архітектурно-художні принципи композицій. Формування пейзажних композицій
- •Призначення та цілеспрямованість
- •Верховенство і підпорядкованість
- •Масштабність
- •Пропорційність
- •Єдність і підпорядкованість
- •Просторові форми
- •Співвідношення форм за геометричною побудовою та фактурою
- •Співвідношення форм за кольором
- •Кут зору і сприйняття
- •Перспектива
- •Симетрія і асиметрія
- •Контраст, нюанс, тотожність, раптовість
- •Формування пейзажних композицій
- •5. Комплексна оцінка декоративності деревних рослин
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.2. Використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні
- •1. Композиційне використання якостей природних матеріалів у дендропроектуванні. Підбір асортименту порід
- •2. Проектування методом моделювання
- •3. Використання природних якостей води в композиції паркових ландшафтів.
- •4. Рокарії і альпінарії
- •5. Композиційне використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного мікрорельєфу, геопластика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Паркові споруди і скульптури
- •1. Паркові споруди, скульптури
- •2. Малі архітектурні форми
- •3. Архітектурні споруди і ландшафт
- •4. Гідротехнічні споруди
- •5. Декоративне покриття доріг
- •6. Штучне освітлення
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ II. Процес проектування об’єктів озеленення
- •Тема 2.1. Процес проектування об’єктів озеленення
- •1. Передпроектна оцінка об’єктів озеленення
- •Аналіз об’ємно-просторової структури
- •Передпроектна оцінка територій за факторами
- •2. Склад та короткий зміст проектних матеріалів при проектуванні населених місць
- •3. Тематика проектів по озелененню міст і селищ
- •4. Інвентаризація рослинності
- •Робочий щоденник обліку зелених насаджень
- •Тема 2.2. Графічне оформлення
- •1. Ситуаційний план. Складання опорного плану
- •2. Генеральний план об’єкта
- •3. Дендроплан
- •4. Розбивочне креслення
- •5. Посадкове креслення. Фрагменти
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ III. Проектування окремих об'єктів
- •Тема 3.1. Проект бульвару
- •Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів.
- •Принципи планування та озеленення бульварів.
- •Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід.
- •1. Значення бульвару у структурі міста. Типи бульварів
- •2. Принципи планування та озеленення бульварів
- •При плануванні бульварів слід мати на увазі наступні основні положення:
- •3. Баланс території. Норми озеленення. Підбір порід
- •При плануванні бульварів рекомендується дотримуватись такого балансу:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.2.Проект озеленення набережної
- •Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної.
- •Зонування і озеленення набережних.
- •1. Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної
- •2. Зонування і озеленення набережних
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.3. Проект скверу
- •Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста.
- •Принципи планування та їх залежність від призначення скверу.
- •Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених наседжень.
- •1. Призначення та класифікація скверів. Місце скверів у плані міста
- •Сквери на площах
- •Сквери на вулицях
- •Сквери перед окремими будівлями
- •2. Принципи планування та їх залежність від призначення скверу
- •3. Композиційне рішення озеленення скверу. Баланс території. Норми озеленення. Вимоги до асортименту зелених насаджень
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.4. Проект планування та озеленення саду, парку
- •1. Класифікація міських парків і садів, їх функції та місце в структурі міста. Розміри садів і парків Парки
- •2. Функціональне зонування територій парків та садів Парки
- •3. Особливості об’ємно-просторової та планувальної структури Парки
- •4. Планувальні елементи – входи, центри,осі, вузли та інші елементи Парки
- •5. Баланс території. Норми озеленення Парки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.5. Особливості проектування територій обмеженого користування
- •Озеленення територій курортного призначення
- •Озеленення територій навчальних закладів
- •Озеленення шкіл
- •Озеленення дитячих садків
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.6. Особливості проектування малих садів, територій приватних садиб
- •Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень.
- •Проектування приватних садиб.
- •1. Особливості проектування малих садів, їх функціональне призначення. Особливості проектних рішень
- •2. Проектування приватних садиб
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3.7. Особливості проектування насаджень спецпризначення
- •Вуличні насадження.
- •Кладовища.
- •Захисні смуги.
- •1. Вуличні насадження
- •2. Кладовища
- •3. Захисні смуги
- •Розділ IV. Сучасні принципи озеленення міст і тенденції проектування обєктів зеленого будівництва
- •Тема 4.1. Особливості озеленення та благоустрою територій промислових підприємств
- •Значення зелених насаджень на території промислового підприємства.
- •Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій.
- •Вимоги до асортименту рослин.
- •1. Значення зелених насаджень на території промислового підприємства
- •2. Особливості озеленення та благоустрою території промислового підприємства. Майданчики для відпочинку та їх благоустрій
- •3. Вимоги до асортименту рослин
- •Тема 4.2. Проект планування та озеленення житлового району
- •Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору.
- •Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення.
- •1. Загальна структура території житлового району. Житловий двір. Сад житлового двору
- •2. Функціональне зонування території житлового двору. Принципи озеленення. Норми озеленення
- •Секційний комплекс для дітей віком від 4 до 14 років:
- •Питання для самоперевірки
Аналіз об’ємно-просторової структури
Аналіз об’ємно-просторової структури передбачає виділення територіальних одиниць об’єкта – ділянок, які характеризуються спільними типовими ознаками, а також узагальнену характеристику об’єкта вцілому. Межі ландшафтних ділянок визначаються за домінуючими ознаками природних компонентів та результатами діяльності людини. Такими домінуючими ознаками є: форма рельєфу (виділяються відповідно з його морфологією), тип просторової структури, склад порід (листопадні, вічнозелені та змішані), штучні споруди (забудова, автодороги, ЛЕП тощо). Серед всіх ознак форма рельєфу є визначальною, а ділянки з різними типами просторової структури і складом насаджень виділяються в межах контура тієї чи іншої форми. Далі в межах ландшафтних ділянок визначають пейзажні виділи за ознаками, які характеризують їх фізіономічний образ. На цій основі виділені наступні типи пейзажів: ліс, галявина, скелі, водойма, штучні споруди.
Унікальні екземпляри дерев, кам’яні валуни, печери, водоспади, джерела, не зважаючи на свої незначні розміри дають основу для формування акцентів і тому повинні розглядатись, як самостійні територіальні одиниці, що не залежать від пейзажного виділу, в якому вони знаходяться.
Для рекреаційних лісів середньої смуги, які формуються на відносно спокійному рельєфі, визначальною ознакою для виділення ландшафтних ділянок є тип просторової структури. Тут виділяють наступні типи ландшафтних ділянок:
ландшафтні ділянки закритого типу просторової структури, включають пейзажні виділи типу ліс, які поділяються за складом та віком насаджень;
ландшафтні ділянки напіввідкритого типу просторової структури, включають пейзажні виділи, що також відносяться до типу ліс і поділяються за складом, віком та розміщенням насаджень;
ландшафтні ділянки відкритого типу просторової структури, включають такі типи пейзажних виділів: галявини, вирубки, пустища, незімкнуті лісові культури, а також ландшафтні ділянки типу водойми та їх пейзажні виділи – ставки, струмки, річки, болота;
ландшафтні ділянки, які виділяються за формою рельєфу, включають яри, балки, пагорби;
ландшафтні ділянки типу штучні споруди, включають забудову, дороги, лінії комунікацій тощо.
Передпроектна оцінка територій за факторами
Виділенні територіальні одиниці підлягають подальшому оцінюванню, з метою виявлення позитивних якостей кожної ділянки і території вцілому, а також вибору найкращого варіанту щодо її використання.
Об’єкт ландшафтного мистецтва оцінюється за естетичним, санітарно-гігієнічним, функціональним, природоохоронним і технологічним факторами. Естетичний фактор характеризує привабливість ділянки, санітарно-гігієнічний – її комфортність для людини, функціональний – відповідність проектному призначенню об’єкта, можливість організації тих чи інших видів відпочинку, природоохоронний – стійкість ділянки до антропогенного впливу (стійкість насаджень до забруднення атмосферного повітря та рекреаційних навантажень), технологічний – можливість освоєння території (благоустрій, проведення комунікацій, формування пейзажів). Дані фактори мають свій набір критеріїв та показників оцінки.
Оцінка за естетичним фактором
Оцінювання естетичного вигляду є найбільш складним завданням, оскільки пов’язане з емоційним сприйняттям. В ландшафтному мистецтві оцінюються зазвичай не окремо взяті елементи (рослини, форми рельєфу, каміння, водойми тощо), а їхній взаємозв’язок. Однак оцінити даний взаємозв’язок не оцінивши самі елементи – неможливо. Тому й необхідно попередньо дати оцінку декоративним властивостям рослин, їх групам тощо. Естетичні якості територіальних одиниць визначаються за типами пейзажів, що їх формують. Кожен тип пейзажу (ліс, відкритий простір, водойма тощо) має свій набір критеріїв, для кожного з яких розроблена шкала. Якщо такої шкали не має, тоді проектант самостійно визначає перелік критеріїв, за якими ведеться оцінка. Напркилад:
▪ оцінка відкритих просторів проводиться за наступними критеріями: форма (геометрична, вільна), характер поверхні (горизонтальна площина, пологий відкос, наявність горбочків, ям, канав, горбів тощо), якість трав’яного покриву (луговий, бур’янистий, відсутній), якість узлісся навколишніх насаджень (тип узлісся, склад деревних порід та характеристика їх декоративності), якість рослинності на ділянці (дерева, чагарники, зарості молодняка тощо), наявність сформованих внутрішніх перспектив;
▪ водойми оцінюються за естетичними якостями водного дзеркала – його формою і чистотою, за якостями навколишніх насаджень, споруд, форм рельєфу, відкритих просторів, а також наявністю внутрішніх перспектив;
▪ форми рельєфу оцінюються за їх важливістю для об’єкта.
Оцінка за санітарно-гігієнічним фактором
Оцінювання санітарно-гігієнічного стану території передбачає визначення мікрокліматичних і телургічних умов об’єкта.
Мікрокліматичні умови оцінюються за даними таких показників: температура і вологість повітря, вітровий режим, рівень сонячної радіації. Дані показники повинні забезпечувати комфортні умови для відпочинку людини. Однак умови мікроклімату в межах території об’єкта змінюються впродовж дня і сезону року. Наприклад, для відкритих просторів в холодний період року найбільш сприятливими є показники високих температур при невеликій завітреності, тому в даному випадку найбільш цінними вважаються схили південних експозицій, які захищені від північних вітрів і отримують найбільшу кількість сонячного тепла. Ці ж території в спекотний період стають найменш комфортними.
Теллургічні умови характеризуються особливостями складу повітря, яке вдихає людина. Сюди відносяться пари скипидару, фітонциди, ароматичні речовини, іонізація повітря. Основну роль тут відіграє видовий склад насаджень, а також напрям переважаючих вітрів. Залежно від пори року і погоди теллургічні показники суттєво змінюються і найбільш яскраво вони проявляються в спектоні літні дні.
Оцінка за функціональним фактором
Дана оцінка характеризує ступінь придатності об’єкта для організації відпочинку. Для оцінювання об’єкту проводять збір вихідних матеріалів, а саме: натурний облік існуючої відвідуваності, аналіз видів відпочинку, яким надається перевага та потреби у відпочинку на перспективу. На основі цих показників складається прогноз розвитку відпочинку, а проектна територія оцінюється за такими критеріями: кількість видів відпочинку, які можна організувати на тій чи іншій ділянці, зручність підходу до ділянки (транспортна і пішохідна доступність), наявність доріг та рівень їх благоустрою. Можливі також й інші критерії, які підвищують або понижують цінність ділянки з точки зору можливості організації відпочинку (наявність водойм і джерел, непрохідних заростей, заболочених ділянок тощо).
Оцінка за природоохоронним фактором
Природоохоронний фактор передбачає оцінювання стійкості території до рекреаційних навантажень. Оцінюванню підлягають в першу чергу ділянки насаджень, різні типи яких мають різний рівень стійкості (хвойні насадження менш стійкі ніж широколистяні тощо). Дана оцінка впливає на вибір планувальної структури об’єкта із застосуванням біологічних та планувальних прийомів для збереження існуючих насаджень.
В організації парків і лісопарків природоохоронний фактор має важливе значення, оскільки визначає й регулює розрахункову рекреаційну ємність, впливає на організацію видів та форм відпочинку, його масштаби (тобто на функціональне використання об’єкта), визначає заходи щодо збереження природних комплексів. Найбільш шкідливими в природоохоронному відношенні є пікніки, розведення вогнищ на необладнаних майданчиках, а також збирання дарів природи, внаслідок чого знищуються цінні декоративні рослини, порушується ґрунтова структура, що веде до розпаду насаджень. До більш безпечних форм відпочинку належать: прогулянки дорогами парку або лісопарку, заняття спортом на обладнаних майданчиках, прийняття повітряних і сонячних ванн на галявинах.
Оцінка за технологічним фактором
Оцінка за технологічним фактором передбачає визначення об’ємів і вартості робіт для освоєння об’єкта. Цей фактор є завершальним в загальному комплексі оцінок. Тому визначення техніко-економічних показників освоєння об’єкта можливе лише після того, як визначиться його цінність за іншими факторами і буде знайдено оптимальне рішення щодо його освоєння.